Одиниці мови
ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ФОНЕТИКИ, ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, СЛОВОТВОРУ, ГРАМАТИКИ, СТИЛІСТИКИ ТА ПРАВОПИСУ
§ 10. Стилістичні засоби морфології
142. Слова, що надають текстові урочистості: Воскресіння (ім.), Великодня (ім.). Вражено (присл.), Всенародним (прикм.), Диво (ім.), веле Л Юддя (ім.), Прапори і Стяги (ім.), Всесильно (присл.), Зметнулися (дієсл.), Україна (їм.), Благословенням (ім.), Всеплодющая (діспр.), Твердь (ім.), Жупани (ім.), Хоругви (ім.).
Прапор – полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто
Зметнути – рвучко, стрімко підняти, підкинути вгору.
Жупан – старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.
Хоругва – корогва, прапор, стяг, знамено.
Воскресіння – дія і стан зі значенням воскреснути (ставати знов живим).
Велелюддя – скупчення великої кількості людей.
Всесильний – який має нездоланну внутрішню силу.
Диво – те, що викликає
Твердь – твердінь, тверда поверхня чогось; маса, товща чогось твердого.
144. ЗА ДОБУ ПЕРЕД ПОЛЮВАННЯМ
Вранці наступного дня я з товаришем вирушаю на полювання. Але ще є ціла доба для зборів. Наше полювання мирне. У нас немає ні рушниць, ні куль, ні інших боєприпасів. Немає й мисливських квитків. Проте є фотоапарати. Ми фотографуємо живу природу, особливо болотних птахів: качок, гусок, чирок, чапель тощо.
Звичайно, до полювання треба готувати одяг, взуття, особливо гумові чоботи, не забути взяти годинник, покласти до кишені сірники, перевірити справність човна.
Наше полювання – це гарний відпочинок і корисна справа.
А зараз дістав папір та пишу товаришеві записку, в якій раджу йому взяти побільше плівок для фотографування.
Стиль тексту – публіцистичний.
Вранці – утром, следующего – наступного, товаришем – товаришем, отправляюсь – відправляюся, сутки – доба, охотничьих – мисливських тощо.
146. Стилістичні властивості іменника виявляються у використанні безприйменникового і прийменникового родового відмінка на означення приналежності; в паралельному вживанні закінчень іменників чоловічого роду однини в давальному та місцевому відмінках ( Братові, женихові, чоловікові, молодому та батькам ).
Форма минулого часу дійсного способу дієслів теж має стилістичне навантаження. Вона вживається з метою точного називання часу дії відносно моменту мовлення про неї.
148. Парні повтори слів: йшли та йшли ( Дієсл.); час од часу ( Ім.); темніше та темніше ( Присл.); дужчий та дужчий ( Прик М.); ширше та ширше (присл.); вище та вище ( Присл.); темно-темно ( Присл.).
Ім. присл.
149. Був звичайний березневий день. У день квасило, сніг темнів, осідав, ховався у видолинки й скупо плакав, пускаючи з-під себе тоненькі струмочки. У небі чинилося якесь сум’яття: то наповзали густі сірі хмари, то враз наче хто роздирав їх – і виглядали озерця сліпучої сині. А вночі хмари кудись зникали, в небі розкошував
Прикм.
Блискучий голубуватий місяць. І здавалося, що то од його холодних променів уранці
Дієсл.
Калюжі застигло голубіли.
150. II. Захисно-сторожові, розшукні, патрульно-постові та сторожові собаки-вівчарки призначені для виконання задач охорони державного кордону, підтримання суспільного порядку, боротьби із злочинністю тощо. Для цього в них виробляються навички затримання, охорони та конвоювання порушників, захисту хазяїна, обшуку місцевості, а також охорони об’єкта на рухомому та нерухомому постах.
