МІГРАНТ

Related posts:

1. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
2. ГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЯ – наука про хім. склад та закони поширення і міграції хім. елементів у гідросфері, літосфері, атмосфері та прир. системах. Важливими чинниками міграції елементів у верхніх шарах земної кори є життєдіяльність рослин і тварин, а також антроп. вплив на природу....
3. ЗГРАЇ Екологія – охорона природи ЗГРАЇ – тимчасові об’єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій (полегшують захист від ворогів, добування їжі, міграції). Найбільш широко зграйність поширена серед птахів, риб та ссавців (багатьох собачих). За способами координації дій 3. поділяються на дві категорії: без вираженого домінування окремих членів та з лідерством (одним чи кількома лідерами, на […]...
4. ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ – 1) механізм самороз’єднування в просторі особин і груп організмів; 2) властивість більшості тварин триматися певної території чи акваторії впродовж життя й охороняти цей простір від проникнення ін. особин того самого виду....
5. ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ВИЖИВАННЯ, виживаність – 1) кількість особин (у відсотках), які збереглися в популяції за певний інтервал часу; 2) ступінь збереження популяції або виду в умовах довкілля. В. розуміється істор. або еволюц., тобто за порівняно короткий і тривалий періоди. В. – пересічна для популяції вірогідність збереження особин кожного покоління за певний проміжок часу. […]...
6. ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – найбільша кількість особин даної популяції, що досягається періодично або зрідка в разі масового розмноження. Як правило, у хребетних тварин П. ч. не перевищує середню чисельність більш ніж у 105-106 разів (у безхребетних у 107-108 разів). Розрізняють сезонні, багаторічні та вікові П. ч....
7. РЕПРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕПРОДУКЦІЯ – відтворення особин у процесі розмноження. Органи, які беруть участь у розмноженні організми, наз. репродуктивними. Величина популяційної Р. (чиста Р.) визначається сумою добутків значень виживання, характерного для даного віку особин, і народжуваності, специф. для цього віку (кількість потомків на одну самку)....
8. АВІТАМІНОЗ Екологія – охорона природи АВІТАМІНОЗ – захворювання людини і тварин, що розвиваються внаслідок тривалої нестачі або відсутності в їжі чи кормах вітамінів. Внаслідок А. порушуються обмін речовин, активність окислювально-відновних процесів, ферментів, що беруть участь у процесах енергет. обміну (в разі нестачі вітамінів В1, В2, РР, С, Е та ін.), процеси біосинтезу білків і нуклеїнових кислот […]...
9. КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...
10. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
11. УЛОВ Екологія – охорона природи УЛОВ – кількість особин тварин або їх маса, що припадає на певний засіб або тривалість вилову....
12. УЛОВИСТІСТЬ Екологія – охорона природи УЛОВИСТІСТЬ – кількість особин тварин, що потрапляють у знаряддя лову за одиницю часу....
13. КОЛОНІЯ Екологія – охорона природи КОЛОНІЯ – 1) група особин одного, іноді кількох видів, що живуть разом і мають від такого проживання взаємну вигоду (напр., колективний захист від хижаків). К. характерні для колоніальних птахів (граки, чайки), багатьох водяних організмів; 2) найпростіший проценоз, що виникає на початковій стадії формування ценозу в разі оселення рослин і тварин на […]...
14. БІОНАВІГАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОНАВІГАЦІЯ – здатність тварин вибирати напрямок руху під час регулярних сезонних міграцій (на Зимівлю, до місць розмноження) та в разі пошуку місця свого проживання (хомінг). Б. забезпечується здатністю орієнтуватися в довкіллі за допомогою органів чуття та спадково закріпленими реакціями – інстинктами. Крім птахів, ця здатність характерна для багатьох риб, ссавців, рептилій […]...
15. АРЕАЛ ВТОРИННИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВТОРИННИЙ – регіон, зайнятий видом або ін. систематичною категорією особин у разі поширення зони існування....
