Морфологічний розбір іменника – Іменник

Related posts:

1. Розбір іменника як частини мови – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Розбір іменника як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Морфологічні ознаки: А) початкова форма (називний відмінок однини); Б) власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту; В) число (вказати, вживається в однині і множині чи лише в однині або лише в множині); Г) рід; Г) відміна, група […]...
2. Зразок розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Зразок розбору іменника Блажен, хто серцем незлобливий, хто приязно живе з людьми (О. Кониський). 1. Серцем – іменник, назва предмета, відповідає на питання Чим? 2. Початкова форма – серце (Н. в.). 3. Загальна назва, неістота. 4. Середній рід, однина, орудний відмінок. 5. Друга відміна, м’яка група. 6. Додаток....
3. Морфологічний розбір прикметника Українська мова Частини мови Прикметник Морфологічний розбір прикметника 1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 2. Постійні морфологічні ознаки: 1) розряд (якісний, відносний, присвійний); 2) форма: – повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є); – стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду). 3. Ступінь порівняння (для якісних прикметників): – вищий; – найвищий. 4. […]...
4. Послідовність розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Послідовність розбору іменника 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Особливості лексичного значення: – власна назва чи загальна; – назва істоти чи неістоти. 4. Морфологічні ознаки: – рід; – число; – відмінок. 5. Відміна, група (якщо є). 6. Синтаксичні ознаки: – роль […]...
5. Морфологічний розбір дієслова – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Морфологічний розбір дієслова 1. Початкова форма (інфінітив). 2. Постійні морфологічні ознаки ознаки: – перехідне чи не перехідне; – вид (доконаний, недоконаний); – дієвідміна. 3. Непостійні морфологічні ознаки: – спосіб (дійсний, умовний, наказовий); – час (теперішній, минулий, майбутній); – особа (якщо є); – число (якщо є); – рід (якщо є). 4. […]...
6. Морфологічний розбір числівника – Числівник Українська мова Частини мови Числівник Морфологічний розбір числівника 1. Початкова форма (називний відмінок). 2. Розряд за значенням: – кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий); – порядковий. 3. Розряд за будовою: – простий; – складний; – складений. 4. Морфологічні ознаки: – рід (якщо є); – число (якщо є); – відмінок (якщо є). 5. Синтаксична роль. Один […]...
7. Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Назва частини мови, її форма. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду). 4. Активний чи пасивний. 5. Вид. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (в однині). 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. Тиша […]...
8. Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник Самостійні частини мови Дієприкметник Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова 1. Слово. Частина мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Активний чи пасивний. 6. Число. 7. Рід (в однині). 8. Відмінок. 9. Особливості правопису. 10. Будова, спосіб словотворення. 11. Синтаксична роль....
9. Відмінкові закінчення іменників – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Відмінкові закінчення іменників Відмінкові закінчення іменників І відміни Н. -а -я – я -а Р. -и -і – ї -і Д. -і -і – ї -і Зн. -у -ю – ю -у Ор. -ою -ею – єю -ею М. -і -і – ї -і Кл. -о -е – є -е […]...
10. Розбір дієслова як частини мови – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Розбір дієслова як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (інфінітив). 3. Вид. 4. Перехідне чи неперехідне. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Число, особа (або рід). 8. Дієвідміна. 9. Синтаксична роль. Схилив я голову і Йду поволі дрімучим лісом в самоті (О. Олесь). Зразок розбору Схилив – дієслово, […]...
11. Розбір займенника як частини мови – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Розбір займенника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Розряд. 4. Рід (якщо є), число (якщо є), відмінок. 5. Синтаксична роль. Уже заходило сонце, коли Богдан, щулячись усередині, підійшов до Своєї хати (М. Стельмах). Зразок розбору СвоєЇ – займенник, початкова форма – Своя, присвійний, […]...
12. Розбір числівника як частини мови – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Розбір числівника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. 2. Початкова форма (називний відмінок). 3. Кількісний (який розряд кількісних) чи порядковий числівник. 4. Група за складом (простий, складний чи складений). 5. Рід (якщо є), число (якщо є). 6. Відмінок. 7. Синтаксична роль. Висота айсбергів часто сягає Шістдесяти метрів (В. Мезенцев). Зразок […]...
13. Розбір прикметника як частини мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Розбір прикметника як частини мови Послідовність розбору 1. Частина мови. Що вона означає? 2. Морфологічні ознаки: А) початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду); Б) розряд за значенням (якісний, відносний чи присвійний); ступінь порівняння (для якісних); В) число, рід (в однині), відмінок, група; Г) повна чи коротка форма, […]...
14. Deklination der substantive. Відмінювання іменників – Das substantiv (nomen). Іменник Німецька мова Das substantiv (nomen). Іменник Deklination der substantive. Відмінювання іменників У німецькій мові, як і в українській, іменник змінюється за відмінками, однак у більшості з них закінчення відсутні. На відмінок іменника вказують головним чином артиклі та займенники, що його супроводжують. Типи відмінків визначаються за одниною, оскільки у множині всі іменники відмінюються за одним типом. […]...
