Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів

Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів

Розділ 16

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів

Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко, Л. Коломієць, Л. Скрипник, Я. Спринчак, В. Ужченко та ін. – широко використовують фразеологічні паралелі з російської мови та інших слов’янських джерел. Як і деякі російські – О. Бірих, В. Мокієнко, М. Толстой та ін. – паралелі з української. І справді, такі ідіоми, як Бити байдики, ні кола ні двора, ні Богові свічка ні чортові

огарок, за царя Гороха, гарбуза піднести, груші на вербі та ін., не тільки позначені глибокими слідами язичництва, але й кількістю варіацій в українській мові уможливлюють віднаходження їх внутрішньої форми. Наприклад, паралельно з літературним Байдики бити На сході України на Луганщині ми виявили Байдаки бити (“Уже третю годину сидите, байдаки б’єте”, м. Сватове), байдики ганяти (“Та він тільки те й робить, що Байдики ганяє”, с. Курячівка Білокуракинського р-ну), байдики заколотити (м. Краснодон, м. Перевальськ, с. Тополі Троїцького р-ну), Байдуки бити (смт. Марківка, м. Суходільськ), Байки бити (м. Краснодон,
м. Рубіжне). Однак парадоксально, що більшість русистів-фразеологів, як наголошує російський мовознавець В. Мокієнко, до цього часу нехтує фактами української мови, визначаючи спільнослов’янські, навіть спільноєвропейські вислови як “національно специфічні”. Скажімо, в “Опыте этимологического словаря русских фразео-логизмов”М. Шанського, В. Зиміна та А. Філігіпова (1987) це зустрічається ледве чи не на кожному кроці. Майже повсюдно знаходимо позначки або “собств. рус.” (собственно русское) (Брати в шори, брати па пушку, у довгий ящик, у ногах правди немає, в огонь і в воду, в один голос, у три погибелі зігнуться, вилами по воді писано, улізти в душу, улізти в шкуру (чию), Водою не розіллєш, вовк в овечій шкурі, усім миром, всяка всячина, всякої тварі по парі, вибити із сідла, вивести на чисту воду, висунувши язик, голод не тітка, гори звернути, дати потачку, дать волю, дати дуба, дати по шапці, діло на мазі, діло хазяйське, держати ніс по вітру, удень з вогнем, до другого пришестя, душа в п’ятки пішла, жива вода, заварити кашу, яку воду дивився, ні кола ні двора та ін.), або “калька с франц.” (калька з французької мови) (Бути в милі, всіх мастей, вставляти палки в колеса, говорити крізь зуби, всім серцем, всією душею тощо).

За підрахунками деяких учених, таких діагностично-позначених “національно специфічних” ФО у названому словнику “близько третини всього корпусу” . Розглянемо ближче хоча б деякі з них. Наприклад, вираз Водой не разлить має відповідники і в українській (І водою не розлити), і в білоруській мовах (Вадою не разліць). Ще більше паралелей у рос. Мерить на свой аршин (укр. Міряти на свій аршин, біл. Мерыць адным аршынам, с.-х. mjeriti jednim arsinom). ФО Вовк в овечій шкурі, всякої тварі по парі такі самі “власне російські”, як і “власне українські” чи “власне білоруські”, оскільки їх джерело – Святе Письмо. Про ФО Ні кола ні двора мовилося вище. Додамо, що в українській мові вона вживається ще й з нарощеннями, активно варіюється: Ні кола ні двора – весь тут (І. Котляревський); “Поки війна була, всі рівними вважалися, а тепер – в одного з пельки преться, а в іншого – Ні кола, ні двора, ні рогатого вола”, “Окремо стояли дейнеки… – всі, хто не мав Ні кола ні двора, навіть ламаного гроша в кишені…”; пор. ще: Ні кола Ні двора, ні худоби ні майна (В. Кулаковський. Мартин Пушкар); ” – Щоб у тебе Ні кола, ні двора, ані миски, ані тріски!.. ” (В. Близнець); ” – І куди ж ти, Григорію, помандруєш після госпіталю? Вдома ж, на Волзі, Ні кола ні двора, ані роду ніякого” (І. Цюпа. Краяни); “І тільки в нашого брата часто-густо Ні кола, ні двора, ні сім “і, ні друга” (Я. Гримайло. Зачарований на Схід). Ще показовіша варіація вислову у фольклорних джерелах – збірниках прислів’їв і приказок, у словниках (у тому числі й у М. Номиса, П. Білецького-Носенка), у записах народних пісень: Ні кола, ні двора, тільки й ходу, що з воріт та в воду; нема у нього ні кола, ні двора, увесь тут; ні кола, ні двора, – один сіренький коток та на шиї мотузок ; Ні кола, ні двора, ні огорода ; “Нема тыну ни кола, Тилько стоить кущ калыны Та й та не цвила” (А. Метлинський). Усе це свідчить про міцне вростання вислову Ні кола ні двора І в українську ідіоматику та пареміологію.

