Ножиці цін

Related posts:

1. Закономірності розвитку міжнародної торгівлі Закономірності розвитку міжнародної торгівлі – найважливіші тенденції, які виступав – в реальними формами законів і характеризують особливості, ознаки та властивості міжнародної торгівлі. З. р. м. т. є: 1) випереджувальне зростання торгівлі послугами порівняно з темпами міжнародної торгівлі; 2) випереджувальне зростання торгівлі готовими виробами порівняно з товарами паливно-сировинної групи, а в межах перших – машинами та […]...
2. ЮНКТАД ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку) – орган Генеральної Асамблеї ООН, метою діяльності якого є сприяння розвитку міжнародної торгівлі, вдосконалення міжнародних економічних відносин. Ця мета конкретизується у виконанні таких трьох основних завдань: 1) забезпечення рівноправного, взаємовигідного, всебічного співробітництва між країнами, а на цій основі – стабільного миру; 2) вироблення рекомендацій, принципів, організаційно-правових умов і […]...
3. Вивезення товарів Вивезення товарів – форма економічних зв’язків між державами, що передбачає переміщення товарів і послуг з однієї країни в іншу з метою їх реалізації та отримання прибутку. В. т. зумовлене міжнародним поділом праці, нерівномірністю розвитку окремих галузей, відносною вузькістю внутрішнього ринку тощо. На вищій стадії розвитку капіталізму В. т. також стимулюється вивезенням капіталу, прагненням могутніх держав […]...
4. Експортний контроль Експортний контроль – система організаційно-правових та економічних заходів по обмеженню, забороні та контролю за експортом тих або інших товарів. Одним з інструментів Е. к. є ліцензування експорту. Е. к. використовується як засіб впливу на експортну політику, функції Е. к., як правило, покладаються на спеціальні державні органи. Е. к. підлягають стратегічні товари при торгівлі розвинутих країн […]...
5. Управління дебіторською заборгованістю Управління дебіторською заборгованістю – комплекс заходів і рішень щодо обсягу кредитів, які надаються покупцям, а також умов їх надання і способів вилучення, спрямованих на отримання додаткового прибутку. Основними етапами У. д. з. є: 1) встановлення підприємством, фірмою або компанією оптимальних умов продажу своїх товарів і закупівлі продукції у постачальників, що передбачає передусім визначення раціонального терміну […]...
6. Міжнародні організації торгівлі Міжнародні організації торгівлі – сукупність організаційно-правових форм регіонального та глобального характеру, створених для гармонізації міжнародної торгівлі. Розрізняють світові М. о. т., регіональні, міжурядові, неурядові. До міжурядових належать: ЮНСІТРАЛ – комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (створена 1968 36 державами зі всіх континентів з метою правового забезпечення міжнародної торгівлі прийняттям конвенцій, типових законів та ін.); ЮНКТАД […]...
7. Теорія (концепція) життєвого циклу товару в світовій торгівлі Теорія (концепція) життєвого циклу товару в світовій торгівлі – концепція, що пояснює сучасні торговельні зв’язки між країнами з урахуванням різних етапів життєвого циклу товарів. її автори – Р. Вернон, інші західні економісти. Життєвий цикл – часовий період, протягом якого товар або послуга життєздатні на ринку і забезпечують прибуток товаровиробнику (див. Життєвий цикл товару). Західні економісти […]...
8. Єдиний адміністративний документ Єдиний адміністративний документ – стандартна форма митної декларації, запроваджена 1988 у країнах ЄС. Використовується у взаємній торгівлі між цими державами і в торгівлі з асоційованими країнами та іншими державами світу. Є. а. д. містить інформацію про товари, спосіб їх транспортування, дані про тих, хто відправляє й отримує продукцію, сертифікацію товарів. Це означає, що держава бере […]...
9. Режим найбільшого сприяння Режим найбільшого сприяння – обов’язковий принцип міжнародної торгівлі, закріплений у відповідних торговельних угодах на дво – та багатосторонній основах, що передбачає надання державами на взаємовигідних умовах переваг та пільг щодо мита, податків і зборів. Р. н. с. є засадничим принципом СОТ, створеної 1995, а до цього – ГАТТ. Водночас правила цих організацій передбачають такі винятки: […]...
10. Міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва Міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва – форма міжнародного розподілу праці, взаємопов’язаний процес спеціалізації країн, фірм, підприємств у виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників для спільного випуску кінцевої продукції. Під міжнародною спеціалізацією виробництва розуміють концентрацію виробництва однорідної продукції в одній або кількох країнах з метою підвищення ефективності, зниження витрат виробництва і поліпшення якості […]...
