Мінімальний споживчий бюджет

Related posts:

1. Бюджет споживчий Бюджет споживчий – фактичний баланс доходів і видатків, який характеризує рівень життя сімей різних класів і верств населення й показує джерела надходження доходів та основні статті їх витрат на придбання товарів і послуг. Існує також Б. с. нормативний, що розраховується на основі певних норм і нормативів. Він поділяється на середній і мінімальний. Середній Б. с. […]...
2. Споживчий кошик Споживчий кошик – розрахунковий набір товарів і послуг, що використовується для визначення необхідного мінімального споживчого бюджету окремої людини або сім’ї, встановлення мінімальної заробітної плати з урахуванням рівня роздрібних цін на різних етапах розвитку суспільства. Річний набір товарів і послуг, що входить до складу С. к., у розвинених країнах світу включає бл. 700 найменувань і змінюється […]...
3. Раціональний споживчий бюджет Раціональний споживчий бюджет – суспільно необхідний раціональний нормативний баланс споживання населенням різних матеріальних благ і послуг, що характеризує оптимальний рівень його потреб та їх структуру, а також середній розмір доходів, які забезпечують задоволення цих потреб. Р. с. б. визначають на підставі науково обгрунтованих раціональних норм споживання матеріальних благ і послуг окремими особами залежно від статі, […]...
4. Споживчий кредит Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Споживчий кредит – це продаж товарів і послуг безпосередньо споживачам із відстрочкою платежу....
5. БЮДЖЕТ СПОЖИВАЧА УРОК № 10. БЮДЖЕТ СПОЖИВАЧА Мета уроку: визначити чинники, які впливають на структуру споживання сімейних господарств; навчити визначати бюджет споживача; виховувати економічне мислення та розвивати допитливість і самостійність. Основні поняття: бюджет. Тип уроку: комбінований ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів 1. Які чинники впливають на потреби споживачів? 2. Які […]...
6. Закон “Про державний бюджет України” Закон “Про державний бюджет України” – нормативний акт, прийнятий Верховною Радою України, який регулює суспільні відносини, що складаються в процесі мобілізації, розподілу і витрачання центрального фонду фінансових ресурсів держави. Головним змістом правового акта про бюджет є визначення Верховною Радою України розміру асигнувань, які дозволяється використовувати при виконанні завдань і функцій держави. Приймається щорічно і діє […]...
7. Місцевий бюджет Місцевий бюджет – фонд ресурсів, зосереджений у розпорядженні місцевої Ради народних депутатів. Затверджується сільською, селищною, районною в місті, міською, районною, а також обласною Радою щорічно. Рішення місцевої Ради народних депутатів про бюджет приймає виключно сесія відповідної Ради на один бюджетний період з 1 січня до 31 грудня кожного року. Відповідні Ради у межах своєї компетенції […]...
8. Кредит споживчий Кредит споживчий – надання короткотермінових позичок населенню для придбання товарів і послуг із розстроченням платежу. У політекономічному контексті К. е. – це відносини економічної власності між кредиторами і споживачами з приводу привласнення кредиторами певного відсотка за надані ними у грошовій формі ресурси споживачам у тимчасове користування. Надається торговельними та промисловими підприємствами за вищий, ніж за […]...
9. СТІК МІНІМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНИЙ – розмір стоку, зниження якого призводить до відключення об’єктів госп. використання води....
10. Державний бюджет Державне управління Державний бюджет. Річний план державних витрат і джерел їх фінансового покриття. Бюджетне планування являє собою визначення тієї частини фінансових ресурсів, яка в майбутній період (один рік) може бути мобілізована до Д. б. і використана на загальнодержавні цілі. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними […]...
11. Бюджет місцевий Бюджет місцевий – бюджет адміністративно-територіальних одиниць у формі кошторису щорічних доходів і видатків місцевих органів влади. В політекономічному контексті Б. м. – це система відносин економічної власності між різними суб’єктами влади, підприємницької діяльності і населенням з приводу привласнення доходів та їх використання для виконання функцій місцевою владою. У державах з федеративним устроєм податки вилучають центральний […]...
12. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
13. Асортимент послуг Асортимент послуг – підбір або набір різноманітних послуг, що пропонується споживачу. Розрізняють групові, видові та внутрівидові види послуг. До групових відносять послуги у сфері освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, транспорту, зв’язку, побутові послуги та ін. До видових – послуги, що надаються в окремих сферах. Так, у сфері освіти виділяють послуги вищої, середньої, середньо-спеціальної, професійно-технічної освіти. […]...
14. Бюджет військовий Бюджет військовий – частина державного бюджету, яка спрямовується на військові потреби. У 1938 такий бюджет у США становив 1 млрд. дол., у 2005 – близько 450 млрд. дол., але наприкінці 90-х XX ст. був скорочений до 280 млрд. дол. Нині члени НАТО спрямовують на військові цілі до 3% ВВП, в Україні 2003 – 5,3 млрд. […]...
15. Циклічно збалансований бюджет Циклічно збалансований бюджет – збалансованість (рівновага) обсягу урядових витрат на товари та послуги й чистого обсягу податкових надходжень у межах економічного циклу. Дефіцит бюджету, що виникає в період спаду ділової активності, компенсується бюджетними надлишками в період процвітання. Ключова проблема такої концепції бюджету полягає в тому, що піднесення та спад в економічному циклі можуть бути неоднаковими […]...
16. Державний бюджет України Державний бюджет України – централізований фонд фінансових ресурсів держави, необхідний для матеріального опосередкування її функцій і завдань. Затверджується Верховною Радою у формі закону. Через Д. б. У. перерозподіляється понад 60 відсотків національного доходу. Складається з доходної і видаткової частин. У доходах Д. б. У. відображається податкова політика держави, а у видатках – пріоритетні напрями вкладення […]...
17. Споживчий банківський кредит Споживчий банківський кредит – кредит, який надається різними видами банків, а також кредитними спілками фізичним особам на придбання товарів, будівництво індивідуального житла і підтримку нерухомості. За термінами погашення С. б. к. поділяється на: 1) кредити на виплату платежу – передбачають погашення кредиту і відсотків за ним щомісячно рівними частинами упродовж 2-5 років під забезпечення гарантій. […]...
18. Розділ 6. Бюджет і бюджетна система – МОДУЛЬ 2 ФІНАНСИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ СФЕР І ЛАНОК ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН Розділ 6. Бюджет і бюджетна система 1. Державний бюджет – це: А) система економічних відносин, що складаються в суспільстві у процесі формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів держави; Б) грошові відносини, що виникають між державою та юридичними особами у зв’язку зі […]...
19. Бюджет часу Бюджет часу – загальна кількість добового часу та його розподіл за основними видами людської життєдіяльності окремих осіб, сімей, соціальних верств і груп. Б. ч. працівників складається з: робочого часу; часу, безпосередньо пов’язаного з виробництвом (прийом та здача зміни), власним обслуговуванням; часу, витраченого на прибуття до місця роботи і назад; позаробочого часу (купівля товарів, приготування їжі, […]...
20. Закон Енгеля Закон Енгеля – закон, який, на думку німецького економіста Ернста Енгеля, виражає залежність частки споживання продуктів харчування від рівня доходів сім’ї; чим бідніша сім’я, тим більша частка всіх витрат повинна бути виділена нею для придбання продуктів харчування. В міру зростання доходів сім’ї питома вага витрат на харчування скорочується, частка витрат на квартиру, світло, одяг, паливо […]...
21. Бюджет державний Бюджет державний (центральний) – кошторис щорічних доходів і видатків держави, заздалегідь розроблений урядом і затверджений законом. Сутність бюджету кожної країни визначається соціально-економічним устроєм суспільства, рівнем розвитку продуктивних сил, природою форм власності, виконуваних державою функцій та іншими факторами. В політекономічному аспекті Б. д. означає систему відносин економічної власності між державою, з одного боку, населенням країни, суб’єктами […]...