Найпопулярнішою стала німецька вівчарка. Вона вирізняється здібністю до різноманітного дресирування, чутливістю, уважністю, вірністю людині. У неї врівноважена поведінка, неймовірна працездатність, витривалість. Це найбільш цінна порода службових собак універсального призначення.
Собака – друг людини!
151. Джуро Яремо, мово дідівська, перо, первоцвіт мій, перволюб мій, синку милий, Хомо, Михайло, світе мій, доле моя, лебедочко, голубочко, пане писарю, пане ясновельможний, пане гетьмане, сину, Іване Гнатовичу.
152. ЗОЛОТА МИТЬ
(твір-мініатюра)
Завжди здається, що осінь підкрадається непомітно. Хіба помітиш її перші несміливі сигнали: жовтий або червоний лист серед пишної зелені. І тільки тоді, коли спалахне золотом увесь ліс, коли яскравим полум’ям запалає під вікном клен, дивуєшся: осінь прийшла. І з якою ніжністю дивишся на знайомі місця. Чи не від них у тебе така велика радість на душі, чи не від них сила йде? Але недовго триває золоте свято: тільки мить і не стане цього різнобарв’я. І справді, золота мить!
155. Метафори : стежка народжується, стібок слідів, через день-два (скоро), ледь-ледь заголубіє листва (з’явиться слабо протоптана стежка), починає стежку.
Синекдоха : поміж брунатною яриною.
156. Прикметники : ніжне, чистую ( Стил. забарвл.), щирую (стил. забарвл.), українськую (стил. забарвл.), розумні (стил. забарвл.), дідівської (стил. забарвл.), повна, живої, смутна, солов’їна, прозорої, давня.
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
Види мовленнєвої діяльності.
Ситуація спілкування. Культура мовлення
159. План
1. Мова – найважливіший засіб спілкування.
2. Слухання.
3. Читання.
4. Говоріння і письмо.
5. Мовленнєва ситуація.
Стиль тексту – публіцистичний.
160. Під час спілкування можна визначити риси характеру і культуру людини.
Яка людина, така в неї і мова. Мова – найважливіший засіб спілкування і пізнання.
Кожен із нас повинен оволодівати скарбами мови наших батьків і прадідів, тобто збагачуватися її словами, красою думок і почуттів, відображених у пам’ятках української словесності, і вмінням виражати власні думки. Це найголовніше завдання. Найголовніше тому, що мовлення – то наше духовне обличчя. Воно важливіше за фізичний вигляд, бо виражає нашу суть.
Давньогрецький філософ Сократ, зустрічаючись із незнайомцем, просив: “Заговори, щоб я тебе побачив”. Бо коли ми говоримо, то розкриваємося повністю, І якщо нам не вистачає знань, бракує культури, то цього не приховати ніякими шатами.
Зовсім інша річ, коли ми, збагачені мудрістю народу, спроможні сказати своє, неповторне слово. Саме тоді стаємо цікавими для інших людей.
Не забувайте, що пташку впізнають по пір’ю, а людину – по мові й думкам.
161. Найкраще виховання – власний приклад. Запорукою дотримання приписів етикету с самоконтроль. У ході розмови треба повсякчас пам’ятати про необхідність контролю за словами. Пам’ятай: слово, як стріла, вилетить – не спіймаєш. Слід не забувати, що “тикання” в розмові з незнайомими чи малознайомими людьми вкрай ображає, звучить фамільярно, безцеремонно й може роздратувати. Звертання на “ти” – це ознака особливого довір’я, близькості, симпатії.
Вихована людина усвідомлює свою відповідальність не тільки за слова, а й за інтонацію, яка, зрештою, і визначає характер розмови. Зрозуміло, ні поганий настрій, ні стан здоров’я, ні становище не дають права бути неввічливим, ображати інших людей.
Взаєморозуміння під час спілкування можливе лише за умови доброго, співчутливого ставлення до співрозмовника. Сам добре роби – буде добре й тобі.
162. 1. – Доброго дня панночко! Я вперше у вашому місті і не знаю, де знаходиться Художній музей. Чи не підкажете, як до нього дістатися?
