Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ Основні пунктограми у простому реченні

Основні пунктограми у простому реченні

Урок № 24

Тема. Основні пунктограми у простому реченні

Мета: пояснити школярам принцип поділу розділових знаків на групи (відокремлюючі та виділяючі), удосконалювати пунктуаційну грамотність учнів, повправляти у написанні речень, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами (словосполученнями, реченнями).

Тип уроку: комбінований урок (вивчення нового матеріалу; узагальнення і систематизація вивченого).

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

II.

Вивчення нового матеріалу.

V Робота з підручником.

1) Опрацювання теоретичного матеріалу (§ 14).

2) Опрацювання таблиці “Групи розділових знаків за їхніми функціями”.

III. Виконання вправ на закріплення вивченого.

V Прочитати, пояснити вживання розділових знаків.

До якої групи (відокремлюючих чи виділяючих) належать розділові знаки між однорідними членами? Вказати однорідні члени речення.

Я все-таки люблю сіножаті і ниви, люблю широкий, тихий, рідний степ (Л. Глібов). Все приймаю, земле, щиро дякую за степи, за ранки голубі (М. Самійленко). Поміж гаїв, долин і крутоярів біжить вперед Немирівське

шосе (А. Бортняк). П’янкий, вологий, свіжий вітер огорне подихом тебе (Б. Дегтярьов). Світ увесь, мов яблуко, бринить сонячно, достигло, соковито (С. Бурлаков). І дзвінко, та високо, та карнавально сяє полудень барвами… (Л. Вишеславський). Сиджу на лаві і лікую стрес багряним, жовтим і ліловим квітом (І. Жиленко). Тут осені твої і зими тремтять у крапельках роси (Л. Горлач).

V Попереджувальний диктант.

Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

Сіно так пахне рідними травами, дитинством далеким, зеленими луками… Пахне любистком, хмелем, отавою, зустріччю пахне воно і розлукою. Сіно так пахне срібними росами, вільхами, вербами і верболозами… Сіно видзвонює гострими косами і калиновими сльозами. (І. Цюпа)

IV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення. Робота над висновком.

V Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Вказати в кожному однорідні члени речення та узагальнююче слово. Сформулювати правило про вживання розділових знаків у реченнях з узагальнюючими словами при однорідних членах.

Були ж у нас мужі великі: і Святослав, й Аскольд, і Кий (Б. Дегтярьов). Святись, кринична чистота імен: Марія, Леся, Ольга, Соломія! (С. Йовенко). Маленький Відню, галицька перлино, симфоніє із каменю й металу! Хай імена синів твоїх лунають: Іван, Богдан, Степан, Левко й Данило, Роман і Маркіян, Андрій і Йосип – на перехрестях трьох тисячоліть! (Л. Степовичка). Тумани сиві й роси світанкові – все це моє, бо тільки там я жив (Б. Дегтярьов). Буди вже, ясне сонце, комашину, дерева, трави – все буди від сну (М. Самійленко).

V. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

V Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

Однорідні члени речення підкреслити, узагальнюючі слова взяти у прямокутники. Вказати виділяючі та відокремлюючі розділові знаки (при потребі скористатися таблицею).

Усе було: безправ’я й сором, кров революцій, море зла, репресії й голодомори. А Україна все ж жила (Б. Дегтярьов). Все, майже все – від отчої землі: і перший подих, звук і перше слово… (Р. Болюх). У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби що хоч, ридай або радій. Неси свій хрест. Все інше – позосталість (Л. Костенко). Роздвоїлась, розтроїлась душа! Щось продано, щось віддано в заставу: і славу предків, і козацьку славу, і звичаї, і лицарство Коша! (М. Карпенко). …Гамалія той на байдаку повелівав одразу двом стихіям: козацтву й морю… (М. Рильський). Пиши про все: про тишу й буруни, про більма рабства й гострозорість волі (І. Муратов). Так, все твоє, владарю строгий часе: мої надбання, тіло й даний вік. І рівні всі: царі і свинопаси… Але чи все впаде у твій потік? Тебе твій край, земля розп’ята кличе. Отам – твоя ціна: ганьба або величчя (Р. Волюх).