Багато з названих висловів мають спільне генетичне джерело, широку варіативність і в українській мові, хоч українського джерела згадані автори етимології “російських фразеологізмів” чомусь ніде не називають. Пор. активно вживане Вивести на чисту воду (В. Кучер, М. Тарновський, М. Коцюбинський, Л. Мартович, В. Минко та ін.), Вивести на свіжу воду (М. Кропивницький; 260) і Витягти на чисту воду (З газ.). Те саме можна сказати й про Діло на мазі. Про вислів у довгий ящик певною мірою вже йшлося. Дещо додамо про версію насамперед російських пареміологів. За нею, цар Олексій Михайлович (1645т-т1676) велів прибити довгий ящик на стовпі біля свого палацу в Коломенському. У цей ящик опускалися чолобитні, котрі цар щоденно читав. Відповіді царських чиновників були дуже нешвидкими, що нібито й зумовило переносний смисл виразу – “надовго затримувати вирішення якоїсь справи”. Проте звернення до українського матеріалу свідчить про помилковість цього тлумачення. В українській мові зворот відомий у двох лексичних варіаціях: Відкладати (відкласти) в довгий ящик і відкладати (відкласти) в довгу шухляду. Уже сама тотожність структури й значення за відсутності активної варіативності може стати свідченням запозичення. Для української мови таким свідченням є відсутність цього вислову в багатому на діалектизми “Словарі” Б. Грінченка. По-друге, одне з перших уживань цього звороту в літературній мові належить І. Котляревському (1769 – 1838): “Виборний. А нащо же Одкладовать в довгий ящик; адже ми не судді” (“Наталка-Полтавка”). Крім того, значення слова Шухляда Дуже точне й спеціалізоване: воно означає не ящик взагалі, а висувний ящик у столі. Тим самим український матеріал дає великі можливості для заперечення традиційної етимології, яке пов’язує вираз про довгий ящик з царюванням Олексія Михайловича. Слово шухляда показує, що мовиться, можливо, про канцелярські столи, у які відкладалися на тривалий період папери, які не вимагали оперативного вирішення. Про тяганину крючкотворців, до речі, нагадує й репліка Виборного. Чужомовний, неслов’янський характер звороту підтверджується й українським матеріалом, оскільки українське шухляда – не що інше як німецьке Schublade “висувний ящик стола”. Калькою з німецького виразу Etwas in die lange Truhe legen, що побутував в німецькій мові до XVIII ст. , і є вислів відкладати в довгий ящик. Так матеріал української мови (поряд з іншими мовами) допомагає встановити справжню етимологію висловів Відкладати в довгу шухляду чи відкладати в довгий ящик.

Подібне сталося і з паремією Язик до Києва доведе: вона теж часом інтерпретується як “исконно русская”. Навіть незважаючи на те, що тут прямо названа українська столиця. Ще примітнішим є і той факт, що в українській пареміології слово Київ утворює численні прислів’я: у городі бузина, а в Києві дядько; тим я тебе полюбила. що на п’яті перстень; Так! І в Києві так; свічки поїдять, а самі так сидять; від Києва до Львова (Кракова) всюди біда однакова; дурний і в Києві не купить розуму; що в Києві, що під Києвом. Ось розмаїття їх у М. Номиса: У Києві не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь; Далеко п’яному до Києва; Київ не відразу збудований; Так і в Києві роблять; Аж Київ видно (кислицю вкусив). Особливе значущі варіанти з нарощенням: Язик Києва доведе. – … і до кия; Язик до Києва доводить. – … і до кия. Сама понятійна модель таких прислів’їв – універсальна. За нею утворені подібні паремії в італійській, німецькій мовах, nop. фр. Qui langue a, a Roma va; турецьке “Розпитуючи, дійдеш до Кааби (Мекка)”. Топонімічні ж моделі її національні. А те, що “ця модель в російській діаспорі запозичена з України”, здається повністю закономірним з огляду на представлені вище інші мовні факти.