11. Теорія Хекшера-Уліна Теорія Хекшера-Уліна – концепція, що обгрунтовує необхідність визначення порівняльних переваг у зовнішній торгівлі на підставі оцінки факторів виробництва, їх співвідношень і взаємозв’язку. Названа на честь шведських учених. Є логічним продовженням теорії абсолютних і порівняльних переваг А. Сміта й Д. Рікардо, водночас критикою їх положення, що всі витрати зводяться до праці. В основі Т. Х.-У. – […]...
12. Світовий ринок сировини Світовий ринок сировини – система економічних відносин між окремими країнами, ТНК та міжнародними монополіями з приводу купівлі-продажу різних видів сировини. В цю систему входять організаційно-економічні відносини з приводу організації торгівлі сировиною на товарних біржах, аукціонах, міжнародних торгах та укладання контрактних угод; відносини економічної власності з приводу формування ціни на сировину, оплати послуг посередників (якщо така […]...
13. Хаберлер Хаберлер (Haberler) Готфрід (1900-1974) – американський економіст, фахівець з економетричного аналізу. Досліджував теорію капіталістичного циклу й проблеми міжнародної торгівлі. Прихильник неокласичного напряму, X. уважав, що теорія міжнародної торгівлі, подібно до загальної економічної теорії, в основному спирається на припущення про максимізацію корисності й доходів і стабільність рівноваги. Виходячи з цього, він дійшов висновку про те, що […]...
14. Зовнішньоторговельна політика Зовнішньоторговельна політика – діяльність держави, спрямована на стимулювання або обмеження експорту та імпорту товарів. Інструментами З. п. є митні тарифи, ліцензування (видача державного дозволу на вивіз – ввіз товарів), контингентування (встановлення експортних та імпортних квот або контингентів), пряме і непряме субсидіювання експорту тощо. Основними формами З. п. є державний протекціонізм і політика вільної торгівлі. Протекціонізм […]...
15. Конвенція Конвенція (лат. conventio – угода) – міжнародний договір між урядами двох, кількох або багатьох країн, що передбачає дотримання загальних узгоджених правил торгівлі, грошового обігу, стягнення податків та мит, ціноутворення на товари і послуги, що експортуються або імпортуються (наприклад, Женевські К. – вексельні й чекові). Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі – продажу товарів (Віденська) – […]...
16. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) – “мала зона вільної торгівлі”, європейська організація з питань полегшення розширення торгівлі. Заснована 4.1.1960. На час створення до її складу входили: Австрія, Норвегія, Данія, Португалія, Швеція, Швейцарія. Нині ЄАВТ налічує шість учасниць: Австрія, Фінляндія, Іспанія (з 1970), Норвегія (зі Шпіцбергеном), Швеція і Швейцарія. За особливим протоколом договір ЄАВТ поширюється і […]...
17. Новий міжнародний економічний порядок Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП) – концепція перебудови міжнародних економічних відносин відповідно з комплексом вимог економічно відсталих країн для подолання їх нерівноправного становища у сфері зовнішньоекономічних відносин. Принципи НМЕП проголошують: суверенітет кожної держави над своїми багатствами, в т. ч. природними ресурсами й економічною діяльністю, інтегрована програма з сировини, ліквідація бар’єрів на шляху промислових товарів країн, […]...
18. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) – один із допоміжних органів Генеральної Асамблеї ООН. Створена у 1966 р. і складається з представників 36 держав. Виконує такі функції: сприяння гармонізації та уніфікації права міжнародної торгівлі, координація в цьому напрямі діяльності відповідних міжнародних організацій, підготовка нових міжнародних конвенцій та інших документів з права міжнародної торгівлі. Доповідь […]...
19. Спеціалізація Спеціалізація – найдосконаліша форма суспільного поділу праці, яка передбачає відокремлення і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції та обмеження її номенклатури. Основними формами С. є предметна (передбачає виготовлення окремих видів і типорозмірів готової продукції, що використовується у сфері споживання або при виробництві продукції в інших галузях; така С. передбачає відокремлення галузей), подетальна (передбачає […]...
20. Неоколоніалізм Неоколоніалізм – нові форми залежності (передусім економічної) країн, що розвиваються, від країн метрополій – держав, які свого часу мали колонії. За нових умов державно-монополістичний і транснаціональний капітал змушений для збереження економічного панування над слаборозвиненими країнами йти на певні поступки: розвивати об’єкти інфраструктури і підприємства з обробки сировини (як умову участі в розробці джерел сировини), надавати […]...
21. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
22. Кліринг валютний Кліринг валютний – система безготівкових міжнародних розрахунків між країнами, яка базується на взаємному зарахуванні платежів за товари та послуги однакової вартості. Складовими К. в. є: 1) системи клірингових рахунків, на яких враховуються всі платежі й надходження двох і більше країн; 2) валюта, в якій здійснюються клірингові розрахунки; 3) обсяг грошових платежів і надходжень, що фіксується […]...
23. Колоніальна торгівля Колоніальна торгівля – торговельні відносини між розвиненими капіталістичними державами та колоніями і залежними країнами, які характеризувалися однобічною вигодою перших (пограбуванням цінностей, що створювалися в колоніях і залежних країнах, нееквівалентним обміном з використанням економічних і позаекономічних факторів). Внаслідок цього К. т. стала однією з причин однобічного, спотвореного розвитку економіки колоніальних і залежних країн, перетворення їх на […]...
24. Улін Улін (Ohlin) Бертіль-Готтхард (1899-1979) – шведський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1977) “за видатний вклад в теорію міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу” (разом з Дж. Мідом). Навчався в Лундському університеті та Стокгольмській школі економічних знань і ділової адміністрації, стажувався у провідних університетах Америки. В 1924-1929 працював професором економіки Копенгагенського університету, в 1930-1965 – […]...
25. Техногенна безпека Техногенна безпека – захищеність економічної системи країни і передусім довкілля від техногенних катастроф, завдяки чому відбувається розширене відтворення еколого-економічної системи, навколишнє середовище самовідновлюється та зберігається, сприяючи поліпшенню здоров’я людини. Т. б. за своєю структурою передбачає захищеність атмосфери, гідросфери, літосфери, з’ясування ступеня такої захищеності. При цьому слід враховувати традиційний технологічний вплив (викиди, скиди, вилучення ресурсів та […]...
26. Продрозкладка (продовольча розкладка) Продрозкладка (продовольча розкладка) – система державних заготівель сільськогосподарської продукції у 1919-1920 в Росії, що здійснювалась шляхом безоплатного вилучення надлишків такої продукції з селян у межах хибної економічної політики, спрямованої на обмеження товарно-грошових відносин і надмірну централізацію у торгівлі продуктами харчування (що супроводжувалось боротьбою з приватною торгівлею). З цією метою створювались продовольчі загони, які, вдаючись до […]...
27. Міжнародний валютний фонд Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна економічна (валютно-кредитна) організація, головний орган регулювання міжнародної валютної системи, який має статус спеціалізованої установи ООН. Створений у 1944 р. на міжнародній валютно-фінансовій конференції в м. Бреттон-Вудс (США). Основним завданням МВФ є міжурядові консультації та співробітництво з валютних проблем, стабілізація валютних курсів і запобігання конкурентного знецінення національних валют встановлення багатосторонньої […]...
28. Пребіш (Prebisch) Рауль (1901-1986) Пребіш (Prebisch) Рауль (1901-1986) – аргентинський економіст, фахівець із питань економічного розвитку країн Латинської Америки. П. підкреслював, що капіталістичне світове господарство має свої “центри” і свою “периферію”, які перебувають аж ніяк не в рівному становищі. Він описав антагонізм відносин між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Конфліктний характер цих відносин П. розглядав як наслідок несприятливого […]...
29. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ РОЗДІЛ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО УРОК 35. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ Очікувані результати: учень визначає суттєві ознаки понять “світове господарство”, “міжнародний поділ праці”, “глобалізація”; називає основні форми міжнародного співробітництва. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, контурні карти. Опорні поняття: світове господарство, спеціалізація, міжнародний поділ праці, міжнародна економічна інтеграція, глобалізація. ХІД УРОКУ I. […]...
30. Лімітна ціна Лімітна ціна (від лат. times – межа) – гранична межа рівня ціни на певний вид продукції; одна з форм ціноутворення, що практикується з метою обмеження невиправданого зростання затрат на виготовлення нової продукції, оцінки економічної і соціальної доцільності її розробки за заданими техніко – економічними параметрами. Використовується як критерії формування економічно обгрунтованих оптових цін і прийняття […]...
