МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ. ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

ТЕМА 4. МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ

УРОК 16. МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ. ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Тема. Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їхній зв’язок із геологічною будовою. Закономірності поширення корисних копалин. Паливні корисні копалини. Перспективні нафтогазоносні райони. Основні родовища нафти і газу. Родовища горючих сланців і торфу.

Навчальна мета: поглибити знання про особливості різних видів

корисних копалин; сформувати уявлення про багатство і різноманітність корисних копалин України; виявити закономірності поширення, охарактеризувати основні райони поширення мінерально-сировинних ресурсів; проаналізувати особливості паливних корисних копалин країни; удосконалювати навички роботи з тематичними картами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна, геологічна, корисних копалин карти України, контурні карти, колекція корисних копалин.

Опорні та базові поняття: корисні копалини, паливні мінеральні ресурси, родовище, мінерально-сировинний басейн.

Географічна

номенклатура: Донецький, Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни; Дніпровський буровугільний басейн; Дніпровсько-Донецький, Карпатський, Причорноморсько-Кримський нафтогазоносні райони.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

За картами атласа дайте характеристику рельєфу адміністративної області України (за вибором), вказуючи генетичні і місцеві форми, пояснюючи особливості їх утворення (тектонічна будова, переважні рельєфоутворюючі процеси).

III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

– Що таке корисні копалини? На які групи вони поділяються?

– Згадайте, який існує взаємозв’язок між геологічною будовою території та корисними копалинами.

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Основним завданням господарської діяльності людини є створення всього необхідного для її існування. Окрім продуктів харчування, це певні матеріальні речі та енергія. Створення останніх здебільшого засноване на переробці багатств надр Землі. Які ж “скарби” приховані в надрах нашої України? Чого природа надала нам вдосталь, а чого пошкодувала?

V. Вивчення нового матеріалу

1. Склад та розповсюдження мінерально-сировинних ресурсів

Рудні корисні копалини – частіше метаморфічного та магматичного походження > в щитах платформ; горючі – осадового > в осадовому чохлі (плити, западини); нерудні – осадового і магматичного > повсюдно, в областях складчастостей.

2. Вугільні басейни

– Донецький кам’яновугільний – у районі Донецької складчастості; S? 50 тис. км2; 120 пластів досягають робочої потужності в 0,6 м, максимально – до 1,2-1,5 м; промислові запаси вугілля оцінюються в 109 млрд. т.

– Львівсько-Волинський кам’яновугільний – у районі Галицько-Волинського прогину; S? 10 тис. км2; глибини залягання пластів від 300 до 900 м, максимальна потужність 2,8 м; промислові запаси вугілля оцінюються в 1 млрд. т.

– Дніпровський буровугільний – приурочений до осадового чохла Українського щита; S? 150 тис. км2; загальні запаси конденційного вугілля оцінюються близько в 4 млрд. т; глибини залягання пластів від 10-60 м до 120-150 м; потужність пластів від 1,5 до 12 м.

3. Нафтогазоносні райони

– Дніпровсько-Донецький – у межах ДДЗ; понад 140 родовищ нафти, нафто-газоконденсату, газу і конденсату (Шебелинське, Гнідинцівське, Леляківське), які поступово змінюються з північного заходу на південний схід; сировина якісна, газ переважно метановий (98,5 %), нафти малопарафінисті з умістом сірки до 1 %; продуктивні горизонти – на глибинах 360-6 000 м.

– Карпатський – у межах Передкарпатського, Закарпатського прогинів, Карпатської складчастої споруди; найстаріший в Європі район нафтовидобування; багато родовищ вичерпані.

– Причорноморсько-Кримський – у межах Причорноморського прогину; маловивчений; поклади на глибинах від 200 до 5000 м, на суші та в шельфовій зоні (Голіцинське).

3. Інші паливні ресурси

– Горючі сланці – у межах Українського щита (Бовтиське), Дніпровсько-Донецької западини, смугою вздовж східного схилу Карпат; використовуються для отримання смол; наявні запаси майже не використовуються.

– Торф – у заболочених районах на півночі і заході країни; запаси становлять близько 2,5 млрд. т; використовується як паливо для місцевих потреб, сировина для органічних добрив; видобуток незначний.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

– На які корисні копалини багата Україна? Яке їх господарське значення?

– Поясніть на конкретних прикладах взаємозв’язок між тектонічною та геологічною будовою території України та корисними копалинами.

– Назвіть та покажіть на карті найбільші вугільні басейни, нафтогазоносні райони. Дайте їх стислу характеристику.

– Які екологічні проблеми пов’язані з видобуванням паливних корисних копалин?

VII. Підсумки уроку

VIІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати §___.

2. На контурних картах позначити основні райони і родовища паливних корисних копалин.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ. ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