– Із задоволенням. Зараз сідайте на тролейбус (маршрут № 2). На зупинці “Бібліотека ім. Крупської” вийдете, підніметесь угору до бульвару Пушкіна і зліва побачите музей.
– Я Вам дуже вдячний! Спасибі за допомогу!
2. – Хлопчику, вибач, підкажи, будь ласка, котра зараз година.
– П’ять хвилин ка дев’яту.
– Спасибі, до побачення.
3. – Доброго дня! Мені порадили скуплятися у вашому магазині, бо тут завжди якісні товари та ввічливі продавці.
– Дуже приємно це чути. Чим Вам допомогти?
– Мені потрібна гарна сукня.
– Святкова чи повсякденна?
– Святкова.
– Тоді я Вам хочу порадити рожеву. Таким світлооким красуням, як Ви, вона завжди пасує.
– Так, дуже гарна.
– Вам упакувати?
– Так. Я буду брати. Скільки вона коштує?
– Триста гривень.
– Візьміть, будь ласка! Я Вам дуже вдячна.
– Приходьте до нас ще. До побачення!
Бібліографія. Анотація
165. План
1. З чого починається робота з книгою?
2. Що називається бібліографією?
3. Як вміщуються вихідні далі?
4. Що зазначається у вихідних даних?
5. Що таке анотація?
6. 3 чого складається анотація?
7. Де розміщується анотація?
166. І. Теми поданих книг:
1. Культура мови як складова частина культури.
2. Поради і цікаві управи творчого характеру до написання переказів творів.
3. Таїни рідного слова, мовна скарбниця, зібрана ‘в словниках.
4. Вдосконалення мови, складні випадки правопису слів.
5. Шкільний курс української мови.
ІІ. Тема : “Квітни, мово наша рідна” – п. 1, 2,3.
4. Корніяка О. М. Мистецтво гречності: Чи вміємо ми себе поводити? – К.: Либідь. 1995. -96 с.
5. Зарицька І. М., Чикаліна І. О. Українське ділове мовлення. Практикум. – Донецьк: ЦПА, 1997.
Б. Клименко Н. Ф., Карпіловська С. А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. – К.: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, 1998.
167. Просто інформація: п. 1. Елементи оцінки: п. 2,3.
169. АНОТАЦІЯ
1-й варіант
Що? Як? Чому? Світ мистецтва: Популярна дитяча енциклопедія. – Харків: Український фонд міжнародного молодіжного співробітництва.
У цій книзі в популярній формі розповідається про історію виникнення мистецтва, види мистецтв, їх особливості, стилі, про кращі витвори архітектури, скульптури, живопису, декоративно-прикладного мистецтва.
Для зручності читачів і кращого розуміння матеріалу в кінці книги розміщені словник спеціальних термінів і предметно-тематичний покажчик.
Книга призначена для дітей шкільного віку.
2-й варіант
Соболь В. О. З глибини віків: Вивчення давньої укр. літ. в школі: Посібник для вчителя. – К.: Зодіак – ЕКО, 1995. -192 с.
У посібнику в формі подорожей до країни давнього українського письменства подано науково-методичні розробки творчих занять з літератури, поради, які сприятимуть поглибленому ознайомленню із творами давнини, що традиційно вивчались, та з нововведеними до програми.
Посібник призначений для вчителів, учнів, студентів-філологів.
Додаток до вправи 169.
Тематичні виписки як спосіб запису прочитаного
170. План
1. Вміння читати – необхідна риса й ознака інтелектуальної праці.
2. Практичні навички робота з книгою.
3. Складання й оформлення записів.
4. Види записів.
5. Складання плану, виписок, тез, конспектування.
6. Тематичні виписки.
7. Складання виписок.
8. Оформлення виписок у формі цитат.
