ОСНОВНІ ХВОРОБИ СМОРОДИНИ

Related posts:

1. ХВОРОБИ СУНИЦІ Сад і город (енциклопедія) ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ ХВОРОБИ СУНИЦІ Попелюха. Грибкове захворювання, що проявляється в середині травня. На нижньому боці листя утворюється білий павутинний наліт. Краї листочків зморщуються, загинаються вгору, потім товстішають і набувають брунатного відтінку. При сильному ураженні ягоди суниці вкриваються суцільним борошнистим нальотом. Для боротьби з захворюванням після відростання листя суницю обприскують 1% – […]...
2. ХВОРОБИ МАЛИНИ Сад і город (енциклопедія) ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ ХВОРОБИ МАЛИНИ Пурпурна плямистість малини. Грибкове захворювання, інша назва – дидимела. Збудник уражає стебла, жилки й черешки листочків. На уражених місцях з’являються невеликі розпливчасті плями пурпурного кольору. Потім вони змінюють колір на темно-коричневий зі світлою серединою. Кора пагонів розтріскується, стебла засихають. Для боротьби з захворюванням перед цвітінням, після збирання […]...
3. ШКІДНИКИ СМОРОДИНИ Сад і город (енциклопедія) ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ ШКІДНИКИ СМОРОДИНИ Смородинний бруньковий кліщ. Ця комаха розмножується, відкладаючи яйця в здорові бруньки. Молодняк, який з’явився, вигризає бруньку зсередини, виходить із неї, самки зимують усередині бруньки. Такі бруньки наступної весни засихають. Для боротьби зі смородинним кліщем перед садінням здерев’янілі живці на 15 хв опускають у воду, нагріту до 45 […]...
4. ЦИБУЛЯ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ЦИБУЛЯ Цибульна муха. Зустрічається повсюдно, але найнебезпечніша в районах із підвищеною вологістю. Шкідниками є білі личинки мухи, які паразитують у цибулині, вигризають її. Цибулини загнивають, рослини в’януть і гинуть. Для боротьби із цибульною мухою необхідно робити протруювання насіння, обробляти корінь розсади перед садінням, практикувати спільне […]...
5. БОРОТЬБА З ХВОРОБАМИ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ Сад і город (енциклопедія) БОРОТЬБА З ХВОРОБАМИ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ ОСНОВНІ ЗАХВОРЮВАННЮ САДОВИХ РОСЛИН Усі вегетативні органи плодових дерев, як надземної частини, так і кореневої системи, схильні до різних захворювань. Хвороби можуть викликатися хвороботворними грибками, бактеріями, вірусами. У хворих дерев з’являється плямисте забарвлення листя, зморщування й загнивання плодів, ураження гілля та стовбурів. При деяких захворюваннях руйнується […]...
6. ХІМІЧНИЙ СПОСІБ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ РОСЛИН Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ РОСЛИН. ХІМІЧНИЙ СПОСІБ Деякі шкідники настільки стійкі, що з ними можна боротися лише хімічними методами. Це стосується також заражених городніх ділянок, посівного матеріалу. Використовують такі хімічні препарати. Для захисту цибулі від пероноспорозу її обприскують 60% – ним препаратом арцериду. На 10 л води беруть 30 г препарату й […]...
7. БУРЯК – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР БУРЯК Бурячна муха. Уражає молоді рослини, відкладаючи личинки, які живляться тканинами листя. Листячко стає про30рим, засихає й опадає. Для боротьби з бурячною мухою використовують інсектициди й рослини, які відлякують шкідника. Фомоз сходів. Захворювання уражає коренеплоди, що ростуть на важких і кислих грунтах. Стрімко розвивається у […]...
8. КВАСОЛЯ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР КВАСОЛЯ Бактеріоз квасолі. Розвивається у вологу теплу погоду, уражає листя й стручки. На захворілих листочках з’являються світлі плями, вони засихають і опадають. Для боротьби з бактеріо30м необхідно використовувати здоровий насінний матеріал, протруювати насіння перед посівом, обробляти рослини препаратами, що містять мідь. Антракноз квасолі. Хвороба найчастіше […]...
9. ПАСЛЬОНОВІ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ПАСЛЬОНОВІ Найбільш небезпечним шкідником картоплі, баклажанів і помідорів є колорадські жуки. Вони завдають величезної шкоди картоплі. Уражаються рослини як дорослими комахами, так і личинками. Колорадський жук на всіх стадіях розвитку дуже ненажерливий, обгризає листя, залишаючи тільки жилки. Для боротьби з ним потрібно якнайчастіше оглядати рослини, […]...