“Французьке” походження виразів Всім серцем, всією душею (зі словами Любити, вірити, співчувати, розуміти тощо) так само стало типовим позначенням світорозуміння духовних і вольових якостей українського народу, його ментальності – виявів у категоріях рідної мови розуміння культурно-мовної спільності зовнішнього й внутрішнього світу. Виокремимо широковживану структурну модель “ад’єктив + субстантив в оруд, відм.” на означення інтенсивності вияву ознаки: Чистіш серцем, щирим серцем, усім серцем; м’який серцем, гарячий серцем, з розкритим серцем, з легким серцем; всією душею, щирою душею, з відкритою душею, з дорогою душею тощо. Цікаво, що структурно-семантичний, ідеографічний та лінгвокультурологічний аспекти українських фразеологізмів з компонентом “душа” стали навіть предметом дисертаційного дослідження (О. Каракуця, 2002).

Часом етимологам просто бракує українського матеріалу або не всі українські словники його фіксують. Наприклад, узагалі чутливий до українського образного слова гродненський дослідник І. Лепешев вважає “власне білоруськими” низку висловів, які, проте, засвідчують також українське джерело й можуть розглядатися спільними для обох мов, а деякі мають і ширший ареал. Прокоментуймо деякі з них: 1) Апошняя у папа жонка (остання в попа жінка). Вона справді остання, оскільки попам забороняється одружуватися вдруге. Розм. Послідня в попа жінка уживане принаймні на всьому сході України; 2) Біць у званы, пор. укр. ліг. Дзвонити в усі дзвони. Пояснюючи походження ФО Бити на сполох, М. Демський зазначає, що названа фразема завдячує дзвону, який у минулому скликав народ, сповіщав про пожежу або про напад ворогів чи повідомляв, що хтось закінчив свій життєвий шлях. В А. Головка прочитаємо: “Виразно чути було, Як били в дзвін на сполох у Ліщинівці”. З часом у фразі Бити в дзвін на сполох іменник дзвін опускався, оскільки всім було зрозуміло, що на сполох б’ють тільки в дзвін. Так само глибоко засвоєне й Бити в дзвони “звертати увагу всіх на щось”, повсюдно вживане в усному мовленні; 3) Воук дорогу перабег (каму) “дуже щастить кому-небудь”, проте пор. прикмети, записані в с. Микільському на Луганщині ще в кінці XIX ст.: “як кішка перебіжить кому дорогу, так тому буде невдача або кінь здохне”; “як заєць кому перебіжить дорогу, гак буде йому біда”; “якщо ж вовк перебіг дорогу, то це на щастя” . Цей вислів швидше спільно-східнослов’янський; 4) Вочі вялікія зрабіліся (у кого), пор. укр. Робити/зробити великі очі “виявляти великий подив, здивування”, подане навіть в академічному двотомнику й підтверджене ілюстраціями з творів Г. Хоткевича та М. Коцюбинського ; 5) гад печаны “огидна, шкідлива людина”. Вислів гад печений (“Не людина, а гад печений”) широко засвідчений у західно-слобожанських говірках (м. Охтирка); 6) Газеты чытаць “голодувати (звичайно про коня)”. Вираз Газети (газету) читати Повсюдно вживаний у слобожанських говірках, в усному мовленні. У західно-слобожанських говірках часто вживається й щодо корови, теля, вівці; 7) Гарадзіць плот “вигадувати що-небудь”. Пор. відоме східноукраїнське тин городити “говорити абищо, пусте; займатися балачками” (м. Алчевськ, м. Краснодон, м. Луганськ, с. Микільське Міловського р-ну на Луганщині) ; 8) Для адводу вачэй, пор. укр. Для відводу очей, ілюстрація з Григорія Тютюнника ; 9) загнаць у тупік (каго) “довести до розгубленості” уживане практично повсюдно; 10) з капейкамі “з невеликим перевищенням”. Контексти на зразок через годину з копійками, прочитав 500 сторінок З копійками, важить півцентнера з копійками Тощо теж уживаються в усному українському мовленні практично всюди; 11) Злавіць двух зайцау (зайцоу); пор. українські відповідники з варіативним дієслівним компонентом Убити (уколошкати, зловити, спіймати) двох зайців; 12) Злавіць (спаймаць) лісу (лісіцу), пор. східно-слобожанське Лисичку поставити, упіймати лисичку “необережно пропалити полу піджака, узагалі одяг” (на основі схожості кольору шерсті лисиці й пропаленого місця на одязі) та зел. Лисичку поставити (вхопити), лисицю впіймати (м. Охтирка Сумської обл.) .