171. ТЕМА “СРОДНОЇ ПРАЦІ”
“Понад третина байкарських творів Сковороди пройнята саме цією ідеєю. Загалом же його байки, як і філософські та поетичні твори, відзначаються ідейно-тематичним розмаїттям. Окрім байок, присвячених темі “сродної праці”, дослідники виокремлюють ще дві групи”.
В. Соболь. З глибини віків: Посібник для вчителя. – К.: Зодіак – ЕКО, 1995. – С. 170.
ТВОРЧІ РОБОТИ
“Діти залюбки пишуть оповідання з елементами казковості. У таких творчих роботах, де, зазвичай, поєднуються два типи мовлення – опис і розповідь, вони захоплюються красою природи, персоніфікують її”.
О. Довга. Як писати твір: Методичний посібник для вчитєлів-словесників. – К.: “Просвіта”, 1995. – С. 47.
172. САМООСВІТА – РІЧ КОРИСНА
(твір-роздум)
Самоосвіта – це здобуття знань самостійним навчанням поза навчальним закладом, переважно без допомоги вчителя. Здебільшого учні починають займатися самоосвітою в старших класах, коли виникає потреба до поглиблення знань з якогось предмета. Але часто-густо школярі стикаються з труднощами: не знають із чого розпочати, якою літературою скористатися, як виділити найголовніше.
І, на мою думку, в цьому вони потребують допомоги вчителів – добрих і мудрих порадників.
Справжній педагог не відмахнеться, а допоможе скласти план твоєї самоосвітньої діяльності, окреслить перспективи, порадить, які книжки почитати, що з них виписати, Я думаю, що для плідної праці треба обов’язково завести два зошити: перший – для конспектів, а другий – для виконання практичних робіт.
Отака копітка робота обов’язково дасть результат. Не забувай, що праця зробила людину людиною!
Тези як спосіб запису прочитаного
174. 1. Способи запису почутого і прочитаного – план, тези, виписки, конспект. Найчастіше користуються планом, виписками.
2. Є два види тезування – відбір авторських тез із тексту; формування основних положень статті чи розділу книжки власними словами.
3. Вміння складати тези потрібне для підвищення рівня самостійної роботи, розвитку логічного мислення, мовленнєвої культури.
4. Прочитати текст та визначити його основну думку. Поділити текст на частики. Скласти план. Вибирати для тез основні ідеї та положення, записувати словами автора або власними словами, не порушуючи послідовності. Не допускати перекручень змісту тексту.
175. При ознайомленні зі змістом книги я по-перше, читаю титульну сторінку, де є прізвище автора, заголовок, рік видання; читаю анотацію, вміщену на зворотньому боці титульної сторінки; знайомлюся зі змістом, вміщеним на початку або в кінці книги; читаю передмову або вступ. По-друге, під час читання я звертаю увагу на назви окремих розділів, частин або параграфів, вдумливо ставлюсь до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами, з’ясовую значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій, звертаю увагу па посилання та уважно читаю пояснення. По-третє, для кращого засвоєння змісту прочитаного я поділяю прочитаний матеріал на частини, виділяю в них найголовніше, складаю план, тематичні виписки, тези або конспект.
Конспектування прочитаного
178. План виступу на тему
“Про необхідність складання тез і виписок”
1. Вступна частіша.
2. Тематичні виписки – особливий спосіб запису змісту почутого або прочитаного.
3. Тези – спосіб запису прочитаного.
4. Виписки та тези – важливий засіб підвищення рівня загальної культури школярів.
5. Висновки (про необхідність складання тез і виписок).
181. ЛІТЕРАТУРА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА
(конспект літературно-критичної статті)
Література – вся письменність, яка має суспільне значення. Види літератури: художня, публіцистична, наукова, науково-популярна, інформаційна. Особливості художньої літератури (відображення життя в художніх образах, які є узагальненням людських типів, картин природи, інтер’єрів, предметів). Отже, література моделює дійсність більш глибокої повно, ніж інші види мистецтва.