Це була зграя сірих журавлів, у народі званих віщунами. Вони дивовижною хурделицею заполонили Яблунівку, наче хотіли взяти з собою на крила й понести у світи все: хати, криниці, ясени біля воріт, вулиці й садки. Клинцювата голова, маленькі й тонкі вуха, коричневі очі, пружна спина, підтягнутий живіт – усе свідчило про міцне генеалогічне древо цього породистого пса. Учителька німецької мови взувалася в небачені боти з блискучими металевими пряжками, а газової легкості косинки на шиї щодня міняли кольори: білий, рожевий, фіолетовий, блакитний, зелений. (3 творів Є. Гуцала)

V Диктант із коментуванням.

Вказати виділяючі та відокремлюючі розділові знаки (при потребі скориставшись таблицею).

Дай, Боже, всім: убогим і сліпим, убогим духом і нікчемним тілом (В. Баранов). Дві гілки влади: президент і ради. Хто більш для матері-історії вартує? …Вкраїнський Мойсей ще сидить за партою (В. Баранов). На всіх діли свої скарби: знання, уміння, чесність, правду (Б. Дегтярьов). Все в полоні видінь: ліс, і доли, й ріка (Л. Вишеславський). Перун кресав об землю блискавиці. Тремтіло все: дерева, греки, птиці (Л. Костенко). Запам’ятовуй те неповторне усе на світі: і хмару білу, і небо синє на тихім вітті, і дні майбутні, і сьогодення, і дні минулі, і перше слово, і перші сльози, і крик зозулі… (С. Тельнюк). Ще буде все: прозорий день і хуга, і сірий дощ, і в пахощах сади… Не обіцяй в біді згадати друга, а просто другом будь йому завжди (М. Карпенко).

VI. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. Робота над висновком.

V Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Вказати відокремлюючі та виділяючі розділові знаки. Визначити слова, які граматично не пов’язані із словами в реченнях. Сформулювати правило про вживання розділових знаків у реченнях із звертаннями та вставними словами (словосполученнями).

Боже Великий, єдиний, нам Україну храни, волі і світла промінням Ти її осіни (О. Кониський). Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі! Шуми, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі (Олександр Олесь). Ми вирвались на волю, слава Богу, навпомацки шукаючи дорогу (Р. Болюх). Ім’ям Вкраїни охрещу незламність вашу, діти Волі (М. Самійленко). Яка лопата і снага яка спроможні прірву Колими розрити?! (В. Забаштанський). Ви чуєте, Тарасе, й Ви, Франко, і Ви, стражденна Лесю Українко? Так, є на світі Божа справедливість – і кров, і сльози не пролиті марно. Тож будемо не скиглити в зневірі, а працювати… (В. Чуйко). Храни ж нас, Всевишній Боже, бо щось нашим душам щемко. Народу пісенну долю нехай обмина біда! (Г. Білоус). На волі душа пече люто-прелюто, покарана, певне, за рабство старе (В. Забаштанський). Людей, звичайно, більше, ніж народу… Коли виспівуєш на повен рот любов до людства з сотого заходу,- згадай, нарешті, і про свій народ (Б. Олійник). Нелегко стати людиною, чесне слово Дарвіна (В. Слапчук). Продиктуй мені, дощику, кому і крапку, знаком оклику довгим торкнися, прошу! (В. Сироватко).

VII. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

V Попереджувальний диктант.

Підкреслити звертання. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати відокремлюючі та виділяючі розділові знаки.

Стоїм, як блаженні, і ницістю світим своєю… О, виведи нас на дорогу, вкраїнський Мойсею! (В. Тарасенко). Без тебе немає Вітчизни, моя Україно свята! (М. Каменюк). А ти, розкинувшись на пагорбах Дніпра, під сонцем банями сіяєш золотисто, апостол-граде наш, преславне вічне місто! (В. Ткаченко). О рідна хато! Стану на поріг та й знов відчую далечі доріг… Вклонюсь тобі, а ти вже не Держи, вкажи дорогу й хліба зав’яжи, бо вже тремтять стрімкі мої вітрила (Г. Кривда). Я вас люблю великою любов’ю, моя старенька мамо, тату мій… (Д. Павличко). Ні, я не хочу у скринях коштовностей мати… Я попрошу тебе, мамо, у путь нелегку благослови мене хлібом на добрім віку (М. Ткач). Як же мені постукати до вашої, мамо, хати, коли в ній, незабутня моя, ні дверей, ні вікон? (А. М’ястківський).

