МІЛИНА МАТЕРИКОВА

Related posts:

1. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА – встановлене в міжнародній практиці розмежування вод та дна Світового океану на простори різної держ. юрисдикції. Розрізняють територіальні води (12 миль), прилеглу (до 24 миль від внутр. вод) та 200-мильну (близько 370 км; 1 мор. миля = 1,85 км) екон. зони суверенного права прибережної держави на розвідку, […]...
2. МІЛИНА Екологія – охорона природи МІЛИНА, обмілина, мілководдя – 1) нагромадження наносів на дні водойми або водотоку, що спричинює зменшення глибини води аж до виходу наносів на поверхню (утворення кіс і т. п.); 2) будь-яка ділянка дна водойми або водотоку з глибинами, меншими порівняно з сусідніми ділянками....
3. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
4. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
5. ВОДИ ТЕРИТОРІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ТЕРИТОРІАЛЬНІ – частина мор. (океанічної) акваторії, яка перебуває під юрисдикцією прибережної держави. Нині ширина смуги В. т. становить 12 мор. миль (22,2 км), а зона переважного права експлуатувати ресурси моря (зона економічних інтересів приморських держав) – 200 мор. миль (370,4 км)....
6. ФУНКЦІЯ ШКОДИ Екологія – охорона природи ФУНКЦІЯ ШКОДИ – залежність між кількістю шкідливих викидів або ін. порушенням середовища життя та завданими ними екон. (соц. – екон., екол. – соц. – екон.) збитками....
7. ВОРОНА Валерій Михайлович Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОРОНА Валерій Михайлович – (05.03,1940, м. Речиця Гомельської обл., Білорусь) – укр. соціолог, економіст, д-р екон. наук (1990), проф. (1992), д-р 1н-ту соціології HAH України (з 1992). Закінчив екон. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1967). Працював деканом, зав. кафедри, проректором Київського ін-ту народного господарства. Галузь наук, інтересів: екон. […]...
8. ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) – див. Зона океану (моря) екологічна....
9. ПАРК МОРСЬКИЙ Екологія – охорона природи ПАРК МОРСЬКИЙ – нац. або прир. парк, створений на акваторії моря. Зазвичай охоплює смугу мор. узбережжя материка або/та о-ва. Заг. кількість П. м. у світі – близько 200....
10. ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – народногосп. (екон., соц.-екон., культ.) вартість ресурсів, що визначається сумою екон. і позаекон. оцінок, які будуються переважно на затратах різної кількості праці щодо обмежених прир. ресурсів різної якості і місцезнаходження. Зміна Ц. п. р. у часі характеризується переважно U-подібною кривою....
11. ФАУНА Екологія – охорона природи ФАУНА – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася еволюц.-історично, які мешкають чи мешкали в геол. минулому на певній території (акваторії); 2) перелік видів тварин, що мешкають на певній території (акваторії – для водяних організмів)....
12. ХІМІЯ ОКЕАНУ (МОРЯ) Екологія – охорона природи ХІМІЯ ОКЕАНУ (МОРЯ) – наука, що вивчає хім. склад води в океанах (морях) і донних відкладів, їх походження, режим, просторовий розподіл і причинну залежність від хім., фіз.-хім., фіз., біол. та антроп. процесів. Досліджується також хім. склад зависі, льоду, гідробіонтів, розчинних газів та їх зміни. Отримані дані істотно доповнюють уявлення про екологію […]...
13. Театр воєнних дій Політологічний словник Театр воєнних дій – певний регіон, частина континенту з водами навколишнього океану, внутрішніми морями, повітряним простором або акваторія одного океану, що охоплює ближні острови, моря, в межах яких розгортаються і можуть розгортатися воєнні дії, стратегічні угруповання військових сил супротивника. Межі і склад Т. в. д. визначаються військово-політичним керівництвом держави або коаліцією держав, які […]...
14. БАНКА Екологія – охорона природи БАНКА – окремо розміщена мілина в океані (морі). Розрізняють вулканічні, тектонічні, коралові, наносні та ін. Б. Нерідко Б. є районами інтенсивного рибного промислу (Ньюфаундлендська банка, Доггер-банка тощо). Іноді Б. є загрозою для судноплавства....
