ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ПРИ СЛОВОЗМІНІ ТА СЛОВОТВОРЕННІ, МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ
Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему
§ 20. ОСНОВНІ ІСТОРИЧНІ ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ПРИ СЛОВОЗМІНІ ТА СЛОВОТВОРЕННІ, МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ
Мовозначні студії
207. Прочитайте. Випишіть парами слова, у яких спостерігається
Чергування приголосних. Визначте умови чергування (словозміна чи словотворення).
1. Сьогодні я в морі любові, душа, як у зорях блакить, а сніг, наче квіти бузкові, на вітах каштанів лежить (В. Сосюра). 2. Вічний революцьонер – дух, наука, думка, воля – не уступить пітьмі
208. Розгляньте схему. Доповніть її власними прикладами. Опрацюйте теоретичний матеріал
[ г ] – [ ж ] – [ з ]: нога – ніженька – нозі
[ к ] – [ ч ] – [ ц ]: юнак – юначе – юнацький
[ х ] – [ ш ] – [ с ]: рухає – рушати – в русі
Винятки: рушник, рушниця, дворушник, соняшник, мірошник, торішній, сердешний, які походять від слів рука, сонце, серце, мірка, торік, бо в них відбулася дисиміляція (-чн – змінилося на – шн-: ручник – рушник, мірочник – мірошник та ін.).
Чергування [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] дуже давнє. Воно властиве всім слов’янським мовам. Приголосні [г], [к], [х] колись були твердими і не могли пом’якшуватися, тому вони могли стояти тільки перед голосними заднього ряду [а], [о], [у], [-&p;] (йор). Коли ж ці приголосні потрапляли в позицію перед голосними переднього ряду [е], [и], [і], [ь] (єр), які вимагали пом’якшення попередніх приголосних, то вони відповідно змінювалися на [ж’], [ч’], [ш’], які на українському грунті стверділи і перейшли в [ж], [ч], [ш]. Так виникло чергування [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш].
Зміни [г], [к], [х] на [ж], [ч], [ш] перед голосними переднього ряду називають першим перехідним пом’якшенням.
Зміна [г], [к], [х] на [з”], [Ц], [С] відбулася також у спільнослов’янський період, але пізніше. Це чергування зветься другим перехідним пом’якшенням, оскільки воно пов’язане з пом’якшенням приголосних перед [й].
Практикум
209. Прочитайте. Випишіть дієслова, у яких відбулося чергування приголосних, доберіть дієслово, що підтверджує наявність чергування.
1. Ой, у полі вітер дише, билину колише; козаченько до милої чотири листи пише. 2. Соловейку сизокрилий, скажи правду, де мій милий! (Нар. творчість). 3. Ось я тобі службу нараджу. 4. Коли ми тут сваримось і миримось, у ворота хтось возом уїжджає (3 тв. Марка Вовчка). 5. Тьму світло переможе, щоб не було негод (В. Сосюра).
Перлина фразеології
210. Самостійно складіть таблицю “Чергування при дієвідмінюванні”.
Прочитайте прислів’я. Що вказує на час їх виникнення? Знайдіть усі зміни звуків у словах.
1. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. 2. Козацькому роду нема переводу. 3. Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде. 4. Це той пан Корецький, що втік з-під Корсуня по-молодецьки! 5. Віз ламається – чумак розуму набирається. 6. Доля чумацька гірка і щастя щербате.
211. Розгляньте таблицю. З’ясуйте, про який спосіб словотвору йдеться. При творенні яких частин мови відбувається зміна приголосних?
Зміни приголосних фонем
Звуки | Поєднуються із суфіксами | Замінюються на | Приклади |
[г], [ж], [з] | -ськ-, – ств- | -зьк-, – зтв- | Убогий – убозтво, Париж – паризький |
[к], [ч], [ц] | -ськ-, – ств- | -цьк-, – цтв- | Козак – козацтво, ткач – ткацький |
[х], [с], [ш] | -ськ-, – ств- | -ськ-, – ств- | Товариш – товариство, чех – чеський |
[с] | -ш- | [шч] (-Щ-) | Високий – вищий |
[г], [з], [ж] | -ш- | -жч- | Низький – нижчий, дорогий – дорожчий |
[ц’к] | -ин- | -чч- | Німецький – Німеччина, вояцький – вояччина |
[с’ к], [ск] | -ин-, – ан- | [шч] (-Щ-) | Черкаський – Черкащина, пісок – піщаний |
[ск], [ст] | -а- | [шч] (-Щ-) | Вереск – верещати, простити – прощати |
[зк] | -а- | -жч- | Брязкіт – бряжчати |
З с | -енк-, – ук- | [шч] (-Щ-) – жч- | Васько – Ващук Палазя – Палажченко |
[к], | -н-, | -чн- | Рука – ручний |
[ц] | -ч- | -чн- | Сонце – сонячний |
212. І. Від поданих іменників утворіть і запишіть прикметники за допомогою суфіксів – ськ-, – ств-, поясніть наявність змін у них.
Кривий Ріг, Збараж, Овруч, Одеса, Бахмач, Гамбург, Черкаси, казах, чуваш, латиш, печеніг, грек, киргиз, чумак, гайдамака, волох, узбек, поляк, словак, брат, українець, білорус, француз, швед, башкир.
ІІ. Складіть і запишіть речення з прикметниками, утвореними від виділених іменників.
Спілкування
213. І. Об’єднайтесь у пари і позмагайтеся, хто швидше виконає завдання (с. 94). Утворіть іменники від назв областей України за допомогою суфікса – ин(а). Розташуйте їх в алфавітному порядку.
Київська, Херсонська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська, Хмельницька, Одеська, Миколаївська, Івано-Франківська, Львівська, Дніпропетровська, Луганська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Чернівецька, Донецька, Вінницька, Кіровоградська.
ІІ. Підготуйте невеликий допис про свою область. Дотримуйтеся публіцистичного стилю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...