10. Гриби-паразити, що викликають хвороби рослин ДОДАТКИ Додаток З Гриби-паразити, що викликають хвороби рослин Хвороба Гриб Характер хвороби Біологія гриба Заходи боротьби “Чорна ніжка” капусти Ольпідіум Відмирання і почорніння кори в ділянці кореневої шийки В клітинах кори знаходяться голі протоплазменні тіла паразита та зооспорангії, що розвиваються з них. Швидко розмножується (2-3 дні). Утворює спочиваючі цисти. Помірне поливання розсади (гриб поширюється при […]...
11. КАПУСТА – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР КАПУСТА Капустяна муха. Один із найпоширеніших і найнебезпечніших шкідників, уражає кореневу шийку та корінь, рослини засихають. Для боротьби з личинками капустяної мухи використовують 5 %-ний базудин (с. 251). Попелиця. Це дрібна сисна комаха, що живе колоніями, живиться тим, що висмоктує сік із листя капусти. Попелиця […]...
12. СЕЛЕРА – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР СЕЛЕРА Септоріоз селери. Це грибкове захворювання, що проявляється так само, як і септоріоз помідорів. У вологу теплу погоду на листочках з’являються сіро-білі плями з чорними цяточками. Листочки засихають і відмирають. Для боротьби з цим захворюванням потрібно протруювати насіння перед посівом. Якщо селера була уражена септоріо30м, […]...
13. ГОРОХ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ГОРОХ Попелюха гороху. При ураженні цією хворобою листя гороху вкривається біло-сірим нальотом і відмирає. Найчастіше попелюха уражає занадто густі посіви, тому для боротьби з нею потрібно сіяти горох із дотриманням правил агротехніки, регулярно проріджувати, для профілактики обприскувати рослини препаратами, що містять сірку....
14. ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – ряд захворювань, збудниками яких є патогенні бактерії, віруси й паразитичні гриби рослинного походження. Основна ознака І. х. б. – здатність передаватися від хворих бджолосімей здоровим. Віруси – дрібні організми, які живуть і розвиваються тільки на живих організмах. Відомо понад 300 видів вірусів. Чимало з них викликають найнебезпечніші хвороби: ящур, сказ, кліщовий […]...
15. ШКІДНИКИ МАЛИНИ Сад і город (енциклопедія) ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ ШКІДНИКИ МАЛИНИ Малинний жук – один з найпоширеніших і найнебезпечніших шкідників малини та ожини. Жуки й дорослі личинки зимують у грунті на глибині 5-25 см. Навесні, жуки живляться квітками агрусу, смородини, вишні, яблуні, а потім переходять на малину. Вони вигризають дірки в листі, ушкоджують бутони та квіти. На початку […]...
16. БІЛА ПОРІЧКА – СОРТИ СМОРОДИНИ Сад і город (енциклопедія) ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ СОРТИ СМОРОДИНИ БІЛА ПОРІЧКА Булонь біла. Сорт виведений у Франції. Середньорослий, гроно завдовжки 5-9,5 см із 6-11 ягодами. Середня вага ягід – 0,5-0,8 г, забарвлення безбарвне, смак дуже солодкий. Урожайність – 7-10 кг з куща. Сорт зимостійкий, нестійкий до антракнозу, Версальська біла. Сорт виведений у Франції, Середньорослий, гроно завдовжки […]...
17. ШКІДНИКИ АГРУСУ Сад і город (енциклопедія) ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ ШКІДНИКИ АГРУСУ В агрусу ті самі шкідники, що й у чорної смородини. Укажемо лише деякі, не згадані раніше. Каліфорнійська щитівка. Карантинний шкідник. Ушкоджує всі плодові та ягідні культури, живлячись соком стовбурів, гілок, пагонів, листя й плодів. Поширюється шкідник з посадковим матеріалом. Уражені частини рослини в’януть, припиняють ріст, при сильному […]...
18. Спадкові хвороби обміну мінеральних речовин. Хвороба Вільсона – Коновалова – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Спадкові хвороби обміну мінеральних речовин. Хвороба Вільсона – Коновалова Спадкове захворювання, що характеризується поєднанням цирозу печінки з дистрофічним процессом у головному мозку. Успадковується за аутосомно-рецесивним типом. Для прояву захворювання мають значення екзогенні впливи, що […]...