V Пояснювальний диктант.

Вставні слова підкреслити. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати відокремлюючі, та виділяючі розділові знаки.

І нехай ані терни, ні мотлох життєвий, ні втрати не завадять нам роль на землі свою чесно зіграти. І прекрасність цього не збагнути хіба що потворам. Аплодуйте, будь ласка, завжди аплодуйте акторам! (Р. Третьяков). Таланти свої, мов коней, сідлаймо в лунких степах! У нас іще є, нівроку, порох в порохівницях. А шлях наш курний, козацький навік полином пропах (Г. Білоус). Були, до речі, й донкіхоти, такі самісінькі, як ти, що прагли кривду побороти, неправду й зло перемогти (С. Воскрекасенко). Тепер я став менше сприймати на віру… Старію, можливо? Можливо, старію (О. Абліцов). Відплинуть, далебі, малі жалі й дрібнота хвилювань, бо генії лишають по собі суспільства, а не брязкіт марних звань (В. Коротич). Знецінюють людську мораль кохання клятви галасливі. Найсокровенніше, на жаль, сприймається у негативі (Б. Дегтярьов). Уві сні я більше не літаю, кажуть, просто більше не росту… (В. Сироватко ).

V Прочитати.

Пояснити, чому в одних реченнях виділені слова виступають членами речення, а в інших граматично не пов’язані з іншими словами. Зробити синтаксичний розбір одного з речень (усно).

Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в зарослях ріка… (В. Симоненко). Чудові дні кінчаються жовтневі, здається, суму і не може буть… (М. Гірник). Додолу падає каштан, він ще не може зрозуміти, що вже – летить, що вже – не там, де звик із листям гомоніти (В. Баранов). Колами, колами листя в осінньому танго… Може, це спогад?.. А може, забутий сюжет? Може, це пісня? А може, це просто Омана: одсвіт альтанки і цей полохкий силует? (Б. Олійник). Лихо усюди, поки й живі, може нас перестріти (М. Самійленко).

V Диктант із коментуванням.

Вказати відокремлюючі та виділяючі розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

Ніхто його не ув’язнював. Світ лиш ловив, та – дурно. Його, кавпаки, витурювали з колегіумів ні з чим. …А він аж до нас доходив і мудрими бути вчив (Г. Білоус). Ні за чим не шкодую. Прожив, як умів. Все, либонь, що судилось, приймав як годилось (О. ГІідсуха). Покропи мене, дощику, тихо мене окропи. Може, виросту терном… роменом. Аби – не осотом (Б. Олійник). Зір мій відбивають сині води. Я в цей світ, либонь, уже приходив. Колись-то, можливо, колись-то був я вітром уже чи листям?.. (М. Самійленко). А скоро, кажуть, і жнива, поля дрімають вогнедишно. Все інше, друже мій,- слова… Відшелестять – і знову тиша (І. Жиленко). Певно, нелегко підкорити словом папір, мабуть, слід спочатку збагнути час й осягнути своєю пам’яттю, виміряти вагу слів, визначити не тільки зміст, а й вищу мету викладених словами думок… (Р. Іваничук). Не пишеться, а думається лиш. Писатись буде вже, напевне, завтра (Г. Світлична).

Отже, слухай, поете, вкарбовуй у серце, поете, нашу пам’ять візьми, як беруть бігуни естафету… (Р. Третьяков). Як то там десь у моїх Карпатах? Певно, осінь стигне золота… (М. Влад). Буває, захмарить, а часом засяє блакить (С. Голованівський). І, здалось, помутніла срібно-ясна глибінь серед сонячних піль (О. Ющенко). Ось літо бабине з полів, як хмара, піднялося. Це, кажуть, вітер посивів: розгублює волосся (В. Швець). Співати треба, звісно, і про зорі, про те, як шепче в лузі очерет, але, забувши людське щастя й горе, який до чорта буду я поет! (Д. Павличко). Якби я не зріднивсь із Луцьком, то обрав би, напевне, Слуцьк (И. Струцюк). Ой шалена це буде атака і скінчиться, звичайно, проривом (О. Ольжич). А скупар такий хитренький, наче лис, за копійку він би скелю, певне, гриз. Все життя його – торбинка, як скупий – то півлюдинка… (С. Пушик).