15. СУПРАЛІТОРАЛЬ Екологія – охорона природи СУПРАЛІТОРАЛЬ – зона узбережжя океану або моря, розташована вище від літоралі....
16. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ – сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах певної території, континенту, країни, району, міста. Процеси формування чисельності (народжуваність, смертність, міграція населення) і складу Н. (статевовікового, соц.-екон., етнічного тощо), а також процеси розміщення Н. – розселення, урбанізація – відбуваються під впливом біол., геогр., соц. – екон. та екол. […]...
17. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
18. Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
19. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІРОГІДНІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІРОГІДНІ – виявлена кількість та екон. оцінена в земних надрах якість корисних копалин (балансові запаси), видобуток яких у даний час екон. доцільний....
20. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
21. РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНУ РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ Тема 1 ЛІТОСФЕРА §27. РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНУ – Пригадайте, чим земна кора океанічного типу відрізняється від материкової. – Де виникають серединно-океанічні хребти? ЯК ПОБАЧИТИ РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНІВ. Рельєф дна Світового океану схований під товщею води. Розрізнити нерівності на ньому можна за глибинами. Вимірюють їх ехолотом. Цей прилад із судна посилає у […]...
22. ЛІЦЕНЗІЯ РИБОЛОВНА Екологія – охорона природи ЛІЦЕНЗІЯ РИБОЛОВНА – 1) документ, подібний до ліцензії мисливської, який дозволяє особі вилов риби; 2) отриманий на основі спец, домовленості дозвіл на пром. вилов риби в певному районі територіальних вод або в зоні екон. інтересів прибережної держави....
23. ЕКОНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКОНОЛОГІЯ – дисципліна, що досліджує “еконекол”, “економіку” природи; одна з наук, основ екорозвитку. Е. аналізує екол.-екон. системи різного рівня ієрархії, насамперед межі припустимих навантажень на прир. середовище і комплексні шляхи подолання об’єктивних лімітів, що виникають у природокористуванні. Розрізняють Е. глобальну, регіональну, локальну, Е. Світового океану, суходолу тощо....
24. ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ Екологія – охорона природи ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ – періодичні коливання рівня моря, атм. тиску та деформації твердого тіла Землі, що відбуваються під дією сил гравітації. За періодичністю П. та В. поділяють на півдобові, добові і мішані. Амплітуда і характер П. та В. залежать від взаємного розміщення Землі, Сонця й Місяця, а також від геогр. широти, […]...
25. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
26. ПЛЯЖ Екологія – охорона природи ПЛЯЖ – 1) надводна частина сучасної берегової зони, що зазнає дії прибою та характеризується рухомістю скупчень гальки, піску, гравію тощо; 2) пологий берег будь-якої водойми чи водотоку, зручний для входження у воду з метою купання; 3) спеціально пристосоване місце для купання та приймання сонячних ванн на березі моря, озера, водосховища, ставка […]...
27. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
28. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА – міжгалузевий наук, напрям, пов’язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов’язки, різняться рівнем доходу та споживання і […]...
29. МОРЕ Екологія – охорона природи МОРЕ – 1) частина океану, що частково відділена від нього суходолом або підводними підняттями і відрізняється від відкритого простору океану гідрол. режимом, більшим впливом сусіднього суходолу, біотою та ін. ознаками; 2) велике озеро (Каспійське, Аральське та ін.) або водосховище (напр., Київське море)....
30. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ – комплексна еколого-екон. діяльність, що полягає в науково обгрунтованому, плановому, ефективному використанні і споживанні прир. ресурсів для забезпечення екон. потреб разом з вимогами щодо їх охорони, відтворення, захисту навколишнього середовища з урахуванням можливих екологічно шкідливих наслідків експлуатації прир. багатств....
31. ПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи ПЕЛАГІАЛЬ – товща води або озера, що є місцем помешкання видів водяних організмів, не пов’язаних з дном водойми, та простягається від літоралі до найвіддаленіших від берегів точок океану (тобто топографічно охоплює його неритову та океанічну зони)....
32. КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З ДОВКІЛЛЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З ДОВКІЛЛЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ (Ріо-де-Жанейро). Відбулася в Бразилії у червні 1992 р. Це найбільша представницька зустріч керівників держав на вищому рівні, представників урядів 179 країн, а також представників різних організацій ООН та неурядових організацій. На цій конференції було прийнято Програму всесвітнього співробітництва, спрямованого на гармонійний розвиток здорової, сталої […]...
