Головна ⇒ 📌Бджільництво ⇒ ОБНІЖЖЯ

ОБНІЖЖЯ

ОБНІЖЖЯ – бджоли всіх порід (грузинські, країнські, середньоросійські, італійські) за один виліт збирають і приносять у вулик як однотонні (монофлорні) О., так і різнобарвні (змішані). У кожної породи бджіл це співвідношення різне. Найбільшу кількість змішаних О. приносять бджоли грузинської популяції, майже втроє менше – італійські бджоли, потім країнські, у середньоросійських бджіл спостерігається найменша кількість суміші.

Колір О. і свіжої перги залежить від кольору пилку, що є різноманітним на різних рослинах.

Збираючи пилок,

бджоли додають до нього невелику кількість нектару або меду, формують його в кошичках задніх ніжок у вигляді невеликих сплюснених кульок. Бджоли скидають О. в чарунки, у яких уже виводилися робочі бджоли. Молоді бджоли добре втрамбовують його, а зверху заливають медом. У результаті молочнокислого шумування, що відбувається під дією бактерій, які знаходяться у пилку, вміст чарунки ніби консервується.

Бджоли сірої гірської кавказької, італійської й країнської порід О. збирають із рослин переважно рожево-фіолетового спектра забарвлення й у меншому процентному співвідношенні з тих, віночок яких блідих тонів. Але

й тут помітне істотне розходження щодо забарвлення віночків. Так, середньоросійська порода бджіл приблизно однаково ставиться і до блідозабарвлених (гречка, гірчиця тощо), і до яскравих (волошка, кульбаба, червона конюшина тощо) квіток. Грузинські й італійські бджоли віддають перевагу квіткам з яскравим забарвленням. Якщо бджоли середньоросійської породи за один виліт відвідують квітки, віночки яких світліших тонів, то південні породи бджіл – більш темнозабарвлені. Це пояснюється тим, що грузинські й італійські бджоли формувалися в умовах тривалого, сильного й рівного узятку, який забезпечується різноманітними квітучими рослинами різним, здебільшого яскравим забарвленням. Тому в південних бджіл спостерігається із вгасанням старих рефлексів (відвідати якнайбільше квіток з яскравозабарвленими віночками) вироблення нових (взяти пилок із квіток із блідозабарвленими віночками). Бджоли південних порід воліють збирати пилок із червоної конюшини, середньоросійські – ні.

Консервативність у колірному виборі забарвлення віночка середньоросійської породи пояснюється тим, що порода формувалася в умовах коротшого періоду узятку, звуженої його поліфлорності й менш яскравого забарвлення віночків основних медоносів. Якщо, наприклад, сіра гірська кавказька бджола воліє збирати пилок із червоної конюшини, то середньоросійська – з липи, сильного медоноса її основного місця перебування. Тому стає зрозумілою схильність південних порід бджіл формувати змішані О., а середньоросійських – прості.

За кольором О. можна легко, не покидаючи пасіки, визначити, з якої рослини бджола збирає пилок і куди вона літає за узятком. Нижче наводиться колір О. найпоширеніших рослин: білий – волошка польова (синя), сіро-білий – малина, шипшина, черемшина, ясно-сірий – яблуня, подорожник, огірки, жовтий – верба, соняшник, жимолость, ясно-жовтий – мати-й-мачуха, гірчиця, золотаво-жовтий – буркун білий, брудно-жовтий – гречка, суріпиця, зніт, дягель, яскраво-жовтогарячий – кульбаба, коричневий – конюшина повзуча, конюшина шведська, волошка лугова, темно-коричневий – конюшина лугова, клен звичайний, блідо-зелений – липа, блідо-кремовий, маслиново-зелений – вишня, зеленувато-жовтий – горобина, темно-фіолетовий – синець, фацелія.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА – проявляється в безузятковий період. На кожній пасіці серед однієї й тієї ж популяції бджіл завжди є сім’ї, схильні до злодійства. Саме до цих сімей необхідно вживати певних заходів. Якщо ж на пасіці є кілька порід бджіл, необхідно бути дуже уважним, тому що злодійкуватість у них неоднакова. Особливою злодійкуватістю вирізняються бджоли […]...