15. Дієприкметник – Дієслівні форми Українська мова Частини мови Дієслівні форми Дієприкметник Дієприкметник – це особлива дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Морфологічні ознаки дієприкметника Дієприкметники поділяють на 2 групи: – активні (ознака предмета за його ж дією): палаючі степи, почорніла ягода; – пасивні (ознака предмета за дією над ним): […]...
16. ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ. МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ІМЕННИКІВ Мета: навчальна: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови; ознайомити з особливостями творення іменників; дати поняття про суфікси, які надають значення зменшеності, пестливості або збільшеності, згрубілості; розвивати навички творення іменників, морфологічного розбору іменника; розвивальна: розвивати вміння школярів працювати колективно та самостійно; розвивати культуру усного та писемного мовлення; сприяти збагаченню словникового запасу учнів […]...
17. ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ Морфологія та орфографія. Іменник § 28. ВІДМІНИ Й ГРУПИ ІМЕННИКІВ Про поділ іменників на чотири відміни, а також про іменники твердої, м’якої та мішаної груп ПРИГАДАЙМО, 1. Що таке закінчення та основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні? 234 Провідміняйте усно подані іменники. Чи однакові в них відмінкові закінчення? Зробіть висновок, як відмінюються іменники – […]...
18. Послідовність розбору дієприкметника – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Послідовність розбору дієприкметника 1. Назва частини мови, її форма. 2. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Активний чи пасивний. 4. Доконаного чи недоконаного виду. 5. Час – теперішній чи минулий. 6. Число. 7. Рід (в однині). 8. Відмінок. 9. Синтаксична роль. 10. Особливості вимови та написання....
19. Зразки розбору прикметника Самостійні частини мови Прикметник Зразки розбору прикметника Нарешті настав і корочун – найкоротший зимовий день, коли, як тоді вірили, бог сонця сходився з богами темряви, боровся з ними й перемагав (С. Скляренко). Зимовий – прикметник, початкова форма – зимовий, відносний, чоловічий рід, однина, називний відмінок, тверда група. Пишеться з е (бо зими). Спосіб словотворення – […]...
20. Послідовність розбору числівника – Числівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Числівник Послідовність розбору числівника 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Розряд за значенням (кількісний чи порядковий; для кількісних – які числа позначає: власне цілі, збірні, дробові, неозначено-кількісні). 4. Морфологічні ознаки: – група за складом (простий, складний чи складений); – відмінок, рід та […]...
21. Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
22. Відміни іменника ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Відміни іменників До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного родів, які в називному відмінку однини мають закінчення – а(-я): голова, сирота, Микола. До другої відміни належать: А) іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення […]...
23. Зразок розбору дієприкметника – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Зразок розбору дієприкметника В Зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю (/. Франко). 1. Зів’ялих – дієприкметник. 2. Початкова форма – Зів’ялий. 3. Активний. 4. Доконаний вид. 5. Минулий час. 6. Чоловічий рід. 7. Множина. 8. Місцевий відмінок. 9. Означення. 10. Після В перед Я пишеться […]...
24. Послідовність розбору займенників – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Послідовність розбору займенників 1. Назва частини мови. Загальне значення. 2. Початкова форма (називний відмінок однини). 3. Розряд зазначенням. 4. Морфологічні ознаки: – рід (якщо є); – число (якщо є); – відмінок. 5. Синтаксична роль: – у словосполученні; – У реченні. 6. Особливості вимови й написання....
25. Типи відмін іменників – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Іменник – самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (предмети: стіл, зошит; істоти: людина, птах; рослини: жито, яблуня; явища природи: дощ, грім; дія або стан: читання, біг; поняття: радість, щедрість). Типи відмін іменників І відміна Іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення – а, […]...
26. Питання для самоконтролю – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Питання для самоконтролю 1. Дайте визначення іменника. 2. На які розряди за значенням поділяються іменники? 3. Як називаються іменники, які відповідають на питання хто? На питання що? Наведіть приклади. 4. Назвіть відмінності між власними назвами й загальними. Наведіть приклади. 5. Які іменники називаються збірними? Наведіть приклади. 6. Назвіть […]...
27. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду Морфологічні засоби стилістики § 2. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду 35.ІІ. Іменник Рід в однині Відмінок Число Бандура Жін. Наз. Одн. Про діла Сер. Зн. Мн. У сивині Жін. Місц. Одн. Зажуру Жін. Зн. Одн. Пісня Жін. Наз. Одн. Вчені Чол. Наз. Мн. Письменники Чол. Наз. Мн. Снаги Жін. Род. Одн. До минувшини Жін. […]...
