Головна ⇒ 📌Історія ⇒ МІСТО РИМ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЙОГО МЕШКАНЦІВ

МІСТО РИМ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЙОГО МЕШКАНЦІВ

Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ

РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

§ 50. МІСТО РИМ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЙОГО МЕШКАНЦІВ

– Роздивіться ілюстрацію. Поміркуйте, як відчувала себе людина з провінції, коли приїжджала до Рима на гостину. – Чим вабив Рим подорожніх? – Один з поетів назвав Рим “містом семи пагорбів та всієї землі володарем”. Якою мірою це твердження можна вважати слушним?

Фрагмент макета Давнього Рима. Рим – єдине місто у світі, яке зажило почесного титулу Вічного міста.

1. Які особливості мало

міське життя в Римі?

Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами (з жодного боку воно не мало чітких кордонів) та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб. Були окремі квартали, де проживали сирійці, фінікійці та представники інших народів. З 14 районів столиці один належав євреям.

Рим відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити

містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників. Стічні води зливалися в каналізаційні труби й потрапляли до центрального каналу. Чиста вода подавалася спеціальними трубами, прокладеними по мостах-акведуках або під землею. Воду нагромаджували у величезних цистернах і розгалуженою системою глиняних та свинцевих труб подавали в місто.

Акведук (лат. “aqua” – “вода” й “dueo” – “веду”) – арковий міст, яким прокладали водогін через ріки, шляхи, яри.

Реконструкція Римського форуму.

Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.

Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках.

Багаті люди могли дозволити собі власні окремі будинки. У Римі на початку 4 ст. було 1790 власних та 46 602 багатоповерхових будинки.

У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум. Ще за часів республіки форум виконував роль торгового центру та місця, де відбувалися найважливіші події громадського життя. Саме тут збирали народні збори, відзначали релігійні свята тощо. Попри те, що Юлій Цезар та правителі Рима часів імперії розбудували нові форуми (форум Цезаря, Августа, Веспасіана, Траяна), старий форум незмінно залишався центром суспільного, ділового та релігійного життя Рима. Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями.

– Складіть розповідь про особливості життя в Римі.

3. У яких будинках жили мешканці Рима?

Ви вже дізналися, що заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.

Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті приміщення – крамнички. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де господар приймав відвідувачів та гостей. Атрій був найошатнішою частиною будинку. Тут був отвір у центрі даху, під яким розташовувався басейн для дощової води. Кілька приміщень, які оточували атріум, – це спальні. Поряд зі спальнями та кухнею розташовувався бенкетний зал, де мешканці будинку їли, лежачи на ложах. Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, – тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.

Римський домус. Реконструкція.

Скориставшись описом домуса, поясніть відповідно до цифр призначення приміщень будинку.

Оздоблення стін будинків: кімната з вілли Містерій – заміської вілли на околиці міста Помпеї (збудованої в 2 ст. до н. е.) та будинки з Геркуланума. Сучасний вигляд.

Як уже знаєте, більшість римлян мешкала в інсулах. На перших поверхах у таких будинках розташовувалися крамниці, майстерні ремісників та харчевні, а квартири та кімнати – на горішніх поверхах. Що вищий поверх, то бідніші люди там оселялися. Інсули часто будувалися з неякісного матеріалу й до того ж поспіхом, тому вони нерідко завалювалися.

Римська інсула. Реконструкція.

3. Що було характерним для повсякденного життя римлян?

Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора.

День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, випрошуючи щось у заможніших. О 3-й годині (за нашим часом о 9-й) починалися громадські засідання в судах і колегіях. За три години – о 6-й за римським часом – була мала обідня перерва, а о 8-й годині – велика. Пообідній час був присвячений розвагам та відпочинку.

Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини.

Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни (і, до речі, тільки вони) одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. Жінки поверх туніки вдягали столу або палу. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову.

1. Стола. 2. Пала.

Скульптура римлянина в тозі.

Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди.

Прості римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень.

Римляни щодня ходили в терми – громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди. Так, існували терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень i 11 громадських.

Реконструкція римських терм.

– Які сучасні заклади нагадують вам римські терми?

Найулюбленіші розваги римлян – відвідування боїв гладіаторів, змагань колісниць або театру.

– Яким було буденне життя заможних римлян? Який розпорядок дня мали мешканці Рима? Як одягалися римляни? Як харчувалися? Яку роль у житті римлян відігравали терми? Як розважалися мешканці Рима?

Роздивіться скульптурні портрети. Чим відрізняються зачіски зображених? Яка з двох жіночих зачісок вам подобається більше? Як називається одяг римлянок, зображених на фресці?

1. Жінка із зачіскою “а ля Октавія” – найпопулярнішою зачіскою римлянок.

2. Юлія, дочка імператора Тита й дружина Домініціана.

3. Фреска із зображенням жінок з Геркуланума.

– Роздивіться ілюстрації. Складіть стислу розповідь про одну із зображених розваг римлян.

Перегони колісниць та гладіаторські бої у Римі. Картини 19 ст. Найпоширенішим видом колісниць були квадриги, коли в колісницю запрягали чотирьох коней.

Глядачі вирішували долю переможеного гладіатора. Якщо вони піднімали великий палець угору, пораненому гладіаторові зберігали життя, якщо палець повертали донизу, пораненого добивали. Крім звичайних гладіаторських боїв, римляни влаштовували змагання гладіаторів з хижими звірами.

Роздавання хліба міській бідноті. Фреска з Помпей.

– Від першої половини 1 ст. до н. е. Римська держава почала утримувати незаможних плебеїв, яким щодня видавали півтора кілограма хліба. Відомо, що Октавіан Август утримував 200 тисяч незаможних мешканців Рима. Про силу чи слабкість держави свідчить цей факт? Чи могло таке бути в інших країнах давнього світу?

Витлумачте крилатий вислів хліба та видовищ. Якої групи населення Рима стосувалася ця настанова?

Яке ваше ставлення до римських видовищ-розваг та до їхніх глядачів? Поміркуйте, чому гладіаторських боїв не було в Давній Греції.

Оцініть себе

1. Як було забудовано Рим часів імперії?

2. Витлумачте поняття: форум, домус, інсула, терми, гладіатори, тога.

3. Поясніть вислів хліба та видовищ. Чому він виник саме в Давньому Римі?

4. Чим життя в Римі відрізнялося від життя в інших давніх столицях?

– Які давньоримські звичаї та традиції успадковані сучасною цивілізацією? Чи йдеться лише про позитивні риси? Яких негативних римських звичаїв людство досі не змогло подолати?