Так само лише “спільними для білоруської і російської мов” І. Лепешев вважає і вислови Гадзіна (змія) падкалодная, журавель у небе, зайсці у тупік, з’ездзіу у рыгу. Насправді контекст їхній ширший: 1) лайлива варіантна ФО Підколодна (Потайна і т. ін.) гадюка (гадина) “зловмисна людина” (як зіставлення з гадюкою, що таїться “під колодою” і жалить спідтишка) зафіксована академічним фразеологічним словником української мови. Уживані також інші фраземи із семами “гадючої потаємності”: гад потаєний, потайна гадюка, гад (гадюка з-під соломи) ; 2) укр. Журавель у небі як одна з образних основ паремії краще синиця в руках, ніж журавель у небі, як уламок прислів’я вільно функціонує не тільки в усному мовленні, а й у різножанрових текстах: “Як небесної манни, ждеш відкриття сезону, все літо готуєшся до нього, і от маєш Журавля в небі” (Л. Гроха); “Яким Сомко… облишив сотникування в Ніжині і пустився на Низ ловити журавля в небі” (П. Панч); “Півділа – це Журавель в небі. Кінець – ділу вінець” (А. Головко); 3) Зайсці у тупік “потрапити в безвихідне, скрутне становище”. У свій час у праці “З лекцій теорії словесності: Байка. Прислів’я. Приповідка” (1930), перекладі праці “Из лекций по теории словесности: Басня. Пословица. Поговорка” (1894), О. Потебня вказав, що туник тут “глухий завулок чи кут, утворений двома тинами” . В українській мові вільно вживається вислів Зайти в тупиК (“Як же ти писатимеш про українців не їхньою мовою… Ти обов’язково Зайдеш У цей тупик І потупцяєш назад, шкодуючи, що змарнував стільки часу”, Григір Тютюнник), як і вирази Стати в тупик, прийти в тупик, заїхати в тупик, потрапити в тупик, тобто первісно у вулицю, провулок, що не мають наскрізного проходу, проїзду. “Залізничні” лексико – семантичні нашарування на подібні вирази з’явилися вже пізніше, з розвитком залізничного транспорту; 4) з’ездзіу у рыгу “блювати, звичайно як наслідок сп’яніння від спиртного”. Утворене внаслідок каламбурного зіткнення топоніма Рига (М. Міхельсон навіть зазначав, що тут приховується натяк на той стан, почуття, які викликаються “подорожжю по морі в Ригу”) і вульгарного Ригати “блювати”. Про міцні корені вислову поїхати / з’їздити в Ригу в українській мові свідчать і місцеві нарощення як посилення експресії: Поїхати в Ригу через Горлівку, поїхати (бігати) через Ригу на Харків, які регулярно вже відтворюються й мають широкий ареал (с. Валуйське Станично-Луганського р-ну, с. Дар’їно-Єрмаківка Свердловського р-ну, м. Кіровськ, м. Краснодон, м. Кремінна, м. Старобільськ, м. Стаханов Луганської обл.; с. Андріївка Сніжнянського р-ну Донецької обл.). Додамо, що подібна фразеотвірна модель засвідчена нім. стійким виразом Kotzebues Werke studieren “Тошнити, блювати” (досл. “читати твори Котцебу”), пор. нім. Kotzen “рвати, блювати”; у чеському фразеологізмі Honit Davida “тошнити, рвати” (Davit – “тошнити, рвати”); у польській мові – pojechal do Rygi, де воно вважається запозиченням з російської ; литовський еквівалент Vaziuoti i ryga оцінюється як слов’янське запозичення, що не має нічого спільного з назвою столиці Латвії.