22. Федеральний бюджет Федеральний бюджет – бюджет центрального уряду в державах із федеративною формою державного устрою. Бюджетна система федеральної держави складається з трьох ланок: 1) Ф.6.; 2) бюджети членів федерації (у США – штатів, у ФРН – земель, у Швейцарії – кантонів тощо); 3) бюджети місцевих органів влади. Дві останні ланки бюджетної системи є формально незалежними і не […]...
23. Особисті споживні витрати Особисті споживні витрати – витрати праці, грошей, пов’язані з отриманням, споживанням матеріальних благ і послуг, а також підготовкою матеріальних благ до споживання (приготування їжі). О. с. в. характеризують співвідношення вартості фіксованого за кількістю та якістю споживчого кошика за два різні зіставлювані періоди. Для визначення вартості споживчого кошика враховують період часу, за який оцінюється обсяг і […]...
24. Державний бюджет Державний бюджет /англ. budget, букв. – сумка/- фінансова програма діяльності уряду на певний строк /переважно на рік/; склад майбутніх доходів і видатків держави; кошти, які концентруються в руках держави для виконання своїх функцій, Д. б. складається із двох сторін:доходної і видаткової. Доходи держави формуються переважно за рахунок податків, які є головним джерелом надходжень до Д. […]...
25. Річ Річ – один із найважливіших об’єктів цивільних прав. Р. є усі реально існуючі предмети матеріального світу, які можуть використовуватися людиною і знаходитися у її володінні (земля та її надра, води, ліси, станки, автомобілі, одяг, продукти харчування тощо). Це можуть бути предмети природного походження або створені людською працею. У правовому розумінні не є Р. почуття і […]...
26. ЕНГЕЛЯ ЗАКОН Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕНГЕЛЯ ЗАКОН – стала пряма пропорційна залежність між зростанням обсягу сімейного бюджету і зниженням при цьому частки витрат на харчування. Вперше цю залежність між прибутком сім’ї та часткою витрат на продукти харчування, одяг, меблі, побутове обслуговування та культурні потреби встановив нім, статистик Ернст Енгель (1821 – 1896). Інженер за фахом він […]...
27. Доходи і витрати сім’ї Доходи і витрати сім’ї – співвідношення між різними статтями бюджету сім’ї в процесі виконання нею економічних функцій, яких налічується близько 10 (див. Сім’я). В процесі еволюції соціально-економічної системи поступово відмирають одні функції, виникають інші, окремі функції наповнюються новим змістом. Так, за тотального зубожіння основної маси населення в Україні в багатьох сім’ях активно розвивається така функція, […]...
28. БЮДЖЕТ Культурологічний словник БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. – сумка) – 1) Затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. 2) План доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період....
29. Особисті споживчі витрати Особисті споживчі витрати – частина особистих доходів громадян, що залишається після виплати податків і відкладання певної частини доходу на нагромадження. Одержання особистих (сімейних) доходів не є самоціллю, Це лише засіб для задоволення потреб. Більша частина цих доходів переливається через торгівлю у виробничий сектор у вигляді витрат на особисте споживання. Споживчі витрати в країнах з розвиненою […]...
30. Ринок предметів споживання Ринок предметів споживання – сукупність економічних відносин між підприємствами, фірмами та компаніями-виробниками, торговельними організаціями, населенням (домогосподарствами) і державою (опосередковано) з приводу організації та купівлі-продажу предметів споживання. У розвинених країнах переважна більшість сімей забезпечена товарами масового виробництва тривалого користування (у США – бл. 87% сімей), тому вони потребують передусім оздоровлення, відпочинку та ін. Витрати на відпочинок, […]...
31. Принцип еквівалентності Принцип еквівалентності – принцип, згідно з яким товари і послуги в межах національних економічних систем за умов досконалої конкуренції обмінюються на рівновелику вартість певної кількості інших товарів і послуг. При цьому слід враховувати не лише суспільно необхідні витрати на виробництво товарів і послуг, що обмінюються як рівновеликі, а й їх споживну вартість, в т. ч. […]...
