Однопартійний уряд

Related posts:

1. Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні партії або вони заборонені і перебувають на нелегальному становищі; 2) коли представлені у парламенті політичні партії не можуть досягти домовленості щодо створення постійно діючої парламентської більшості і формування на її […]...
2. Уряд Політологічний словник Уряд (англ. government – керування, правління; фр. gouvernment – управління)- вищий орган у системі виконавчої влади держави, підпорядкований парламенту і главі держави, який здійснює державне управління суспільними справами, впроваджує в життя рішення законодавчої влади та забезпечує дотримання встановлених у державі законів, наділених для цього політичною виконавчою владою. Найпоширеніші назви У. – “Кабінет Міністрів”, […]...
3. Кабінет Міністрів (Уряд) України Кабінет Міністрів (Уряд) України – центральний колегіальний орган державної виконавчої влади, підпорядкований Президентові України і відповідальний перед ним. Згідно з Конституцією України та Конституцій ним Договором Президент призначає Прем’єр – Міністра України і формує новий склад Уряду у місячний строк після вступу на посаду або з дня відставки попереднього Уряду. До складу К. М. У., […]...
4. ЛІДЕР ПОЛІТИЧНИЙ ЛІДЕР ПОЛІТИЧНИЙ – глава держави, керівник політичної партії, громадської організації, народного руху тощо, який має високий авторитет, реальну владу і здатний здійснювати її задля розв’язання соціальних і політичних завдань....
5. Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і повноважень) тієї чи іншої партії на своїх членів, а також спроби чинити вплив на населення загалом або окремі його верстви. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. […]...
6. Курс політичний Політологічний словник Курс політичний – довготривале спрямування діяльності політичних інститутів відповідно до одного або кількох політичних завдань. К. п. оформлюється у вигляді політичних декларацій, політичних платформ чи програм, конституцій, які і є основою політичної діяльності держави, політичних партій, організацій, рухів, інших суб’єктів політики. К. п. держави визначається залежно від характеру її політичної системи, особливостей державних […]...
7. Підданство Політологічний словник Підданство (citizen-ship, nationality) – 1) належність особи (осіб) до тієї чи іншої держави з монархічною системою правління; 2) те ж саме, що й громадянство, тобто належність до громадян (підданих). М. Головатий...
8. Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К. – назва, наприклад, закритих зборів членів Демократичної партії США в кожній з палат Конгресу США. Збори проводяться на початку кожної сесії для обговорення політичних та організаційних питань. Рішення К. є […]...
9. Уряд у системі економічного кругообігу як власник, виробник і споживач УРОК 59 Уряд у системі економічного кругообігу як власник, виробник і споживач Мета уроку: з’ясувати особливу роль держави в системі народногосподарського кругообігу; розкрити особливості кругообігу планової та ринкової економік; навчитись аналізувати прояви недоліків держави в реалізації соціально-економічної політики, виборі методів і засобів державного регулювання економіки; розвивати економічне мислення. Основні поняття: кругообіг ресурсів, продуктів, доходів; економічні […]...
10. Система однопартійна Політологічний словник Система однопартійна – сутнісна характеристика політичної влади, яка реалізується за допомогою однієї політичної правлячої партії, за відсутності знаходження при владі інших партій, які були б опозиційними правлячій. Вирізняють здебільшого дві групи причин, що зумовлюють С. о. Перша – відсутність у суспільстві зрілої соціально-класової структури через недостатньо розвинуту економіку, низький рівень політичної культури, слабко […]...
11. Республіка парламентська Політологічний словник Республіка парламентська – форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність. У Р. п. парламент самостійно формує уряд (кабінет міністрів) з числа лідерів тих політичних партій, які є більшістю у нижній палаті парламенту. Практично у більшості Р. п. парламент обирає і […]...
12. Міхельс Роберт Політологічний словник Міхельс Роберт (1876 – 1936) – німецький історик, економіст, соціолог. Вважається одним із засновників політичної соціології. Найпопулярніша праця – “Соціологія політичної партії в умовах демократії” (1911). Діяльність партій, у тому числі німецьких соціал-демократів, італійських анархо-синдикалістів М. вивчав і аналізував критично, вважаючи, що вона призводить до певної олігархізації. Те ж саме стосується лідерів (вождів) […]...
13. Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може бути різним за формою: нота, меморандум, заява тощо, а також за змістом – від простого зондажу чи прохання до рішучого протесту. Водночас Д. повинен здійснюватися з дотриманням загальноприйнятих норм міжнародного […]...
14. Партія парламентська (партії парламентського типу) Політологічний словник Партія парламентська (партії парламентського типу) – партія, що зорієнтована на парламентську роботу, на функціонування в рамках парламентаризму (тобто самого парламенту, а також місцевих, комунальних, муніципальних, провінційних та інших представницьких органів); партія, що працює в парламенті або представлена фракцією в парламенті. З-поміж усіх функцій основною для П. п. є розробка стратегії виборчих кампаній, програм […]...
