Ненаголошені Е, И в префіксах пре-, при – – Орфографія

Related posts:

1. Ненаголошені Е та И в коренях слів – Орфографія Українська мова Орфографія Ненаголошені Е та И в коренях слів Написання ненаголошених перевіряємо наголосом: Буква Е пишеться: 1. Якщо при змінюванні неясний звук випадає: палець – пальця, шевця – швець. 2. Якщо при змінюванні неясний звук чергується з І: осені (осінь), каменя (камінь). Винятки: сидіти, звисати, злипатися. 3. В сполученнях – ере-, – еле-: перейти, […]...
2. Правопис О та А – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та А 1. У кількох дієслівних коренях голосний О перед наступним складом із суфіксом – а або – ува чергується з А, а саме: гонити – ганяти, ломити – ламати, клонитися – кланятися, могти – допомагати, котити – обкачати, скочити – скакати, кроїти – краяти, схопити – хапати. 2. Чергується […]...
3. Чергування О, Е(Є) з І(Ї) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування О, Е(Є) з І(Ї) Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках: 1. При зміні форм – іменників: доба – діб, копа – кіп, двори – двір, осі – вісь, носорога – носоріг; – прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового – дядьків, Києва […]...
4. Правопис префіксів УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Правопис префіксів З – (ІЗ-, ЗІ-) Префікс З – перед глухими приголосними К, п, т, ф, х переходить у С-: Сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати, схил. Перед усіма іншими приголосними пишеться З – (іноді Із-): Збавити, звести, зжитися, ззирнутися, зсадити, зціпити, зчепити, зшиток, ізнов. У тих випадках, коли […]...
5. Сполучення ЙО, ЬО – Орфографія Українська мова Орфографія Сполучення ЙО, ЬО Пишеться ЙО: 1. В українських словах на початку слів, після голосного та зрідка після приголосних: йому, йорж, знайомий, чийого, вйокати, підйомний. 2. В іншомовних словах (на місці іо, оу, jо, що вимовляються як один склад): йод, майор, курйоз, мільйон, Йорданія, Айова, Ескамільйо. Пишеться ЬО: для передавання звука о після […]...
6. Подвоєння приголосних при збігу їх УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Подвоєння та подовження приголосних Подвоєння приголосних при збігу їх 1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: А) префікса й кореня: Ввіч, ввічливий, віддати, відділ, заввишки, ззаду, оббити, роззброїти, роззява; двох префіксів: возз’єднання, ввігнутий; ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! Не подвоюються приголосні в таких словах, як Отой, отут, отак, отам, […]...
7. Правопис суфіксів іменників – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис суфіксів іменників 1. Суфікси – ик, – ник, – івник, – чик (-щик) пишуться зи: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик. ПриміткА. Слід відрізняти український суфікс – ик від іншомовних – ик, – ік (-їк). В іншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и […]...
8. Правопис О та У – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та У 1. Сумнівний звук перевіряється наголосом: голубка – голуб, розумний – розум. 2. Інколи для перевірки добираємо таку форму слова або споріднене слово, щоб у наступному складі не було ненаголошеного у чи і: кожух – кожушина, зозуля – зозулястий, поріг – порога, собі – собою. 3. Завжди вимовляється і […]...
9. Правопис І та И в основах українських слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах українських слів Пишеться І: 1. Якщо відбувається чергування з О, Е: вечір – вечора, камінь – каменя. 2. Там, де в основах незапозичених російських слів виступає О або Е: вічність (вечность), чіткість (четкость). 3. Завжди на початку слова: інший. Пишеться И: 1. Там, де в російській […]...
10. Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
11. Чергування У з В – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування У з В Буква У пишеться: 1. Між приголосними: Світлі дула прожекторів урізались аж ген увишину. (Тич.) Світ учить розуму. 2. Здебільшого на початку речення між при голосними: У присмерку літають ластівки так низько. (Пав.) 3. Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також сполученнями літер льв, хв, […]...
12. Подвоєння букв в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння букв в іншомовних словах Подвоєння зберігається: 1. У власних іншомовних назвах і похідних словах: Андорра, Кассандра, Діккенс, Шиллер, Марокко, марокканський. 2. У деяких недавно запозичених іменах: Віссаріон, Аполлон, Геннадій, Палладій, Алла, Ганна. Подвоєння не відбувається: 1. В українізованих запозичених іменах відповідно до вимови: Іполит, Кирило, Сава, Агнеса, Інеса. 2. У загальних […]...
13. Н/нн у прикметниках та дієприкметниках МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Н/нн у прикметниках та дієприкметниках 1. Н пишеться в суфіксах: А) – ан-(-ян-), – ин – (-їн-), – єн-, – он – Прикметників: Гречаний, скляний, лебединий, солов’їний, буквений, солоний, але старанний, притаманний; Б) – ен-, – н – дієприкметників: Оновлений, наповнений, прочитаний, овіяний, даний. 2. Нн пишеться: А) у прикметниках, утворених від […]...
