Мова і розмова. Загальне уявлення про ситуацію спілкування
ЗВ’ЯЗНА МОВА (МОВЛЕННЯ)
До цього розділу ви будете звертатися систематично – чи вивчаючи частини мови, чи поглиблюючи свої знання з лексикології або словотвору, чи створюючи будь-який текст.
Знання матеріалу цього розділу вам потрібні для того, щоб ви могли спілкуватися, готувати усні й письмові твори.
Мистецтво спілкування – це мистецтво створення діалогів. Жодна творча робота не може обійтися без зв’язної мови.
Скласти розпорядок дня, підготувати план повідомлення на лінгвістичну тему, план готового тексту –
Творчість – це вміння переказати науковий чи художній текст, виділити в ньому тематичні речення.
Творчість – це розповідь про життєву ситуацію й особисті враження від неї.
Творчість – це усний і письмовий опис приміщення, опис природи.
Творчість – це твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі.
Тексти в цьому розділі – невипадкові. Вони змусять замислитися над життєвими ситуаціями, вчинками людей.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ РОЗДІЛУ
Ситуація спілкування | Мовні стилі |
Діалог | Мовні (оповідання, замітка в газету, План роботи, оголошення, повідомлення на лінгвістичну тему) |
Типи висловлювання (розповідь, опис, роздум) | |
Переказ (усний і письмовий) | Зв’язок речень у тексті (послідовний і паралельний) |
Твір (усний і письмовий) |
§ 62 Мова і розмова. Загальне уявлення про ситуацію спілкування
Пригадаймо!
1. Що означає спілкуватися з кимось?
2. Хто такі адресант і адресат?
3. Як впливає на характер розмови місце агітування?
4. Як впливає на характер спілкування теча й мета розмови?
5. Які є форми спілкування?
Запам’ятаймо!
528
Побудуйте й запишіть діалог “У бібліотеці” (7-8 реплік). Використовуйте вислови: за програмою, написати твір, знайти в каталозі, журнал за вересень цього року, допоміжна література.
529
1. Прочитайте текст, охарактеризуйте ситуацію спілкування, описану автором, використовуючи схему.
Маленька Мураха
Якось Петрусь із Мишком гуляли в садку й натрапили на мурашник. Височенький такий, аж не віриться, що його збудували дрібненькі комашки.
– Ого, який великий, – сказав Петрусь.
– Та де там великий, – заперечив Мишко. Він завжди заперечував щось Петрусеві, аби показати, що більше знає.
– А дужі які, подивись.
– Та які вони дужі. Самих ледь видно, – вів своєї Мишко.
– Ні, ти тільки глянь. Травинку тягне в п’ять разів більшу за себе.
– Скільки там тієї травинки, – не здавався Мишко. – Сама за вітром летить.
– А ця! Подивися, білу подушечку тягне, – дивувався Петрусь.
– Теж мені подушка – завбільшки з пшеничну зернину.
– І бачить, куди треба тягти.
– Та в них і очей немає! – не вгавав Мишко.
Саме тут якась із мурах залізла Мишкові під холошу і так куснула, що він аж підскочив.
– Ого, як гризонула! – скрикнув Мишко.
– Та де там, – усміхнувся Петрусь. – Мурахи такі маленькі, що в них і зубів немає (За В. Шкляром).
2. Які риси характеру хлопців відображено в діалозі?
530
1. Прочитайте оповідання Ю. Ярмиша. Які особливості спілкування ви помітили в цьому тексті?
Їжачки
Їжачок виріс на гірці над морем. Одного разу ніч була місячною, і він спустився на берег. Хвиля то набігала на мокре біле каміння, то повертала в море…
І коли вона відкотилася назад. Їжачок помітив малого чорненького їжачка, що сидів на камені й повільно ворушив голочками.
– Ти що тут робиш? – спитав їжачок, що спустився до моря.
– Гріюся. – відповів їжачок із свого каменя. – Я гріюся на білому камені. Він ще теплий від сонця.
Хвиля набігла, і чорненький їжачок зник під водою… А коли хвиля відринула в море, їжачок, що жив на гірці, спитав здивовано:
– Виходить, ти живеш у морі?
– Еге ж, адже я морський їжачок! – відповів той. – Я живу в морі.
Хвиля плеснула в берег…
– А що ти над усе любиш? – спитав морський їжачок.
– Молоко. Воно біле й солодке!
– А я над усе люблю морську воду. Вона солона й прозора!
І знову хвиля поглинула їхню розмову…
Потім їжачок, що жив на гірці, промовив замріяно:
– І ще мені подобається місяць. Коли він світить, усе навкруги таке незвичайне…
– А я люблю сонечко. Коли воно світить, я теж гріюся на моєму білому камені.
Тоді їжачок, що жив на гірці, запросив морського їжачка:
– Приходь до мене в гості!
Морський їжачок зітхнув:
– Не можу! Я без моря не можу. Ти приходь!
– А я у воді не можу.
І вони обидва замовкли, посмутнілі.
– Але ми все одно будемо дружити! – сказав їжачок, що жив на гірці. – Адже, врешті-решт, ми обидва – їжачки!
І вони замовкли.
Тихо плескало в берег море. Місячна стежка підкотилася до самісінького берега. І можна було побігти нею разом далеко-далеко…
Їжачки сиділи.
Про щось мовчали. А потім побажали один одному на добраніч…
2. Визначте зачин, основну частину й кінцівку оповідання. Яка основна думка твору?
Дайте відповідь на запитання, зіставляючи характер діалогів у текстах “Маленька мураха” і “Їжачки”.
531
Запишіть розгорнуті відповіді.
1. Яка мета спілкування Петруся і Мишка?
2. Яка мета спілкування їжачків?
3. Чи нагадує діалог хлопців суперечку? А діалог їжачків?
4. Які види речень за метою висловлювання використано в діалогах обох оповідань?
5. Яким би був діалог хлопчиків, якби Мишка не “гризонула” мураха?
6. Чи знаходитимуть теми для розмови їжачки, зустрічаючись щодня?
532
1. Прочитайте текст.
Сучасне спілкування важко уявити без телефонного зв’язку. Телефоном ми отримуємо й передаємо інформацію на відстані.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...