Часом окремі вислови подаються як “запозичення з російської”: днем з агнем, замарыць чсірвяка (чарвячка), з грахом папалам та ін. Однак пор. укр. Пошукати такого вдень з вогнем (із світлом, при сонці і т. ін.), Пошукати такого вдень при сонцеві із свічею, вдень з вогнем не знайти. Біл. Замарыць чарвяка (чарвячка), як і українське Заморити черв’ячка, очевидно, безпосередньо запозичені з російської. Проте і в російській мові вони “іноземні пришельці”. Точніше їх кваліфікувати в українській (білоруській) мовах як “запозичення з романських мов через російську”. У романських мовах подібні вислови вживаються дуже часто й мають стабільне значення та внутрішнє мотивування (власне, убити, залити черв’яка – глиста): ісп. Matar el gusanillo (gusano) “випити чарку горілки перед сніданком”, досл. “убити черв’ячка”; португал. Matar о bicho “випити чарку натощак”, досл. теж “убити черв’яка”. Безпосереднім попередником сучасного російського, українського й білоруського висловів, на думку В. Мокієнка, могла бути французька сполука Tuer le ver, досл. “убити черв’яка” . Частота вживання в усному й писемному мовленні, фіксація вислову з гріхом пополам усіма словниками свідчать швидше про спільно-східнослов’янський характер вислову. Слово гріх тут – “помилка”. Пор. ціле гніздо спільнокореневих слів в українській мові – Загрєх, згрех, ізгрех, узгрех; Огріх “погрішність, помилка; пропущене при оранці місце” (орати з огріхами). Найімовірніше пов’язання слова гріх з лит. Graizus “крутий, викривлений” . З гріхом пополам, отже, “з помилкою пополам”. І немає підстав залишати українське З гріхом пополам за “етимологічним бортом”.

Ось іще один “украдений” у Славії приклад і канонізований як “власне російський”. В “Уложенні й Указі царя Олексія Михайловича” від 11 травня 1663 р. було написано: “Жінок за вбивство чоловіків окопувати землею”. Таке правило “Уложения”, наприклад, було майже буквально повторене в романі О. Толстого “Петро І”: “І раптом я бачу, – із землі стирчить жіноча голова й моргає очима. Я дуже злякався й запитав мого супутника: “Чому голова моргає?” Він сказав: “Вона ще жива. Це російська смертна кара, – за вбивство чоловіка таку жінку заривають у землю…” Звідси нібито й вислів стояти як укопаний, який, на думку білоруського дослідника І. Лeпешева, є скороченим варіантом вислову (стояти) як укопаний у землю.

Проте деякі моменти викликають сумнів, особливо коли залучати матеріали говірок або інших мов і говірок. Та спочатку дані російських діалектів. Нам уже доводилося писати про походження цього стійкого порівняння в книжці “Образи рідної мови” . На Дону серед російських діалектних висловів теж багато “нерухомих” предметів. Наприклад, в “Большом толковом словаре донского казачества” (2003) знаходимо порівняння Стоять надолбнем (Как надолбень, надолба, надолбня), Стать надолбой (“Пашла и стаить как надалба”) . Усі вони пояснені синонімічним відповідником стояти як укопаний. Особливо показові порівняння Сидеть как врытый “сидіти нерухомо”, Стать как врытая соха “стати як укопаний” . Показові в тому розумінні, що Вритому можна й “сидіти”, а Вритим Можуть бути й предмети. Можна подумати, що й українське “Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, Стоїть, як у землю вкопана” (О. Стороженко) теж підтверджує версію “покарання”. Однак вираз Стояти як укопаний означає не стільки покарання, скільки стан когось. Фразеологічний академічний словник тлумачить його як “нерухомо, непорушно, застигши на місці”: “Всі люди Стояли як укопані, познімавши шапки” (І. Нечуй-Левицький); “Дрож пройшов у всіх по тілі на той вид: бояри Стояли мов укопані” (І. Франко); “В одному місці Богданів кінь знепокоївся, став як укопаний: відчув нічну воду внизу, боїться ступати” (О. Гончар). Таке покарання не обов’язково було пов’язане з жінками – вбивцями. Наприклад, за свідченням цензора І. Снєгірьова, звичними були такі-от застереження, що стосувалися всіх: “їж пиріг з грибами, а язик тримай за зубами. Не розголошуй, що бував у палаці й говорив з государинею. А то жили витягнуть, у вугілля спалять, по вуха із землею закопають!”

