Головна ⇒ 📌Довідник з економіки ⇒ Міжнародний обмін технологіями

Міжнародний обмін технологіями

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Розділ 1
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

1.4. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І МІЖНАРОДНА ПЕРЕДАЧА ТЕХНОЛОГІЙ 1.4.3. Міжнародний обмін технологіями
Міжнародний рух технологій – це обмін науково-технічними знаннями і виробничим досвідом, який може відбуватися на некомерційних (публікації у науково-технічних виданнях) і комерційних засадах.
Некомерційною передачею технології є також вітчизняне та зарубіжне патентування об’єктів так званої промислової власності. До них належать

винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем. Публікація про такі об’єкти промислової власності у вітчизняних та/чи зарубіжних офіційних виданнях поширюється у всьому світі і є однією з форм розповсюдження технологій у глобальному масштабі.
Нагадаємо читачеві, що саме розуміють під зазначеними об’єктами.
У ст. 420 “Об’єкти права інтелектуальної власності” Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. зафіксовано, що до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
– літературні та художні твори;
– комп’ютерні

програми;
– компіляції даних (бази даних);
– виконання;
– фонограми, відеограми, передачі (програми) організації мовлення;
– наукові відкриття;
– винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
– компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
– раціоналізаторські пропозиції;
– сорти рослин, породи тварин;
– комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
– комерційні таємниці.
Звертаємо увагу на те, що, на думку вітчизняного законодавця, згаданий перелік не є повним, оскільки у зазначеній статті присутнє слово “зокрема”.
У Цивільному кодексі України зазначається, що об’єктом винаходу та корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Корисна модель вважається “малим винаходом”. На корисну модель простіше одержати правову охорону, проте її тривалість коротка.
Об’єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.
Цивільний кодекс України не містить тлумачення топографії (компонування) інтегральної мікросхеми, тому звернемося до спеціального закону.
Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 5 листопада 1997 р. містить, зокрема, такі визначення:
“Інтегральна мікросхема – мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становлять основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення”.
“Топографія інтегральної мікросхеми – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними”.
Варто знати, як розуміють інтегральну мікросхему у зарубіжній літературі.
“Oxford Paperback Encyclopedia” (с. 705) містить нотатку “Integrated Circuit” (“Інтегральна схема”) такого змісту: “Одиничний (single) чип (chip) (який інколи називають мікрочипом) кремнію (silicon) чи іншого придатного (suitable) напівпровідника (semiconductor), що містить у собі (to carry) повну електронну схему (complete electronic circuit), виготовлений як одна одиниця (one unit). Кожний чип містить транзистори, діоди, резистори та конденсатори (capacitors) як основні конструкційні блоки (main building blocks) електронної схеми. Інтегральна схема є основою (to underpin) всієї мікроелектронної технології. Виготовлення інтегральної схеми є комплексним процесом, який може охоплювати (to embody) 50 чи більше окремих стадій (stage). Кремнієві чипи виготовляються з чистих трубчастих (tubular) кремнієвих кристалів завдовжки до 1 м і діаметром до 15 см. Кристали спочатку розділяють на пластинки (to slice into wafers) або круглі диски (circular discs). Окремі ідентичні чипи виготовляються одночасно на кожній пластинці за допомогою серії оптичних чи хімічних процесів. Ці процеси вводять (to introduce) специфічні домішки (specific impurities) у певні місця (defined areas) чипа, в результаті чого утворюються напівпровідникові пристрої (semiconductor devices). Ці пристрої електрично сполучаються за допомогою відкладання алюмінію (deposits of aluminium) і пластинку потім розділяють на окремі чипи, які стають індивідуальними капсулами (are individually encapsulated). Інтегральні схеми можуть виконувати багато функцій. Мікропроцесорні чипи виконують арифметичні операції і можуть контролювати інші схеми. Динамічні випадково доступні чипи пам’яті (dynamic random-access memory chips – DRAMs) можуть нагромаджувати до 4 млн. бітів інформації. Інші чипи можуть виконувати комп’ютерні програми і схеми спеціального застосування, які нарізаються (application-specific circuits are tailored) для потреб конкретного пристрою.