V Прочитати, правильно інтонуючи речення.

Вказати вставні словосполучення та вставні речення. Пояснити вживання розділових знаків.

Історію життя Шевченка – вона така відома, від народження до могили,- можна назвати тяжкою, болючою драмою; історію його думки й творчості – драмою не менш трагічною (С. Петлюра). Шевченко? Смут’ян? У солдати!.. (Возрадуйся, сите панство: колись ми були козаками, а вибились в… кріпаки.) (Г. Білоус). І я чужиною з скорботами в торбі, і ти чужиною (весь світ чужина!) (Є. Маланюк). Україно моя! (А на серці тривога). Я не можу про тебе забути ніде.

Знову снилася ти і дорога, дорога… (В. Швець). Були ми молоді, і був у нас Дніпро (два п’ятаки, а їхати годину) (М. Самійленко). Шовіністе-фанатику, врешті збагни (хоч клітинкою мозку поворухни): все на світі живе має мову свою і не хоче зливатись в єдину сім’ю (О. Завгородній). Думки ж далекі, як лелеки (в них завше крилонька болять) (3. Гончарук). Не зрадь, пора крила, не зрадь! (Байдужість – завше голос фальші). На затісній планеті нашій ще стільки місця для добра! (О. Абліцов).

VIII. Підведення підсумків уроку.

IX. Домашнє завдання.

§ 14, вправа 264, II (письмово), вправа 265 (усно).

– Навчальні диктанти.

Усе пішло у свій неповторний цвіт – не весняний, а осінній. Барви поля і лугу, барви лісу були різні: багряні, жовті, вишневі, пурпурові, червоні, оранжеві. їхнім полум’ям позаймались дерева, кущі, бур’яни, бадилля. Тліють і горять, жаріють і вогневіють, і димлять, і начебто чадять десь у лісовій гущавині. Кожне дерево творить своє окремішнє багаття, а загалом вони творять спільне, багатоманітне.

День – сонячний та прозорий, і хочеться, щоб йому не було краю. Хочеться, щоб не було краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця, смолоскипам дерев по просторах землі, рахманному свіченню зораного поля, кривавим спалахам калини по байраках, замисленій течії води в більших і менших струмках, а також якомусь заупокійному, білому летінню павутинок бабиного літа. (111 слів) (За Є. Гуцалом)

1900 року незалежно один від одного закономірності спадкування ознак у гібридів одночасно відкрили троє учених: голландець, німець та австрієць. Коли праці цих науковців набули широкого резонансу, виявилось, що за тридцять п’ять років до того подібні висновки зробив настоятель монастиря у місті Брно (Чехія) Грегор Мендель. За одностайною згодою трьох учених пріоритет відкриття належить Менделю. Та хоч термін “генетика” з’явився дещо пізніше, роком народження генетики все ж вважається 1900-й.

Засновником експериментальної генетики судилося стати українцеві Феодосію Добржанському. Його ім’я на терені колишнього

СРСР або замовчувалось, або згадувалось лише з ярликами: “менделіст”, “псевдовчений”, “зрадник батьківщини”.

Народився майбутній науковець того ж 1900 року в Немирові, на Вінничині. Після закінчення університету викладав у Київському політехнічному інституті, згодом переїхав до Ленінграда. 1927 року його направили на дворічне стажування у США. З того часу вчений працював у різних установах: Колумбійському університеті, Рокфеллерівському університеті в Нью-Йорку.

Він мріяв про Україну, проте повернутися чи принаймні побувати на батьківщині не судилося. Він був добре поінформований про все, що відбувалося тоді в СРСР: голодомор, репресії, переслідування в науці… Американське громадянство Добржанський прийняв лише 1937 року.

…У США українського вченого вважали головним генетиком країни. Його науковою спадщиною користується все людство. (190 слів) (За Д. Голдою)


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Основні пунктограми в простому реченні ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ, ПУНКТУАЦІЇ І СТИЛІСТИКИ § 7. Основні пунктограми в простому реченні Про вживання тире між підметом і присудком та в неповному реченні, виділення на письмі однорідних і відокремлених членів речення, вставних конструкцій Пригадайте – Які синтаксичні конструкції в простому реченні виділяються комами? – У яких випадках у простому реченні […]...