14. Подвоєння і подовження приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння і подовження приголосних Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних: 1. Префікса й кореня слів – українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити; – іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм). 2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш. 3. Кореня […]...
15. ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ ДОДАТКИ Додатки 3 ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ 1. Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів. 2. Велика буква у власних назвах. 3. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються. 4. Подвоєні букви. 5. Роздільне написання прийменників з іменниками і займенниками. 6. Перенос частин слова з рядка в рядок. 7. Уживання м’якого знака. 8. Уживання апострофа. […]...
16. Правопис приголосних у кінці префіксів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис приголосних у кінці префіксів Буква З пишеться: – у кінці префіксів роз-, без – незалежно від вимови: розписка, розчистити, безхмарний; – перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зжати, зсунути, зчистити. Буква С пишеться перед к, п, т, ф, х: скинути, сформувати, схил. В кінці префіксів від-, од-, над-, під – завжди […]...
17. Букви ь, у (ю) в суфіксах на означення пестливості і неповноти ознаки МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Букви Ь, у (ю) в суфіксах на означення пестливості і неповноти ознаки – У суфіксах на означення здрібнілості чи пестливості – Еньк-, – есеньк-, – ісіньк-, – юсіньк – пишеться м’який знак: Червоненький, густесенький, цілісінький, тонюсінький. – У суфіксові на позначення неповноти ознаки – уват – (-юват-) пишуться у, ю: грубуватий, жовтуватий, […]...
18. Правопис слів з частинами напів – і ПІВ – – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис слів з частинами напів – і ПІВ- Частини напів – і пів – звичайно пишуться разом: напівсон, півроку, піввідра, пів’яблука. Частина пів – пишеться через дефіс лише з власними назвами: пів-України, пів-Європи. Частина пів – пишеться окремо лише в зворотах типу пів на третю: пів до восьмої, о пів на шосту....
19. Правопис І та И в основах іншомовних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах іншомовних слів Пишеться І: 1. Перед голосними та й, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж, нотаріус, Греція, Чіатурі. 2. Після г, к, х, п, м (якщо це не виняток): гірлянда, кіно, хімік, пігмей, мільярд. 3. У географічних назвах після з, с (якщо це не виняток): […]...
20. Чергування о – а, е – і, е – и БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування о – а, е – і, е – и При чергуванні – буква А пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом – а – (-я-): Гонити – гАНяٰТи, котити – обкАЧаٰТи, ломити – лАМаٰТи, допомогти – допомАГаٰТи, вискочити – скАКаٰТи, схопити – хАПаٰТи. Пишеться […]...
21. Питання для самоконтролю 1 УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Питання для самоконтролю 1. Коли в словах пишеться префікс С-? Наведіть приклади. 2. Розкажіть про правопис префіксів Пре-, при-, прі-. Наведіть приклади. 3. Коли в іменникових суфіксах пишеться літера И, а коли – І? Наведіть приклади. 4. У яких випадках у прикметниках пишеться суфікс – н(ий), а […]...
22. Правопис слів іншомовного походження – Орфографія Орфографія Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні і подвоєні приголосні 1. У загальних назвах слів іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумулятор, бароко, беладона, група, інтелектуальний, комісія, лібрето, сума, шасі та ін. 2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня подвоєний приголосний маємо лише в тому випадку, коли в мові вживається непрефіксальне слово: імміграція (бо є […]...
23. Букви и, і, е в суфіксах – инн-, – інн-, – енн – – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Букви И, і, е В суфіксах – инн-, – інн-, – енн- Суфікс – инн – уживається в збірних іменниках середнього роду: БурячИннЯ, квасолИннЯ. Суфікс – інн – зустрічається під наголосом в іменниках КамІٰНнЯ, корІٰНнНя, насІٰНнЯ, волосІٰНнНя. В іменниках, утворених від дієслів, під наголосом уживається суфікс – інн-, а без наголосу Енн-: […]...
24. Ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі Ненаголошені голосні Е, и, о в коренях слів 1. У складах із буквами на позначення ненаголошених Е, и, о пишеться та сама буква, що й під наголосом: ЗачЕСати – чЕٰШе, злегЕНька – лЕٰГше, затЕМнити – тЕٰМний, вИШневий – вИٰШня, примИРити – […]...
25. Написання префіксів пре-, при-, прі – БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Написання префіксів Пре-, при-, прі- 1. Префікс Пре – вживається для вираження найвищого ступеня вияву ознаки (його можна замінити прислівником дуже): ПреБагато, ПреКрасно, ПреЧудовий, ПреПоганий. 2. Префікс При – вживається в словах, що означають: А) наближення: ПрИвезти, ПрИїхати, ПрИтягти, ПриКінцевий; Б) приєднання: ПриБити, прикріпити, ПриЧепити, […]...
