Головна ⇒ 📌Довідник з економіки ⇒ Моделі ринкової та змішаної економік

Моделі ринкової та змішаної економік

Економіка
Вступ до економічної теорії

Ринкова економіка

Економічна система – цілісна, особливим чином упорядкована система взаємозалежних економічних відносин. Залежно від пануючих відносин власності й типу координації або управління економічним вибором розрізняють традиційну, командну та ринкову економічні системи. Економіка сучасних індустріально розвинених держав являє собою змішану економічну систему.
Ринкова економіка – система, заснована на таких принципах: панування

приватної власності, свобода вибору й конкуренції, особистий інтерес і обмежена роль держави. Отже, її перший принцип – це економічна свобода – можливість індивіда реалізувати свої інтереси й здібності шляхом активної участі в процесі відтворення. Грунтується економічна свобода на приватній власності та свободі підприємництва: кожен індивід має право і можливість використовувати наявні ресурси й створені блага та розпоряджатися ними, виходячи з особистих інтересів. Необхідними атрибутами економічної свободи є економічна відповідальність і ризик.
Другий принцип – особистий інтерес, що виступає

головним мотивом і рушійною силою економіки. Для споживача – це максимізація корисності, для підприємця – максимізація прибутку. Однак отримати прибуток, не задовольнивши інтереси споживача, неможливо. Тому в ринковій економіці існує примат інтересів споживача.
Свобода вибору Є основою конкуренції – суперництва за більш повну реалізацію особистого інтересу. Конкуренція називається досконалою, якщо на ринку існують безліч покупців і продавців, однорідність товарів і послуг, відсутність контролю над ціною, свобода входу і виходу в дану галузь, вільний доступ до інформації.
Класичній ринковій економіці властива обмежена роль державного втручання в економіку.
Ринкова економіка забезпечує ефективність розподілу економічних ресурсів, гнучкість, мобільність їх з метою задоволення потреб покупця, практична відсутність товарного дефіциту. Однак вона має й недоліки: 1) ринок не зацікавлений у виробництві суспільних благ; 2) економічний розвиток нестабільний (банкрутства, безробіття, інфляція, розшарування суспільства); 3) конкуренція має тенденцію до затихання й появи монополії.
Схема 5

Основними дійовими особами ринкової економіки є домогосподарства та фірми, що беруть участь у ринковому кругообігу як самостійні й незалежні суб’єкти господарювання, що переслідують особисті інтереси. І домогосподарства, і підприємства виступають і як покупці, і як продавці. Домогосподарства – власники різноманітних економічних ресурсів виступають продавцями їх на ринку ресурсів і покупцями готових товарів і послуг на ринку товарів і послуг. Підприємства, здійснюючи витрати, виступають покупцями на ринку ресурсів, забезпечуючи домогосподарствам відповідний вид доходу (заробітна плата, рента, підприємницький дохід, відсоток, дивіденди), і продавцями готової продукції на ринку товарів і послуг. На схемі ринкового кругообігу (схема 5) рух за годинниковою стрілкою означає рух грошей, а проти годинникової стрілки – рух ресурсів, товарів і послуг. Двоїстий зв’язок домогосподарств і підприємств через ринок ресурсів і ринок товарів і послуг забезпечує погодженість їхніх дій. Сучасна ринкова економіка не може функціонувати без держави, що здійснює державне регулювання економіки.

Змішана економіка

Економічна система – це сукупність взаємозалежних економічних елементів, що створюють певну цілісність, економічну структуру суспільства; єдність відносин, що складаються у зв’язку з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням економічних благ. Економічні системи відрізняються одна від одної типом вирішення головних проблем: що виробляти? як виробляти? для кого виробляти? – а також за принципом: хто несе трансакційні витрати.

