Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по хімії ⇒ Обмеження міжнародної торгівлі: головні причини та наслідки. Урядова політика протекціонізму й лібералізму. Форми торгових обмежень

Обмеження міжнародної торгівлі: головні причини та наслідки. Урядова політика протекціонізму й лібералізму. Форми торгових обмежень

УРОК 89

Мета уроку: навчити учнів використовувати набуті теоретичні знання про форми обмеження міжнародної торгівлі для розв’язання задач, графічно інтерпретувати впливи різних факторів на попит і пропозицію; виховувати культуру спілкування.

Основні поняття: торгові обмеження, протекціонізм, вільна торгівля, мито, квоти, ліцензії, субсидії, демпінг.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

>> Бліцопитування

1. Співвідношення між коштами, одержаними впродовж року за експорт товарів, та коштами, витраченими на імпорт. (Торговий баланс)

2. Різниця між експортом та імпортом. (Сальдо)

3. Перша теорія міжнародної торгівлі, що була розроблена європейським ученим Т. Маном. (Теорія меркантилізму)

4. Активний торговий баланс означає… (Що в країні експорт перевищує імпорт.)

5. Термін “пасивний торговий баланс” указує на… (Те, що країна більше завозить, ніж вивозить.)

IV. Мотивація

навчальної та пізнавальної діяльності

Однією з найрозвиненіших форм міжнародного поділу праці є торгівля. Вона сформувалася з утворенням світового ринку і з поглибленням поділу праці під впливом наукових досягнень розвивається дедалі більш швидкими темпами й у більших масштабах.

Уряди країн запроваджують різноманітні обмеження зовнішньої торгівлі, намагаються збільшити експорт, підвищити конкурентоспроможність товарів на світових ринках і скоротити імпорт для того, щоб знизити конкурентоспроможність імпортних товарів на внутрішніх ринках.

V. Вивчення нового матеріалу

Причини обмежень зовнішньої торгівлі:

1) захист галузей, пов’язаних із національною обороною;

2) захист молодих галузей, які спочатку не здатні конкурувати з більш ефективними іноземними фірмами, тому вважається за доцільне обмежувати імпорт за допомогою введення торговельних бар’єрів;

3) диверсифікація (урізноманітнення) економіки. Вузькоспеціалізовану економіку країн, що розвиваються, слід диверсифі – кувати, тобто створити нові галузі, для захисту яких потрібні протекціоністські обмеження торгівлі;

4) захист від конкуренції країн з більш дешевою робочою силою;

5) стимулювання економічного зростання. Коли експорт більший за імпорт, різниця між ними – чистий експорт – додатна величина, що збільшує валовий національний продукт;

6) відповідні заходи на обмеження торгівлі іншими країнами.

Сучасна міжнародна торгова політика характеризується розвитком двох тенденцій: протекціонізму та лібералізації торгівлі.

Вільна торгівля (мета лібералізації) – міжнародна торгівля, що відбувається за принципом відносної переваги й не передбачає будь-якого втручання держави. Вільна торгівля забезпечує ефективне використання ресурсів. Споживачі отримують більшу вигоду завдяки тому, що матимуть доступ до більшої кількості товарів і послуг за нижчими цінами. Вільна торгівля ліквідує необхідність відповідних обмежувальних заходів.

Протекціонізм (від лат. protectio – “захист”, “заступництво”) – політика встановлення обмежень, перешкод на шляху вільної торгівлі. Це політика держави, спрямована на стимулювання національної економіки, захист внутрішнього ринку шляхом усунення іноземної конкуренції. Протекціонізм здійснюється за допомогою мита, імпортних квот, нетарифних обмежень, добровільних обмежень тощо.

Підприємницькі кола використовують чималі кошти для того, щоб вплинути на законодавчі органи та підтримати певні протекціоністські закони.

Розгляньте наведену нижче схему “Наслідки протекціонізму”. Проаналізуйте негативні й позитивні наслідки та зробіть висновки.

Існують такі форми торгових обмежень.

Тарифні (митні), що грунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні – квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за своєю суттю є економічними й діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.

Нетарифне регулювання – це комплекс заходів обмежуваль – но-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Мито – це податок, що встановлюється на імпортні товари. Використання мита має на меті: вилучення доходів для державного бюджету, захист вітчизняних виробників від іноземної конкуренції.

Імпортні квоти – це кількісні обмеження на ввезення товарів з інших країн.

Існують різні нетарифні бар’єри: система ліцензування (особливий дозвіл на ввезення чи вивезення товарів), створення надзвичайно високих стандартів якості продукції, що ввозиться, або введення складної бюрократичної процедури оформлення ліцензій та інших документів.

Добровільні експортні обмеження. З метою уникнення більш жорстких бар’єрів експортери погоджуються на введення добровільних обмежень на експорт своєї продукції. Вони діють майже як імпортні квоти.

Інколи з метою встановлення певних бар’єрів на шляху нормального товарообміну між країнами вводять експортні субсидії – інструмент торгової політики для стимулювання місцевих виробників – експортерів продукції. Уряд у певних ситуаціях доплачує місцевим виробникам, щоб підтримати їх експорт за низькими цінами. Це фактично сприяє існуванню демпінгу – продажу товарів на зовнішньому ринку за цінами, нижчими від вартості цих товарів. Це використовується для оволодіння новими ринками.