26. Е (невипадний) – І (невипадний) – Чергування голосних у дієслівних коренях УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних у дієслівних коренях Е (невипадний) – І (невипадний) Це чергування теж відбувається в коренях дієслів, змінюючи їх значення: Е виступає в префіксальних морфемах дієслів доконаного виду, І – в дієсловах недоконаного виду: Вигребти – вигрібати, викоренити – викорінювати, випекти – випікати, замести – замітати, зберегти […]...
27. Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється з-за берези. (Л. Укр.) 2. Перед приголосними (крім с, ш), рідше – перед сполученням приголосних на початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним: З її приїздом якось […]...
28. Є пишеться – Передача голосних звуків УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Передача голосних звуків Є пишеться: 1. На початку слова залежно від вимови: Європеєць, європейський, єгер, єнот, єресь; Ємен, Євпаторія, Євразія, Європа, Євфрат, Єгипет. 2. Після апострофа: Бар’єр, п’єдестал, В’єнна, В’єтнам, Ов’єдо. 3. Після голосного: Конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт, Трієст. 4. Після Й та Ь: Сьєрра-Леоне, Фейербах, Готьє. […]...
29. Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї – Орфографія Українська мова Орфографія Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здоров’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хом’як, Прип’ять, кам’янка. 2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я. 3. Після […]...
30. Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Ненаголошені голосні, їх вимова і позначення на письмі В українській мові ненаголошеними голосними називаються такі, що складають ненаголошені склади, їх вимова є нечіткою й невиразною. Тому ненаголошені є, и, о наближаються до близьких за вимовою звуків, , . У складах з ненаголошеними Є та И пишеться та сама […]...
31. Чергування І з Й – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Буква І пишеться: 1. Після приголосного або розділового знака, крапки з комою, трьох крапок (у вимові на місці паузи) перед словами з будь-яким початковим звуком: День і ніч не спала, малих діток доглядала. (Шевч.) Нема вже тієї хатини, і я в сивині як у сні. (Павл.) 2. На […]...
32. Дієслівні суфікси УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Дієслівні суфікси А) – ува – (-юва-) пишеться в дієсловах: Забілювати, керувати, підпорядкувати. У похідних словах і формах (віддієслівних іменниках та дієприкметниках) суфікс – ува – (-юва-) пишеться тоді, коли на перший голосний цього суфікса не падає наголос: Виве’ршувати – виве’ршування, виве’ршуваний; очі’кувати – очі’кування, очі’куваний; підси’нювати […]...
33. Уживання м’якого знака – Орфографія Українська мова Орфографія Уживання м’якого знака М’який знак уживається: 1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, гедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк. 2. Для позначення м’яких приголосних у середині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий, тьохкати. 3. Після з, […]...
34. Чергування Е з И – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Чергування Е з И відбувається у небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс ‑а, тобто – ер – переходить в – ира-: беру – збирати, протерти – протирати, вмерти – вмирати, сперти – спирати, дерти – здирати, терти – стирати, перу – обпирати, жерти – пожирати, зтерти – […]...
35. Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
36. Правопис суфіксів УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Правопис суфіксів Іменникові суфікси И пишеться в суфіксах: А) – ик, – ник, – івник, – чик (-щик), – ист, – изм: Братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик, боротьбист, побутовизм, речовизм і т. ін.; Б) – ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які […]...
37. Вживання апострофа – Орфографія Орфографія Вживання апострофа Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним не стоїть приголосний, що належить до кореня (крім р): б’ються, п’ятдесят, здоров’я, рум’яний, жираф’ячий. Але: духмяний, морквяний, цвях, дзвякнути; черв’як, верб’я, торф’яний; розв’язати, возз’єднання. 2. Після р при роздільній вимові: пір’я, матір’ю, узгір’я, бур’ян, подвір’я. […]...
38. Голосні звуки – Фонетика Фонетика Голосні звуки Голосні звуки: , , , , , . За способом творення їх поділяють на звуки високого підняття ( , , ), середнього підняття ( , ) та низького підняття ; переднього ряду ( , , ) та заднього ряду ( , , ); лабіалізовані голосні (ті, у творенні яких беруть активну участь […]...
39. Спрощення в групах приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Спрощення в групах приголосних 1. Відбувається у вимові та на письмі: – групи приголосних стн і ст спрощуються на сн і сл: перстень – персня, честь – чесний, область – обласний, щастя – щасливий; – винятки становлять слова кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний та прикметники, утворені від іменників іншомовного походження: контрастний, баластний, компактний, […]...
40. М’який знак – Орфографія Орфографія М’який знак М’який знак пишеться: 1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько). 2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий). 3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – […]...