Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
ЧАСТИНА II.
УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ
4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
4.1. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
І ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
4.1.2. Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
Дослідження трудових ресурсів починається з оцінки забезпеченості підприємства та його підрозділів кваліфікованою робочою силою. В результаті такого дослідження визначається склад і структура персоналу підприємства, забезпеченість підприємства окремими
Весь персонал підприємства поділяється на працівників основної діяльності, тобто тих, хто безпосередньо приймає участь у виготовленні продукції, і невиробничий персонал, що зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах.
В склад працівників основної діяльності входять такі категорії працівників: робітники, учні, інженерно-технічні працівники (ІТП), молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони.
При аналізі забезпеченості підприємства кадрами визначають абсолютну і відносну економію (надлишок)
(4.1)
(4.2)
Де ∆ Nabc, ∆ N відн – відповідно абсолютна і відносна економія (-) або надлишок (+) працівників;
N пл, Ni – відповідно планова і фактична чисельність працівників;
І q – індекс обсягу продукції (коефіцієнт зростання обсягу продукції).
В табл. 4.1 наведені дані, необхідні для оцінки забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
Дані в табл. 4.1 свідчать, що на підприємстві у звітному періоді у порівнянні з планом відбулося скорочення персоналу як у цілому, так і за окремими категоріями, за винятком невиробничого персоналу. Так, загальна чисельність персоналу за звітом скоротилася у порівнянні з планом на 23 особи, а у порівнянні з попереднім роком – на 31 особу.
Якщо порівняти звітні значення чисельності працівників з плановим завданням, скорегованим на індекс обсягу продукції, то скорочення чисельності ще більше вагоме (Iq = q 1 : q пл = 4250 : 4200 = 1,0121).
Скорочення чисельності працівників при одночасному зростанні обсягів виробництва означає підвищення ефективності використання робочої сили, що обумовлено вдосконаленням виробничого процесу і управління, запровадженням передової техніки, прогресивної технології та організації виробництва.
Наступним етапом аналізу забезпеченості і наявності кадрового персоналу є оцінка структури працівників (табл. 4.2).
Структура персоналу підприємства, як свідчать дані табл. 4.2, за досліджуваний період суттєво не змінилась, що вказує на рівномірну зміну всіх категорій працівників.
При аналізі чисельності працівників особливу увагу слід приділити зміні чисельності робітників, яка впливає на продуктивність праці. В процесі дослідження необхідно оцінити тенденцію зміни основних і допоміжних робітників, співвідношення між ними. З удосконаленням техніки і технології, організації виробництва співвідношення між основними і допоміжними робітниками повинно змінюватись на користь перших, що сприяє підвищенню ефективності виробництва.
Водночас на ефективність використання трудових ресурсів впливає якісний склад працівників, який характеризується загальноосвітнім, професійно-кваліфікаційним рівнями, статево-віковою та внутрішньо-виробничою структурами.
Так, для оцінки відповідності кваліфікації робітників складності виконуваних робіт визначаються середні тарифні розряди робіт і робітників
(4.3)
(4.4)
Де – середній тарифний коефіцієнт робітників;
ТР – тарифний коефіцієнт відповідного розряду;
N – чисельність робітників кожного розряду;
V Р – обсяг робіт кожного виду (у вартісному або натуральному вимірах).
В табл. 4.3 наведені проміжні розрахунки для визначення середнього тарифного коефіцієнта.
