Продрозкладка (продовольча розкладка)
Продрозкладка (продовольча розкладка) – система державних заготівель сільськогосподарської продукції у 1919-1920 в Росії, що здійснювалась шляхом безоплатного вилучення надлишків такої продукції з селян у межах хибної економічної політики, спрямованої на обмеження товарно-грошових відносин і надмірну централізацію у торгівлі продуктами харчування (що супроводжувалось боротьбою з приватною торгівлею). З цією метою створювались продовольчі загони, які, вдаючись до репресивних заходів, нерідко вилучали не лише лишки продовольства. Це призвело до масових селянських виступів, різкого скорочення посівних площ, поголів’я худоби і зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і змусило керівництво країни скасувати П. і замінити її продподатком, на якому базувалась політика НЕПу, а В. Леніна – визнати помилковою свою (а заодно і Маркса) ідею про несумісність соціалізму і товарно-грошових відносин.





Написання порядкових числівників з тисячний.
Related posts:
- Попередня оплата товарно-матеріальних цінностей і послуг Попередня оплата товарно-матеріальних цінностей і послуг – повна або часткова оплата товарно-матеріальних цінностей до їх відвантаження та послуг до їх надання. У порядку попередньої оплати в Україні з 1993 можна здійснювати розрахунки за воду, електро – і теплоенергію, за перевезення товарів для розрахунків із залізницями, автотранспортними підприємствами, за природний газ, нафтопродукти, за поставки продовольства і […]...
- Закупівля сільськогосподарської продукції Закупівля сільськогосподарської продукції – основна форма залучення державою товарної продукції сільськогосподарських виробників для її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, створення страхових і резервних фондів продовольства. З. с. п. в СРСР здійснювалася за державними оптовими цінами. У країнах з регульованою ринковою економікою основна маса сільськогосподарської продукції реалізується на підставі договорів між виробниками і […]...
- Наслідки Першої світової війни Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Україна в Першій світовій війні (1914-1918 рр.) Наслідки Першої світової війни Негативні – Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти). – Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих). – Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок […]...
- Продовольча криза Продовольча криза – одна з глобальних проблем людства, яка полягає у масовому голоді та недоїданні значної частини населення у планетарному масштабі, передусім у слаборозвинених країнах світу. Двома різновидами П. к. є тимчасовий голод в окремих країнах і регіонах (внаслідок різкого та нетривалого погіршення кліматичних умов) і хронічний голод різного ступеня, що спостерігається неоднаковою мірою в […]...
- Продовольча проблема Продовольча проблема – складне теоретикотрактичне завдання щодо забезпечення продовольством (загалом або його окремими видами) всього чи частини населення окремої країни або регіону світового господарства, не вирішення якої призводить до недоїдання, голоду та демографічної кризи або депопуляції населення, а отже, до соціально-економічної і політичної нестабільності. З цією проблемою людство стикається на всіх етапах свого існування. Так, […]...
- Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
- Економічні системи антагоністичні Економічні системи антагоністичні – системи, протилежні за характером власності (передусім на засоби виробництва), господарським механізмом, роллю товарно-грошових відносин, економічним світоглядом тощо. За часів існування СРСР такими були економічні системи США та Радянського Союзу. Якщо в СРСР державі належало понад 90% власності на засоби виробництва, то в США – менше 5%. Водночас у США була більша […]...
- Продподаток (продовольчий податок) Продподаток (продовольчий податок) – основна форма заготівлі сільськогосподарської продукції, що здійснювалась шляхом встановлення натурального податку на селянські господарства, запроваджена в 1921 – 1922 в радянській державі. П. встановлювався до початку весняної сівби і визначався окремо для кожного виду сільськогосподарської продукції. У 1922-1923 збирався єдиний натуральний податок, що обраховувався у хлібних одиницях, хоча селяни могли сплачувати […]...
- Демонетизація Демонетизація – поступова втрата благородними металами функцій грошей, скорочення їх використання через розширення використання кредитно-паперових грошей. Основними причинами Д. є розширення масштабів товарно-грошових відносин, з одного боку, та неспроможність благородних металів (золота і срібла) внаслідок скорочення обсягів їх видобування, промислового використання тощо забезпечити реалізацію товарів і послуг, тобто відтворення суспільного капіталу – з іншого. Крім […]...