Трансакційні витрати Пов’язані не безпосередньо з виробництвом, а із супутніми йому витратами: на пошук інформації про ціни, про контрагентів господарських угод, на укладання господарських угод і контроль за їх виконанням тощо. Історично в “чистому вигляді” можна виділити такі економічні системи: традиційну, ринкову, командну.
Однак у сучасному світі існує система, що поєднує в собі риси традиційної, ринкової і командної.
Традиційна економіка. Методи й техніка виробництва, обмін і розподіл доходів базуються на освячених часом звичаях і традиціях. Спадковість і кастові відмінності визначають економічні ролі індивідів, чітко простежується соціоекономічний застій. Технічний прогрес і впровадження новацій різко обмежені, оскільки вони суперечать традиціям і являють загрозу стабільності суспільного ладу. Економічна діяльність є вторинною, порівняно з релігійними та культурними цінностями.
Ринкова економіка – система, що базується на приватній власності, свободі вибору і конкуренції. Орієнтується на особисті інтереси, обмежує роль держави.
У процесі історичного розвитку людського суспільства створюються передумови для зростання економічної свободи – можливості індивіда реалізувати свої інтереси і здібності, беручи активну участь у виробництві, розподілі, обміні й споживанні економічних благ.
Ринкова економіка гарантує насамперед свободу споживача, що виражається у свободі споживчого вибору на ринку товарів і послуг. Добровільний, без примусу, обмін стає необхідною умовою суверенітету споживача. Кожен самостійно розподіляє свої ресурси відповідно до своїх інтересів і, якщо має бажання, може самостійно організувати процес виробництва товарів і послуг у масштабах, що відповідають його здібностям і наявному капіталу. Це означає свободу підприємництва. Індивід сам визначає, що, як і для кого виробляти, скільки і за якою ціною реалізовувати вироблену продукцію, яким чином і на що витрачати отриманий виторг. Тому економічна свобода припускає економічну відповідальність і спирається на неї.
Особистий інтерес виступає головним мотивом і рушійною силою економіки. Для споживачів таким інтересом є максимізація корисності, для виробників – максимізація прибутку. Свобода вибору стає основою конкуренції.
Класична ринкова економіка передбачає обмежену роль державного втручання в економіку. Держава виступає тільки як орган, що визначає правила ринкової гри та стежить за додержанням цих правил.
На противагу ринковій командна економіка Є системою, у якій домінують суспільна (державна) власність на засоби виробництва, колективне прийняття економічних рішень, централізоване керівництво економікою за допомогою державного планування.
Характерною рисою командної економіки є монополізм виробництва, що врешті-решт гальмує науково-технічний прогрес. Державне регулювання цін, монополізм виробництва, гальмування технічного прогресу закономірно породжують економіку дефіциту. Парадокс полягає в тім, що дефіцит виникає в умовах загальної зайнятості й майже повного завантаження виробничих потужностей.
Змішана економіка – економічна система, що синтезує елементи всіх систем, тобто механізм ринку доповнюється активною діяльністю держави, підтримуються традиції. Держава відіграє активну роль в економіці, сприяючи стабільності й зростанню, забезпечуючи її деякими товарами та послугами, що виробляються ринковою системою в недостатній кількості чи взагалі не виробляються, модифікуючи розподіл доходів.
При змішаній економіці цілями є: створення умов для ефективного виробництва, забезпечення зайнятості населення, формування високого стандарту життя. Головні пріоритети змішаної економіки – економічна свобода, економічна ефективність, рівні підприємницькі можливості, економічна безпека та економічне зростання.
Основу змішаної економіки становить приватна власність. Вона є гарантією додержання добровільно підписаних контрактів і невтручання третіх сторін. Економічна свобода – фундамент і складова частина свобод громадянського суспільства. Вона виступає, насамперед, як необхідний засіб досягнення політичної свободи. У свою чергу, політична свобода є гарантом економічної свободи. У вільному суспільстві індивід може відстоювати й активно пропагувати будь-які, у тому числі радикальні, зміни в соціальній структурі, звичайно, за умови, що його агітація не спрямована на застосування насильницьких дій щодо інших громадян.
Для України характерна перехідна економіка (перехід від адміністративно-командної системи до ринкової). Економіці перехідного типу властива трансформація відносин колишньої системи й виникнення нових відносин. Так, швидке зростання приватного сектору при переході від адміністративно-командної до ринкової економіки супроводжується трансформацією державних підприємств у фірми, що діють за правилами ринкового господарства.