  2. Основні пунктограми у простому реченні. Тематичне тестування Урок № 25 Тема. Основні пунктограми у простому реченні. Тематичне тестування Мета: закріпити знання учнів про основні пунктограми у простому реченні; з’ясувати рівень засвоєння ними вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці, навички самостійної роботи. Тип уроку: комбінований (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, умінь та […]...

  3. Основні пунктограми в простому реченні § 7. Основні пунктограми в простому реченні 91.II. 1. Місцевий Референдум – це Форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що Належать до компетенції місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування. 2. Інтелектуальний Потенціал України – надійне Джерело кадрового забезпечення державної служби. 3. Підвищення кваліфікаціїДержавних службовців Здійснюється не рідше одного разу на 5 років, а для фахівців, […]...

  4. ЗВЕРТАННЯ, ВСТАВНІ СЛОВА, ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ Мета: навчальна: повторити та поглибити знання, уміння та навички з відповідних питань; розвивальна: розвивати пізнавальні здібності; виховна: виховувати прагнення до самовдосконалення. Внутрішньопредметні зв’язки: граматика, пунктуація, орфографія, розвиток мовлення. Міжпредметні зв’язки: мова, література, культура. Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...

  5. Однорідні члени речення, вставні слова і звертання в простому реченні. Розділові знаки в простому реченні ПОВТОРЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 3 Однорідні члени речення, вставні слова і звертання в простому реченні. Розділові знаки в простому реченні Пригадаймо! 1. Назвіть три характерні риси, властиві для однорідних членів речення. 2. З якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення? 3. Які члени речення можуть бути однорідними? Розділові знаки в реченнях з однорідними членами […]...

  6. Звертання. Вставні слова. Розділові знаки в простому реченні І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 3 Тема: Звертання. Вставні слова. Розділові знаки в простому реченні Мета: повторити вивчене про звертання та вставні слова, удосконалювати вміння виділяти звертання та вставні слова в реченнях, правильно інтонувати речення із звертаннями та вставними словами, розставляти розділові знаки в реченнях із звертаннями та вставними словами, розрізняти вставні […]...

  7. ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ В ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ, У РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ТА ДІАЛОЗІ. СПОСОБИ ЦИТУВАННЯ. ПУНКТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 12 ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ В ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ, У РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ТА ДІАЛОЗІ. СПОСОБИ ЦИТУВАННЯ. ПУНКТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ Мета: повторити основні пунктограми в простому і складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та діалозі; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного […]...

  8. Основні пунктограми в складному реченні. Тематичне тестування Урок № 29 Тема. Основні пунктограми в складному реченні. Тематич не тестування Мета: закріпити знання. учнів про основні пунктограми в складному реченні; з’ясувати рівень засвоєння ними вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці, навички самостійної роботи. Тип уроку: комбінований урок (закріплення знань та навичок; перевірка й облік здобутих знань, […]...

  9. Основні пунктограми в складному реченні Урок № 28 Тема. Основні пунктограми в складному реченні Мета: закріпити вивчене про пунктограми в складному реченні, удосконалювати пунктуаційну грамотність учнів. Тип уроку: урок закріплення знань і навичок. Обладнання: підручник, таблиці. ХІД УРОКУ I. Повідомлення теми та мети уроку. II. Відтворення теоретичних відомостей. V Бесіда. 1) На якій підставі складні речення поділяються на сполучникові та […]...

  10. Основні пунктограми в складному реченні. Пунктуаційний аналіз ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ, ПУНКТУАЦІЇ І СТИЛІСТИКИ § 8. Основні пунктограми в складному реченні. Пунктуаційний аналіз Про розділові маки між частинами складного речення та особливості пунктуаційного аналізу речення Пригадайте – У яких випадках між частішими складного речення ставиться кома? – У яких випадках потрібно поставити крапку з комою? – У яких випадках […]...