Таблиця 4.1
Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
Показник | За попередній період | За звітний період | Відхилення | Фактично в % до: | |||||
За планом | За планом скорегованим на Iq (1,012) (гр 1∙ Iq) | Фактично | |||||||
Від плану (гр.4-гр.2) | Від скорегованого плану (гр.4-гр. З) | Від попереднього періоду (гр.4-гр.1) | Плану (гр.4:гр.2)х100 | Попереднього періоду (гр.4:гр.1)∙100 | |||||
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Усього персоналу, осіб | 708 | 700 | 708 | 677 | -23 | -31 | -31 | 96,7 | 95,6 |
У тому числі: 1. Працівники Основної діяльності | 700 | 695 | 703 | 670 | -25 | -33 | -30 | 96,4 | 95,7 |
Із них: Робітники | 505 | 500 | 506 | 479 | -21 | -27 | -26 | 95,8 | 94,9 |
Службовці | 195 | 195 | 197 | 191 | -4 | -6 | -4 | 97,9 | 97,8 |
У тому числі: Керівники | 7 | 7 | 7 | 5 | -2 | -2 | -2 | 71,4 | 71,4 |
Спеціалісти | 188 | 188 | 190 | 186 | -2 | -4 | -2 | 98,9 | 98,9 |
2. Невиробничий персонал | 8 | 5 | 5 | 7 | +2 | +2 | -1 | 140,0 | 87,5 |
Обсяг продукції, тис. грн. | 4000 | 4200 | – | 4250 | +50 | – | 250 | 101,2 | 106,2 |
Таблиця 4.2
Структура працівників підприємства основної діяльності
Категорії Персоналу | Попередній період | Звітний період | ||||
Чисельність, Осіб | Питома Вага,% | За планом | Фактично | |||
Чисельність, Осіб | Питома вага, % | Чисельність, Осіб | Питома вага, % | |||
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Працівники Основної Діяльності | 700 | 100,0 | 695 | 100,0 | 670 | 100,0 |
У тому числі: робітники | 505 | 72,1 | 500 | 71,9 | 479 | 71,5 |
Керівники | 7 | 1,0 | 7 | 1,0 | 5 | 0,7 |
Спеціалісти | 188 | 26,9 | 188 | 27,1 | 186 | 27,8 |
Таблиця 4.3
Кваліфікаційний склад робітників
Розряд Робітни- Ків | Тарифним коефіцієнт (Тр) | Кількість робітників, осіб | Відхилення від плану (+, -),осіб (гр.4-гр. З) | Проміжні розрахунки | ||
Тр ∙ N пл Гр.2∙гр. З) | Тр ∙ N 1 (гр.2∙гр.4) | |||||
За Планом, N пл | Фактично, N1 | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | 1,00 | – | – | – | – | – |
2 | 1,40 | 115 | 110 | -5 | 161,00 | 154,00 |
3 | 1,52 | 75 | 70 | -5 | 114,00 | 106,40 |
4 | 2,60 | 210 | 200 | -10 | 546,00 | 520,00 |
5 | 2,73 | 62 | 59 | -3 | 169,26 | 161,07 |
6 | 2,90 | 38 | 40 | +2 | 110,20 | 116,00 |
Разом | – | 500 | 479 | -21 | 1100,46 | 1057,47 |
На підставі даних табл. 4.3 можна визначити середній плановий і фактичний тарифний коефіцієнт :
Зіставлення середніх тарифних коефіцієнтів показує, що кваліфікація робітників відповідає складності виконаних робіт, оскільки фактичне значення показника випереджає планове.
Середні розряди робітників і роботи слід аналізувати також і по окремих професіях.
Професійна структура робітників характеризується процентним розподілом їх чисельності по окремих професіях.
Кваліфікований рівень керівників і спеціалістів здебільшого залежить від освіти, демографічних чинників (вік, стаж роботи, стать), а також від ділових якостей.
Перевіряється рівень освіти зайнятій посаді. Проводиться групування керівників і спеціалістів за характеристиками, що визначають їх кваліфікаційний рівень, визначаються зміни характеристик.
За даними аналізу розробляються заходи щодо підвищення кваліфікації і оптимальної розстановки кадрів відповідно їх кваліфікаційних і ділових якостей.
Чисельність працівників підприємства постійно змінюється під впливом зовнішнього обороту робочої сили, який складається із обороту з прийняття і обороту зі звільнення.