  2. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...

  3. ПОРОДИ БДЖІЛ ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або підвиди (популяції) бджіл. Популяції виникають у результаті природного добору. У країнах СНД розводять українську породу бджіл, середньоросійську, кубанську, далекосхідну, грузинську, кавказьку, […]...

  4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...

  5. МАТОЧНИКИ МАТОЧНИКИ – воскові чарунки, що їх бджоли відбудовують для виведення маток. М. бувають ройові й норицеві. При виникненні в сім’ї ройового стану бджоли будують ройові М., що їх можна побачити в гнізді з боків стільників. При раптовій втраті матки бджоли будують норицеві М. на бджолиних засіяних чарунках або чарунках, зайнятих молодими личинками. Ройові М. мають […]...

  6. БДЖОЛИ ІТАЛІЙСЬКІ БДЖОЛИ ІТАЛІЙСЬКІ – за останні 150 років порода поширилася в усьому світі. Назва породи свідчить про батьківщину цих бджіл. Поширені в Німеччині, США, Канаді, Новій Зеландії, добре переносять середньоазіатський теплий клімат, у холодніших регіонах з довгою зимою погано зимують, піддаються захворюванню нозематозом більше, ніж місцеві бджоли. Продуктивність виявилася нижчою, ніж у середньоросійських і кавказьких. Забарвлення […]...

  7. КОЛІР ВУЛИКІВ КОЛІР ВУЛИКІВ – повинен бути яскравим, тому що бджоли здатні розрізняти деякі кольори й відтінки. Пасічники, щоб уникнути блукання й нальоту бджіл, фарбують вулики в білий, блакитний, ясно-синій і жовтий або ясно-жовтий колір. У міру стирання фарби вони знову підфарбовують вулики. У тих регіонах, де відзначається спекотне літо, вулики рекомендується фарбувати в білий колір....

  8. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...

  9. ЛЮПИН ЖОВТИЙ ЛЮПИН ЖОВТИЙ – однолітня трав’яниста рослина родини бобових. Поширена в Поліссі, рідше – у лісостеповому районі. Листочки пальчастоскладні з 5-16 листочків. Квітки яскраво-золотавого кольору, зібрані в грона. Віночок складається з п’яти пелюстків, два з яких утворюють човник, а два інші – крила. П’ятий пелюсток (прапорець) відігнутий нагору. Десять тичинок оточують стовпчик маточки. Тичинки й рильце […]...

  10. КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ. Медоносна бджола належить до класу комах, розряду перетинчатокрилих, сімейства бджолиних, роду бджіл, що нараховує 4 види. Морфологічні ознаки – визначаються довжиною воскових дзеркалець, хоботка, крил, сегментів і ніжок. За цим даними можна судити про продуктивність бджіл. Анатомічні ознаки дозволяють визначити робоче навантаження й довжину медяного зобка робочої бджоли, кількість яйцевих трубочок […]...

  11. ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ОБПИЛЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ. Запилення бджолами – один з найважливіших способів підвищення врожайності ентомофільних культур. Існують такі культури, які не можуть дати достатнього врожаю без запилення їх бджолами. Давно зауважено, що кількість нектару й отриманого насінного матеріалу з червоної конюшини залежить від довжини хоботка бджіл, які працювали на його запиленні. Чудово працюють на червоній […]...

  12. АБОРИГЕННІ БДЖОЛИ АБОРИГЕННІ БДЖОЛИ – бджоли, які віддавна живуть у цій місцевості. Так, на території України живуть місцеві сірі степові, або українські Б., у гірських районах Грузії – сірі гірські грузинські, а в низинних долинах Грузії – жовті кавказькі Б., у середній смузі Росії й на Південному Уралі – середньоросійські темні Б., на Далекому Сході – далекосхідна […]...

