Мінова вартість

Related posts:

1. Вартість мінова Вартість мінова – властивість товару обмінюватись, пропорція, згідно з якою один товар обмінюється на інший. Прирівнювання товарів з різними споживчими властивостями можливе тому, що вони є продуктами праці, передусім суспільно необхідної праці, витраченої на їх виробництво, тобто вартості товарів. Формою вияву останньої у процесі обміну товарів є В. м. Вперше в науковий обіг категорію “В. […]...
2. Мінова концепція Мінова концепція – важливий методологічний принцип у західній економічній теорії, згідно з яким сфера обігу є визначальною серед інших сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, розподілу та споживання). Таку концепцію в останні роки стали підтримувати окремі вітчизняні економісти, а на буденному рівні вона проявляється у твердженнях про необхідність переходу до ринкової економіки. Гносеологічною основою М. к. […]...
3. Інтернаціональна вартість Інтернаціональна вартість – суспільно необхідні витрати праці на виробництво товарів і послуг у світовому господарстві, які формуються на основі інтернаціоналізації виробництва та обігу з урахуванням їх корисності на міжнародному рівні. Оскільки кожна країна має свій рівень суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів, такі витрати у межах світового господарства є індивідуальними витратами, що визначають їх […]...
4. Ринкова вартість Ринкова вартість – якісно нова (більш розвинена) форма вартості, яка визначається суспільно необхідними витратами праці в межах окремих галузей народного господарства (а отже, законом вартості) та співвідношенням попиту і пропозиції (а отже, відповідним законом) і лежить в основі ринкових цін. Р. в. виникає внаслідок внутрігалузевої конкуренції і перетворення окремих індивідуальних вартостей, що формуються на підприємствах-конкурентах, […]...
5. Споживна вартість Споживна вартість – річ (кілька речей) або послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям задовольняє різноманітні людські потреби (індивідуальні, колективні, суспільні і наднаціональні). Для виконання цієї функції, будь-який товар чи послуга повинні мати певні властивості: природні (наприклад, м’ясо містить білки та інші корисні речовини) або такі, що виявляються людьми у процесі історичного розвитку. Отже, властивості природних […]...
6. Ринок регіональний Ринок регіональний – сукупність економічних відносин (в т. ч. техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності) між різними економічними суб’єктами з приводу організації купівлі-продажу товарів і послуг у сфері обміну в межах певних територій відповідно до вимог специфічних форм закону товарного виробництва і грошового обміну. Основними функціями P. p. є: перетворення продуктів окремих підприємств на товар […]...
7. Вартість Вартість – втілена й уречевлена в товарі суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, що пов’язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії В. Найбільш відомими теоріями В., які залишили помітний для науки слід, є: теорія попиту і пропозиції; […]...
8. Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
9. Податок на додану вартість (ПДВ) Податок на додану вартість (ПДВ) – податок, яким оподатковуються товари на суму вартості, доданої на кожному з етапів їх виробництва, обміну або перепродажу, а також виконання робіт і надання послуг. Платниками ПДВ є суб’єкти підприємницької діяльності. У торговельних, заготівельних, постачальницько-збутових та інших підприємствах, які надають посередницькі послуги, об’єктом оподаткування є різниця між цінами реалізації і […]...
10. Закон інтернаціоналізації обміну Закон інтернаціоналізації обміну – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом інтернаціоналізації безпосереднього виробництва, формуванням інтернаціональної вартості у цій сфері та її перетворенням на інтернаціональну ціну виробництва. Однією з форм вияву З. і. о. є випередження темпами зростання світової торгівлі темпів зростання ВВП. З часу розгортання НТР перший показник […]...
11. Споживча вартість Споживча вартість – корисність речі. її здатність задовольнити певну потребу людини, суспільства. Речі є С. в. незалежно від того, задовольняють вони безпосередньо особисті потреби людини чи служать їй як засоби виробництва, за допомогою яких створюються інші матеріальні блага. Сукупність С. в. входить до багатства суспільства. С. в. зумовлюють природні властивості речей, а також властивості, надані […]...
12. Суспільний характер праці Суспільний характер праці – праця в умовах суспільного поділу праці, що постійно розвивається, за якої для виготовлення кінцевого продукту з метою задоволення колективних і суспільних потреб необхідно залучати дедалі більше праці окремих товаровиробників (передусім у сфері безпосереднього виробництва). На попередніх етапах еволюції товарного виробництва приватний характер праці товаровиробника отримував своє суспільне визнання лише на ринку […]...