33. ДНО ОКЕАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ДНО ОКЕАНІЧНЕ – поверхня літосфери, вкрита водами Світового океану. За відсутності “гранітної” оболонки підстилається базальтами, тобто над Д. о. не відбувається гранітизація крихких осадових товщ. Д. о. поділяють на материкову мілину, материковий ухил (перехідну зону від материка до океану), ложе океану та серединно-океанічні хребти....
34. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОТЕНЦІЙНІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОТЕНЦІЙНІ – виявлена та екон. оцінена в земних надрах кількість корисних копалин (позабалансові за паси), видобуток яких у даний час екон. не доцільний у зв’язку з низьким вмістом корисних компонентів, великою глибиною залягання, складністю видобутку, збагачення чи геол. умов розробки, віддаленістю від пром. центрів та з ін. причин....
35. ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
36. ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА – техн. та соц.-екон. передумови виникнення нових напрямків розвитку сусп-ва, що виражаються в існуванні зачатків майбутніх технол. та соц.-екон. структур (напр., ремісник – мануфактура – пром. підприємство; мисливство та збирання – випасання худоби – землеробство – закритий грунт; будь-який винахід, поки що не використовуваний, прогресивна ідея) і реалізуються в […]...
37. ПРИПЛИВ ЧЕРВОНИЙ Екологія – охорона природи ПРИПЛИВ ЧЕРВОНИЙ – 1) масове розмноження в прибережних водах океану одноклітинних джгутикових водоростей, що мають червону (або коричневу) пігментацію (забарвлення). Спостерігалося, напр., у листопаді 1984 р. в зх. частині Чорного моря біля узбережжя Болгарії; 2) винесення, осідання та скаламучення відходів алюмінієвої пром-сті (продуктів переробки бокситів) червоного кольору, що виносяться в море […]...
38. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ПІВНІЧНИЙ ЛЬОДОВИТИЙ ОКЕАН – НАЙМЕНШИЙ ОКЕАН НА ЗЕМЛІ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКЕАНУ ТА АРКТИКИ В ЦІЛОМУ. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ ДНА. КЛІМАТ ОКЕАНУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ РОЗТАШУВАННЯМ ОКЕАНУ У ВИСОКИХ ШИРОТАХ. ТЕЧІЇ. ЛЬОДОВИЙ РЕЖИМ, СВОЄРІДНІСТЬ ОРГАНІЧНОГ СВІТУ. ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ ОКЕАНУ Розділ I ОКЕАНИ Урок № 12 Тема. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ПІВНІЧНИЙ ЛЬОДОВИТИЙ ОКЕАН – НАЙМЕНШИЙ ОКЕАН НА ЗЕМЛІ. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКЕАНУ ТА АРКТИКИ В ЦІЛОМУ. ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ ДНА. КЛІМАТ ОКЕАНУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ РОЗТАШУВАННЯМ ОКЕАНУ У ВИСОКИХ ШИРОТАХ. ТЕЧІЇ. ЛЬОДОВИЙ РЕЖИМ, СВОЄРІДНІСТЬ ОРГАНІЧНОГ СВІТУ. ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ ОКЕАНУ Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості […]...
39. ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАПАС БІОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (У БІОЦЕНОЗІ) – маса нагромадженої в угрупованні орг. речовини, віднесена до одиниці площі чи об’єму. Розрізняють 3. б. п. заг., корисний (для людини) і мертвий (підстилка, біол. опад, повалені дерева). Термін близький до поняття “біомаса”, але стосується лише рослин....
40. Асоційовані з ЄС країни Асоційовані з ЄС країни – країни (більшість з яких слаборозвинені), що мають з ЄС двосторонні угоди про преференціальний (пільговий) торгово-економічний режим. Поділяються на дві основні групи. Перша підписала Ломейську конвенцію про асоціацію 43 країн Тропічної Африки, 10 країн Карибського моря і 7 країн Тихого океану. Друга – середньо-морські країни (Алжир, Єгипет, Ірландія, Ліван, Марокко, Сирія, […]...