Митна політика

Related posts:

1. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності – комплекс методів та інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі та інших форм зовнішньоекономічної діяльності за допомогою митних тарифів (див. Митний тариф) у межах протекціоністської політики та їх мінімізації або повного усунення фритредерства (“вільної торгівлі”). Протекціоністська спрямованість митних тарифів забезпечується завдяки збереженню високих ставок мита насамперед на товари текстильної, шкіряної, взуттєвої промисловості, […]...
2. Митна територія Митна територія – територія, на якій діє єдине митне законодавство країни та здійснюється митний контроль. М. т. країни, як правило, збігається з її національною територією, обмежена митним кордоном, який збігається з державним, за винятком меж вільних митних зон, портів безмитного ввезення і вивезення товарів та ін. З появою спільного ринку декількох або багатьох країн виникає […]...
3. Митна інфраструктура Митна інфраструктура – комплекс об’єктів, необхідних для забезпечення діяльності митної служби. До них належать: 1) матеріально-технічна база митних органів (адміністративні будівлі, пункти пропуску і переходу, склади різних типів, транспортні засоби, зони митного контролю на вокзалах, в аеропортах та ін.); 2) об’єкти і засоби здійснення митних процедур і передання необхідної інформації (технічні засоби митного контролю, митної […]...
4. Митна конвенція Митна конвенція – конвенція 1950 р. про створення Ради митного співробітництва (РМС). Входить понад 110 держав, а з 1992 р, – Україна. РМС є ключовою ланкою міжнародної системи взаємодії держав з митних питань. Головна мета – забезпечення найвищого ступеня узгодження та однаковості митних систем, удосконалення митних процедур і митного законодавства. РМС вивчає всі аспекти митного […]...
5. Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі – комплекс адміністративних методів нетарифного протекціонізму (неопротекціонізму), який використовується національними країнами для обмеження імпорту іноземних товарів на внутрішній ринок. К. о. в з. т. зумовлені дією тенденції до заміни митних тарифів заходами нетарифного протекціонізму (запровадженням кількісних обмежень, технічних стандартів та умов, екологічними нормами тощо), оскільки митні тарифи неспроможні повністю захистити […]...
6. Преференція Преференція (лат. praefero – вважаю за краще) – надання окремим країнам, групі країн та організаціям і особам певних переваг, пільг з метою економічного поділу ринків збуту, джерел сировини і сфер розміщення капіталу. Особливі пільги надаються однією країною або групою країн іншим державам на засадах взаємності або в односторонньому порядку (без поширення на треті країни). Основними […]...
7. Протекціонізм Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та сприяння національним компаніям у проникненні на зовнішні ринки. П. здійснюється через встановлення високих митних тарифів на товари, що ввозяться з-за кордону; не тарифні обмеження, до яких належать кількісні (встановлення квот, добровільне обмеження експорту, ліцензування), валютні (регламентації операцій резидентів і нерезидентів з валютою та іншими […]...
8. Митна система України Митна система України – державні органи, що здійснюють митний контроль. До складу М. с. України входять Державний митний комітет України, територіальні митні управління, митниці та інші митні установи. В Україні діють вісім територіальних митних управлінь: Дніпровське (м. Дніпропетровськ), Західне (м. Львів), Карпатське (м. Ужгород), Кримське (м. Сімферополь), Південне (м. Одеса), Південно-Східне (м. Донецьк), Східне (м. […]...
9. Митна статистика Митна статистика – систематичний збір, обробка та аналіз сукупності даних (взятих із первинних документів) про експорт та імпорт товарів, переміщення фізичних осіб та їх багажу, транспортних засобів, поштових переказів тощо через митний кордон країни. Вступ України до міжнародних організацій з метою співпраці у сфері митної політики вимагає переходу на міжнародні правила статистичного обліку зовнішньої торгівлі, […]...