13. Митна вартість Митна вартість – ціна товару та інших благ, яка береться за основу для нарахування митного тарифу, що сплачується при перетині митного кордону держави. Основними методами визначення М. в. є: 1) за передбаченою в угоді ціною імпортних товарів враховуються транспортні витрати на доставку їх до покупця, а також страхові витрати, частина прибутку продавця від можливих наступних […]...
14. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
15. Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
16. Податок на додану вартість Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) – непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база – вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає: заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на […]...
17. Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
18. Правила обміну товарів Правила обміну товарів – правила, які регулюють реалізацію одного з прав споживачів щодо можливості обміну придбаних товарів належної якості на аналогічні товари або на інші наявні в продажу товари. Закон України “Про захист прав споживачів” передбачає, що споживач протягом 14 днів без урахування дня купівлі має право на обмін непродовольчих товарів належної якості у продавця, […]...
19. Як К. Маркс визначає гроші? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Як К. Маркс визначає гроші? Аналізуючи процес обміну товарами на основі порівнювання їхньої вартості, Маркс в історичній ретроспективі показує розвиток обміну і виникнення грошей як закономірного наслідку цього розвитку. За Марксом, гроші – це також товар, який виступає у специфічній формі, але завдяки їх участі в […]...
20. Закону вартості інтернаціональні форми Закону вартості інтернаціональні форми – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем. Інтернаціоналізація виробництва та обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу; 2) середньої продуктивності […]...
21. Вартість гранична Вартість гранична – визначення вартості товару чи послуги граничним ступенем корисності для споживача. Внаслідок цього зведення вартості до суспільно необхідних витрат не приймається, оскільки західні науковці вважають, що при цьому зовсім не враховується корисність товару, і всій теорії, отже, надається витратний характер. У найпростішому вигляді вартість товару є споживною, тобто суб’єктивною оцінкою відносного корисного ефекту […]...
22. Надлишкова додаткова вартість Надлишкова додаткова вартість – надлишок суспільної (ринкової) вартості товару над індивідуальною, або різниця між отриманою і фактично створеною на капіталістичному підприємстві додатковою вартістю, що утворюється шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі продуктивності праці. Оскільки на різних підприємствах такі вдосконалення техніки і технології здійснюються здебільшого в різний період, продуктивність праці в певний […]...
23. Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
24. Вартість робочої сили Вартість робочої сили – вартість засобів відтворення життє – і працездатності працівника та результативності послуг його робочої сили, а також засобів життєдіяльності членів його сім’ї. До вартості засобів відтворення працівника та членів його сім’ї відносять насамперед вартість харчів, житла, одягу, транспортних витрат та інших матеріальних потреб. Це суспільно необхідні витрати на відтворення робочої сили, що […]...
25. Суспільна (ринкова) вартість Суспільна (ринкова) вартість – втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця, один із найважливіших факторів визначення ринкової ціни. Величина суспільної (ринкової) вартості визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу і змінюється прямо пропорційно до кількості часу, затраченого на виробництво товару, і обернено пропорційно до продуктивності праці. Вартість виявляється у міновій вартості, при порівнянні одного товару з […]...
26. Абсолютна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – вперше обгрунтована К. Марксом економічна категорія, яка означає додаткову вартість, отриману внаслідок подовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. найманий працівник конкретною працею переносить певну частину вартості засобів виробництва на ново – створений продукт; […]...
27. Ціна пропозиції Ціна пропозиції – ринкова ціна за перевищення попиту над пропозицією (існування ринку продавця). Така ситуація зумовлює появу конкуренції між покупцями за придбання певних товарів, з одного боку, і намагання продавців реалізувати товар за вищою ціною – з іншого. Ц. п. виражає взаємозв’язок між рухом ціни виробництва, ринкової ціни та обсягами пропозиції товарів, в основі яких […]...
28. Валовий суспільний продукт Валовий суспільний продукт – вартість створених у суспільстві матеріальних благ, які використовують на задоволення матеріальних потреб населення (за винятком проміжного продукту). В СРСР В. с. п. визначався як сума валової продукції галузей матеріального виробництва (див. Матеріальне виробництво). Недоліком цього показника є те, що в ньому допускається повторний рахунок, до того ж неодноразовий. Внаслідок цього у […]...
29. Попит і пропозиція Попит і пропозиція – категорії товарного виробництва, які знаходяться у діалектичній залежності. Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги. Пропозиція – сукупність товарів і послуг на ринку з повними цінами, які готові продати виробники. Діалектична залежність П. і п. полягає […]...