19. ЧЕРВОНА ПОРІЧКА – СОРТИ СМОРОДИНИ Сад і город (енциклопедія) ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ СОРТИ СМОРОДИНИ ЧЕРВОНА ПОРІЧКА Джонхір Ва Тетс. Голландський сорт. Кущі середньорослі, у гроні міститься 12-14 ягід. Середня вага ягід – 0,9-1,2 г, забарвлення темно-червоне, смак солодко-кислий. Урожайність – 4-5 кг із куща. Сорт зимостійкий, стійкий до антракнозу. Варшевич. Сорт виведений у Польщі. Кущі сильнорослі, гроно завдовжки 8-12 см із […]...
20. ЧОРНА СМОРОДИНА – СОРТИ СМОРОДИНИ Сад і город (енциклопедія) ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ СОРТИ СМОРОДИНИ ЧОРНА СМОРОДИНА Багіра. Сорт середньорослий, гроно завдовжки до 4,5 см із 4- 7 ягодами. Середня вага ягід – 1-2 г, забарвлення чорне, смак кисло-солодкий. Урожай із 3-4-літнього куща – близько 4 кг. Сорт стійкий до попелюхи та антракнозу, зимостійкий, засухостійкий. Білоруська солодка. Сорт сильнорослий, гроно середньої довжини, […]...
21. ОСНОВНІ ШКІДНИКИ Сад і город (енциклопедія) ОСНОВНІ ШКІДНИКИ Зимовий п’ядак – шкідник, небезпечний для всіх плодових культур. Гусінь з’являється навесні, живиться спочатку бруньками, що розпускаються, а потім листям, бутонами квітів. Гусінь зимового п’ядака робить собі укриття, стягуючи листя павутиною. У другому циклі утворює лялечки, які розвиваються під землею на глибині 5-10 см. Метелики з лялечок з’являються восени […]...
22. ПОРОСЛЬ Екологія – охорона природи ПОРОСЛЬ – 1) молоді пагони, що з’явились із сплячих чи придаткових бруньок, на пеньку або корінні дерев чи чагарників; 2) молоді рослини або пагони, що відростають, напр., П. трави, чи трав’яна П....
23. Хвороби обміну вітамінів. Кальциферол – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Хвороби обміну вітамінів. Кальциферол Кальциферол – стероїдний вітамін (вітамін D) регулює вміст зв’язуваного з кальцієм білка у клітинах кишкового епітелію. Вітамін В6 служить коферментом майже для 50 різних ферментів. Захворювання, що виникають при порушенні […]...
24. Основні хвороби, що є безпосередньою причиною смерті сучасної людини ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ Підручник РОЗДІЛ 2 СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 2.2. Основні хвороби, що є безпосередньою причиною смерті сучасної людини Зменшення кількості населення внаслідок спаду народжуваності посилюється еволюційними процесами смертності. У 1990-1995 рр. кількість померлих постійно зростала, одночасно збільшувалися й розміри загальних коефіцієнтів смертності. Проте у 1996 р. кількість померлих порівняно з 1995 р. скоротилася на […]...
25. Хвороби обміну гормонів – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Хвороби обміну гормонів Стероїдні гормони кори наднирників (гідрокортизон, кортикостерон, альдостерон) індукують утворення глутамінсинтетази в сітківці ока, підвищують вміст РНК, антигемофільного глобуліну А. Кортизон підвищує у ссавців синтез РНК і утворення різних ферментів (тирозинтрансамінази, піруваткарбоксилази […]...
26. Гістпидинемія – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Гістпидинемія Перші хворі на гістидинемію описані в 1961 р. Відомі кілька форм захворювання. При цьому відзначається дефіцит у печінці і шкірі ферменту гістидази, який у нормі перетворює гістидин на уроканінову кислоту. Внаслідок цього гістидин […]...
27. БІОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ РОСЛИН Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ РОСЛИН. БІОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ В останні роки він завойовує чимраз більшу популярність, оскільки дозволяє знизити кількість отрутохімікатів, які використовуються для боротьби з хворобами й шкідниками, що у свою чергу поліпшує якість грунту, запобігає нагромадженню в ньому шкідливих для здоров’я людини й стану довкілля хімічних речовин, не призводить до загибелі […]...
28. ОГІРКИ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР ОГІРКИ Парші. Уражають зав’язь плодів, які перестають розвиватися, на ній з’являються вдавлені плями з червоним нальотом. Якщо уражаються листочки, вони вкриваються бурими плямами й висихають. Захворювання грибкове, тому для боротьби з ним потрібно збирати та знищувати хворі рослини, регулярно обприскувати огірки фунгіцидами. Кутаста плямистість огірків. […]...