Стаття 505 “Поняття комерційної таємниці” Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. сформульована таким чином:
“1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці”.
Далі процитуємо витяг зі ст. 11 “Критерії однозначності сорту” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на сорти рослин”, прийнятого Верховною Радою України 17.01.2002 р. № 2986-ІІІ:
“1. Різновидом сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.
2. Сорт вважається охороноздатним – придатним для набуття права на нього як на об’єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, однорідним та стабільним”.
Міжнародна передача технологій може бути законною і незаконною (наприклад, промислове шпигунство). Передача технології у “чистому” вигляді означає торгівлю патентами, ліцензіями, секретами виробництва (ноу-хау). Технології можуть передаватися також через міжнародну торгівлю високо технологічними товарами, експорт – імпорт капіталомістких виробів, міграцію висококваліфікованих науково-технічних кадрів. Важливими способами передачі технологій на міжнародному рівні є іноземні інвестиції у придбання високо технологічних підприємств, створення спільних підприємств, укладення угод про будівництво об’єкта “під ключ”, технічне сприяння тощо.
Вирізняють такі основні форми міжнародної торгівлі об’єктами інтелектуальної власності:
– ліцензійну;
– франчизу (франчайзинг);
– інжиніринг;
– лізинг.
Ліцензія – надання права іншій особі або організації використовувати об’єкти інтелектуальної власності. Види ліцензій: патентні, безпатентні, самостійні, супутні, прості, виключні, повні.
Упродовж 20 років, починаючи з 1960 p., оборот світової ліцензійної торгівлі збільшився майже у 12 разів. За станом на початок XXI ст. світова торгівля ліцензіями на винаходи та секрети виробництва (ноу-хау) збільшилася ще майже у 10 разів.
Лідером в експорті технологій є США. На їх частку припадає третина всіх проданих у світі ліцензій. Загальний обсяг промислового виробництва за американськими ліцензіями за кордоном у 2,5 разу перевищує товарний експорт США.
Обсяг виробництва на основі іноземних ліцензій перевищує у Японії – 30%, а в Німеччині – 10%.
Згідно з оцінками експертів ООН, покупці сплачують за придбані ліцензії від 1 до 10 % вартості реалізованої продукції, виготовленої на ліцензійній основі. Що ж стосується унікальних і перспективних науково-технічних досягнень, то відповідна частка сягає від третини до половини вартості продукції.
На початку другої половини XIX ст. основна частка ліцензій припадала на машинобудування, енергетику та електротехніку. Впродовж 1980-х років перше місце (понад 20 %) посіли ліцензії у сфері приладобудування, радіоелектроніки, зв’язку, будівництва, виробництва будівельних матеріалів та медицини. Частка таких ліцензій досягла третини від їх загальної вартості.
Лізинговий контракт є угодою про довгострокову оренду машин і обладнання. Види лізингу: фінансовий, операційний.
Технологія – це фактор виробництва, якому притаманна висока міжнародна мобільність.
Міжнародне технічне сприяння (технічна допомога) вважається різновидом міжнародної передачі технології. Воно може відбуватися на оплатній чи безоплатній основі. Організаційними видами технологічної допомоги є:
– технологічні гранти (передача технологій, технологічно містких товарів, надання коштів на придбання технології, навчання і перепідготовка персоналу);
– співфінансування (одержувач допомоги забезпечує не лише її одержання, а й бере участь у її фінансуванні).
