Науково-технічна революція (НТР) – революційні зміни у взаємодії людини і природи, а також в системі продуктивних сил і техніко-економічних відносин (технологічного способу виробництва). Термін “НТР” запровадив у науковий обіг англійський учений Дж. Бернал наприкінці 50-х. На основі низки відкриттів (елементарних частинок, створення нових хімічних елементів тощо) було збудовано ядерні реактори, лазери, ЕОМ, космічні апарати і відбулося злиття наукової і технічної революції. Передумови виникнення НТР створили перша промислова революція
кінця XVIII – початку XIX ст. Сутність НТР повніше розкривається в її основних ознаках, першою з яких є перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Друга важлива ознака НТР – кардинальні зміни в техніці – штучно створені засоби праці (що є проміжними у взаємодії людини і природи) у процесі автоматизації виробництва та ін. (див. Техніка). Центральна ланка революційного перетворення в цей період – істотно-якісна зміна робочих машин і поява автоматичного керуючого пристрою (див. Машина). Поява автомата як найпотужнішої ланки між людиною і предметами праці революціонізує ставлення людини до природи,
а впровадження принципово нової техніки у виробництво безпосередньо впливає на предмети праці найновішої технології; на структуру речей на молекулярному, атомному та субатомному рівнях, що зумовлює якісні зміни у змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил у процесі виробництва. Третя характерна ознака НТР – докорінні перетворення головної продуктивної сили – людини-працівника, що полягають у радикальній зміні змісту праці, гармонійному поєднанні розумових, фізичних, психічних зусиль людини, духовному збагаченні особистості. Докорінне перетворення людини-працівника передбачає перевагу розумових зусиль, духовних здібностей людини до організації й управління виробництвом, високий рівень освіти і кваліфікації. Таке перетворення передбачає й те, що серед потреб людини вирішальну роль відіграватимуть потреби у вільній і творчій праці, універсальному характері дій особи, у її власному вдосконаленні, виявленні талантів; потреби у всебічному розвитку здібностей людини до сприйняття знань, максимально можливому подовженні активного життя. Четверта характерна ознака НТР – докорінне перетворення предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів з наперед заданими властивостями, створених на основі синтезу використовуваних раніше матеріалів і речей, які мають необхідні фізико-хімічні властивості (див. Предмети праці). П’ята характерна ознака НТР, яка формується на основі попередніх – впровадження принципово нових технологій, створених на базі фундаментальних відкриттів: лазерних, плазмових, мембранних, електронно-променевих та ін. їм властиві маловідходність, зростання продуктивності праці в десятки разів, висока якість продукції, екологічна чистота та ін. Шоста характерна ознака НТР – революція у використовуваних людьми силах природи, зокрема, важливу роль відіграють ядерна та термоядерна енергії, розробляються методи використання енергії термоядерного синтезу, енергії сонця, океанських припливів, підземного тепла землі та ін. Сьома ознака НТР – революція у формах і методах організації виробництва (див. Наукова організація праці). Восьма ознака НТР – початок інформаційної революції, матеріальна база якої – принципово нові засоби передання інформації (космічні, волоконно-оптичні засоби зв’язку), тобто революція у засобах зв’язку. Зокрема, за допомогою оптичного волокна завтовшки в людський волосок за одну секунду на відстань у сотні кілометрів передається текст місткістю в декілька тисяч Біблій. У результаті інформаційної революції зростає інформатизація праці, інформаційна місткість галузей і виробництв, створених благ. Новий напрям сучасного етапу