29. Хвороба Тея – Сакса – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Хвороба Тея – Сакса Хвороба Тея – Сакса (амавротична ідіотія) належить до групи внутрішньоклітинних ліпідозів. Це захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування. Відзначається збільшення в мозку гліколіпіду – гангліозиду, а також підвищення рівня гангліозидів у […]...
30. ОБРІЗАННЯ І ФОРМУВАННЯ ПЕРСИКА Сад і город (енциклопедія) ОБРІЗАННЯ І ФОРМУВАННЯ ПЕРСИКА У персика крону формують чашоподібну або покращену чашоподібну. Обрізання персика проводиться інакше, ніж обрізання інших кісточкових. Так, наприклад, щороку і в молодих, і в плодоносних садах проводять сильне вкорочування приростів. Формування чашоподібної крони роблять так само, як у яблуні. Обрізання персиків проводять завжди перед цвітінням. Оглядають плодові […]...
31. ФІЗИЧНИЙ СПОСІБ – ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ РОСЛИН Сад і город (енциклопедія) ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ РОСЛИН. ФІЗИЧНИЙ СПОСІБ Фізичний спосіб боротьби зі шкідниками – це механічне знищення шкідливих комах і запобігання зараженню городніх рослин. Лихо наших городів – колорадський жук – найбільш стійкий до різних способів боротьби з ним, тому важливо регулярно оглядати картоплю, збираючи личинки, гусінь, яйцекладки колорадського жука й дорослі особини. […]...
32. Хвороби із спадковою схильністю МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.39. Хвороби із спадковою схильністю Ряд захворювань і ознак зумовлені багатьма генами, тому їх позначають терміном полігенні. На їх розвиток великий вплив мають фактори зовнішнього середовища, тому їх називають мультифакторіальними. Мультифакторіальні (полігенні) захворювання – це захворювання зі спадковою […]...
33. Хвороба Німанна – Піка – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Хвороба Німанна – Піка Захворювання зумовлене спадковим порушенням обміну ліпідів (сфінгофосфоліпідів). Відбувається нагромадження сфінгомієліну в печінці, головному мозку, селезінці, наднирниках, нирках, лімфатичних вузлах, шкірі і мононуклеарних клітинах крові. Захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування. Частота […]...
34. Порушення обміну вуглеводів. Галактоземія – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Порушення обміну вуглеводів. Галактоземія Перший опис цього спадкового захворювання належить віденському педіатру Реуссу (1808). Це уроджене порушення галактозного обміну і передається аутосомно-рецесивним шляхом. Частота захворювання від 1:16000 до 1:17500 населення. Патогенез хвороби зумовлений блоком […]...
35. Цистинурія – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Цистинурія Цистинурія – захворювання, пов’язане з порушенням обміну цистину, успадковується за аутосомно-рецесивним типом. У таких хворих відсутня транспортна система, що виводить цистин з лізосом. Цистин, накопичуючись у нирках, сприяє розвитку симптомокомплексу, який включає поліурію, […]...
36. ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – групи інфекційних хвороб, збудниками яких є цвілеві гриби. Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. Хвороби, викликані грибами, називаються мікозами. Цвілеві гриби мають дуже активні ферменти, що здатні […]...
37. Глікогенози – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Глікогенози Глікогенози – це захворювання, зумовлені метаболічними порушеннями, які призводять до надмірної концентрації глікогену або зміни його структури. Глікоген являє собою вуглеводні депо, які є готовими джерелами для негайного забезпечення енергією. У печінці він […]...
38. ХВОРОБИ, ЯКІ НАБУЛИ СОЦІАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ Мета: пояснити учням, чому окремі інфекційні хвороби набули соціального значення (туберкульоз і ВІЛ/СНІД); інформувати школярів про можливі шляхи зараження цими хворобами; вчити толерантно ставитися до ВІЛ-позитивних людей; виховувати відповідальне ставлення до власного здоров’я. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Фронтальне опитування – Як ви ухвалюєте рішення? Чи допомагає вам хтось у цьому? […]...
39. Спадкові хвороби нуклеїнових кислот – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Спадкові хвороби нуклеїнових кислот До їх складу входить декілька добре вивчених хвороб. Особливості цих дефектів можна спостерігати на прикладі синдрому Леша-Наяна. Синдром зустрічається рідко (1:300000 новонароджених) і успадковується за Х-зчепленим рецесивним типом. Хвороба розвивається […]...
40. Спадкові хвороби обміну ліпідів – Генні (молекулярні) хвороби МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби Спадкові хвороби обміну ліпідів Це група генетичних захворювань, суть яких полягає в нагромадженні ліпідів в одному чи декількох органах (рис. 1.147). Рис. 1.147. Відкладення холестерину (ксантема)....