НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА
Соціологія короткий енциклопедичний словник
НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – стан, який виникає в суспільстві внаслідок дії дестабілізуючих факторів і виявляється у зростанні негативних соціальних настроїв та деструктивної поведінки, що таїть у собі небезпеку соціального “вибуху”, руйнування певних соціальних структур чи всього суспільства. Н. с. свідчить про наявність кризових ситуацій у суспільстві, загострення суперечностей між соціальними верствами, вона досягає піку свого розвитку у період їх розгортання та вирішення.
У
Причини Н.
Внутрішніми компонентами Н. с. виступають психічні стани індивідів, які концентрують у собі їх невдоволення власним соціальним становищем, умовами життєдіяльності, функціонування певних ін-тів, організацій, партій, посадових осіб і т. д. Відчуття соціального дискомфорту, тривоги, навіть страху, що виникають під впливом негативних явищ у суспільстві, його розбалансування, значно посилюються у моменти зростання Н. с.
Н. с. – багаторівневе явище, що формується, з одного боку, як результат зіставлення суб’єктивних очікувань людей з об’єктивними параметрами дійсності, виступаючи у вигляді синтезу їх особистісних ставлень, дій і ситуацій, що склалися в суспільстві. З другого боку – сфери життєдіяльності індивідів (екон., політ., правова та ін.) є джерелами реальних суперечностей, які продукують Н. с. через загострення людських проблем, переживань, посилення життєвих труднощів, гальмування перспектив досягнення життєвого успіху.
Як правило, вияв Н. с. у активній поведінці індивідів, соціальних груп, спрямований на подолання кризових умов, мобілізує суспільство, урівноважує його. Навпаки, поглиблення Н. с., емоційно-дискомфортного внутрішнього стану людей обумовлює несприятливий розвиток подій, що спричиняє конфлікти.
Related posts:
- АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...
- КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот. Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; […]...
- ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) Соціологія короткий енциклопедичний словник ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА (СОЦІАЛЬНА САНІТАРІЯ) – один з напрямів розвитку масових емпіричних обстежень населення Європи XIX ст. У результаті диференціації демогр. і статист. досліджень, започаткованих представниками “школи політ, арифметиків” та “описової школи статистики”, у XIX ст. відбувається своєрідна спеціалізація емпіричних досліджень у двох основних напрямах – “соціальна гігієна” та “моральна статистика” Проте […]...
- ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – визнання, схвалення суспільством (соціальними групами, ін-тами) функціонування того чи іншого типу соціальних відносин, а також діяльності соціальних груп, ін-тів, індивідів, завдяки чому встановлюється, як правило, стан відкритості реалізації їх інтересів. Зазначені визнання, схвалення можуть бути офіційними (формальними) і неофіційними (неформальними), відкритими і закритими, закріпленими і незакріпленими (правом, іншими […]...
- ВЛАДА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЛАДА СОЦІАЛЬНА – тип влади, владних відносин у суспільстві, суть яких полягає у підпорядкуванні поведінки діючих суб’єктів заг. волі соціальної спільноти, вимогам соціального порядку, що склався в суспільстві, а також силі впливу носіїв офіційного (формального) і неофіційного (неформального) авторитету (видатних осіб, впливових груп, організацій, соціальних ін-тів, ідей, систем поглядів, громадської думки […]...
- СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...
- СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ (від грецьк. – розповідь і logos – вчення, слово) – сукупність наук, необгрунтованих образів, уявлень і ідей про стан суспільства в минулому, сучасному і майбутньому, сусп. явища, соціальний розвиток та зміни, що виникають як спонтанно, так і поширюються у вигляді певних повідомлень через ЗМК, міжособистісні стосунки тощо з метою […]...
- КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА – особлива здатність особи, завдяки якій вона адаптується в суспільстві, утримується в структурах його соціальної організації, забезпечує собі статусне просування та реалізацію свого діяльнісного потенціалу, інтеграцію в спільноти. Засадами К. с. є система знань, фаховий та життєвий досвід, заг. культурний рівень особи, її вміння соціально самовизначатися (див. Соціальне самовизначення), […]...
- СОЦІАЛЬНА РОБОТА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РОБОТА – професійна діяльність, спрямована на підтримку і надання соціальних послуг будь-якій людині чи групам людей. Соціальний працівник виступає посередником у різних сферах соціальної допомоги сім’ї, дітям, молоді, людям похилого віку, інвалідам і хворим, а також у всіх видах заг. соціальної підтримки населення. Соціальна робота охоплює держ. заклади, громадські й […]...
- Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...
- АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – вид взаємодії окремої особи чи соціальної спільності із середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників. Це також результат процесу їх пристосування до нового соціального оточення Соціальним механізмом A. c. є зближення ціннісних орієнтацій індивіда та групи, засвоєння норм, традицій та звичаїв культурного середовища, освоєння рольової […]...
- Соціальна держава Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства. Це держава сучасного демократичного типу, що формується в умовах відносно стабільної і розвиненої економіки. Базовими цілями С. д. є: досягнення рівноваги, стабільності, цілісності і динамізму суспільного розвитку. В сучасних умовах […]...
- ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...
- Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.8. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія вивчає поведінку людини в суспільстві, але вона, за висловом сучасного шведського соціолога П. Монсона, вивчає не лише “поведінку людини в суспільстві”, але й суспільство […]...
- Соціальна технологія Державне управління Соціальна технологія. У поєднанні ці широковживані слова мають принципово новий зміст і являють собою спеціальний термін та певну соціально-гуманітарну категорію. Виникнення цього терміна пов’язане з прийняттям і активним використанням у сучасній суспільній діяльності та управлінні запропонованого Ч. Перроу розширеного тлумачення поняття технології як засобу перетворення будь-яких ресурсів у бажаний результат діяльності. Якщо виробнича […]...
- СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА – міждисциплінарне поняття, яке стало центральним для соціології, але так і не набуло заг. прийнятої інтерпретації. Його основні визначення – різні, а інколи й протилежні за змістом. У межах одних соціол. концептуалізацій С. с. трактують як дещо ідеальне, в інших – як “матеріальне”, доступне безпосередньому спостереженню. Уявлення про структуру […]...
- ДІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІЯ СОЦІАЛЬНА – форма або спосіб вирішення соціальних проблем і суперечностей, основою яких є протистояння інтересів основних соціальних сил даного суспільства. В широкому розумінні Д. с. – будь-яка акція, вчинена соціальним суб’єктом з метою забезпечення своїх інтересів та потреб в даній соціокультуршй ситуації. Поширене вузьке тлумачення Д с., згідно з яким […]...
- ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА – засіб введення мас в оману нездійсненними обіцянками, популярними гаслами, навмисним, свідомим викривленням фактів, їх змісту. Як поняття і як феномен демагогія походить з адвокатської практики античних грецьк. риторів. Перемістившись з соціальних відносин у політ., Д. с. стала соціальним, політ, злом, проти якого енергійно виступав Платон. Д. с. залишилася […]...
- АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – несумісність норм, цінностей, оцінок, почуттів, станів свідомості соціального суб’єкта (індивіда, групи), що характеризується подвійним, суперечливим його ставленням до явищ, подій, фактів, процесів. У А. с. відбивається внутрішня суперечливість соціальної реальності, її здатність набувати протилежних (несумісних) характеристик (властивостей, мотивів, відношень, сенсів, значень), які може “схопити” лише діалектичне соціол. мислення. […]...
- МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА – спосіб соціального управління, який полягає у прихованих (найчастіше через формування ілюзорних уявлень) впливах на масову свідомість і поведінку людей з метою примусити їх діяти (або бездіяти) в інтересах певних соціальних сил, отже, і проти власних інтересів. У поєднанні із силовими та екон. методами М. с. забезпечує маніпуляторові (суб’єктові […]...
- Стратифікація соціальна Стратифікація соціальна – 1) соціальна диференціація та нерівність у суспільстві, які формуються залежно від соціального походження, рівня освіти, набутої професії, доходу, виконання владних функцій та ін.; 2) система соціальних зв’язків, які поділяють людей на різні категорії за принципом ієрархії. Найвагомішим чинником формування С. с. є соціальне походження. Так, в Англії в середині XX ст. виокремлювались […]...
- ЕКСПЕРТИЗА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕКСПЕРТИЗА СОЦІАЛЬНА (від лат. ехреrtus – досвідчений) – аналіт. вивчення та оцінювання фахівцями соціальних аспектів програм, проектів, проблем чи ситуацій, прогнозування наслідків їх реалізації, розв’язання чи зміни (ситуацій), а також розробка рекомендацій щодо запобігання чи подолання їх негативного впливу. Власне Е. с. являє собою процедуру, що складається з трьох етапів: 1) […]...
- СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...
- МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – процес руху індивідів між ієрархічно або іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями Порівнюючи соціальне становище дітей та батьків (найчастіше сина та батька), соціолог встановлює, чи відбулася зміна соціального становища між двома поколіннями, тобто чи відбулася міжгенераційна мобільність. Фіксуючи рух індивіда у просторі різних […]...
- ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – специфічна форма відхилення від інституціально-обумовлених вимог до соціальної поведінки, яка виявляється: 1) в індивідуальних та групових діях, що пов’язані з нехтуванням соціальними нормами, 2) у масовому порушенні процесів соціальної адаптації при дезорганізації сусп. системи. Перша грунтовна спроба розгляду проблеми П. с. у межах соціол. теорії, до якої вдався […]...
- БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...
- Взаємодія соціальна Взаємодія соціальна – вид соціального зв’язку, в процесі якого проявляється взаємовплив і взаємозумовленість окремих соціальних явищ і процесів, внаслідок чого вони змінюються, взаємопроникають один в одного і формують єдину цілісну систему. В межах B. c. розрізняють взаємодію економічну, політичну, правову, національну тощо. Визначальною є взаємодія між економічними явищами та процесами, властивими їм внутрішніми суперечностями та […]...
- Соціальна справедливість Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей соціально-економічного життя окремої країни, регіональних союзів декількох або багатьох країн, яка передбачає створення рівних можливостей для розвитку та реалізації здібностей усіх членів суспільства і задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб залежно від кількості та якості праці, а також узгодження практичної ролі окремих індивідів, трудових колективів, соціальних верств і […]...
- РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...
- ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – наука про закономірності і механізми формування, функціонування та розвитку сусп.-психол. явищ, процесів і станів, суб’єктами яких є маси, істор. спільноти, класи, соціальні групи і особистості як члени цих множин. Це наука, що вивчає взаємодію особистості у соціумі, поведінку людей у різних групах і спільнотах, а також особливості масової, […]...
- СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ – спільність поглядів, інтересів, активне співчуття певним вчинкам, ідеям, думкам, цінностям, узгодженість у виступах і діях індивідів, груп, класів, націй, зумовлені статусними, екон., соціально-культурними та ін. детермінантами. До солідарної соціальної дії здатні різноманітні спільності: соціокласові, етнонац., регіональні, корпоративні, політ, і т. п. Соціальні зміни часто залежать від стану солідарної […]...
- ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА – широке за змістом поняття, вперше уведене в наук, ужиток Карлом Поппером у 40-х pp. XX ст. У сучасних умовах набуло подвійного значення. З одного боку, воно означає сукупність систематизованих і упорядкованих методів, засобів, способів трансформації сусп. наук., передусім соціол. знань, у соціальні програми, проекти, конструкції чи конструктивні ідеї, […]...
- СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ (від фр. revolution, від пізньолат. revolutio – переворот) – докорінні, якісні зміни засад сусп. життя, що згідно з К. Марксом забезпечують поступальний прогресивний розвиток суспільства. Треба розрізняти С. р. як сусп.-політ, переворот, що охоплює суспільство в цілому, та Р. як якісні зміни в окремих галузях сусп. життя. С. р. […]...
- ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...
- Соціальна мобільність Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.4. Соціальна мобільність Кожна людина переміщується в соціальному просторі, в суспільстві, в якому вона живе. Іноді ці переміщення людина сприймає відчутливо і ідентифіковано, наприклад, переїзд із Києва у Львів, або перехід […]...
- Соціальна екологія Соціальна екологія – наука, що вивчає взаємодію (взаємозумовленість, взаємовплив тощо) між людиною і довкіллям, закономірності цієї взаємодії через систему специфічних зв’язків між ними з метою збереження екологічної рівноваги на планеті, забезпечення людини гідними умовами життя. Це передбачає взаємний захист як природи, так і соціального середовища. Оскільки взаємодія людини з природою відбувається з використанням сучасної техніки, […]...
- Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
- Соціальна мобільність Соціальна мобільність – перехід окремої людини, сім’ї з однієї соціальної групи або верстви в іншу, залежно від рівня освіти, кваліфікації та інших чинників. Двома формами С. м. є, по-перше, перехід індивіда або сім’ї у вищу соціальну верству або групу; по-друге, їх перехід з вищої соціальної верстви або групи в нижчу, що, як правило, є ознакою […]...
- Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних потреб, а також відповідними цінностями і виступають колективними суб’єктами соціальних зв’язків і відносин. Поняття “С. г.” охоплює будь-яке соціальне об’єднання людей, починаючи від сім’ї, трудового колективу і закінчуючи соціальною верствою, […]...
- ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНА – процедура визначення, розпізнавання об’єкта соціального дослідження. У широкому розумінні Д. с. збігається з такими поняттями, як “дослідження”, “соціальна характеристика”, “типологізація”. У вузькому і спеціальному значенні Д. с. є одним з різновидів репродуктивного соціального пізнання, якому притаманні такі властивості: 1. Д. с. за своїм цільовим призначенням не є евристичним, […]...