Технічне сприяння буває двостороннім і багатостороннім.
Контрольні питання
1. Коли сформувалося світове господарство і завдяки яким чинникам?
2. Відмінність понять “міжнародні економічні зв’язки” і “міжнародна торгівля”.
4. Реекспорт і бартер, причини їх виникнення.
7. Суть понять “перший світ”, “другий світ”, “третій світ”.
8. Теорії міжнародної торгівлі і їх основний зміст.
9. Найширше значення поняття “глобалізація економіки”.
10. Розміщення основних фінансових центрів світу.
11. Обсяг якої торгівлі нині більший – валютної чи товарної?
13. Наведіть статистичні дані про розмах діяльності транснаціональних корпорацій.
14. Конкурентні переваги транснаціональних корпорацій перед іншими учасниками зовнішньоекономічної діяльності.
15. Стадії зовнішньоторговельної експансії транснаціональних корпорацій.
16. У яких регіонах світу концентруються нині прямі іноземні інвестицій.
17. Яка країна світу імпортує найбільше прямих іноземних інвестицій і з яких держав?
18. Основні тенденції, що притаманні нині прямим іноземним інвестиціями.
19. На які країни, що розвиваються, припадає основна частка прямих
20. Чи існує однозначна оцінка ролі прямих іноземних інвестицій?
22. Позичковий капітал і портфельні інвестиції.
23. Причини виникнення потреби у міжнародному поділі праці.
24. Зміст поняття “галузь міжнародної спеціалізації”, навести приклади
25. Зміст територіального і виробничого напрямків міжнародного поділу праці.
26. Основні види міжнародної спеціалізації виробництва.
27. Суть “зазначення походження товару” і причини економічної доцільності його охорони.
28. Чи охороняються в Україні права на зазначення походження товарів?
29. Суть понять “трансматеріалізація” та “дематеріалізація”.
30. Чому транснаціональні корпорації розглядаються як вирішальний чинник міжнародної виробничої спеціалізації?
31. Суть поняття “автаркія”.
32. Зміст поняття “третинний сектор”.
33. Найбільший експортер продукції третинного сектору.
34. Який технічний засіб і чому допомагає взаємодії керівництва компанії та її управлінського апарату?
35. Чому транснаціональні корпорації зацікавлені у працевлаштуванні “білих комірців” безпосередньо у країнах їхнього проживання?
36. Чи можна великих географічних першопрохідників (X. Колумба, А. Веспуччі, Ф. Магеллана та ін.) згідно з нинішніми мірками вважати міжнародними туристами?
37. Наведіть основні статистичні дані про міжнародний туризм.
38. Чинники, що визначають туристичну привабливість певного регіону.
39. Основний регіон міжнародного туризму.
40. Суть екологічного туризму.
41. Охарактеризуйте проблеми навколишнього середовища.
42. Чому існує потреба у глобальному співробітництві для захисту довкілля?
43. Кількість населення планети.
45. З якою метою свого часу завозили рабів з Африки до Америки?
46. Коли міграція населення до Америки була особливо інтенсивною?
47. Охарактеризуйте фактори груп “до себе” і “від себе” у міграції населення?
48. Основні міжнародні потоки робочої сили.
49. Нелегальна міграція робочої сили.
50. Кому вигідна міжнародна міграція робочої сили і чому?
51. Науково-технічна революція і її суть.
52. Найважливіші ознаки науково-технічної революції.
53. Як науково-технічна революція вплинула на міжнародну спеціалізацію виробництва?
54. Що ви знаєте про технополіси?
55. Коли почалася науково-технічна революція?
56. Як науково-технічна революція вплинула на взаємодію людини і природи?
57. Спільні підприємства та вільні економічні зони.
58. Причини боргової кризи країн, що розвиваються.
59. Форми міжнародної передачі технологій.
60. Що таке “золотий мільярд” людства?
61. Засновницькі договори Європейського Союзу.
62. Скільки зірок має прапор Європейського Союзу?
63. Назвіть об’єкти права інтелектуальної власності та поясніть, що означають відповідні поняття.
64. Що таке митний тариф?
65. Механізм дії добровільних обмежень експорту.
66. Що означає поняття “стандартна модель міжнародної торгівлі”?
67. Найголовніші ознаки транснаціональних корпорацій.
68. Як держави світу регулюють міжнародну торгівлю послугами?
69. Найголовніші регіональні економічні об’єднання.