Науково-технічна революція



Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років)

§ 13. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ, ОСВІТА І НАУКА

1. Науково-технічна революція.

Побудова ядерних реакторів, створення ЕОМ (комп’ютерів), космічних апаратів, штучних синтетичних матеріалів із заздалегідь заданими властивостями в середині XX ст. привели до поєднання науки, техніки і виробництва, а головне, – перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Це спричинило якісний революційний стрибок у розвитку науки, техніки та

матеріального виробництва, що отримав назву “науково-технічна революція” (НТР).

Застосування наукових відкриттів у виробництві викликало кардинальні зміни в техніці. З’явилися машини нового покоління, робота яких уже не залежала від психологічних і фізіологічних можливостей людини (швидкості реакції, довготривалої концентрації уваги, точності рухів, сили та ін.), оскільки вони були оснащені автоматичними керуючими пристроями, електронно-обчислювальною технікою. На основі машин нового покоління здійснювалася комплексна механізація й автоматизація виробництва.

НТР змінила роль людини на виробництві.

З живого додатка до машини, оснащеного органами чуття, тобто з традиційного робітника, який займався насамперед фізичною працею, він перетворився на творчого налагоджувача, оператора, який виконує інтелектуальну роботу та потребує постійного підвищення загальної та фахової освіти.

НТР створила можливості для вдосконалення традиційних механічних технологій, а головне – започаткувала принципово нові виробництва, засновані на фізичних (лазерних, плазмових, електронно-променевих та ін.), хімічних, а пізніше – біохімічних технологіях.

НТР зумовила прискорений розвиток науково містких виробництв, приладобудування, електротехнічної промисловості, електронного машинобудування та насамперед виникнення в машинобудуванні нової галузі – виробництва гнучких автоматизованих систем (ГАС), які дали змогу розширювати та модернізувати виробництво, швидко налагоджувати його на випуск нової продукції за лічені дні, а то й години.

До створення перших ГАС світова наука розпочала свій поступ ще в 1947 р. Тоді американські вчені винайшли транзистор, що замінив електронні лампи. Це дало змогу в 1950 р. збудувати верстат із числовим програмним управлінням.

У 1957 р. була виготовлена перша у світі мікросхема, що дало можливість незабаром створити першого гнучкого промислового робота.

Однак усі ці зміни були характерні для західного світу, який здійснював післявоєнну відбудову та розвиток господарства, використовуючи досягнення НТП. В Українській РСР в основу відбудови була закладена сталінська примітивна схема індустріалізації, грунтована на довоєнних технологіях, орієнтована на розширене видобування вугілля, виплавлення металу – головного компонента для виробництва тодішньої зброї.

У середині 1950-х років розвиток провідних держав світу наочно продемонстрував радянському керівництву, що традиційні галузі (вугільна, металургійна, важке машинобудування), які були особливо розвинені в Українській РСР, уже не визначають рівень економічної могутності. Усвідомивши загрозу економічного та воєнного відставання, пленум ЦК КПРС у липні 1955 р. поставив на порядок денний питання “науково-технічної та промислової революції”.

Незважаючи на всі політичні заклики та реальні зусилля, радянське керівництво не змогло провести повноцінну науково-технічну революцію в СРСР. Вона майже не торкнулася виробництва товарів народного споживання. Для цього командна радянська економіка не запропонувала робітникам ніяких економічних стимулів. Разом із тим командна економіка завжди вирізнялася своїми надзвичайними мобілізаційними можливостями, маючи змогу на власний розсуд спрямовувати ресурси з одних виробничих галузей і сфер суспільного життя в інші.

Оскільки у світі розпочалася “холодна війна”, а партійно-державне керівництво сприймало міжнародні відносини крізь призму класового протистояння, “боротьби між світом соціалізму та світом капіталізму”, капіталовкладення для розгортання НТР у СРСР були спрямовані не у виробництво товарів групи “Б”, що дало б змогу проводити активну соціальну політику, а у військово-промисловий комплекс (ВПК). Тому головною особливістю НТР у СРСР став її розвиток у надрах ВПК, зв’язок передової радянської науки не з виробництвом взагалі, а з виробництвом озброєнь. Зусилля вчених були спрямовані передусім на створення нових зразків зброї, що могло б, на думку розпалювачів “холодної війни”, забезпечити Радянському Союзу перевагу в протистоянні із Заходом.

Щоб не розпочинати створення нових галузей і виробництв “із нуля”, було вирішено налагодити імпорт сучасного устаткування і технологій із Заходу. Це все більше прив’язувало радянську економіку до західної, робило її технологічно вторинною, усупереч бажанню радянського керівництва. Це дало можливість швидко побудувати найбільший у світі ракетобудівний комплекс із десятками тисяч науковців, інженерів, робітників у Дніпропетровську. їхніми зусиллями була створена міжконтинентальна балістична ракета. 4 жовтня 1957 р. був запущений перший штучний супутник Землі. 12 квітня 1961 р. радянський космічний корабель доставив на навколоземну орбіту першого у світі космонавта – Юрія Гагаріна.

Розгортання НТР, нехай і однобічне, зумовило зміну відносин між державним керівництвом і науковцями. До вчених почали прислухатися, вони отримали можливість ознайомлюватися з досягненнями зарубіжних колег, виїздити в закордоні відрядження для участі в міжнародних з’їздах, конференціях, симпозіумах. Наукові установи УРСР стали відкритішими для візитів іноземних учених.

Науково технічна революція

Юрій Гагарін

Держава почала сприяти створенню наукових товариств. Лише в 1959 р. почали діяти товариства – біологічне, фізіологічне, біохімічне, охорони природи, сприяння розвитку продуктивних сил та ін. Послаблення адміністративного тиску та збільшення довіри до вчених сприяли розвитку української науки, насамперед природничих і технічних напрямів.

Друга половина 1950-х – початок 1960-х років уважається найдинамічнішим часом в історії української науки.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Демографічні зміни.
Ви зараз читаєте: Науково-технічна революція