Головна ⇒ 📌Бджільництво ⇒ ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ

ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ

ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ – проводиться, як правило, на племінних пасіках з метою одержання високопродуктивних сімей, які передають свої цінні якості потомству. Племінна робота спрямована на поліпшення вже існуючих і виведення нових порід, внутрішньопородних типів і помісей. Практикується розміщення розводжуваних бджолиних сімей і маток в інших районах, з урахуванням кліматичних умов і медозбору.

Племінна робота спрямована на збереження цінних аборигенних порід, поліпшення місцевих чистопорідних бджіл шляхом схрещування їх з

далекосхідними й сірими гірськими кавказькими бджолами.

У племінній роботі необхідно дотримуватися на пасіці певних правил утримання й огляду бджолиних сімей.

Насамперед для роботи відбирають племінні бджолосім’ї. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а також за зимостійкістю, імунітетом до деяких хвороб, рійливістю й іншим характеристикам. За найціннішими сім’ями ведуть спостереження, оцінюють потомство. Тут одночасно порівнюють продуктивність дочірньої сім’ї з материнською й іншою сім’ями, наявними на пасіці.

Визначивши найпродуктивніші сім’ї,

організують дочірні сім’ї від високопродуктивної матки. Про якість маток і трутнів судять за показниками сім’ї. Добра матка за кілька років виводить тисячі маток-дочок, від її скоростиглості залежать темпи поліпшення сім’ї й подальше розмноження цінного племінного матеріалу.

Від високопродуктивних маток одержують молодих, котрих дають перспективним сім’ям. Старих маток не знищують, їх краще пересадити в нуклеуси, тому що сім’я бджіл може не прийняти молоду матку. Для формування дочірніх сімей від материнської сім’ї формують індивідуальні відводки, яким дають молодих маток. Відводки роблять рівними за силою з контрольними сім’ями, щоб було легше порівнювати їхню продуктивність. Результати роботи перевіряють восени: підраховують продуктивність кожної сім’ї за медом і воском, оглядають стан і силу кожної сім’ї при осінній ревізії. На початку весни порівнюють стан сімей після зимівлі (при однаковому і якісному їхньому утриманні), після весняної ревізії визначають силу сімей, затрату кормів, витрачених після осінньої ревізії, кількість підмору, якість розплоду, стан стільників, наявність проносу бджіл. Підсумувавши всі дані, порівнюють їх між сім’ями. Найкращу серед них вибирають для подальшої племінної роботи.

У зонах поширення породних бджіл займаються їхнім чистопорідним розведенням із застосуванням селекції (найкращих місцевих порід) і подальшою оцінкою маток за потомством. Необхідно пам’ятати, що продуктивність сімей-помісей другого, а тим більше третього й наступного поколінь різко знижується. У кожному разі краще схрещувати міжлінійні гібриди, що забезпечує схоронність чистопородності. У багатьох країнах, наприклад, займаються здебільшого чистопорідним розведенням місцевих бджіл. Найкращими для контрольованого промислового схрещування в країнах СНД уважаються: сіра гірська грузинська, середньоросійська, далекосхідна породи.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...

  2. ВИБРАКУВАННЯ МАТОК, МАТОЧНИКІВ І БДЖОЛОСІМЕЙ ВИБРАКУВАННЯ МАТОК, МАТОЧНИКІВ І БДЖОЛОСІМЕЙ – обов’язкова робота, яку повинен виконувати пасічник. Створення на пасіці сильних бджолосімей вимагає обов’язкового вибракування малопродуктивних, слабких і хворих сімей. Для цього змінюють стару матку молодою, отриманою від високопродуктивної сім’ї, або вибраковують саму сім’ю. Створення сприятливих умов і зміну матки приводять до підвищення якості сім’ї, вона посилюється й, отже, зростає […]...

  3. СПІВЖИТТЯ МАТОК СПІВЖИТТЯ МАТОК – часто спостерігається при “тихій” зміні маток, особливо в сірих гірських кавказьких і кубанських бджіл. Але в цьому випадку стара матка незабаром зникає, а молода залишається в сім’ї. Матки, як правило, вороже ставляться одна до одної. Якщо у вулику з’являються дві й більше маток, вони починають боротьбу між собою, поки не переможе найрухливіша […]...

  4. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...

  5. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...

  6. ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК – дає можливість одержувати маток у тих кількостях і в той час, коли це необхідно. Плідність маток неоднакова. Найбільш високоплодовитими вважаються матки італійської жовтої раси (3-4 тис. яєць на добу) й абхазької популяції сірої гірської кавказької раси, за ними йдуть матки середньоросійської лісової й далекосхідної бджоли. Малоплодовитими вважаються матки, яйценосність яких не […]...

