ОКЕАНОГРАФІЯ

Related posts:

1. ЦИКЛІЧНІСТ Екологія – охорона природи ЦИКЛІЧНІСТЬ – закономірне повторення процесів в абіотичному середовищі, напр. циклічність коливань земної кори, припливи та відпливи, циркуляція атмосфери, води в океанах тощо....
2. ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ – чинник, дія якого повторюється з чіткою циклічністю (напр., припливи та відпливи моря). До Ч. п. організми, як правило, пристосовуються....
3. ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ Екологія – охорона природи ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ – періодичні коливання рівня моря, атм. тиску та деформації твердого тіла Землі, що відбуваються під дією сил гравітації. За періодичністю П. та В. поділяють на півдобові, добові і мішані. Амплітуда і характер П. та В. залежать від взаємного розміщення Землі, Сонця й Місяця, а також від геогр. широти, […]...
4. МІКРОПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи МІКРОПОПУЛЯЦІЯ – 1) нечітко визначений термін для описання частини популяції. М. не здатна до тривалого самопідтримання і тому лише разом з ін. М. становить стійку систему популяції; 2) сукупність особин одного виду, що мешкають у певних межах одного біогеоценозу, 3) синонім терміна “дем” або групи споріднених демів....
5. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
6. ГІГАНТОМАНІЯ Екологія – охорона природи ГІГАНТОМАНІЯ – надмірна пристрасть до всього велетенського, грандіозного, зокрема у природокористуванні (надпотужні ГЕС, водосховища, зміна напряму течії річок тощо)....
7. ІНДИКАТОР Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР – фіз. явище, хім. речовина або певний організм, наявність, кількість або зміна стану яких указують на характер чи зміну властивостей довкілля. Застосовують І. візуальні, акустичні, тактильні та ін....
8. НЕКТОН Екологія – охорона природи НЕКТОН – сукупність пелагічних тварин, здатних активно плавати, протистояти течії і долати значні відстані. Нектонними організмами є китоподібні, риби, головоногі молюски тощо. До Н. належать також тварини, які розмножуються на суходолі, а живляться у воді, напр. ластоногі, водяні черепахи, пінгвіни. Усі вони мають обтічну форму тіла та ін. спец, пристосування для […]...
9. СПОРУДА БЕРЕГОЗАКРІПЛЮВАЛЬНА Екологія – охорона природи СПОРУДА БЕРЕГОЗАКРІПЛЮВАЛЬНА – певна конструкція, що захищає береги від руйнівної дії хвиль, течії, льодоходу тощо....
10. Основні фізичні поняття 4. Основні фізичні поняття Матерія – це все, що реально існує у світі, на Землі й поза нею, що ми можемо бачити, сприймати, відчувати нашими органами чуття. Основна властивість матерії – її рух. Існує у двох видах – речовина і поле (гравітаційне, електричне, магнітне, світло, радіохвилі та ін.). Фізичне явище – це всяка зміна, перетворення […]...
11. ЗЕЛЕНІ Екологія – охорона природи “ЗЕЛЕНІ” – політ, течія, оформлена чи неоформлена як політ, партія, що виступає за збереження середовища життя (проти ядерної загрози, за чистоту атмосфери, води тощо). “3.” особливо активні у країнах Зх. Європи (Австрії, Великій Британії, Німеччині, Данії, Італії, Іспанії, Португалії та ін. країнах). У Німеччині “3.” входять до складу бундестагу. Політичне обличчя […]...
12. АВЕНЮ Екологія – охорона природи АВЕНЮ – у Франції, Англії, США та деяких інших країнах – широка вулиця, звичайно обсаджена деревами....
13. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
14. ТЕПЛОВІ ЯВИЩА Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ §1 . ФІЗИКА – НАУКА ПРО ПРИРОДУ 3. ТЕПЛОВІ ЯВИЩА Тепловими явищами є нагрівання та охолодження тіл, а також переходи речовини, з якої складаються тіла, з одного стану в інший (з газоподібного в рідинний1 і навпаки та з рідинного у твердий і навпаки). Теплові явища дуже поширені в природі й […]...
15. ЦВІТІННЯ ЛИМАНІВ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ЛИМАНІВ – явище масового розвитку деяких видів водоростей, зумовлене періодичною дією припливів. Чим вища амплітуда припливів, тим вищий продукційний потенціал, оскільки плинна вперед і назад вода забезпечує інтенсивне вимивання продуктів дисиміляції і перенесення поживних та біогенних речовин, у зв’язку з чим організми можуть вести прикріплений спосіб життя, який не потребує […]...
16. ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ – ландшафт, прир. рослинність якого значною мірою замінена посівами с.-г. культур. Синонім – ландшафт с.-г....
17. МІНЕРАЛ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛ – 1) переважно тверде, досить чітко фізично та хімічно відокремлене від ін., відносно однорідне за складом та властивостями тіло у складі гір. порід, руди та метеоритів. У земній корі налічують 3 тис. М. (силікати, оксиди, гідроксиди, карбонати, сульфіди, фосфати тощо); 2) синонім будь-якої неорг. речовини....
18. ДРЕНАЖ Екологія – охорона природи ДРЕНАЖ – 1) система заходів осушення місцевості шляхом штучного зниження рівня грунтових вод або їх відведення за допомогою канав, труб тощо; 2) осушення, вентиляція чи зрошення грунтів за допомогою відкритих або закритих дренів; 3) відведення підземних вод; 4) синонім поняття “гідрографічна мережа”....