Зважмо, отже, що й предмети могли стояти непорушно – “як укопані”: стояти у камені (Марко Вовчок), болг. Стоя като закован, като вкаменен (як закам’янілий). Та насамперед стовп: Стояти як укопаний стовп, стояти як стовп, стояти як укопаний, стояти стовпом (непорушно, як укопаний у землю стовп), біл. стаіць, нібьі укопаны слуп, тобто стовп (ужите в білоруській поемі Якуба Коласа “Відплата”). Див. також записане в містах Єнакієвому й Марківці Луганської області: ” – Чого стоїш Як стовп укопаний” . Пор. і в А. Свидницького: “Діти стояли Як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як Стовп – щоб поворухнувся!” (курсив наш. – Авт.).

Неувага до українського фразеологічного матеріалу (та інших слов’янських мов) спричинила, таким чином, помилкову етимологію виразу Стояти як стовп, жорстко прив’язавши його до випадкового факту – способу середньовічного покарання в Росії.

Значущим, таким чином, видається висновок російського етимолога В. Мокієнка, який багато зробив для визначення гідного місця української фразеології в етимологічних розвідках: україністична “рентгеноскопія” слов’янських прислів’їв і приказок становить одне з актуальних “реабілітаційних” (в усіх аспектах) завдань діахронічної пареміології”. Без неї історико-етимологічний аналіз слов’янської пареміологічної системи ризикує виявитися вельми суб’єктивним.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...

  2. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Чи не найбільший ефект на сьогодні при етимологізації фразеологізмів дає органічне поєднання методів, зокрема, лінгвістичних (використання структурно-семантичної моделі) з аналізом екстралінгвістичного, етнографічного матеріалу. Проте сам характер ФО, а також доступний для дослідника матеріал спричинюють різне співвідношення між використанням цих двох засобів етимологізування […]...

  3. Чергування О – І, Е – І – Чергування голосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних Чергування О – І, Е – І У сучасній українській мові звуки О, е (у відкритих складах) часто чергуються з І (у закритих складах): А) при словозміні: Водопій – водопою, паслін – пасльону, кінь – коня, камінь – каменя, лід – льоду, мій – мого, […]...

  4. СЕЛЕРА – ВИРОЩУВАННЯ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ НАСІННЯ І ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ Сад і город (енциклопедія) ВИРОЩУВАННЯ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ НАСІННЯ І ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ СЕЛЕРА На відміну від селери, вирощуваної в їжу, насінну селеру краще вирощувати розсадою. Для одержання розсади насіння висівають у ящики з поживною сумішшю за 40-45 днів до садіння у відкритий грунт. Норма посіву – 0,5 г насіння на ящик завбільшки 20×40 см. […]...

  5. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із джерелами українських фразеологізмів, розширити знання про прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми та формувати вміння доречно їх використовувати; розвивальна: розвивати інтерес до яскравих мовних засобів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до мудрості народної. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, інші науки, фольклор, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ […]...

  6. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати […]...

  7. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 53 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки. Культура мовлення: точність, багатство і […]...

  8. СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Дослідження фразеотворення стало в останні десятиліття окремим напрямом (аспектом) фразеологічної науки. Ю. Гвоздарєв визначає фразеотворення як вивчення закономірностей утворення фразеологічних одиниць і їх структури. При фразеотворенні важливо знати, на базі якого типу матеріалу виникла ФО, які процеси привели до її створення, у якому відношенні ця одиниця перебуває до інших одиниць […]...

  9. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української. наприклад, поставити крапки над “І” – з фр. Mettre les points […]...

  10. Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...

  11. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова […]...

  12. Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...

  13. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Немало ФО сформувалося внаслідок евфемізації – явища заміни точної однослівної назви певного поняття, пряме вираження якого було б певною мірою небажаним, описовим з метою його пом’якшення, ввічливості, пристойності, а також заміни табуйованих назв. Важливо виділити ряди понять, які інтенсивно підлягають […]...

  14. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...

  15. Еволюція соціальних фразеологізмів Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 30. Еволюція соціальних фразеологізмів Різночасові фразеографічні зрізи виразно ілюструють зміни у складі фразеології навіть упродовж незначного для історії періоду. Звернімося до словника Б. Грінченка, який укладався зовсім недавно – у кінці XIX – на поч. XX ст. Ось тільки деякі вислови, згадані в другому томі цього словника (1908) (їх […]...

  16. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів На стикові двох наукових дисциплін – фразеології та етнолінгвістики – склалися відчутні передумови для виникнення нового напряму – етнофразеології, у центрі якої перебувають вислови, пов’язані з традиційною народною культурою. В. Коваль подав навіть короткий список східнослов’янських етнофразем (серед яких і 31 […]...

