Норми політичні

Політологічний словник

Норми політичні (від лат. norma – правило, взірець, керівне начало)- правила, які регулюють відносини соціальних груп, класів, націй, політичних партій, громадських об’єднань, владних структур і спрямовані на завоювання, утримання та використання державної влади.

Нормативна підсистема є однією з найважливіших складових політичної системи. Н. п. є формою усвідомлення інтересів суб’єктів політики. При цьому вони відображають інтереси як окремих суб’єктів, так і усієї спільноти. Наприклад, норми внутрішньопартійної

діяльності відображають індивідуальні і колективні інтереси членів цієї партії, норми парламентської діяльності – інтереси не лише окремих депутатів, а й їхніх виборців, уряду тощо.

За словами Л. Воронька, під нормою слід розуміти “діапазон моделей поведінки” в рамках існуючих імперативів. Ролі, які норма може відігравати, різноманітні, зокрема; еталон, ідеал; середній усталений показник поведінки; імператив; діапазон поведінки: різновид інформаційної моделі поведінки; зв’язок людини із світом тощо. Тож серед функцій політичних норм можна назвати регулятивну, виховну, ціннісно-орієнтовану.

За

формою фіксації структура Н. п. складається, по-перше, з норм, які зафіксовані у законах, угодах, деклараціях, заявах, комюніке, резолюціях тощо. В новітній історії України це знайшло відображення, наприклад, під час підписання Конституційної угоди 1995 р., яку окремі тодішні політики охарактеризували як “політико – юридичний компроміс”. По-друге, до неї входять неписані норми, правила гри. Значення останніх дуже велике у політичному процесі. Часто від них залежить навіть застосування певних юридичних процедур і законів. Тому, на думку окремих учених, Н. п. є набагато більш дієвими, ніж правові, оскільки більшою мірою спираються на існуючі у державі, національному політикумі, суспільстві загалом традиції ведення політичної діяльності. В умовах зламу однієї суспільно-політичної системи та не сформованості нової неписані норми часто існують у вигляді усних домовленостей політичних діячів, організованих сил.

Крім того, Н. п. існують у вигляді політичних традицій, політичної моралі, політичної етики тощо.

За сферою регулювання Н. п. можуть поділятися на норми міжнародних політичних відносин, внутрішньополітичні норми, норми парламентської діяльності, норми участі у виборчому процесі, внутрішньопартійні норми тощо.

Норми політичні характеризуються політичною обов’язковістю. Тому їхнє функціонування передбачає існування певних санкцій, які застосовуються до порушників зазначених норм. Ці санкції якісно відмінні від санкцій, які передбачаються за порушення юридичних норм, проте вони можуть бути не менш дієвими. Водночас тенденцією останніх часів слід визнати юридичну інституціоналізацію Н. п. і відповідне закріплення юридичних санкцій. Наприклад, за суміщення посад міністра і депутата парламенту в деяких країнах, зокрема сьогоднішній Україні, передбачається звільнення з уряду.

Сьогодні в Україні спостерігається зростання ролі Н. п. як регуляторів процесу зміни політичних відносин. Нинішній етап становлення політичної системи України характеризується співіснуванням пострадянських та домодерних Н. п., з одного боку, та народженням нових Н. п., з іншого. При цьому окремі нові Н. п. відображають потяг України до становлення демократичної політичної системи, а інші – авторитарні цінності та установки суб’єктів української політики.

Воронько Л. Формування моральних відносин у середовищі управлінської еліти // Сучасна управлінська еліта в Україні: якісні характеристики, шляхи та методи підготовки: Моногр. / За ред. M. І. Пірен, В. А. Ребкала. – К„ 2003; Общая и прикладная политология: Учеб. пособие / Под общей ред. В. И. Жукова, Б. И. Краснова. – M., 1997; Веденеев В. Політичні традиції як чинник сталості й наступності у функціонуванні та розвитку політичної системи: Автореф. дис… канд. політ, наук. – Д., 2003.

Є. Перегуда


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Норми політичні