Загальна чисельність працівників, які прийняті і звільнені з підприємства у звітному періоді, є абсолютними показниками загального обороту з прийняття і звільнення.
Для визначення відносних показників кожний із видів обороту ділиться на середньооблікову чисельність працюючих.
Звідси:
Коефіцієнт обороту з прийняття становить:
(4.5)
Коефіцієнт обороту зі звільнення
(4.6)
Загальний коефіцієнт обороту дорівнює:
(4.7)
Де П – кількість працівників прийнятих на роботу;
З – кількість звільнених працівників;
– середньооблікова чисельність працівників.
Слід розрізняти необхідний і надлишковий оборот робочої сили. Причинами необхідного обороту є вихід на пенсію; закінчення договору або роботи; від’їзд на навчання; призов до війська; інші причини, передбачені законом.
Надлишковий оборот пов’язаний зі звільненням за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни. Його називають також абсолютною величиною плинності робочої сили.
Відношення абсолютної величини плинності робочої сили до середньооблікової чисельності працівників є коефіцієнт плинності робочої сили.
Характеристиками руху робочої сили є також коефіцієнти заміщення і постійності (стабільності) кадрів.
Коефіцієнт заміщення робочої сили є відношення кількості працівників, що прийняті за досліджуваний період, до кількості працівників, що звільнені за цей же період.
Коефіцієнт постійності (стабільності) кадрів визначається як відношення числа працівників, які були в списках протягом всього досліджуваного періоду на кількість працівників за списком на початок цього періоду.
В табл. 4.4 наведені дані про рух робочої сили підприємства. Методика проведення розрахунків наведена безпосередньо в таблиці.
Розрахунки, проведені в табл.4.4, показують, що всі показники, які характеризують рух робочої сили у звітному періоді кращі у порівнянні з попереднім, що розглядається як позитивна тенденція. Так при порівнянні двох періодів плинність кадрів у звітному періоді при зіставленні з попереднім скоротилась на 0,4% (3,4-3,0).
На 0,8% (12,4-13,2) скоротився загальний оборот.
Така стабілізація кадрів свідчить про закріплення робочої сили за підприємством, що врешті-решт зумовлює підвищення ефективності роботи працівників.
На підставі аналізу руху робочої сили необхідно розробити заходи, які б мінімізували безпричинне звільнення працівників, що сприятиме підвищенню рівня продуктивності праці, а звідси зниженню собівартості продукції і відповідно зростанню прибутку і рентабельності.
Таблиця 4.4
Рух робочої сили на підприємстві
Показник | Попередній Період | Звітний Період | Відхилення | |
Абсолютне (+, -) (гр.2-гр.1) | Відносне, % (гр.3:гр.1)х х100 | |||
А | 1 | 2 | 3 | 4 |
1. Середньооблікова чисельність працівників, осіб | 700 | 670 | -30 | 4,3 |
2. Прийнято на роботу нових працівників протягом року, осіб | 50 | 42 | -8 | 16,0 |
3. Вибуло працівників, осіб, у тому числі: | 43 | 41 | -2 | 4,7 |
3.1. призов до армії, вихід на пенсію, вибуття на навчання та інші причини, передбачені законом | 19 | 22 | +3 | 15,8 |
3.2. за власним бажанням | 22 | 17 | -5 | 22,7 |
3.3. за порушення трудової дисципліни | 2 | 3 | +1 | 50,0 |
4. Коефіцієнт обороту: | ||||
4.1. з прийняття, % (р2:р1)-100 | 7,1 | 6,3 | -0,8 | – |
4.2. зі звільнення, % (рЗ:р1)-100 | 6,1 | 6,1 | – | – |
4.3 загальний, % (р4.1+р4.2) | 13,2 | 12,4 | -0,8 | – |
5. Коефіцієнт плинності, % -100 | 3,4 | 3,0 | -0,4 | – |
6. Коефіцієнт заміщення, % (р2:рЗ)∙100 | 116,3 | 102,4 | -13,9 | – |