  17. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні. До Розмовних Належать літературні, дещо знижені фразеологізми, властиві переважно усному мовленню. Вони становлять найбільшу частину всього загальномовного фразеологічного фонду (саме тому в словниках біля них немає позначки “розм.”) і характеризуються повсякденністю, буденністю. Розмовні […]...

  18. Фразеологізми зі структурою словосполучення – ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 16. Фразеологізми зі структурою словосполучення Найбільше серед ФО виразів зі структурою словосполучення. Залежно від принципу, покладеного в основу поділу, одні й ті самі вирази можна відносити до різних груп. Так, для ФО Ранній птах, стріляний Горобець синтаксично стрижневими компонентами є іменники, що й зумовило їх традиційну віднесеність до іменникових […]...

  19. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Як бачимо з попереднього параграфа, у фразеології української мови представлені найрізноманітніші сфери буття народу. Детальніше розгляньмо деякі з названих і нові сфери первісного функціонування прототипів українських фразеологізмів (особливо за родом занять), їх семантико – образну динаміку, “згасання” чи активізацію, заміну одного живильного […]...

  20. Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...

  21. Провідні актори та режисери українського театру Розділ IV ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XX СТ. ТЕМА 3. ТЕАТРАЛЬНА КУЛЬТУРА Український театр посідає чільне місце у вітчизняній культурі. Він є непересічним явищем у світовому мистецтві та відіграє першорядну роль у становленні національної самосвідомості українців. §28. Провідні актори та режисери українського театру. Сучасні музичні театри. Театр ляльок Провідні актори та режисери українського театру У XX […]...

  22. Творення слів на базі фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 7. Творення слів на базі фразеологізмів Спостереження над процесом відфраземного словотворення допомагають простежити за конкретними виявами взаємодії слів і фразеологізмів, за їх функціональною і семантичною співвіднесеністю, виявити специфіку універбів як межі стійких нарізнооформлених лексем, глибше пізнати не лише один зі шляхів збагачування словникового складу мови, а й саму […]...

  23. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів Становлення символів О. Потебня пов’язував з еволюцією семантики слів, становленням і забуттям їх внутрішньої форми, виникненням нових слів. Нові поняття, писав учений у ранній роботі “Про деякі символи в слов’янській народній поезії”, входячи в думку й мову народу, позначаються звуками, які […]...

  24. Психологічний склад українського народу, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.15. Психологічний склад українського народу Життєдіяльність людини залежить від соціально-психологічного чинника стійкої спільності людей, що історично склалася на базі спільного економічного, соціального, релігійного, культурного, побутового життя, території, мови, тобто нації. При вивченні БЖД не можна не враховувати соціально-психологічного чинника, а саме такого його елемента, як […]...

  25. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Обгрунтування фразеологічної деривації знаходимо насамперед у працях О. Потебні (“згущення думки”), Б. Ларіна (“уламки прислів’їв”), В. Архангельського, який, базуючись на роботах І. Бодуена де Куртене та Є. Поливанова про “економію мовної роботи”, усебічно висвітлив еліптичні процеси в стійких фразах. Певний внесок […]...

  26. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Залежно від того, за якою ознакою розподіляють фразеологізми на групи, по-різному їх і класифікують. Виділяють різну кількість груп. Укладач найавторитетніших фразеологічних словників російської мови О. Федоров, наприклад, увесь фонд фразеологізмів залежно від семантики й значень слів – компонентів, які входять до складу ФО, поділяє на дві основні групи: ідіоми і фразеологічні […]...

  27. ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Нинішня суспільно-мовна ситуація характеризується особливою динамікою. Постійно виникають окремі лексеми й словосполучення, спостерігаються семантичні зрушення, мовні одиниці збагачуються новим екстралінгвістичним контекстом, одні з них виходять з активного вжитку, інші, навпаки, – активізуються. Пришвидшено змінюється конотація традиційних вербалізмів – часом аж до протилежної, у засобах масової інформації апробуються численні новотвори. Нові […]...

  28. ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...

  29. Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх системність. В учнів формуються вміння узагальнювати, систематизувати, досліджувати. Вивчення мови шляхом укрупнення одиниць засвоєння вимагає узагальнення і повторення пройденого упродовж усього періоду навчання, що повинно проводитися на вищому рівні синтезу й систематизації, з використанням завдань і вправ, які потребують уміння […]...