10. Державна митна служба Державна митна служба (государственная таможенная служба) – центральний орган виконавчої влади. Митну справу здійснюють регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, які утворюються у встановленому порядку. Держмитслужба є правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України стосовно його зобов’язань, прав та обов’язків. Державна митна служба України була утворена на базі Державного митного комітету України з моменту […]...
11. Торговельна політика Торговельна політика – політика держави щодо регулювання (стимулювання або обмеження) експорту та імпорту товарів і послуг. Т. п. є складовою зовнішньоекономічної політики держави і реалізується шляхом використання економічних, правових і адміністративних важелів. До економічних важелів належать використання кредитів, податків, надання субсидій, гарантій тощо; до правових – удосконалення чинного або прийняття нового законодавства у цій сфері; […]...
12. Міжнародні валютно-кредитні організації Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку економіки країн, що розвиваються, та посилення впливу розвинених країн у бажаному для них руслі у цих регіонах створено Міжамериканський банк розвитку, […]...
13. Бюджетна політика Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується […]...
14. Вивезення товарів Вивезення товарів – форма економічних зв’язків між державами, що передбачає переміщення товарів і послуг з однієї країни в іншу з метою їх реалізації та отримання прибутку. В. т. зумовлене міжнародним поділом праці, нерівномірністю розвитку окремих галузей, відносною вузькістю внутрішнього ринку тощо. На вищій стадії розвитку капіталізму В. т. також стимулюється вивезенням капіталу, прагненням могутніх держав […]...
15. Політика науково-технічна Політика науково-технічна – конкретизована в програмі і всебічно обгрунтована мета такої політики та комплекс заходів з боку держави і наддержавних органів щодо її реалізації, спрямованих на прискорення науково-технічного прогресу задля підвищення конкурентоспроможності країни й регіональних економічних угруповань і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Основними елементами П. н.-т., які формують її механізм, є такі: […]...
16. Політика екологічна Політика екологічна – комплекс форм і методів цілеспрямованої організованої діяльності держави, суб’єктів господарської діяльності, громадських політичних організацій щодо раціонального ставлення до природи з метою захисту і розвитку довкілля. П. е. передбачає, по-перше, наукове обгрунтування концепції і стратегічної мети, втілених у комплексній програмі захисту і розвитку довкілля. Такою метою є збереження екологічної рівноваги в життєвому середовищі […]...
17. Торгова політика Торгова політика – один з напрямів зовнішньоекономічної діяльності держави, сукупність методів регулювання масштабів, структури та умов зовнішньої торгівлі. До них належать тарифні (митні) і нетарифні (квотування, ліцензування, контингування), економічні і неекономічні. Розрізняють два види Т. п. – фритредерство і протекціонізм. Фритредерство – вільна торгівля; напрям в економічній теорії, який означає свободу торгівлі і невтручання держави […]...
18. Регулювання міжнародної торгівлі Регулювання міжнародної торгівлі – сукупність форм, методів і важелів державного і наддержавного регулювання експорту та імпорту товарів і послуг з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни, передусім для привласнення національними і транснаціональними компаніями (ТНК) максимальних прибутків. Реалізація цього завдання відбувається за суперечливого поєднання протекціонізму і лібералізації (див. Протекціонізм; Лібералізація у зовнішньоторговельній діяльності). […]...
19. Митні доходи Митні доходи – грошові збори за виконання митних процедур, які поступають у державний бюджет. Складаються з митних тарифів, штрафів і виручки від реалізації конфіскованого на митниці майна. Витрати державних митних органів покриваються платежами за облік товарів та послуг, які ввозяться або вивозяться; за прийом всіх видів декларацій і видачу митницею різних квитанцій; за право вивозу […]...
20. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
21. Інтегрована патентна система Інтегрована патентна система – створена в межах Західної Європи, передусім в рамках ЄС, єдина патентна організація з метою усунення всіх бар’єрів на шляху побудови єдиного економічного союзу, поступової гармонізації національних патентно-правових законів розвинених країн світу, рівнів науково-технічного розвитку між країнами цієї організації і США. Крім того, І. п. с. формує цілісну інтелектуальну основу для розвитку […]...