  13. БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) – найдавніша порода гірського Закавказзя й Кавказу, розповсюджена також у Ставропольському й Краснодарському краях, в Україні, Молдавії, Вірменії, Азербайджані. У Б. с. в. найдовший хоботок – 6,6-7,2 мм, що дозволяє їм вдало запилювати квітки червоної конюшини. Забарвлення темно-сіре, без жовтих смуг. Плідність маток 1100-1500 яєць на добу. Б. с. в. мають […]...

  14. СХРЕЩУВАННЯ СХРЕЩУВАННЯ – метод розведення сільськогосподарських тварин, при якому проводять спарювання тваринних різних порід одного зоологічного виду. Потомство, отримане від С. двох порід, називається поміссю. Помісь об’єднує в собі якості обох порід. Помісні бджолині сім’ї відрізняються вищою продуктивністю, ніж місцеві, а також характерними морфологічними ознаками: довшим хоботком, “темною” печаткою меду. Найціннішими є помісі першого покоління. С. […]...

  15. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...

  16. ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА. Будь-які подразники – розбирання гнізда, несподіване потрапляння в нього світла, температурні коливання, струси тощо – викликають у бджіл занепокоєння й бажання вжалити. Під час огляду гнізда різні породи бджіл поводяться по-різному. Одні спокійно сидять на стільниках, інші метаються, розлітаються або ховаються в глибині вулика. Середньоросійські темні бджоли. Швидко […]...

  17. ВИКИДАННЯ РОЗПЛОДУ ВИКИДАННЯ РОЗПЛОДУ – спостерігається при неблагополучності сім’ї або при захворюванні бджіл. Так, при європейському гнильці й мішочницькому розплоді хворі личинки й лялечки гинуть, втрачають природне забарвлення, відстають від стінок і дна чарунок. Бджоли викидають їх із вулика. При американському гнильці личинки й лялечки втрачають свою форму, їхні оболонки стають тендітними. Бджоли не можуть витягти личинки […]...

  18. ЗБИРАННЯ ПИЛКУ БДЖОЛАМИ ЗБИРАННЯ ПИЛКУ БДЖОЛАМИ. Відомо, що пилок для бджіл – основне джерело білка, жирів, мінеральних речовин і вітамінів. Якщо розглядати будову бджоли, то можна побачити, що природа завбачливо наділила бджіл пилковими кошичками. Бджола, проходячи квітками, збирає на своєму тільці пилок. Прилиплий до ротової частини пилок бджоли ретельно зволожують нектаром або медом, зчищаючи його з голови, тулуба […]...

  19. ЛУГОВИЙ УЗЯТОК ЛУГОВИЙ УЗЯТОК – збір меду бджолами з лугового різнотрав’я. Характер й інтенсивність Л. у. залежать від різноманіття й достатку лугових медоносних рослин, а також від грунтів і вологості, на яких вони розташовані; це можуть бути заболочені луки, суходільні або заплавні. Медоноси лугові, пасовищні й заболочені угіддя: конюшина: біла, червона, рожева, гірська, яскраво-червона; горошок мишачий, люцерна […]...

  20. КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА – сукупність медоносної й пилконосної рослинності, що є джерелом кормів бджіл і товарної продукції пасік. Кормовою базою для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах ростуть у різних співвідношеннях. К. б. можуть складати різноманітні медоносні рослини, різні за місцем виростання або видом. Медоноси лісових угідь. […]...

  21. БЛЕКОТА ЧОРНА БЛЕКОТА ЧОРНА, або куряча сліпота, – одно -, дворічна трав’яниста рослина із родини пасльонових. Росте як бур’ян поблизу житла, під парканами, на пустирях, у канавах, на берегах рік, парових полях. Поширена практично на всій території СНД. Рослина вкрита м’якими залозистими липкими волосками з неприємним запахом. Стебло заввишки 50- 90 см, пряме, волохате, трубчасте, вкрите листям. […]...