  30. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Дослідження широких трансформаційних потенцій ФО, безперервного оновлення їх компонентного складу, форми і структури як внаслідок історичних змін, під впливом мовної системи й дії екстралінгвістичних факторів, так і під пером майстрів слова відповідно до сюжетної лінії, розуміння стійкості (постійності) компонентного складу й структури ФО […]...

  31. Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ ФРАЗЕОЛОГІЯ Джерела українських фразеологізмів Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи – одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок Дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати. Фразеологія збагачується […]...

  32. ПЕТРУШКА – ВИРОЩУВАННЯ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ НАСІННЯ І ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ Сад і город (енциклопедія) ВИРОЩУВАННЯ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ НАСІННЯ І ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ ПЕТРУШКА Для забезпечення насінням петрушки особистого городу досить 3-5 рослин, тому, придбавши один раз насіння петрушки й висіявши його, надалі можна забезпечувати себе посадковим матеріалом самостійно. Петрушка добре переносить холод, витримує заморозки до мінус 7-8 °С, коріння зберігається а землі навіть узимку. […]...

  33. Повторення вивченого матеріалу. Тренувальні вправи БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 101 Тема. Повторення вивченого матеріалу. Тренувальні вправи Мета: повторити й узагальнити засвоєний учнями мовний матеріал; виховувати старанність і наполегливість у навчанні. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Робота за підручником. Вправа 642. Завдання: […]...

  34. СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, […]...

  35. НАМЕТ ДЛЯ ОГЛЯДУ БДЖОЛОСІМЕЙ НАМЕТ ДЛЯ ОГЛЯДУ БДЖОЛОСІМЕЙ особливо необхідний у безузятковий період, щоб при огляді не викликати бджолиного злодійства. Спочатку будують дерев’яний каркас завбільшки 2 х 2 х 1,5 м, потім накривають його марлевим чохлом. Намет для огляду бджіл установлюють над вуликом так, щоб можна було стояти усередині. Завчасно до вулика приносять інвентар, який може знадобитися під час […]...

  36. Збір і систематизація фразеологізмів – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 50. Збір і систематизація фразеологізмів Упорядкування українського фразеологічного багатства пов’язане насамперед з фольклорними збірниками, пареміологічними виданнями. Ось тільки деякі з них, але, мабуть, одні з найважливіших: “Краткий малороссийский словарь” О. Павловського в його “Грамматике малороссийского наречия” (1818); “Малороссийские пословицы и поговорки” (1834) В. Смирницького; “Галицькі приповідки і загадки” (1841) Г. […]...

  37. КАРТОПЛЯ – ВИРОЩУВАННЯ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ НАСІННЯ І ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ Сад і город (енциклопедія) ВИРОЩУВАННЯ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ НАСІННЯ І ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ КАРТОПЛЯ При правильному вирощуванні картоплі врожай досягає 500- 800 кг із сотки. Для того щоб швидше вводити в обіг нові сорти, потрібно знати способи прискореного розмноження картоплі для одержання посадкового матеріалу. 1. Розмноження паростками. Для розмноження паростками за місяць до садіння картоплю […]...

  38. Подальша політизація українського революційновизвольного руху – Українські землі на початку XX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Українські землі на початку XX ст. Подальша політизація українського революційновизвольного руху Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ’ям населення. Ситуацію загострила світова економічна криза 1900-1903 рр., а в […]...

  39. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 17. Творення фразеологізмів на базі вільних синтаксичних конструкцій Найчастіше фразеологічні одиниці утворюються на базі вільних синтаксичних конструкцій, які постають у процесі спілкування. Дуже часто дериваційною базою служать дієслівно-іменні словосполучення. При цьому дієслівна форма вживається або в недоконаному виді (Втрачати рівновагу, додавати духу (кому)), або в доконаному (Заорати носом, уложити […]...

  40. Зразок розбору іменника – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Зразок розбору іменника Блажен, хто серцем незлобливий, хто приязно живе з людьми (О. Кониський). 1. Серцем – іменник, назва предмета, відповідає на питання Чим? 2. Початкова форма – серце (Н. в.). 3. Загальна назва, неістота. 4. Середній рід, однина, орудний відмінок. 5. Друга відміна, м’яка група. 6. Додаток....

Ви зараз читаєте: Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів
«
»