30. Капітал промисловий Капітал промисловий – сукупність економічних відносин між капіталістами-підприємцями і найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва та частково обігу щодо виробництва, реалізації та привласнення вартості товарів і послуг, передусім втіленої в них додаткової вартості. Категорію “К. п.” вперше обгрунтував К. Маркс. Оскільки складовими економічних відносин є техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності, то розвиток […]...
31. Цінність Цінність – 1) єдність корисності товару для споживача та його вартості (індивідуальних витрат виробництва) для виробника у процесі купівлі-продажу; 2) діалектична єдність суспільної корисності певної маси товарів для споживачів та їх вартості (суспільно необхідних витрат виробництва) для виробників цих товарів; 3) синтез результатів (єдність конкретної та абстрактної корисності) і витрат (конкретної та абстрактної праці), причому […]...
32. Вартість альтернативна Вартість альтернативна – вартість виробництва товару чи послуги, яка вимірюється стосовно втраченої можливості виробництва іншого виду товарів або послуг і потребує таких самих витрат ресурсів; ціна заміни одного блага іншим. Якщо у виборі двох можливих благ та їх джерел споживач (покупець) надасть перевагу першому, жертвуючи при цьому другим, то друге благо є альтернативною ціною першого. […]...
33. Ціни у міжнародній торгівлі Ціни у міжнародній торгівлі – грошове вираження інтернаціональної вартості на світових товарних ринках. Своєю чергою, інтернаціональна вартість залежить від інтернаціональних витрат суспільно необхідної праці на виробництво товарів. Ці витрати визначаються національними витратами суспільно необхідної праці у тих країнах, які експортують на світовий ринок переважну кількість конкурентоспроможної продукції. Крім того, в основі Ц. у м. т. […]...
34. Форми вартості Форми вартості – форми вираження вартості товарів у процесі еволюції товарного виробництва. Засобом вираження вартості за розвиненого товарного виробництва є гроші, або грошова Ф. в. До їхньої появи тривала еволюція Ф. в. від найпростішої до грошової (найрозвиненішої та найскладнішої), що розпочалася з простої Ф. в. Ця форма була не лише найпростішою, що виражала відносини між […]...
35. Корисність Корисність – категорія, яка виражає: 1) відношення властивостей споживної вартості до потреб людей, вилучення ними певної користі у процесі споживання товару або послуги; 2) критерій оцінки результативності та ефективності певних видів діяльності людей, рішень. У працях деяких західних учених К. ототожнюється з поняттями “добробут”, “задоволення”, а суспільна К. – з сукупністю суб’єктивних К. індивідів. Ці […]...
36. Як визначав Р. Оуен економічні категорії “вартість”, “прибуток”, “гроші”? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як визначав Р. Оуен економічні категорії “вартість”, “прибуток”, “гроші”? Оуен визначає вартість по – рікардіанському, тобто працею, витраченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку А. Сміта, що з нагромадженням капіталу і встановленням приватної власності […]...
37. Кругообіг капіталу Кругообіг капіталу – рух промислового капіталу у сфері виробництва і обігу, в процесі якого він набуває трьох функціональних форм (грошової, продуктивної, товарної) і проходить три стадії (обмін – виробництво – обмін). Кругообіг промислового капіталу виражений формулою: Товар, отриманий в результаті кругообігу капіталу, відрізняється від товару, купленого на першій стадії, якістю, зовнішньою формою та більшою вартістю. […]...
38. Ціна виробництва Ціна виробництва – перетворення, більш розвинена форма вартості товару, яка формується на нижчій стадії розвитку капіталізму і дорівнює витратам виробництва та середньому прибутку на авансований капітал. У процесі еволюції капіталістичного способу виробництва, особливо після промислової революції (кінець XVIII – початок XIX ст.) і формування технологічного способу виробництва, що базується на машинній праці, поглиблювалися міжгалузеві відмінності […]...
39. Вартості модифікації Вартості модифікації (лат. modificatio – видозміно) – форми вартості товару, що утворюються в процесі еволюції товарно-грошових відносин в умовах простого та капіталістичного товарного виробництва. Товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва в межах окремих галузей відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову […]...
40. Вартість мінімального споживчого кошика Вартість мінімального споживчого кошика – показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб. В. м. с. к визначає допустимий рівень бідності у суспільстві Сама бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, який існує у вигляді життєвого /фізіологічного/ і соціального мінімуму. Перший відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб і основних послуг. Другий, крім цього, включає […]...