Міграція населення у минулому і нині – НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ І МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Розділ 1
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
1.3. НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ І МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ 1.3.2. Міграція населення у минулому і нині
Люди завжди подорожують – добровільно або примусово. Наприклад, 9-10 млн. рабів були завезені свого часу європейцями до малонаселеної Америки насильно. Через работоргівлю населення Африки протягом 1650-1850 pp. зменшилося на 22 %. Добровільна міжконтинентальна міграція європейського населення почалася у 20-х роках XIX ст. і була найбільшою у роки
Після Другої світової війни мігрували переважно вихідці з країн, що розвиваються. Вони прямували до розвинених країн світу.
Нині не спостерігається усталеної інтенсивної міжконтинентальної міграції. У Західній Європі найрозвиненіші індустріальні країни залучають робочу силу з її аграрної периферії. У Франції переважають працівники
Мігранти з Південної Європи, Північної Африки, Мексики малокваліфіковані і виконують роботу, якої уникає місцева робоча сила.
Найпоширенішим типом внутрішньої міграції є міграція з села до міста.
Більшість населення, що мігрує, керується економічними чинниками, наприклад, пошуками краще оплачуваної роботи. Серед мігрантів є й біженці, які залишають країну перебування через
релігійні, політичні, етнічні та інші утиски. За станом на початок XXI ст. найбільше біженців було з Афганістану (5 млн. чол.), Палестини (2 млн. чол.), Ефіопії (1 млн. чол.), Мозамбіку (0,9 млн. чол.), Анголи (0,4 млн. чол.), Камбоджі (0,3 млн. чол.). З’явилися екологічні біженці, які втікають через забруднення районів свого проживання.
До проблем міграції західні фахівці застосовують підхід, який можна описати словами “від себе” і “до себе”. Фактори групи “від себе” – це безробіття, безземелля, голод, війна тощо. Фактори групи “до себе” – наявність робочих місць, вищий рівень життя тощо.
На початку 90-х років XX ст. кількість тимчасових емігрантів, які проживали за межами своїх країн, становила 25 млн. чол.
Безробіття – глобальна проблема, воно е практично завжди і всюди. Наприклад, у США рівень безробіття становив 3,4 % у 1971 p., 9 % – під час депресії 1974-1975 pp. і 5,7 % – у 1997 р. Особливо незахищені через безробіття у США жінки, чорношкіре населення і молодь. 16 % молоді віком до 24 років були у США безробітними у 1997 р. Фактично рівень безробіття ще вищий, оскільки статистика не враховує тих, хто втратив надію знайти роботу і більше її не шукає.
Ще гостріша проблема безробіття у країнах, що розвиваються. Офіційно безробіття охоплює десяту частину робочої сили. Реально ж безробіття поширюється на четверту частину міської робочої сили. 750 млн. чол. – частково безробітні або повністю безробітні в аграрному секторі економіки цієї групи країн.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...