Літературі властиве національне й загальнолюдське. Це поєднання особливостей національного життя, в якому порушуються проблеми, які мають загальнолюдське значення. Національна своєрідність виявляється в темах творів, в характері втілення, у мові. За словами Франка, “кожний письменник схожий на дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій національний грунт, намагається віссати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків”.Своїми темами творчість Т. Шевченка має загальнонаціональний характер.
Правда художня – це правда, створена письменником на основі спостереження, узагальнення того, що він бачив (показ скли і слабкості визвольних змагань народу у новелах М. Коцюбинського). Правда художня виживає на основі правди історичної. Письменник правду історичну відбирає, осмислює, узагальнює й переносить на сторінки твору.
Творча праця письменника – складна, індивідуальна. Поряд з індивідуальністю письменники мають багато спільного у відборі матеріалу, осмисленні кого. Результат праці письменника залежить від його творчої уяви, напруженої роботи, творчої інтуїції, вивчення життєвих закономірностей.
Кожна національна література має свої традиції, і ці традиції засвоюються іншими літературами. Всі письменники проходять через певну літературну школу, вчаться на досвіді попередників, а вже потім виявляють своє новаторство.
Новаторство в літературі – це оновлення й збагачення змісту і форми творів. Тарас Шевченко підніс українську літературу на якісно новий щабель розвитку завдяки використанню фольклорних та романтичних традицій попередників.
Українська новелістика початку XX ст., збагачується: а) новими темами; б) ідеями; в) образами; г) ліризмом, драматизмом.
Публіцистика – вид, рід журналістики. Види публіцистики: нариси, статті, фейлетони, памфлети, репортажі. Вони викривали реакційне, від жиле. Публіцистичний струмінь ставав складовою частиною літературно-критичних статей багатьох відомих письменників.
Виступ на зборах, семінарських заняттях
184. Вимоги:
А) уявляти мету, а також те, що і як сказати слухачам;
Б) викласти суть певного питання;
Б) дати оцінку, підкріпити своїми доказами, прикладами;
Г)побудувати звернення до слухачів.
Виступ може бути підготовлений – коли попередньо визначаються основна думка, положення доповіді, добираються факти, готуються висновки.
Може бути не підготовлений (імпровізація) – виголошення промови, віршів без попередньої підготовки.
II. 1. Мені відомі 4 варіанти підготовки до виступу: написати весь текст виступу, потім прочитати його; написати текст для себе і проголосити його по пам’яті; підготувати короткі записи; виступати без записів.
2 . Я вважаю, що текст треба перед виступом знати.
3. Виступ повинен бути емоційним, виразним. Виступаючий повинен спостерігати за виразом обличчя слухачів, установлювати контакт з аудиторією.
186.1. Робочі матеріали до виступу на класних зборах:
1. Дружба — особливий тип моральних стосунків між людьми.
2: . Дружба виникає не відразу, вимагає постійної роботи.
3. Дружбу не можна випросити, ні купити, ні силою вирвати.
4. Друг потрібен завжди.
Б, Справжню вірність ніщо не затьмарить.
6. Оберігайся того друга, що любить твого ворога.
7. Друга пильно обирай.
II. Працюй з пам’яткою.
Підготовлений виступ на зборах
187. Тези прочитаного:
1. Закоханий у себе оратор виступає перед аудиторією, щоб послухати себе.
2. Такі промовці не користуються успіхом.
3. Гарна промова цікавитиме всіх.
4. Здатність дбати про слухачів – передумова успіху.
5. Коли в залі тиша, виступ успішний; якщо слухачі розмовляють – ознака невдалого виступу.
189.1. Я вважаю, що учень правильно зрозумів подану тему. Він виділив основну думку. Дружба – особливий тип моральних стосунків. Але в роботі власне ставлення до даного питання поверхове. Цей уривок можна вважати вступом до виступу, якщо поширити власну думку. “Я вважаю, що не можна заводити дружбу з людиною, яка не відрізняє правої руки від лівої”.