  22. БДЖОЛИ СЕРЕДНІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ СЕРЕДНІ ІНДІЙСЬКІ – поширені, як і гігантські й карликові породи бджіл, в Індії, на Тихоокеанських островах,, у Китаї, Кореї, Японії, на Далекому Сході, де їх називають уссурійськими бджолами. Вони трохи дрібніші за медоносних бджіл: довжина робочої бджоли складає близько 10 мм. Б. с. і. обладнують гнізда в затишних місцях і дуплах. У гнізді будують […]...

  23. БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ – поширені в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому Сході. Походять вони від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далекий Схід у 70-х рр. XIX ст. За всі ці роки бджоли повністю позбулися гнильцевих захворювань і пристосувалися до умов іншого клімату й дуже сильного узятку з величезних […]...

  24. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...

  25. ГЕТЕРОЗИС ГЕТЕРОЗИС – один із прийомів селекції, що дозволяє збільшувати ріст, розвиток; підвищує життєвість і продуктивність потомства, отриманого від схрещування різних видів, сортів, порід. Г. забезпечує потомству довголіття, вищу витривалість у порівнянні з батьками. Цей прийом широко застосовується в практиці виведення нових сортів рослин і порід тварин. Г. сильно проявляється тільки в першому поколінні, тому у […]...

  26. В’ЯЗ В’ЯЗ – велике дерево із родини ільмових. Заввишки досягає ЗО м. Гілки буруватого кольору. Листя зубчасте, подовжено-яйцеподібної форми. Квітки на коротких квітконіжках, зібрані в пазухах бруньок густими пучками. Цінний В. тим, що забезпечує бджіл ранньовесняним узятком. Бджоли збирають із нього пилок, а в сприятливі роки – і нектар. Із бруньок В. бджоли збирають клей. Цвіте […]...

  27. КОНЮШИНА КОНЮШИНА – існує кілька видів рослини, усі вони є чудовими медоносами. К. біла. Чудовий медонос. Розповсюджений скрізь у нечорноземній смузі, за винятком сухих степів. Добре росте на вологих суглинках. Його обробляють у суміші з іншими травами. Стебло вкорінюється. Квітки білі, зібрані в пухкі голівки на довгих квітконосах. Листя трійчасте, на довгих черешках, дрібніше, ніж у […]...

  28. БДЖОЛИ КРАЙНСЬКІ БДЖОЛИ КРАЙНСЬКІ (країнські)- батьківщиною породи є південно-східні схили Альп. Б. к. поширені в Австрії, Югославії, ФРН, у Румунських Карпатах, Болгарії. Забарвлення Б. к. подібне на забарвленням сірої кавказької (без жовтизни), але на черевці є сріблисті півкільця. Довжина хоботка 6,4-6,8 мм. Плідність матки в період інтенсивного нарощування сім’ї висока – 1400-2000 яєць на добу. Печатка меду […]...

  29. БЕНТОН Франк БЕНТОН Франк (1852-1919) – одним із перших організував пересилання бджіл поштою. Народився в США в штаті Мічиган. Середню освіту отримав у Мічиганському коледжі, вищу — в Афінському й Мюнхенському університетах. Спеціалізація – педагогіка. Б. рано зацікавився бджільництвом. Для вивчення різних порід бджіл побував у Єгипті, Сирії, Індії, Ірані, Японії, на Кіпрі, Цейлоні, Яві, відвідав Альпи […]...

  30. БДЖОЛИ СЕРЕДНЬОРОСІЙСЬКІ БДЖОЛИ СЕРЕДНЬОРОСІЙСЬКІ – порода широко розповсюджена в лісовій зоні європейської частини Росії, в Україні, Білорусії, Прибалтійських країнах, Башкортостані, Південному Уралі. Довжина Б. с. 12-14 мм, довжина хоботка – 5,7-6 мм. Забарвлення Б. с. сіре (чорне). Під час роїння закладають до 25- 30 маточників, відпускаючи не більше 6 роїв. Бджоли цієї породи зимостійкі, стійкі до нозематозу […]...