15. Для чого існують парламенти? Які основні ознаки й особливості парламентської влади? 55 Для чого існують парламенти? Які основні ознаки й особливості парламентської Влади? Головний принцип парламентської системи полягає в тому, що уряд формується не главою держави – президентом, а лідерами партій парламентської більшості. Таким чином, уряд відповідальний перед парламентом, а парламент має право виражати йому довіру або недовіру. Якщо більшість депутатів голосують за вотум недовіри урядові, […]...
16. Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія) особу, що обіймає вищезазначену посаду, називають канцлером. Водночас є випадки, коли у деяких президентських республіках, наприклад, у США, посади прем’єр-міністра не існує взагалі, а уряд очолює безпосередньо президент. В Україні […]...
17. Папа Римський Політологічний словник Папа Римський (Ропе; лат. papa від грецьк. pappas – батько) – глава католицької церкви і держави Ватикан. П. Р. обирається на все життя колегією кардиналів (з 1889 р. завжди з кардиналів) таємним голосуванням. М. Головатий...
18. Лексикон Політологічний словник Лексикон (lexicon, від грецьк. lexikori) – словник; запас слів, понять, висловлювань, типовий для тієї чи іншої сфери діяльності (економічної, політичної, духовної, соціальної тощо). М. Головатий...
19. Багатопартійність Політологічний словник Багатопартійність – одна з поширених засадничих умов облаштування демократичного ладу, коли інтереси суспільних верств відповідним чином виражаються політичними партіями, які змагаються, ведуть між собою боротьбу за владу і здійснюють визначальний вплив на суспільно-політичні події. Багатопартійність реальна і має сенс на існування там, де партії мають вагому соціальну базу, репрезентують суттєві інтереси громадян, справді […]...
20. ФІНАНСИ Культурологічний словник ФІНАНСИ (франц. finance, від лат. finantia – платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави. Ф. державні – сукупність усіх коштів, що є в розпорядженні держави; соціально-економічна суть Ф. зумовлюється характером економічного ладу суспільства та його політичної надбудови (держави)....
21. Адлер Фрідріх Політологічний словник Адлер Фрідріх (1879 – 1960) – австрійський політичний діяч, філософ, письменник. Як і його батько Віктор Адлер – засновник і керівник Соціалістичної партії Австрії – Фрідріх працював на інтереси соціалістів, редагував і видавав друковані органи цієї партії. Був депутатом австрійського парламенту (1919 – 1923 рр.). У 1940 р. емігрував до США. Спочатку в […]...
22. Іноземець Політологічний словник Іноземець (іноземні громадяни) – людина, що перебуває на території чужої держави і не є її громадянином. Іноземні громадяни (foreing citizens) – особи, що не є громадянами цієї держави і мають підтвердження своєї належності до громадянства іншої держави. М. Головатий...
23. Форми організації державної влади та форми організації держави – ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 3. Форми організації державної влади та форми організації держави У різні періоди людської історії сформувалися різні форми правління. Це, передусім, абсолютна монархія (самодержавство), за якої верховна державна влада юридично належить одній особі – монархові, що обіймає цю посаду, як правило, в заведеному порядку престолоспадкування. За абсолютизму неминучі […]...
24. Державність Державність – термін, який вживається: 1) як синонім держави в цілому, держави відповідного історичного типу або для визначення певного етапу у розвитку держави того чи іншого типу; 2) для визначення системи політичної організації суспільства чи системи органів держави (державного апарату). Д. знаходиться у відповідному зв’язку з суверенітетом тієї або іншої держави. У “повному обсязі” Д. […]...
25. Меншовизм Політологічний словник Меншовизм – ідеї меншовиків, фракції Російської соціал-демократичної робітничої партії, що сформувалася на з’їзді РСДРП у 1903 р., який знаменував початок розколу партії на “твердих” марксистів” – “більшовиків” під проводом Леніна (1870 – 1922) і “м’яких” – меншовиків, що їх очолили Ю. Мартов та Аксельрод (від російських слів “більшість” і “меншість”). Основні суперечки на […]...
26. АбсурдизмДемократичний централізм Політологічний словник Демократичний централізм – розроблена В. І. Леніним доктрина, яка згодом стала однією з догм радянського комунізму, основною засадою організаційної побудови та діяльності КПРС. Практично Д. ц. Опирається на дві основні ланки. По-перше, члени кожної ланки політичної ієрархії (партія, держава) обираються членами нижньої ланки шляхом голосування. По-друге, хоча на початковому етапі заохочується вільне обговорення […]...
27. Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот Політологічний словник Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот (1830 – 1903) – державний діяч Великобританії, маркіз. У 1866 – 1867, 1874 – 1878 pp. міністр у справах Індії, в 1878 – 1880 pp. – міністр закордонних справ. З 1881 p. – лідер консерваторів у палаті лордів, згодом – Консервативної партії. В 1885 – 1886, 1886 – […]...
28. Дуумвірат Політологічний словник Дуумвірат (від лат. duumviratus – двоначальність, від duo – два і vir – чоловіки) – спосіб організації влади (форма правління), для якої характерно, що владу уособлюють дві перші особи, тобто влада двох. У такому разі владні повноваження розділяються. У Стародавньому Римі спільне правління двох найвищих посадових осіб у колоніях і муніципіях; у Спарті […]...
29. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
30. Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...