31. Теорія (концепція) економічної рівноваги Теорія (концепція) економічної рівноваги – концепція, в якій робляться спроби довести лише, що децентралізована економічна система за капіталізму може бути організована без активного втручання держави у механізм відтворення. Основи концепції заклав Л. Вальрас, а розвитку вона набула в 20-30-х XX ст. у працях В. Парето, І. Фішера, А. Вальда, К. Ерроу, Дж. Хікса, Дж. Неймана, […]...
32. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності – комплекс методів та інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі та інших форм зовнішньоекономічної діяльності за допомогою митних тарифів (див. Митний тариф) у межах протекціоністської політики та їх мінімізації або повного усунення фритредерства (“вільної торгівлі”). Протекціоністська спрямованість митних тарифів забезпечується завдяки збереженню високих ставок мита насамперед на товари текстильної, шкіряної, взуттєвої промисловості, […]...
33. Лібералізація у зовнішньоторговій політиці Лібералізація у зовнішньоторговій політиці – поступова відміна встановлених західними державами кількісних обмежень у зовнішній торгівлі. Широке використання демпінгу під час кризи 1929-1933 рр. знизило ефективність митних тарифів у захисті внутрішнього ринку, що зумовило контингування зовнішньої торгівлі, посилення ролі ліцензійної системи в обмеженні імпорту іноземних товарів і послуг. Після другої світової війни у зовнішній торгівлі широко […]...
34. Стандарт міжнародний Стандарт міжнародний – еталон якісної характеристики товарів, що застосовується у взаємній торгівлі країн світу і розробляється міжнародною організацією із стандартизації. Так, С. м. серії 9000 версії 2000 з управління якістю продукції прийнято європейськими країнами як еталон для національних товарів. Така продукція має відповідати певним потребам та сфері застосування або призначення; задовольняти вимоги споживачів і пропонуватися […]...
35. Ціни у міжнародній торгівлі Ціни у міжнародній торгівлі – грошове вираження інтернаціональної вартості на світових товарних ринках. Своєю чергою, інтернаціональна вартість залежить від інтернаціональних витрат суспільно необхідної праці на виробництво товарів. Ці витрати визначаються національними витратами суспільно необхідної праці у тих країнах, які експортують на світовий ринок переважну кількість конкурентоспроможної продукції. Крім того, в основі Ц. у м. т. […]...
36. Лібералізація у зовнішньоторговельній політиці Лібералізація у зовнішньоторговельній політиці – поступове скасування країнами Заходу встановлених ними кількісних обмежень у зовнішній торгівлі. Теоретична основа такої політики – положення А. Сміта і Д. РІкардо про доцільність вільної торгівлі (див. Концепції світової торгівлі). На початку XX ст. представники неокласичної школи політекономії визнали два випадки, за яких політика протекціонізму вигідніша, ніж вільна торгівля: 1) […]...
37. Операції банків з міжнародних розрахунків Операції банків з міжнародних розрахунків – комплекс функцій, що їх виконують банки при здійсненні міжнародних розрахункових операцій, міжбанківських валютних операцій на міжнародному валютному ринку, кредитування міжнародної торгівлі товарами і послугами, обслуговування міжнародного руху капіталів. Розрахунки в міжнародній торгівлі – платежі за грошовими зобов’язаннями та вимогами, що виникають між фізичними та юридичними особами різних країн, які […]...
38. Диспаритет Диспаритет – порушення вартісних співвідношень, а відповідно й цін, на сільськогосподарську продукцію, з одного боку, та промислові товари і послуги, які купують для потреб села, – з іншого. Д. виявляється у випереджувальному зростанні індекса цін на промислові товари і послуги порівняно з індексом цін на сільськогосподарську продукцію. Незважаючи на існування такої форми державного регулювання сільського […]...
39. Міжнародний поділ праці Міжнародний поділ праці – вищий ступінь суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації країн у виробництві окремих видів товарів та послуг, якими вони обмінюються. Глибина М. п. п. визначається ступенем розвитку продуктивних сил, міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Становлення М. п. п. зумовлене переходом від мануфактури до крупної машинної індустрії у країнах Європи, промисловою революцією […]...
40. Торговельні бар’єри Торговельні бар’єри – створювані державними органами економічні, правові та адміністративні штучні обмеження вільного обміну товарами і послугами між країнами. Такі бар’єри існують у формі тарифів, квот або валютного контролю і виникли з початком міжнародної торгівлі. За сучасних умов виокремлюють такі основні групи Т.6.: 1) митні та податкові збори; 2) не тарифні обмеження (див. Не тарифні […]...