  11. Основні пунктограми в простому і складному реченнях § 6. Основні пунктограми в простому і складному реченнях 41.1. Немає нічого прекраснішого, як спостерігати світанок на морі. Спочатку несміливо визирає (виглядає, просвічує, прозирає, проступає, проглядається)тоненька рожева смужечка. Наростаючи, вона щораз більше розтинає овид (обрій, вид, небокрай, горизонт, небосхил). І ось, коли шлях прокладено, настає довгождана кульмінація – неквапно, поволі, велично на свій золотий трон […]...

  12. Основні пунктограми у простому і складному реченнях, у реченнях із прямою мовою та в діалозі. Пунктуаційний аналіз. Способи цитування НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §7. Основні пунктограми у простому і складному реченнях, у реченнях із прямою мовою та в діалозі. Пунктуаційний аналіз. Способи цитування … Писати й читати, не знаючи правил пунктуації й не вміючи їх використовувати у своєму повсякденному житті й роботі, – неприпустимо не лише для філолога, але й для лікаря, […]...

  13. Основні пунктограми в складному реченні. Пунктуаційний аналіз § 8. Основні пунктограми в складному реченні. Пунктуаційний аналіз 102.1. Складнопідрядне речення з підрядним місця. 2. Безсполучникове складне речення. 3. Складносурядне речення. 4. Складнопідрядне речення з підрядним мети. 5. Безсполучникове складне речення. 6. Безсполучникове складне речення. 7. Складнопідрядне речення з підрядним причини. 105.І. Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю: з каменю б’є джерело (А. Малишко). […]...

  14. Основні пунктограми. Складні випадки вживання розділових знаків СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 40. Основні пунктограми. Складні випадки вживання розділових знаків Розділові знаки в складносурядних реченнях Кома Не ставиться: – якщо є спільний для обох частин другорядний член речення; – якщо обидві частини речення питальні, спонукальні, окличні або безособові. Тире ставиться, якщо частини виражають швидку зміну подій. 467. 1. Земля, покрита білою габою, і вітер […]...

  15. СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ Й ПІДРЯДНОСТІ У ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Службові частини мови. Сполучник & 34. СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ Й ПІДРЯДНОСТІ У ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Що не річка, то мова – З-над Славути-Дніпра: Українська чудова, Як сопілкова гра. Д. Білоус 229. І. Уважно прочитайте текст. Поясніть його назву. НАТХНЕННИЙ ПРАЦІВНИК СИНТАКСИЧНОГО ЦАРСТВА Сполучник трудиться в синтаксичному царстві натхненно, об’єднуючи прості речення у складні. Одні сполучники […]...

  16. ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ ДОДАТКИ Додаток 2 ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ КОМА – між однорідними членами речення – перед словами а саме, як-от. як, що стоять у реченні з однорідними членами після узагальнювальних слів – при повторенні слова – для виділення звертань – після вигуків – після стверджувальних слів так, еге. авжеж та ін., заперечення ні, запитання що – для виділення […]...

  17. Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ, ПУНКТУАЦІЇ І СТИЛІСТИКИ § 9. Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування Про особливості вживання розділових знаків у реченні з прямою мовою та в діалозі, про заміну прямої мови непрямою, а також про способи цитування Пригадайте – Що таке пряма мова? Чим пряма мова […]...

  18. Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування § 9. Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування 119.1. 1. У грудях б’ються вдячності акорди, вуста шепочуть: “Дякую, Господь!” (Ю. Вавринюк). (А: “П!”) 2. “Яка ти розкішна, земле, – думала Маланка. – Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами” (М. Коцюбинський). (“П., – а. – П.”) 3. І просилася, […]...

  19. Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні Кома Крапка з комою Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами, над ставами Верб и зеленіють. (Т. Шевченко) Сонце високо підбилося вгору : надворі стало душно. (І. Нечуй-Левицький) […]...

  20. Основні пунктограми в реченнях з прямою мовою та в діалозі. Оформлення цитат § 7. Основні пунктограми в реченнях з прямою мовою та в діалозі. Оформлення цитат 49.2. Дід Лаврін спитав онука, куди це він наджигурився. Хлопець відповів, що чого нема в тім такого, що він нову сорочку нап’яв і кібчика на голові прислинив, – може, ній на збори піде. Коли внук підходив до дверей, дід зауважив, якщо […]...