  31. КОЛЬОРОВИЙ ЗІР БДЖІЛ КОЛЬОРОВИЙ ЗІР БДЖІЛ – забезпечується парою великих бічних складних очей і трьома маленькими простими вічками. Фізіологічна основа сприйняття різних кольорів зумовлена кількома світлочутливими хімічними сполуками очей – пігментами, які вибірково вбирають світлові промені, що проходять згодом деякі хімічні перетворення. Бджоли добре розрізняють кольори, але сприймають їх зовсім не так, як люди. Бджоли не сприймають червоний […]...

  32. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...

  33. КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ – комахи, які, подібно до бджіл, переносять на своєму тільці пилок із тичинок квіток на рильце маточки перехреснозапильних рослин. До К.-з. належать медоносні бджоли, самотні дикі бджоли, оси, джмелі, жуки, мухи й різні дрібні комахи. Після медоносних бджіл основними К.-з. вважаються джмелі, тому що саме вони завдяки будові хоботка здатні запилювати червону конюшину, яка […]...

  34. РОБОЧИЙ СТАН БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ СТАН БДЖОЛОСІМ’Ї – визначається поведінкою бджіл і матки під час виконання ними роботи у вулику й поза ним. Робочі бджоли в Р. с. займаються збиранням внутрішньовуликового простору, стільників, відбудуванням стільників, вигодовуванням розплоду, переробкою нектару, утрамбовуванням перги тощо; літні бджоли працюють поза вуликом, літають у пошуках джерел узятку, збирають нектар і пилок, приносять у вулик […]...

  35. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...

  36. ФІЗОЦЕФАЛЬОЗ ФІЗОЦЕФАЛЬОЗ – інвазійна хвороба бджолиних сімей, що викликає загибель бджіл. Зустрічається в південних областях. Збудник хвороби – муха-круглогрловка. Самка мухи наздоганяє робочу бджолу й відкладає на ній яйце. З яйця виходить личинка, яка проникає в тіло бджоли через міжсегментарні перетинки й розвивається в її черевній порожнині. Зріла личинка утворює фальшивий кокон, із нього виходить молода […]...

  37. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...

  38. ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ – бджоли, які не вилітають за узятком, а працюють у вулику: чистять чарунки, вигодовують розплід, переробляють нектар тощо. Роботу всередині вулика проводять молоді бджоли віком 3-10 днів і старі бджоли. Кількість В. б. в одній сім’ї не буває постійною. Це залежить від віку бджіл, фізіологічних змін у їхніх організмах, зовнішніх умов, температури повітря, […]...

  39. РОЙОВИЙ СТАН РОЙОВИЙ СТАН – спостерігається в період підготовки бджолосім’ї до роїння. Роїння – спадкоємна властивість бджолосім’ї. Різні породи бджіл відрізняються також різним ступенем рійливості. Р. с. викликається рядом негативних причин, які склалися в центрі й поза гніздом. Основною причиною є перегрівання гнізда. Як тільки температура повітря в гнізді доходить до 35-36 °С, бджоли приходять у Р. […]...

  40. ВИТРАТИ КОРМУ БДЖОЛОСІМ’Ї В ПЕРІОД ЗИМІВЛІ ВИТРАТИ КОРМУ БДЖОЛОСІМ’Ї В ПЕРІОД ЗИМІВЛІ – залежать від сили бджолосім’ї, тривалості й умов зимівлі, кількості нарощуваного розплоду восени й на початку весни. Сильні сім’ї з молодими матками за вересень – жовтень споживають до 4-5 кг корму. Узимку бджоли поїдають неоднакову кількість корму. З листопада по лютий – 600-700 г на місяць, у лютому – […]...

Ви зараз читаєте: ОБНІЖЖЯ
«
»