  7. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...

  8. ВИВЕДЕННЯ МАТОК ВИВЕДЕННЯ МАТОК – необхідне для одержання високопродуктивних бджіл з якостями, що оптимально відповідають умовам зовнішнього середовища. Особливої уваги повинні заслуговувати ті сім’ї й матки, які мають високу продуктивність, нерійливі, незлобиві, зимостійкі, стійкі до захворювань, здатні швидко розвиватися тощо. Для виведення високопродуктивних маток необхідно дотримуватися певних умов. 1.В. м. тільки від сильних, продуктивних сімей, які мають […]...

  9. КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ – вихід у бджолиній сім’ї карликових робочих бджіл, трутнів і маток, добре сформованих, але завбільшки й за вагою менших, ніж звичайно. Причини. К. проявляється у бджолиних сім’ях із поганим годуванням і порушенням умов їхнього утримання. Зазвичай карликові особини виводяться в слабких сім’ях, у яких є мала кількість бджіл-годувальниць, які не […]...

  10. ПАСІКА ПЛЕМІННА ПАСІКА ПЛЕМІННА – пасіка, на якій проводять племінну роботу, метою якої є підвищення цінних якостей продуктивних порід бджіл. П. п. є показовою; на ній ведеться якісний догляд за бджолиними сім’ями, вони забезпечуються доброякісними кормами, налагоджене виведення високопродуктивних племінних маток та індивідуальних відводків. На П. п. постійно проводиться бонітування бджолосімей. За контрольно-продуктивними показниками відбираються найпродуктивніші й […]...

  11. СТАВЛЕННЯ БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ДО ПІДСАДЖЕНИХ МАТОК СТАВЛЕННЯ БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ДО ПІДСАДЖЕНИХ МАТОК. Бджоли різних порід при заміні маток неоднаково ставляться до маток іншої породи. Незважаючи на дотримання всіх правил, що необхідні при підсаджуванні матки, бджоли досить часто не приймають маток або вбивають їх навіть після того, як вони починають червити. Пояснюється це тим, що бджоли дуже чутливі до чужих запахів, […]...

  12. ПРИРОДНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК ПРИРОДНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК – відбувається без втручання пасічника. П. в. м. можливе у трьох випадках: при несподіваній втраті сім’єю матки; при зміні старої або неякісної матки на молоду та при підготовці бджолосім’ї до роїння. У випадку раптової загибелі матки бджоли закладають на відкритому розплоді маточники. Для цього вони витягають і розширюють стінки бджолиної чарунки, посилено […]...

  13. ЛІТНІ РОБОТИ ЛІТНІ РОБОТИ – починаються з перших чисел червня й закінчуються відкачуванням меду. З наближенням часу головного узятку бджоляр продовжує нарощувати бджіл, щоб всі сім’ї на пасіці були сильними. У червні виводять маток для заміни старих або неякісних. Перед головним узятком заміна цих маток уже повинна бути проведена. Протягом усього періоду до головного узятку бджоляр стимулює […]...

  14. САМОЗМІНА МАТОК САМОЗМІНА МАТОК, або тиха зміна маток, – полягає в тому, що бджоли при наявності плодової матки вирощують молоду, яка спаровується й залишається у вулику, а стара гине. Така с. м. найчастіше спостерігається в сім’ях бджіл сірої гірської кавказької породи. Матки при цьому виводяться в маточниках, стільників, які відбудовуються спеціально на ребрах, і цим вони схожі […]...

  15. ПІДСАДЖЕННЯ МАТОК ПІДСАДЖЕННЯ МАТОК – необхідні для нормального розвитку бджолосімей. Якщо матка випрацювалася або вирізняється слабкою яйценосністю, то які б ідеальні умови утримання не створювалися сім’ї, вона не зможе забезпечити сім’ю тією кількістю бджіл, яка необхідно для її повноцінної роботи й життєдіяльності. При утриманні в багатокорпусному вулику організм матки фізіологічно спрацьовується вже до кінця першого року життя. […]...

  16. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...

  17. ПЛЕМІННА РОБОТА ПЛЕМІННА РОБОТА – одна з найвідсталіших ділянок у зоотехніці, оскільки відсутні заводські породи, створені в результаті цілеспрямованої роботи, а є лише аборигенні породи, які склалися в процесі еволюції, пристосувалися до місцевих умов зовнішнього середовища. На формування аборигенних порід вплинула також народна селекція, що сьогодні являє собою генофонд бджільництва. П. р. спрямована на поліпшення вже існуючих, […]...