  21. Вади здоров’я. Порядок слів у простому реченні І семестр ТЕМА “МЕДИЦИНА. ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ” УРОК 37 Тема. Вади здоров’я. Порядок слів у простому реченні Мета: – вдосконалювати навички читання та усного мовлення з теми; – формувати навички вживання нових ЛО в ММ і ДМ учнів у лексико-граматичних структурах; – формувати навички групової та парної роботи, відповідальності за доручену справу, колективізму та толерантності; […]...

  22. Порядок синтаксичного розбору складносурядного речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору складносурядного речення 1. Вказати, що речення складне, сполучникове, складносурядне. 2. Визначити кількість частин у реченні, виділити граматичні основи у частинах складного речення, смислові зв’язки між ними. 3. Пояснити розділові знаки. 4. Розібрати кожне речення як просте. 5. Намалювати схему речення....

  23. Розділові знаки в реченні з кількома підрядними – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Розділові знаки в реченні з кількома підрядними 1. Між підрядними частинами Кома Ставиться, якщо вони: А) однорідні й не з’єднані сполучниками. Де солодом пахне пшениця, Де Поле осіннє рябе, в твоїх темно-карих зіницях веселого бачу себе (М. Сом); Б) однорідні й поєднані повторюваними сполучниками І… і, або… або, […]...

  24. Розділові знаки у складносурядному реченні – Складносурядне речення Складне речення Складносурядне речення Розділові знаки у складносурядному реченні У складносурядному реченні ставиться: Кома, якщо частини з’єднані сполучниками сурядності і, й, та, а, але, зате, проте, однак, або, чи, або… або, чи… чи: Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко). Ні двора не […]...

  25. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні ПОВТОРЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 4 Складне речення. Розділові знаки в складному реченні Пригадаймо! 1. Які речення бувають за будовою? 2. Скільки граматичних основ має просте речення? 3. Скільки граматичних основ має складне речення? 4. Доведіть що речення просте: Цей скрипаль майстерно володіє технікою гри. 5. Доведіть, що речення складне: Відомим історичним твором, який […]...

  26. Вживання сполучників у простому й складному реченнях Тема: Вживання сполучників у простому й складному реченнях. Мета: закріпити знання учнів про функції сполучника, закріпити вміння розрізняти сполучники, що з’єднують однорідні члени речення, та сполучники, що з’єднують частини складного речення; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку: урок закріплення нового матеріалу. Обладнання : підручник. І. Повідомлення мети і завдань уроку. ІІ. Відтворення теоретичних відомостей. […]...

  27. Встановлення зв’язку слів у реченні. Поширення речення Урок 39 Тема. Встановлення зв’язку слів у реченні. Поширення речення Мета: закріплювати знання учнів про члени речення, зв’язок слів у реченні; вчити поширювати речення й розвивати вміння дітей, набуті під час вивчення теми “Речення”; виховувати інтерес до рідної мови, любов до природи. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчання 1. […]...

  28. СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ Мета: навчальна: поглибити знання, уміння і навички з теми уроку; розвивальна: розвивати вміння дотримувати грамотності та доцільності використання мовних (синтаксичних) одиниць; виховна: виховувати готовність шанувати багатство, синтаксичне зокрема, української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і пунктуація, культура мовлення. Міжпредметні зв’язки: мови українська та російська, література, культура. Тип уроку: систематизація й узагальнення вивченого матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. […]...

  29. Закріплення знань і вмінь про однорідні члени речення Урок 23 Тема. Закріплення знань і вмінь про однорідні члени речення Мета: перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу за темою, закріпити, систематизувати, скоригувати знання учнів, розпочати підготовку до контрольної роботи; розвивати інтерес до вивчення мови; виховувати сумлінне, свідоме ставлення до навчання. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання. Мотивація навчання Гра “Вітер дме” Вчитель вимовляє ключові слова: […]...

  30. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні – Безсполучникове складне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Безсполучникове складне речення Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні Залежно від характеру смислових зв’язків та інтонації між частинами безсполучникового складного речення може ставитися кома, крапка з комою, двокрапка або тире. Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні Кома в безсполучниковому складному реченні ставиться тоді, коли його частини виражають одночасність, послідовність […]...