- Рентабельність сільськогосподарського виробництва Рентабельність сільськогосподарського виробництва – критерій ефективності виробництва різних видів сільськогосподарської продукції, окремих господарств, галузей і сільського господарства загалом, що визначається відношенням прибутку до обсягу витрат і ресурсів на виробництво продукції. Двома основними показниками P. c. в. є відношення прибутку до собівартості у відсотках і відношення прибутку до основних фондів та обігових засобів у відсотках. За […]...
- Нова економічна політика (неп) Нова економічна політика (неп) – економічна політика в СРСР 1921 – 1929, яка базувалася на широкому використанні товарно-грошових відносин, ринкових механізмів і стимулів і замінила політику воєнного комунізму. Центральною ланкою в розробці і здійсненні непу була заміна продрозкладки продподатком, який встановлювався на значно нижчому рівні, внаслідок чого селянські господарства могли розпоряджатися частиною продукції, що залишалася […]...
- Вартості модифікації Вартості модифікації (лат. modificatio – видозміно) – форми вартості товару, що утворюються в процесі еволюції товарно-грошових відносин в умовах простого та капіталістичного товарного виробництва. Товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва в межах окремих галузей відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову […]...
- Валова продукція сільського господарства у тваринництві Валова продукція сільського господарства у тваринництві – частина валового суспільного продукту, створена в галузі тваринництва і виражена у вартісній формі. В. п. с. г. у т. складається з: вартості продуктів тваринництва (молоко, м’ясо тощо), в т. ч. побічної продукції (гній, вовна від линяння та ін.); вирощування тварин (приплід, приріст живої маси тварин); кролівництва; бджільництва; звірівництва; […]...
- Спеціалізація сільськогосподарського виробництва Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – форма суспільного поділу праці в аграрному секторі економіки та його раціональної організації, яка передбачає зосередження виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в самостійних галузях або групі взаємопов’язаних галузей, які, своєю чергою, визначають головний виробничий профіль окремих підприємств, районів, областей і зон. Основними формами С. с. в., що виділяються за критеріями масштабності, є […]...
- Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
- Натуральне виробництво Натуральне виробництво – тип господарства, в якому продукти виробляються лише для внутрігосподарського споживання, задоволення потреб виробників, для споживання всередині господарств, що їх виробило. Виникло в період становлення первіснообщинного ладу й проіснувало впродовж майже З млн років. У процесі розпаду Н. в. виникає товарне виробництво, але Н. в. переважало в усіх докапіталістичних формаціях (ще впродовж майже […]...
- Економічний розвиток Економічний розвиток – незворотні, спрямовані, закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни економічної системи в довготерміновому періоді, що відбувається під впливом економічних суперечностей, потреб та інтересів, зумовленість яких характеризується дією основних законів діалектики, що не виходять за межі глибинної внутрішньої сутності такої системи. Серед суперечностей економічної системи виділяють суперечності кожної з її підсистем (див. Економічні суперечності). Основними […]...
- Галузь із зростаючими витратами Галузь із зростаючими витратами – галузь національного господарства, що використовує вузькоспеціалізовані ресурси, пропозицію яких при потребі швидко збільшити неможливо. Тому розширення виробництва у таких галузях підвищує ціну ресурсів. Зростання ціни ресурсів збільшує витрати виробництва і відповідно й ціну одиниці продукції галузі. Отже, в Г із з в ціна рівноваги продукції завжди змінюється із зміною обсягів […]...
- Світовий ринок сировини Світовий ринок сировини – система економічних відносин між окремими країнами, ТНК та міжнародними монополіями з приводу купівлі-продажу різних видів сировини. В цю систему входять організаційно-економічні відносини з приводу організації торгівлі сировиною на товарних біржах, аукціонах, міжнародних торгах та укладання контрактних угод; відносини економічної власності з приводу формування ціни на сировину, оплати послуг посередників (якщо така […]...
- Ринковий соціалізм Ринковий соціалізм – одна з концепцій побудови соціалізму, яка передбачає проведення соціально-економічної політики з використанням методів як централізованого планового управління економікою країни так і розвитку товарно-грошових ринкових відносин, визнає плюралізм власності, в т. ч. й приватної, необхідність конкуренції між товаровиробниками й іншими атрибутами соціально-ринкової системи. Теорія Р. с. розроблялась і пропагувалась на Заході в 60-х […]...