Конспектування висловлювання, що сприймається на слух.
191. Основна думка: у конспектуванні найголовніше – доцільність і зрозумілість.
Тези:
1. Треба вміти конспектувати статтю або лекцію.
2. Конспект складається з плану, з основних положень, прикладів.
3. Конспект почутого ведеться в окремому зошиті.
4. Конспектування висловлювання, що сприймається на слух, обмежене в часі.
5. Треба правильно скорочувати слова.
6. Отже, у конспекті найголовніше – доцільність, зрозумілість.
192. Конспект почутого художнього тексту:
Без верби й калини нема України. Калина коло хати – ознака оселі українця. У саду кущі калини розростаються, милуючись білим цвітом навесні. Калина – символ родинного благополуччя і достатку.
193. У СВІТІ ЦІКАВОГО
(повідомлення)
Азбука була створена в IX столітті. У1708 році було запроваджено спрощений варіант.
У формуванні алфавіту брали участь Т. Шевченко, П. Куліш.
Азбукою, яка була створена в IX столітті, користувалися в Київській Русі. Спрощеним варіантом друкували книжки.
У 1991 р. до азбуки була включена буква Г [г]. Алфавіт є засобом передачі писемної мови.
Стаття в газету на морально-етичну тему
196.І. Основна думка : людей бездарних не буває, кожна людина – особистість.
II. Використані мовні засоби, за допомогою яких впливають на читача, намагаються переконати його. Звернення до емоційно-оціночних слів ( Сердито заперечив, наївний лист, було б безглуздо стверджувати тощо.)
Застосовані сталі вирази (” Особистістю є кожна людина “).
197.II. ПОСПІШАЙТЕ РОБИТИ ДОБРО!
(стаття)
Якою скромною не була б добра справа, вона залишає позитивний слід у душі. І це справді так. Росте людина… Її життя розпочинається світанком душі – дитинством. Назавжди залишається воно у пам’яті як потаємне і світле.
Здавалося б, життя наскрізь прекрасне. Але звідки ж тоді беруться зло, байдужість, з якої виростає бездушність та жорстокість? Вони народжуються там, де око дитяче не спалахує радістю, коли бачить живу істоту, коли не відчуває краси квітів, коли не помічає сльози ка очах інших… Роздумуючи про байдужість, приходиш до висновку: як заважає зона жити, яку шкоду несе нам! Давайте будемо добрими, чуйними у ставленні до інших. Це зовсім не важко, почніть з малого. Вітаючись із знайомими, подаруйте їм лагідну посмішку. Звільніть місце хворій або старій людині у міському транспорті. Посадіть дерево, подаруйте квітку на свято близьким, знайдіть щирі слова другу, слова вдячності сусіду, допоможіть літній жінці. Запитуючи у перехожого про щось, використайте такі слова, щоб йому з вами приємно було б спілкуватися.
І тоді побачите, що і вам буде легко на серці від того, що ви роздаєте по краплиночці всім добро своєї душі, і людям радісніше буде жити у цьому тривожному світі.
Робота над виправленням помилок, допущених у письмовому переказі чи творі
199.1. Ми звикли тільки брати, але не звикли віддавати. Скажете, що це не так? А чи відчували ви хоч раз задоволення від того, що комусь зробили щось добре просто так, не вимагаючи за це нічого?
Ось, наприклад, працює біля верстата робітник. Закінчилася зміна. Пора вже йти додому, а вмитися нічим. Потім він заходить у гастроном і обурюється, що немає ковбаси. А сам на своєму робочому місці стільки браку наробив або ж взагалі нічого не зробив. І через нього комусь не вистачило чайника, холодильника чи ще чогось. Кажуть, що на наших вулицях брудно, що двірники погано працюють. Але ніхто при цьому не замислюється над тим, що “чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять”.
