Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
Тема 1. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
§ 5. Світ після Другої світової війни
4. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини.
За рішенням Потсдамської конференції 1945 р. був заснований міжнародний орган – Рада міністрів закордонних справ (РМЗС) у складі міністрів закордонних справ СРСР, CШA, Великої Британії, Франції та Китаю. Її метою було проведення підготовчої роботи з мирного врегулювання відносин між країнами після закінчення Другої світової війни. Перша сесія РМЗС відбулась 11 вересня – 2 жовтня 1945
Остаточне вироблення та узгодження текстів мирних договорів було здійснено на Паризькій мирній конференції 19 липня – 15 жовтня 1946 р. У її роботі брали участь делегації 21 країни, збройні сили яких активно воювали в Другій світовій війні.
10 лютого 1947 р. були підписані мирні договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною та Румунією. У них зазначалося, що стан війни припиняється, кожна з цих країн дістане підтримку при вступі до ООН. Договори також містили зобов’язання країн забезпечити всім громадянам
Фінляндія передала СРСР область Петсамо та військово-морську базу Поркала-Удд. Болгарія відновлювалася в кордонах на вересень 1940 р. Вона відмовилася від зазіхань на Македонію й отримала Південну Добруджу. Північна Трансільванія зі складу Угорщини перейшла до Румунії. Закарпатська Україна увійшла до складу Радянського Союзу. Кордон між Румунією та СРСР пролягав по лінії, зафіксованій румунсько-радянською угодою від 28 червня 1940 р. Низка статей стосувалась обмеження збройних сил. Наприклад, для Італії чисельність армії обмежувалася 250 тис. солдатів і офіцерів. Колишнім союзникам Німеччини заборонялося мати підводні човни, авіаносці та торпедні катери.
Договори містили положення про режим користування рікою Дунай (який остаточно визначився Белградською конвенцією). Мирні угоди зафіксували розміри репарацій, що сплачувалися Радянському Союзові за угодами 1946-1947 pp. Так, Фінляндія та Румунія сплачували по 300 млн доларів репарацій у вигляді поставок товарів, Угорщина – 200 млн, а Італія – 100 млн доларів.
Підписання договорів із союзниками Німеччини було найважливішою міжнародно-правовою акцією в закріпленні підсумків Другої світової війни та створювало певні гарантії для унеможливлення їх перегляду.