28. Відмінки іменників – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Відмінки іменників Іменники пов’язуються з іншими повнозначними словами в словосполученні і реченні, уживаючись у певній відмінковій формі. В українській мові сім відмінків, а саме: Відмінок Питання Приклади 1. Називний Хто? Що? Обрій Пташка 2. Родовий Кого? Чого? Обрію Пташки 3. Давальний Кому? Чому? Обрію Пташці 4. Знахідний Кого? Що? Обрій Пташку 5. […]...
29. Морфологічний розбір Морфологічний розбір Морфологічний розбір передбачає виділення постійних і змінних ознак частим і і мови, визначення її синтаксичної ролі, з’ясування орфограм та функції слова в тексті. Система постійних і змінних ознак (граматичних категорій) і становить своєрідність кожної частини мови....
30. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91) Тема. Повторення вивченого про іменник як частину мови. Розширення уявлення про лексичне значення іменника, слова з абстрактним значенням. (Вправи 87-91). Мета. Актуалізувати і поглибити знання учнів про загальне значення і граматичні ознаки іменника; формувати вміння розпізнавати іменник серед інших частин мови; розширити уявлення про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням). Обладнання: таблиця “Іменник частина […]...
31. ТИПИ ВІДМІН ІМЕННИКІВ Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Іменник § 9. ТИПИ ВІДМІН ІМЕННИКІВ Про поділ іменників на чотири відміни, а також про іменники твердої, м’якої та мішаної груп ПРИГАДАЙМО. 1. Що таке закінчення та основа слова? 2. Які є шиплячі приголосні? 74 Провідміняйте усно подані іменники. Чи однакові в них відмінкові закінчення? Зробіть висновок, як відмінюються іменники – […]...
32. Синтаксична роль іменників – Іменник Самостійні частини мови Іменник Синтаксична роль іменників Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим означенням, прикладкою. Вони можуть входити до складу звертань, вставних конструкцій, різноманітних зворотів. Наприклад: Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік (JI. Костенко) (іменник Кобзарю – звертання). Правду кажучи, я […]...
33. Поділ прикметників на групи Українська мова Частини мови Прикметник Поділ прикметників на групи 1. Тверда група: – прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний: добрий, вразливий, минулий, прекрасний; – присвійні прикметники: батьків, Олексіїв, мамин, Софіїн; – короткі форми прикметників: зелен, годен, рад, жив, здоров, свят. 2. М’яка група: – прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний та : осінній, […]...
34. Послідовність розбору прикметника УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Послідовність розбору прикметника 1. Назва частини мови. Загальне (лексичне) значення. 2. Початкова форма (Н. в. однини чоловічого роду). 3. Група за значенням (якісний, відносний чи присвійний). 4. Морфологічні ознаки: – ступінь порівняння (якщо є); – форма (повна, коротка; стягнена, нестягнена); – група (тверда, м’яка); – рід, число, відмінок. […]...
35. Незмінювані іменники – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Незмінювані іменники У мові є ряд іменників, які не мають відмінкових закінчень і в усіх відмінках виступають у тій самій формі. Наприклад: Захоплююче Турне (Н. відмінок), Залишився задоволений Турне (Ор. відмінок), Побував у захоплюючому Турне (М. відмінок). Відмінок незмінюваних іменників визначається за допомогою питань: Стояти Біля депо (Біля чого? – Р. відмінок); […]...
36. Зразки відмінювання іменників – Іменник Самостійні частини мови Іменник Зразки відмінювання іменників У родовому та орудному відмінках множини іменників першої відміни бувають паралельні закінчення (баби – баб, бабів; губи – губ, губів; легені – легень, легенів; ворота – ворітьми, воротами; сльози – слізьми, сльозами; свині – свиньми, свинями). Відмінки І відміна, однина Тверда група М’яка група Мішана група Н. Машина […]...
37. НЕ З ДІЄСЛОВАМИ. МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ДІЄСЛІВ Мета: – навчальна: повторити й поглибити знання семикласників про способи творення дієслів, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису дієслів з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати дієслова з вивченою орфограмою; – розвивальна: розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й […]...
38. Букви и, е, і в суфіксах – ин(а)-, – ен(я)-, – інь – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Букви И, е, і в суфіксах – ин(а)-, – ен(я)-, – інь Суфікс – ин – Уживається в іменниках жіночого роду І відміни, що позначають осіб жіночої статі, загальні назви тварин, рельєфу, продуктів харчування: ДівчИНа, худобИнА, галявИнА, височИнА, глибочИнА, баранИнА. Суфікс – ен – уживається в іменниках середнього роду, що означають недорослих […]...
39. Дієвідмінювання дієслів складної і складеної форм майбутнього часу – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Дієвідмінювання дієслів складної і складеної форм майбутнього часу Майбутній час Особа Складна форма Складена форма Однина Множина Однина Множина 1 Писати-м-у Писати-м-емо Буд-У писати Буд-Емо писати 2 Писати-М-еш Писати-м-ете Буд-Еш писати Буд-Ете писати 3 Писати-м-е Писати-М-уть Буд-Е писати Буд-Уть писати...
40. Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...