Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ
НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ
Екологія – охорона природи
НАСАДЖЕННЯ ПОЛЕЗАХИСНЕ – деревна та/або чагарникова рослинність, яку зберігають чи культивують з метою захисту полів від ерозії, а посівів – від впливу несприятливих абіотичних та біотичних чинників.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- НАСАДЖЕННЯ ПРИДОРОЖНЄ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПРИДОРОЖНЄ – деревна або чагарникова рослинність, призначена для захисту шляхового полотна від снігових чи пилових скупчень, а також захисту навколишнього...
- ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
- НАСАДЖЕННЯ ПАРКОВЕ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ПАРКОВЕ – деревна, чагарникова і трав’яниста рослинність, що культивується в естетично цінних поєднаннях, які створюють сприятливі умови для відпочинку людей (збагачення повітря киснем, екзометаболітами, очищення середовища від забрудників)....
- НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ЗАХИСНІ ЛІСОВІ, лісонасадження захисні – штучно створені ліси, лісові смуги, насадження дерев і чагарників з метою захисту с.-г. угідь, грунту, доріг, населених пунктів від посухи, суховіїв, ерозії, сильних вітрів, а також для поліпшення кліматичних та гідрологічних умов місцевості. Бувають вітрозахисними, протиерозійними, водорегулюючими. Лісові смуги захищають водні джерела від забруднення стічними […]...
- БАКТЕРІОСТАЗ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОСТАЗ – пригнічення або повне припинення росту і розмноження бактерій, спричинене впливом несприятливих абіотичних чи біотичних чинників. У цей період бактерії не продукують токс. речовини. Це дає змогу застосовувати їх у хіміотерапевтичних засобах....
- ФІНБОШ Екологія – охорона природи ФІНБОШ – чагарникова жорстколистна рослинність Пд. Африки, що схожа на макію....
- ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність природних та змінених людиною абіотичних і біотичних чинників, які справляють безпосередній або опосередкований вплив на людину та народногосподарську діяльність....
- СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА – штучні ліс. насадження у формі смуг, призначені для захисту грунту від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму, захисту культ, рослин від шкідливого впливу суховіїв, збереження агроценозів тощо....
- СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
- НАСАДЖЕННЯ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ – фітоценоз, прир., що доглядається, або створений людиною шляхом садіння тих чи ін. деревних та чагарникових рослин з певною метою (захисні смуги, парки, сади тощо)....
- НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
- ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ – протиерозійна система землеробства, що застосовується на схилах підвищень і полягає в чергуванні смуг посівів просапних культур, які сприяють ерозії, з протиерозійними смугами культур суцільного висіву, напр. багаторічних трав чи парів....
- РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, а зустрічається як включення в зональну рослинність кількох рослинних зон....
- ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ – розміщення біотичних угруповань за межами відповідної геогр. зони, поза своїм основним ареалом. Напр., екстразональна деревна рослинність трапляється у вигляді ізольованих ліс. масивів у степовій зоні, лучні степи – в підзоні широколистих лісів тощо....
- БАЗИС ЕРОЗІЇ Екологія – охорона природи БАЗИС ЕРОЗІЇ – горизонтальна поверхня, яка розміщується нижче схилів, що зазнають ерозії. Як правило, на цьому рівні ерозія припиняється (напр., рівень озера)....
- НАСАДЖЕННЯ ШПАЛЕРНЕ Екологія – охорона природи НАСАДЖЕННЯ ШПАЛЕРНЕ – насадження багаторічних рослин, крони яких штучно сформовані вздовж будь-яких площин (паркану, дротяних чи дерев’яних каркасів тощо). Н. ш. застосовують у декоративному і пром. садівництві, при створенні паркових композицій та вирощуванні винограду....
- СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
- ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
- ЗАХИСНІ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСНІ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ – див. Насадження захисні лісові....
- РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА – рослинність, що утворює самостійну зону (тундра, лісова, степова тощо). Прикладом Р. з. є деревна рослинність у лісовій зоні чи трав’янисті рослини степової зони....
- ЛЬОДОХІД Екологія – охорона природи ЛЬОДОХІД – рух криги і крижаних полів на річках за течією чи під впливом вітру і т-ри води. Розрізняють осінній, зимовий, а також весняний Л. Чинить велику руйнівну дію на береги, нищить рослинність....
- ЕЛІМІНАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІМІНАЦІЯ – загибель організмів унаслідок впливу різних абіотичних і біотичних чинників довкілля. Е. подають величиною, оберненою до виживання. Розрізняють Е. заг. (не вибіркову) і вибіркову. Заг. Е. – це вплив на популяцію чинників довкілля граничної інтенсивності, що переважає над екол. пластичністю виду, внаслідок чого відбувається масова загибель особин незалежно від їхніх […]...
- ПОКАЗНИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ПОКАЗНИК ЛІМІТУЮЧИЙ – гранична норма несприятливих властивостей чи шкідливого впливу....
- ПСЕВДОМАКІЯ Екологія – охорона природи ПСЕВДОМАКІЯ, псевдомаквіс – присередземноморська чагарникова формація з вічнозелених та листопадних порід....
- ГЕМЕРОДІАФОР Екологія – охорона природи ГЕМЕРОДІАФОР – вид, частіше рослин, який не реагує на певний ступінь впливу людини на природну рослинність....
- АВІАПІДЖИВЛЕННЯ Екологія – охорона природи АВІАПІДЖИВЛЕННЯ – розпилювання добрив або обприскування добривами посівів с.-г. культур з метою їх підживлення за допомогою авіаційних засобів....
- РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА – рослинність високогірних областей. В Укр. Карпатах Р. с. розміщена на висоті 1200-1800 м (гора Говерла)....
- ТОЛА Екологія – охорона природи ТОЛА, суха пуна – розріджена чагарникова високогірна формація на засолених грунтах в Андах....
- МУРІ Екологія – охорона природи МУРІ – чагарникова формація з переважанням Humiria floribunda та Clusia nemorossa в Гайні (кол.) Британській Гвіані....
- АБІОЦЕН Екологія – охорона природи АБІОЦЕН – сукупність абіотичних елементів місця помешкання....
- ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ, хвилі життя, хвилі популяційні – коливання чисельності особин, властиве будь-якій популяції живих організмів. X. ч. можуть бути сезонними (періодичними), зумовленими генетично, і несезонними (аперіодичними), зумовленими безпосереднім впливом на популяцію різних абіотичних та біотичних чинників навколишнього середовища. Довжина X. ч. прямо пропорційна тривалості циклу розвитку організмів і часто супроводжується пульсацією […]...
- КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
- ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
- СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ – див. Рослинність субальпійська....
- ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
- АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ – досить вузька зона поширення виду чи іншої систематичної групи, біотичних угруповань. Див. також Ендеміки....
- ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПОЛЕЗАХИСНИЙ – прир. або посаджені ліс. смуги, які створюють сприятливий для розвитку культ, рослин мікроклімат і захищають поля від ерозії грунту та пилових бур....
- ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників)....
- БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
- АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
« РІВНИНИ