22. Митні платежі Митні платежі – різні види митних податків, зборів (у т. ч. за отримання ліцензій), які сплачують митним органам згідно з чинним законодавством країни за надані ними послуги. Розрізняють ввізні та вивізні М. п., а за економічним змістом – фіскальні (спрямовані на поповнення доходів державного бюджету), протекціоністські (спрямовані на захист національного виробника), пільгові (спрямовані на стимулювання […]...
23. Стимулююча і стримуюча фіскальна політика Стимулююча і стримуюча фіскальна політика – об’єктивна сукупність грошових відносин, що відображають процес розподілу і перерозподілу частини вартості валового суспільного продукту для потреб розширеного відтворення в умовах змінюваної кон’юнктури і циклічних коливань економічного зростання. Передбачає систему державних заходів у вигляді сукупності форм, методів і засобів акумулювання фінансових коштів для потреб органів державної влади і механізм […]...
24. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
25. Тарифна політика Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ Тарифна політика У галузі тарифної політики передбачається: – забезпечити вільне ціноутворення у секторах транспортного ринку з високим рівнем конкуренції; – здійснювати контроль за фактичними витратами і рентабельністю транспортних підприємств-монополістів; – встановлювати у разі потреби фіксовані тарифи на транспортні послуги природних монополій, […]...
26. Антидемпінгове мито Антидемпінгове мито – вид ввізних митних тарифів, які забезпечують захист внутрішнього ринку країни від ввезення товарів за демпінговими цінами. Вилучається за імпортовані товари, які реалізуються за демпінговими цінами або ввозяться з країн, що здійснюють субсидії експорту. Використання А. м. дозволяється в тому разі, коли демпінг завдає матеріальні збитки національній економіці країни. Методика розрахунку мита міститься […]...
27. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
28. Поняття “політика”. Політика і влада. Політична система Розділ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ Уроки 44-45 . Поняття “політика”. Політика і влада. Політична система Мета: сформулювати поняття “політика”, “влада”; актуалізувати знання учнів щодо політичної системи суспільства та її структури; розкрити взаємодію політики й влади; виховувати розуміння взаємодії політиків і представників владних структур, свідоме ставлення до політичних процесів у сучасному українському суспільстві. Тип уроку: […]...
29. Макроекономічна політика Макроекономічна політика – політика уряду, спрямована на регулювання національної економіки з метою забезпечення її стабільного, динамічного і пропорційного розвитку. Основними формами М. п. є фінансова, кредитна, податкова, грошова, інвестиційна, інноваційна, структурна, промислова, наукова, аграрна, антициклічна, кадрова, зовнішньоекономічна. М. п. пострадянських країн починалася з обгрунтування економічних програм. В Україні після проголошення її незалежності до 2005 було […]...
30. Колоніальна та неоколоніальна політика Колоніальна та неоколоніальна політика – завоювання й підкорення великими європейськими державами значних територій Америки, Африки, Азії та експлуатація населення цих країн економічними і позаекономічними методами. На початок XX ст. територіальний поділ світу було завершено, утворилася колоніальна система (див. Колоніальна система); почалася збройна боротьба за його переділ. Після другої світової війни докорінно змінилася міжнародна ситуація і […]...
31. Митна вартість Митна вартість – ціна товару та інших благ, яка береться за основу для нарахування митного тарифу, що сплачується при перетині митного кордону держави. Основними методами визначення М. в. є: 1) за передбаченою в угоді ціною імпортних товарів враховуються транспортні витрати на доставку їх до покупця, а також страхові витрати, частина прибутку продавця від можливих наступних […]...