Тому я, учень десятого класу, вважаю, що людина повинна жити не тільки для себе, а й для інших людей, повинна прагнути, щоб іншим жилося легше. Нам всім треба позбавитися байдужості. Тоді і злочинів буде менше, і жорстокість зникне.
IІ. Я не погоджуюсь з думкою автора щодо покарання злочинців. Тому, що дуже часто важко встановити, хто здійснив злочин. Але, дійсно, люди втрачають духовні цінності. Вони стають байдужими до інших людей, до долі своєї країни. І це породжує жорстокість, злочинність. Тому нам всім треба змінити своє ставлення до оточення.
Відгук на твір мистецтва
202. II. а) Речення, е яких висловлена думка про ілюстрації: При перегляді альбому репродукцій відомого майстра книжкової ілюстрації, заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Базилевича вражає своєрідність, багатогранність таланту, широка творчого діапазону художника (в цьому реченні автор зробив стилі стичну помилку).
Анатолій Базилевич – один з найкращих рисувальників у сучасному українському мистецтві. Його рисунок легкий, невимушений, гнучкий, точний. Проте, коли переглядаєш “Енеїду” в оформленні Базилевича, не можна не дивуватися його талантові блискучого рисувальника й дивовижного відтворювана письменницького світобачення й світовідчуття. Захоплює простота, гармонійність конструкторського вирішення цього видання, де немає нічого зайвого.
Чудово подає майстер елементи обрядів, звичаїв, побуту, але не зловживає ними.
Б) Речення, в яких дається аналіз художніх достоїнств творів митця: Визначальна риса самобутньої мистецької особистості Базилевича – природне почуття гумору. Саме в цьому виявляється органічна близькість художника до фольклору, який живить мистецтво Базилевича не лише образами, а й художніми прийомами.
Саме гостротою рисунка А. Базилевич домагається тієї психологічної виразності образів, яка, власне, й приваблює в його ілюстраціях.
Поряд з героїчними сценами та дотепними бурлескними картинками, сповненими незлобного гумору, в ілюстраціях “Енеїди” чимало гострих сюжетів, де Базилевич слідом за Котляревським вдається до нещадної соціальної сатири.
Він вдало поєднує чорний і червоний кольори з пружним і виразним контурним рисунком, досягає необхідної комічності у змалюванні образів, особливо негативних.
Отже, усе, зроблене Базилевичем у царині книжкової графіки, дає підстави стверджувати, що характер художника базується на двох найвиразніших началах, які гармонійно співіснують у його творчості, – на пафосі й сатирі.
203. Форми відгуку: 1) стаття в періодику, розповідь; 2) лист, розповідь; 3) рецензія, лист, стаття в періодику. .
205. Чи часто ви читаєте книжки філософської направленості?
– Це ж сумно та не цікавої – скажете ви. І будете не праві.
У кожного з нас бувають різні неприємності в житті, але, на жаль, ми не можемо їх подолати. Я вам пропоную у цьому випадку прочитати “Філософські повісті” Вольтера.
Ця книжка допоможе вам знайти вихід із депресивного стану, із зацікавленням дивитись на життя. Вражає те, що написані у XVI столітті повісті піднімають питання людського буття, актуальні й сьогодні. Деякі з творів починаються у формі розповіді про звичайну або навіть фантастичну подію.
Автор захоплює нас незвичайною поведінкою героїв у тій чи іншій ситуації, яка тут же обгрунтовується цікавими та оригінальними поглядами письменника. Тому читач, разом із героями повістей, навчається терпінню, дивується багатогранності людської суті, радіє пережитим емоціям.
Думки автора інколи дивують своєю гостротою, сатирою та глибиною розуміння людської душі.
На жаль, книга не має ілюстрацій, але, я думаю, ваша уява намалює велике різноманіття чудернацьких витворів мистецтва.
Я переконана, що ця книга вразить вас і допоможе по-іншому сприймати сучасність, а також змінить ваші погляди на твори філософського спрямування.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...