VI. Закріплення нових знань і вмінь

1). Ситуаційне завдання

Учитель роздає учням копії статті, наведеної нижче, і пропонує відповісти на запитання.

Президент США Білл Клінтон спеціальним наказом скасував наказ, що діяв упродовж 82 років, на заборону імпорту мексиканських авокадо. Увезення свіжих авокадо з Мексики заборонили ще в 1914 р. з фітосанітарних міркувань. Однак, фітосанітарні нарікання, швидше за все, були не причиною, а приводом, вигаданим каліфорнійським аграрним лобі, оскільки внутрішній ринок США монополізували каліфорнійські виробники авокадо. Тепер їм доведеться потіснитися. Адже, наприклад, мексиканські авокадо, що поставляються в Канаду, у середньому втричі дешевші, ніж каліфорнійські. Загальні втрати мексиканської економіки від цієї заборони фахівці оцінюють у 20 млрд. дол.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яку роль відіграє виробництво авокадо в мексиканській економіці? (Авокадо – один з напрямів спеціалізації Мексики, яка є найбільшим експортером цього продукту на світовому ринку.)

2. З якою метою було введено заборону на ввезення до США мексиканських авокадо? (Формально – з фітосанітарних міркувань, насправді – для захисту національних виробників.)

3. Хто виграє і хто програє від скасування заборони? (У першу чергу виграють споживачі, оскільки ціни на авокадо знизяться завдяки збільшенню пропозиції цього товару і зростанню конкуренції між виробниками; мексиканські виробники також виграють, оскільки вони отримають можливість виходу на новий ринок збуту; програють американські виробники: їхні доходи зменшаться через зниження цін і можливе зменшення обсягу продажів.)

2). Розв’яжіть тестові завдання

1. У стримуванні зовнішньої торгівлі мито спрацьовує сильніше, ніж квота?

А) Так;

Б) ні.

2. За умов високого рівня розвитку продуктивних сил і високої конкурентоспроможності країни в її зовнішній політиці переважає політика протекціонізму?

А) Так;

Б) ні.

3. До тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі належать:

А) демпінг;

Б) торгове ембарго;

В) квотування;

Г) експортне мито.

4. Що регулюють митні тарифи?

А) Кількість грошей, що надходять до держбюджету від зовнішньої торгівлі;

Б) співвідношення зовнішніх і внутрішніх цін на товари;

В) кількість товарів, що ввозиться і вивозиться з країни

Г) якість товарів, що ввозиться і вивозиться з країни.

5. До дефіцитних у країні товарів застосовують:

А) квотування експорту;

Б) квотування імпорту;

В) ліцензування;

Г) митні збори.

6. Сутність політики вільної торгівлі полягає:

А) у захисті внутрішнього ринку від іноземної конкуренції;

Б) відкритості економіки з одночасним застосуванням заходів щодо захисту внутрішнього ринку;

В) відкритості економіки для експорту та імпорту товарів;

Г) вступу країни до Світової організації торгівлі.

7. Політика протекціонізму вперше була запропонована…

Відповіді: 1 – б; 2 – б; 3 – б; 4 – б; 5 – а; 6 – в; 7 – меркантилістами.

3). Задача

У країні X зростає тариф на імпорт товару А. Як запровадження обмежень на імпорт товару А вплине на попит, пропозицію і ціну товару А? Відповідь дайте графічно.

Розв’язання

Висновок: запровадження обмежень на імпорт товару А призведе до зменшення пропозиції товару А. Рівноважна ціна зросте (p1), кількість продажу зменшиться (Q1).

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Задача

Яка з трьох зарубіжних фірм – імпортерів прохолодних напоїв до певної країни – може бути звинувачена в демпінгу на її внутрішньому ринку?

Фірма А	Фірма В	Фірма С
Середні витрати виробництва в розрахунку на одиницю продукції	10 євро	10 євро	10 євро
Ціна напоїв на внутрішніх ринках фірм-імпортерів	10 євро	12 євро	9 євро
Експортна ціна напоїв	11євро	11 євро	10,5 євро
Ціна напоїв, виготовлених імпортоза – міщувальними фірмами в країні	12 євро	13 євро	11євро

Розв’язання

Для відповіді на поставлене запитання необхідно порівняти рівні експортних цін усіх фірм і рівні цін їхньої продукції на вітчизняних ринках. У тому випадку, коли експортна ціна виявиться нижчою, ніж ціна продукції на вітчизняному ринку фірми-імпортера, наявний демпінг. Лише у фірми В експортна ціна прохолодних напоїв (11 євро) нижча, ніж їхня ціна на вітчизняному ринку (12 євро), що свідчить про демпінг фірми на внутрішньому ринку цієї країни.

2. Завдання

Українські виробники продовольчих товарів зазнають збитків через великий їх імпорт. Який метод торгової політики (торговий тариф, імпортну квоту чи бюджетну субсидію українським фермерам) ви запропонували б застосувати для обмеження імпорту? Чому?