  18. ЗВАЛЬНИЙ РІЙ ЗВАЛЬНИЙ РІЙ – складається з декількох роїв, які прищепилися на одному привої. На пасіці може роїтися одночасно кілька сімей. Рої, вийшовши, часто об’єднуються й прищеплюються в одному місці. Такі рої називають звальними. Спочатку в такому рої є кілька маток, але потім бджоли вбивають зайвих маток, залишаючи всього одну. 3. р. можна побачити на тих пасіках, […]...

  19. НУКЛЕУС НУКЛЕУС – маленька сім’я бджіл, яка зазвичай утримується на 2 рамках розплоду й 1 кормовій рамці. Н. необхідні для забезпечення пасік плодовими бджолиними матками напровесні. Запасних маток залишають зимувати в Н. Перезимовані Н. використовують для виправлення безматкових сімей, заміни старих або неякісних маток, формування сімей-помічниць. Іноді Н. перетворюють на повноцінні сім’ї. Н. розміщають поруч з […]...

  20. ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – здатність бджіл у наявних умовах виробляти за сезон певну кількість продукції. Основними показниками П. б. є: кількість зібраного за сезон меду, включаючи відкачаний і залишений як зимово-весняний корм бджіл; кількість воску, отриманого при відбудовуванні нових стільників, воскових кришечок, маточників, будівельних рамок тощо; кількість відібраних від сім’ї бджіл для організації відводків або ж […]...

  21. ВЕСНЯНІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ ВЕСНЯНІ РОБОТИ НА ПАСІЦІ – основним завданням бджоляра є створення сприятливих умов для розвитку й росту бджолиних сімей. Бджолина сім’я активно росте навесні й у першу половину літа. Бджоли швидко старіють, тому за один сезон у сім’ї змінюється чотири-п’ять поколінь бджіл. Пасічник повинен до моменту головного узятку підійти з великою кількістю бджіл і печатним розплодом […]...

  22. ГЕТЕРОЗИС ГЕТЕРОЗИС – один із прийомів селекції, що дозволяє збільшувати ріст, розвиток; підвищує життєвість і продуктивність потомства, отриманого від схрещування різних видів, сортів, порід. Г. забезпечує потомству довголіття, вищу витривалість у порівнянні з батьками. Цей прийом широко застосовується в практиці виведення нових сортів рослин і порід тварин. Г. сильно проявляється тільки в першому поколінні, тому у […]...

  23. ЗАМІНА МАТОК ЗАМІНА МАТОК – необхідний запланований або позаплановий прийом, що дозволяє бджолосім’ї залишатися сильною. Для заміни старої матки на нову беруть зазвичай матку, яка вийшла з ройового маточника, тому що вона найякісніша. Можна також використовувати штучно виведену матку. Матку найкраще змінювати до головного узятку, тому що в період між спарюванням і появою в гнізді відкритого розплоду […]...

  24. СХРЕЩУВАННЯ СХРЕЩУВАННЯ – метод розведення сільськогосподарських тварин, при якому проводять спарювання тваринних різних порід одного зоологічного виду. Потомство, отримане від С. двох порід, називається поміссю. Помісь об’єднує в собі якості обох порід. Помісні бджолині сім’ї відрізняються вищою продуктивністю, ніж місцеві, а також характерними морфологічними ознаками: довшим хоботком, “темною” печаткою меду. Найціннішими є помісі першого покоління. С. […]...

  25. ПЕРЕСИЛЬНА КЛІТКА ПЕРЕСИЛЬНА КЛІТКА – використовується для поліпшення приймання чужих маток при пересиланні безстільникових пакетів. Матку поміщають у П. к., загратовану металевою сіткою з отворами 3×3 мм. У торцевій стінці клітинки отвори заповнюють канді (4 частини цукрової пудри й 1 частина розігрітого меду) і закривають пробкою. Залежно від відстані, на яку пересилають матку, П. к. роблять велику […]...

  26. БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ – поширені в низинних районах Грузії, Вірменії, у Передкавказзі (Краснодарському та Ставропольському краях). Б. к. добре пристосовані тільки до цих кліматичних умов. Під час перевезення їх у північніші райони вкрай погано переживали зими, виявилися малопродуктивними. У період зимівлі Б. к. потрібні щомісячні очисні обльоти. Чудово працюють в умовах спекотного літа. Миролюбна порода. У […]...