32. Міграційна політика Державне управління Міграційна політика. Частина соціально-економічної та етнонаціональної політики, спрямована на регулювання переміщення населення в межах країни і частково за її межі, на формування раціональної статевовікової структури регіонів та збалансування трудових ресурсів. Суб’єктами Млі. у масштабах країни є органи державної влади й управління або спеціально створені органи; в міждержавних масштабах – міжнародні організації (Міжнародна організація […]...
33. Митна декларація Митна декларація – документ, що містить найважливіші відомості про вантажі (в т. ч. експортні та імпортні товари), пасажирський багаж, ручну поклажу, цінності та валюту, які перетинають митний кордон країни, і надається в митні органи. При ввезенні та вивезенні товарів і цінностей М. д. подається у формі письмової заяви встановленого зразка, що містить необхідні відомості про […]...
34. Політика валютна довготермінова Політика валютна довготермінова – передбачає довготермінові заходи структурного характеру у поступовій зміні валютного механізму, її найважливішими методами є міждержавні переговори й угоди у межах МВФ на регіональному рівні (наприклад, у межах ЄС) та валютні реформи. Зміни у валютному механізмі – це зміни у порядку проведення міжнародних розрахунків, у режимі валютних паритетів і курсів, структурі й […]...
35. Політика відсоткова Політика відсоткова – теорія і практика державного і наддержавного регулювання ціни кредитів зміною облікової відсоткової ставки. Зміною облікової ставки центральний банк впливає на кредитні ресурси комерційних банків. Зокрема, від співвідношення облікової та комерційної ставок значною мірою залежать загальні масштаби ринку позичкових капіталів і грошового обігу. З метою стимулювання інвестицій, що позитивно впливає на економічне зростання, […]...
36. Автаркія Автаркія (грей, autarkaa – самовдоволення) – політика господарського відокремлення, самозабезпеченості країни, створення замкнутого господарства, що веде до розриву традиційних зовнішньоекономічних зв’язків, У цьому випадку держава намагається розвивати ті галузі, які б позбавили її від імпорту, або шукає замінників сировини, яка ввозиться з-за кордону, В умовах міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації господарського життя політика А, наносить країні […]...
37. Нетарифні обмеження Нетарифні обмеження – комплекс нетарифних заходів держави (економічних, адміністративних та ін.) щодо регулювання (обмеження) зовнішньої торгівлі. До Н. о. належать, по-перше, заходи, спрямовані на безпосереднє обмеження імпорту (його ліцензування і квотування, запровадження антидемпінгових і компенсаційних мит, імпортні депозити, компенсаційні збори, система мінімальних імпортних цін тощо); по-друге, заходи, безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі (митні […]...
38. Неоколоніалістські концепції Неоколоніалістські концепції – концепції, спрямовані на обгрунтування доцільності й методів утримання залежності слаборозвинених країн у межах світового капіталістичного господарства та неоколоніалізму. Н. т. виникли в період розпаду колоніальної системи, охоплюють різні сфери суспільних відносин. Розрізняють дві основні групи Н. т.: 1) буржуазно-реформістські концепції змішаної економіки, “індустріального суспільства”, “конвергенції” та ін.; 2) концепції ідеологів неоколоніалізму: “взаємозалежності”, […]...
39. Політика “прискорення” та її наслідки в Україні Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991) § 23. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИКИ “ПЕРЕБУДОВИ” 3. Політика “прискорення” та її наслідки в Україні. У квітні (1985) на пленумі ЦК КПРС М. Горбачов проголосив політику “прискорення” – один із головних напрямів реформ, стратегічний курс партії, що мав на меті якісне перетворення всіх сторін життя. […]...
40. Валютна політика Валютна політика – комплекс заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), до яких вдаються державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин. В. п. – елемент державної економічної політики, безпосередньо пов’язана із зовнішньоторговельною політикою. За термінами проведення розрізняють поточну та довготермінову В. п. Поточна В. п. – повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку […]...