32. Стандарти споживання Стандарти споживання – взірець, еталон групування людей за розмірами доходу, які конкретизуються в таких основних показниках (споживчих стандартах): 1) прожитковий мінімум; 2) мінімальний споживчий бюджет; 3) бюджет високого достатку. Прожитковий мінімум, своєю чергою, вимірюється шляхом поділу населення на три великі групи: 1) дохід частини населення є нижчим від прожиткового мінімуму, що є підставою віднести цю […]...
33. Оптимальна партія товарів (виробів) Оптимальна партія товарів (виробів) – обсяг виготовлених товарів і послуг на підприємстві (в фірмі, компанії), за якого забезпечуються мінімальні витрати на одиницю продукції. Знаходження оптимального обсягу випуску товарів залежить передусім від витрат на зберігання продукції (залежно від обсягу запасів такі витрати зростають, хоча на одиницю продукції залишаються незмінними), а також витрат на переоснащення устаткування та […]...
34. Вартість мінімального споживчого кошика Вартість мінімального споживчого кошика – показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб. В. м. с. к визначає допустимий рівень бідності у суспільстві Сама бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, який існує у вигляді життєвого /фізіологічного/ і соціального мінімуму. Перший відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб і основних послуг. Другий, крім цього, включає […]...
35. Вартості життя індекс Вартості життя індекс – показник, який характеризує динаміку цін на товари і послуги споживчого призначення. Визначається за формулою: де q – кількість товарів чи послуг, придбаних споживачем за певний період (рік); р1 – ціна одиниці товару (послуги) в цьому ж періоді; р0 – ціна в минулому (базисному) році. В. ж. і. запроваджений ООН до міжнародної […]...
36. Закон пропозиції Закон пропозиції – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінності всіх інших параметрів між змінами цін і кількістю товарів та послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна залежність. Дія З. п. означає, що зростання ціни на товари і послуги зумовлює збільшення кількості товарів і послуг, з одного боку, і скорочення обсягів виробництва […]...
37. Трансакційні витрати Трансакційні витрати – витрати, пов’язані з купівлею товарів і послуг (їх відчуженням-привласненням) і переданням прав власності. Найвичерпнішу класифікацію елементів Т. в. уклав американський економіст Д. Норт 1993 (а вперше цю категорію обгрунтував Р. Коуз 1937): 1) витрати на пошук інформації (про ціни, контрагентів, можливі зміни цін у майбутньому); 2) витрати, пов’язані з переговорами щодо умов […]...
38. Закон попиту і пропозиції Закон попиту і пропозиції – особливий економічний закон, який виражає взаємозалежність між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або одержати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник. Особливість дії З. п. п. залежить, перш за все, від рівня цін. Чим вищі ціни, тим менше буде реалізовано товарів і послуг, […]...
39. Правила догляду за одягом і взуттям Я СВІЙ ОДЯГ ДОГЛЯДАЮ, САМ ГУДЗИКИ ПРИШИВАЮ САМООБСЛУГОВУВАННЯ Правила догляду за одягом і взуттям Щоб одяг служив тобі довше і водночас залишався красивим, обов’язково слід дотримуватися основних правил догляду за ним: – Тримай одяг у чистоті. Дотримуйся вимог щодо прання одягу з різних видів тканин. – Вчасно прасуй одяг. – Знявши одяг, складай його або […]...
40. Товарний обіг Товарний обіг – форма обміну товарів та послуг за допомогою грошей. Розподіляється на два відносно самостійні процеси: продаж товару за гроші (Т-Г) і купівля за ці гроші готового товару (Г-Т). Внаслідок цього Т. о. відрізняється від безпосереднього обміну і формою, і змістом. Т. о. постійно сприяє подальшому поглибленню суспільного розподілу праці. В процесі історичного розвитку […]...