  27. БЕНТОН Франк БЕНТОН Франк (1852-1919) – одним із перших організував пересилання бджіл поштою. Народився в США в штаті Мічиган. Середню освіту отримав у Мічиганському коледжі, вищу — в Афінському й Мюнхенському університетах. Спеціалізація – педагогіка. Б. рано зацікавився бджільництвом. Для вивчення різних порід бджіл побував у Єгипті, Сирії, Індії, Ірані, Японії, на Кіпрі, Цейлоні, Яві, відвідав Альпи […]...

  28. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...

  29. ЗАЛІТ БДЖІЛ ЗАЛІТ БДЖІЛ – може бути викликаний кількома причинами. 1. На великих пасіках, та й на невеликих (при тісному розміщенні вуликів), весняна денна виставка бджіл призводить до безладних обльотів. Розтривожені бджоли швидко вилітають із вуликів, перемішуються й у такий спосіб залітають у чужі вулики. При цьому трапляються сильні зльоти-нальоти кількох сімей, що призводять до втрати маток […]...

  30. КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ. Медоносна бджола належить до класу комах, розряду перетинчатокрилих, сімейства бджолиних, роду бджіл, що нараховує 4 види. Морфологічні ознаки – визначаються довжиною воскових дзеркалець, хоботка, крил, сегментів і ніжок. За цим даними можна судити про продуктивність бджіл. Анатомічні ознаки дозволяють визначити робоче навантаження й довжину медяного зобка робочої бджоли, кількість яйцевих трубочок […]...

  31. КЛІТКА БЕНТОНА КЛІТКА БЕНТОНА – використовувалася для пересилання маток на далекі відстані. Її виготовляли з дерев’яного бруска з отвором для матки, бджіл й корму. Отвори закривали дротові кришечки. Назву одержала від свого творця – відомого американського бджоляра Ф. Бентона. Клітка давала йому можливість пересилати бджіл з Азії та Європи до Америки. Згодом тара Бентона була вдосконалена й […]...

  32. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...

  33. ПІДСИЛЕННЯ СІМЕЙ ПІДСИЛЕННЯ СІМЕЙ.- розповсюджений метод, у якому від сильних сімей відбирають рамки з печатним розплодом і бджолами й дають їх слабким сім’ям. Цей прийом дозволяє слабким сім’ям піднятися до рівня середніх. Якщо є 2 слабкі сім’ї, то можна, звичайно, обійтися й без подібного підсилення, сім’ї розміщають в одному вулику, розділивши їх перегородкою. У гніздах установлюється нормальна […]...

  34. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...

  35. ПОВТОРНЕ РОЇННЯ ПОВТОРНЕ РОЇННЯ – вихід другого рою з материнської сім’ї. Після виходу першого рою в материнській сім’ї залишається від 40 до 60 % бджіл, велика кількість запечатаного розплоду й маточники. На 8-й день після виходу рою виходить перша матка. Від стану сім’ї залежить також життя маток, які ще знаходяться у маточниках. Якщо сім’я вийшла з ройового […]...

  36. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...

  37. БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) – найдавніша порода гірського Закавказзя й Кавказу, розповсюджена також у Ставропольському й Краснодарському краях, в Україні, Молдавії, Вірменії, Азербайджані. У Б. с. в. найдовший хоботок – 6,6-7,2 мм, що дозволяє їм вдало запилювати квітки червоної конюшини. Забарвлення темно-сіре, без жовтих смуг. Плідність маток 1100-1500 яєць на добу. Б. с. в. мають […]...

  38. БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ – поширені в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому Сході. Походять вони від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далекий Схід у 70-х рр. XIX ст. За всі ці роки бджоли повністю позбулися гнильцевих захворювань і пристосувалися до умов іншого клімату й дуже сильного узятку з величезних […]...

  39. НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ НАРОЩУВАННЯ БДЖІЛ НА ЗИМУ – процес, що вимагає суворого дотримання строків. Так, в умовах Лісостепу бджоли, виведені в липні, малопридатні для зимівлі, тому що більшість із них зношується ще до початку зими, а під час зимівлі, як правило, гинуть. Не можна залишати на зиму також занадто молодих бджіл, тому що в холодну погоду вони не […]...

  40. УТРИМАННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ-ЛЕЖАКАХ УТРИМАННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ-ЛЕЖАКАХ. Конструкція вулика-лежака нескладна. Він має достатній обсяг для весняного розвитку бджолосімей і використання медозбору. Він, звичайно, поступається багатокорпусним вуликам, але виграє перед 12-рамковими з магазинами. Найпоширенішими є вулики-лежаки на 20-24 рамки. В одному розміщається одна сильна сім’я, а в зимовий період ще й нуклеус, відводок або сім’я-помічниця. Подібне розміщення двох сімей […]...

Ви зараз читаєте: ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ
«
»