  31. Поняття про службові слова, їх роль у реченні. Вживання службових слів для зв’язку слів у реченні. Навчальний діалог Урок 73 Тема. Поняття про службові слова, їх роль у реченні. Вживання службових слів для зв’язку слів у реченні. Навчальний діалог Мета: дати учням уявлення про службові слова та їх роль у реченні; формувати навички правильно вимовляти їх та писати окремо від інших слів; вчити складати текст з деформованих речень, вести діалог; виховувати любов до […]...

  32. Питання для самоконтролю – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Питання для самоконтролю 1. Чим характеризуються ускладнені прості речення? 2. Дайте визначення однорідним членам речення, назвіть ознаки однорідності. 3. У яких позиціях узгоджені означення бувають однорідними й неоднорідними? 4. Схарактеризуйте узагальнюючі слова та розділові знаки при них. 5. Дайте визначення відокремлених членів речення. 6. […]...

  33. ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ 73. Прочитайте вірші Тамари Коломієць спочатку мовчки, потім уголос. Жовтень Осінь відеречка З фарбою носить, Жовтня-підмайстра Припрошує-просить: – Йди пофарбуємо Листя уранці В золото щедре, В буйні багрянці! Ще й покладемо На трави сьогодні Інею першого Срібло холодне. Яблука пізні Складають до тайстри Малярка – осінь І жовтень – підмайстер […]...

  34. ЗВЕРТАННЯ. РОЛЬ ЗВЕРТАНЬ У РЕЧЕННІ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ §15. ЗВЕРТАННЯ. РОЛЬ ЗВЕРТАНЬ У РЕЧЕННІ 170. Прочитайте діалог. Укажіть слова, які називають того, до кого звертаються з мовленням. – Сестро, прошу тебе дуже, Виший сорочку мені! Виший хрещатим барвінком Рястом землі навесні. – Рада б я вишити, брате, Рідного краю квітки, Тільки в житті не навчилась Класти хрещато нитки… […]...

  35. Звертання. Вставні слова і сполучення слів СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 18 Тема. Звертання. Вставні слова і сполучення слів Мета: ознайомити учнів із звертаннями і вставними словами та сполученнями слів, правилами їх написання й постановки розділових знаків при них; формувати вміння визначати їх у тексті. Обладнання: підручник, картки. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Запитання до […]...

  36. Закріплення знань про основу речення. Зв’язок слів у реченні Урок 18 Тема. Закріплення знань про основу речення. Зв’язок слів у реченні Мета: актуалізувати знання дітей про члени речення, закріплювати відомості про підмет і присудок як граматичну основу речення; розвивати вміння визначати в реченні його основу й встановлювати зв’язок між словами речення; виховувати любов до природи, бажання й вміння спостерігати у природі. Обладнання: картки індивідуального […]...

  37. Порядок слів у реченні СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 13 Тема. Порядок слів у реченні Мета: навчити учнів розрізняти “нове” і “відоме” в реченні, правильно об’єднувати речення в текст; прищеплювати любов до навколишнього світу і вчити оберігати його. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Бесіда з учнями. – Які ви знаєте речення […]...

  38. Питання для самоконтролю – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Питання для самоконтролю 1. Що називається прямою мовою? 2. Чим пряма мова відрізняється від непрямої? 3. Які розділові знаки ставляться, коли пряма мова стоїть після слів автора? 4. Які розділові знаки ставляться, якщо пряма мова стоїть перед словами автора? \ 5. Які розділові […]...

  39. Розділові знаки у складнопідрядному реченні – Складнопідрядне речення Складне речення Складнопідрядне речення Розділові знаки у складнопідрядному реченні Кома відділяє головне речення від підрядного: Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли (М. Коцюбинський). Якщо ти зовсім управився, то й рушимо (Панас Мирний). Коли в хаті пахне сухими травами і над зблідлими від часу фотографічними картками на стіні темніє пучок васильків, це нагадує […]...

  40. Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку 1. Встановити кількість частин (простих речень) у складному реченні. 2. Вказати види зв’язку в складному реченні: сполучниковий чи безсполучниковий, якщо сполучниковий,- сурядний чи підрядний. 3. Визначити смислові відношення між частинами, що входять до його складу. […]...

Ви зараз читаєте: Основні пунктограми у простому реченні
«
»