16. ГАЗОПРОВІД Екологія – охорона природи ГАЗОПРОВІД – трубопровід для транспортування горючих газів від місця добування до споживача. Часто є штучною перепоною для міграції тварин. Будівництво Г. вимагає вирубування ліс. насаджень, руйнування ін. угруповань на маршруті його проходження....
17. ОРІЄНТУВАННЯ ТА МІГРАЦІЯ ТВАРИН Цілі уроку: – освітня: розглянути особливості орієнтування та міграційної поведінки тварин; – розвивальна: вміння використовувати раніше здобуті знання, узагальнювати наявну інформацію; – виховна: виховувати бережливе ставлення до природи та повагу до точок зору, які відмінні від власної. Обладнання й матеріали: фрагменти відеофільмів, карти міграцій тварин. Базові поняття і терміни уроку: інстинкт, орієнтування, міграції, хомінг. Тип […]...
18. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
19. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа, виробництво. У повсякденній практиці на одній і тій самій ділянці іноді ведуть госп-во кілька користувачів (напр., ліс. та мисливське госп-ва). У цьому разі основним 3. є той, кому належить територія. […]...
20. ІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТРОДУКЦІЯ – переселення особин окремих видів тварин і рослин за межі їхнього прир. ареалу та адаптація до нових умов існування. Розрізняють цілеспрямовану і спонтанну І. Цілеспрямована І. здійснюється переважно з метою введення в культуру нових видів і форм (напр., кукурудза, картопля, інтродуковані в Європу з Америки). У разі спонтанної І. організми […]...
21. ЧИННИК ЕТОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕТОЛОГІЧНИЙ – чинник-1, що виникає в разі прямого контакту особин у їх групах....
22. УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЯМИ – штучне регулювання чисельності, статевовікового складу популяцій, а в разі потреби вилучення з них небажаних за морф, чи ін. ознаками особин....
23. ІЄРАРХІЯ ЕТОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕТОЛОГІЧНА – домінування одних особин над ін., які, в свою чергу, можуть домінувати над наступними. Найчастіше спостерігається в невеликих популяціях тварин....
24. ІНБРИДИНГ Екологія – охорона природи ІНБРИДИНГ – примусове самозапилення або схрещування споріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові) І. – норм, явище, а в тварин та перехреснозапильних рослин воно спричинює зниження життєздатності потомства; система розведення тварин, згідно з якою застосовують спаровування споріднених особин....
25. ФЕРОМОНИ Екологія – охорона природи ФЕРОМОНИ – біологічно активні речовини, що виділяються тваринами в навколишнє середовище і специфічно впливають на поведінку, фізіол. та емоційний стан або метаболізм ін. особин того самого виду. Продукуються спеціалізованими залозами – анальними, статевими, шкірними тощо. Ф., як правило, діють через органи нюху. Статеві Ф. комах приваблюють або збуджують особин протилежної статі; […]...
26. ЛЕТАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЛЕТАЛЬНІСТЬ – відношення числа особин, які загинули від певної хвороби, до числа особин, які захворіли, виражене у відсотках....
27. НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАСЕЛЕННЯ – 1) люди, які проживають на певній території (обл., місто, країна); 2) сукупність усіх особин тварин різних видів, що мешкають у середовищі певного простору....
28. Бенефіціарій Бенефіціарій – вигодонабувач, особа, на користь якої укладається угода і яка не бере безпосередньої участі в її укладанні. Б. має бути вказаний у такій угоді. Б. може бути як громадянин, так і юридична особа....
29. АРЕАЛ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ – біотоп, зайнятий родиною тварин, іноді однією особиною. Має власні межі і здебільшого охороняє себе від ін. особин того самого виду....
30. НОРМА ВИДОБУТКУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИДОБУТКУ – 1) ліміт вилучення особин з популяції, який визначає кількість і статевовіковий стан тварин з розрахунком на підтримання прир. густоти і структури популяцій або їхньої зміни до доцільного в госп. відношенні рівня; 2) певне обмеження видобутку даного виду тварин (напр., качок окремим мисливцем за одну добу)....