19. РЕОФІЛИ Екологія – охорона природи РЕОФІЛИ – тварини, які живуть у проточних водах. Р. є своєрідними екол. угрупованнями, адаптованими до умов змінного середовища. Серед Р. переважають водяні тварини, що пристосувались до життя в проточних водах (річках, струмках, на мор. мілководдях, які омиваються припливно-відпливними течіями). Р. – чіткі аероби і потребують постійного притоку свіжої води. Деякі Р. […]...
20. ДЕФІЦИТ КИСНЮ Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ВОДІ) – різниця між макс. кількістю кисню, яка може міститися у воді за даних т-ри та тиску, та фактичною кількістю кисню у воді....
21. ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в літературі із проблем якості води)....
22. М’ЯКІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи М’ЯКІСТЬ ВОДИ – низький вміст у воді карбонатів кальцію та магнію. Протилежне до жорсткості води – значного вмісту цих речовин у воді....
23. ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНА – 1) синонім поняття “пам’ятка державна”, тобто та, що перебуває під охороною держави; 2) у розумінні “пам’ятка нац. культури” – будь-який об’єкт, у т. ч. прир., з ознаками нац. культури або пов’язаний з цією культурою: від виду тварини чи рослини до літературного твору (письмового або усного)....
24. САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє вміст у воді кисню, адже всі процеси розкладання відбуваються з його поглинанням....
25. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
26. ЗАБЕРЕГИ Екологія – охорона природи ЗАБЕРЕГИ – смуги тонкої нерухомої криги вздовж берегів водойм (річок, озер, водосховищ). Розрізняють такі 3.: первинні, що утворилися внаслідок намерзання криги вздовж берегів до льодоставу; наносні, які нагромаджуються внаслідок змерзання крижин і шуги під час льодоходу; залишкові, що залишаються біля берегів водойм після їх скресання. Швидкість наростання 3., товщина криги, площа […]...
27. АДЕКВАТНІСТЬ Екологія – охорона природи АДЕКВАТНІСТЬ – відповідність, тотожність змін процесу, явища тощо тим змінам, які відбуваються в ін. процесі чи навколишньому середовищі....
28. ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ Екологія – охорона природи ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ – ступінь відповідності потреби у воді фактичному забезпеченню водоспоживача (біотичного угруповання місцевості, підприємства тощо)....
29. ФЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ФЕНОЛОГІЯ – наука про сезонні явища в живій і неживій природі. Реєструє і вивчає явища, пов’язані зі змінами пір року, напр. строки утворення та сходження снігового (льодового) покриву, сезонні фази розвитку рослин, сезонні особливості розвитку й активності тварин (сплячка, діапауза, линяння, міграції). Становленню Ф. як науки в середині XVIII ст. сприяли […]...
30. БІОАКУСТИКА Екологія – охорона природи БІОАКУСТИКА – галузь біології, що вивчає голоси і звукове спілкування тварин. Тісно пов’язана з екологією, етологією, морфологією тварин та фізіологією органів, що виробляють і сприймають звукові сигнали, а також акустикою. У процесі еволюції зросли складність і надійність звукового спілкування тварин, відбувся перехід від “механічного” голосу, створюваного тертям різних частин тіла, до […]...
31. ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ Екологія – охорона природи ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю вільних та обмінних йонів (водню, алюмінію тощо) у воді та грунті (рН цих середовищ)....
32. СТРІМНИНА Екологія – охорона природи СТРІМНИНА – ділянка течії річки із значною швидкістю. Бурхлива течія в каналах, річках при вузькому фарватері утруднює судноплавство, спричинює ерозію берегів....
33. АНТИПАСАТИ Екологія – охорона природи АНТИПАСАТИ – повітряні течії Зх. напрямку у верхніх шарах тропосфери тропічної зони. Переміщуються над пасатами у зворотному до них напрямку....
34. ПОЛІБІОНТ Екологія – охорона природи ПОЛІБІОНТ – організм, що живе в середовищі кількох фаз або агрегатних станів (у воді, грунті, льоді тощо) або в організмі хазяїна (для паразитів), що мешкає в середовищі різних фаз....
35. ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) Екологія – охорона природи ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) – найбільше джерело забруднення пов. басейну. Т. дають понад половину викидів оксиду сірки(ІУ) та четверту частину викидів оксидів азоту. Крім того, вони дають теплові відходи, які також створюють навантаження на навколишнє середовище....
36. ЗАМУЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАМУЛЮВАННЯ – 1) відклади наносів у зрошувальних каналах, водосховищах та в ін. водних об’єктах (вода в яких стоїть або поволі тече), що привносяться водою. 3. часто посилюється внаслідок госп. діяльності людини, напр. змивання грунту з ланів; 2) відклади в річковій заплаві наносів від повені або алювію з ярів; 3) метод меліорації […]...
37. ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) Екологія – охорона природи ФІЛЬТРАТОР (ОРГАНІЗМ) – організм, якому властивий специф. спосіб живлення, що базується на фільтруванні мікро – та макроскопічних об’єктів у воді (напр., беззубка, асцидія тощо)....
38. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
39. РЕЗЕРВАТ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ – охоронна прир. територія з режимом заказника або заповідника, де основним об’єктом охорони є один з елементів природоохоронного комплексу. Об’єктами охорони можуть бути запаси мисливсько-пром. птахів, звірів або риб, рідкісні види тварин і рослин тощо. Термін “Р.” застосовується переважно до зарубіжних охоронних територій, іноді Р. наз. заповідники або заказники, щоб […]...
40. СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ – підвищення чутливості організмів до повторного впливу певних подразників – деяких речовин, т-ри, світла тощо. Напр., після дії на організм ІЧ-випромінювання або низьких т-р зростає його чутливість до впливу йонізуючого випромінювання; введення в клітину деяких барвників спричинює високу чутливість її до світла....