Особистий інтерес

Related posts:

1. Особистий дохід Особистий дохід – один з найважливіших показників життєвого рівня громадян, що відображає їх фінансові та натуральні (в грошовій оцінці) надходження від усіх видів діяльності. Якщо аналіз виробництва і первинного розподілу має своїм предметом людину як індивідуального працівника з його професійною підготовкою, досвідом та іншими особливостями, то при дослідженні доходів основним об’єктом є сім’я. О. д. […]...
2. Особистий подохідний податок Особистий подохідний податок – податок, який вилучають з особистих доходів, передусім із заробітної плати найманих працівників і службовців. Економічна основа О. п. п. – зростання виробництва на душу населення і споживання, номінальної та реальної заробітної плати. У США до першої світової війни ним був податок на нерухоме майно (на земельну власність, будівлі, споруди та ін.), […]...
3. Особистий прибутковий податок Особистий прибутковий податок – податок, яким обкладається дохід окремих осіб (домогосподарств і одноосібних фірм) Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, одержаний з різних джерел як на території України, так і за її […]...
4. Закон зростання віддачі факторів виробництва Закон зростання віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаллом закон, згідно з яким із зростанням обсягу виробництва в конкурентних умовах граничні витрати зменшуються разом із цінами пропозиції, “збільшення обсягів витрат праці і капіталу зазвичай веде до вдосконалення організації виробництва, що підвищує ефективність використання праці і капіталу”. Цей закон, або закон зростання продуктивності, сформульований ним щодо […]...
5. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
6. Облік витрат за видами діяльності в моделі ABC Облік витрат за видами діяльності в моделі ABC – методика обчислення джерел витрат і центрів робіт та їх розподілу між продуктами на основі даних про види робіт, необхідних для виробництва. Модель ABC – найважливіші групи класифікації матеріальних ресурсів. Такий облік дає змогу оцінити можливості максимізації вартості і підвищення ефективності діяльності організації, точніше визначити собівартість у […]...
7. ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
8. Екологічні витрати Екологічні витрати – сукупність витрат у сфері природокористування, необхідних для послаблення глибини екологічної кризи і забезпечення екологічної безпеки країни. До Е. в. суспільного виробництва відносять безпосередні витрати на охорону природи, очищення повітряного та водного басейнів, земель тощо; витрати на освоєння природних ресурсів у дедалі гірших умовах і все більше віддалених від центрів безпосереднього використання; витрати […]...
9. Інтерес національний Політологічний словник Інтерес національний – система відносин, яка поєднує в собі потреби функціонування і розвитку нації – народу як єдиного організму. Основу І. н. становлять потреби суспільства, необхідні для його розвитку і функціонування, захист народу від загроз з боку іншої держави (держав), а також підтримання соціального миру, порядку і злагоди всередині країни. До корінних І. […]...
10. ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ (лат. interest – має значення) – а) особлива форма існування та вияву сусп. інтересу; б) вираження соціальних потреб суб’єкта (індивіда, групи, класу, нації, народу) через його місце (статус) у системі соціальних відносин та взаємодій з приводу умов та засобів задоволення цих потреб. Отже, I. с. – складне утворення, що […]...
11. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...
12. Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) Буагільбер (Boisguillebert) П’єр (справжнє прізвище Лап’єзан) (1646 – 1714) – французький економіст, засновник класичної школи економіки. Справедливо доводив, що багатство нації не в грошах, а в продуктах, насамперед сільськогосподарських. Сільське господарство вважав першоосновою економіки. Б. започаткував теорію трудової вартості, виділив “справедливу”, або “істинну”, вартість і стверджував, що вона повинна покрити виробникові витрати виробництва і забезпечити […]...
13. Пристосування Пристосування – 1) здійснювані державою, організаціями зміни в господарському механізмі та формах власності, у способах діяльності і структурі організації, у формах господарювання та ін. П. спрямоване на їх узгодження з вимогами технологічного способу виробництва, в т. ч. з рівнем, характером структурою продуктивних сил (передусім з потребами та інтересами основної продуктивної сили), умовами економічної діяльності, станом […]...
14. Накладні витрати Накладні витрати – додаткові до основних виробничі витрати, пов’язані з управлінням, в т. ч. організацією, плануванням, контролем та обслуговуванням виробництва, які включають у собівартість продукції. До Н. в. належать: а) адміністративно-управлінські (заробітна плата менеджерів, плата за послуги зв’язку, витрати на відрядження, на утримання пожежної і сторожової охорони та ін.); б) витрати, пов’язані з виплатою різноманітних […]...
15. Вартості модифікації Вартості модифікації (лат. modificatio – видозміно) – форми вартості товару, що утворюються в процесі еволюції товарно-грошових відносин в умовах простого та капіталістичного товарного виробництва. Товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва в межах окремих галузей відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову […]...
16. Калькуляція собівартості Калькуляція собівартості – обчислення у грошовій формі витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг. До основних калькуляційних витрат належать: куплені сировина і матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати; паливо та електроенергія на технологічні цілі; основна зарплата виробничих працівників; додаткова зарплата, відрахування на соціальне страхування; витрати на підготовку та освоєння виробництва; витрати на утримання та експлуатацію обладнання; […]...
17. Закон зростання витрат Закон зростання витрат – закон, згідно з яким із заміною виробництва одного товару іншим за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати виробництва другого товару зростають. При переході від виробництва одних товарів до виробництва інших необхідно пристосувати (адаптувати) ресурси, оскільки їх неможливо повністю використати у виробництві альтернативних товарів. Чим більше підприємець намагається виробити альтернативних товарів, тим більше […]...
18. Стратегія інноваційна Стратегія інноваційна – комплекс довготермінових заходів, до яких вдаються суб’єкти економічної діяльності на макро – та мікрорівнях з метою вибору найефективніших напрямів і шляхів упровадження нових технологій, видів техніки, проектування принципово нових видів продукції, а також методів організації виробництва тощо, спрямовані на швидкий розвиток економіки загалом, окремих підприємств, фірм і компаній зокрема. Основою С. і. […]...
19. Логістична система Логістична система – сукупність логістичних елементів, підсистем і зв’язків між ними, внаслідок яких виникають нові інтегративні якості та функції і забезпечується оптимізація матеріальних і нематеріальних потоків у процесі розвитку та відтворення таких систем. Основними елементами та підсистемами Л. е. є логічна інфраструктура; підсистеми реалізації замовлення, транспортування, формування запасів, складського господарства, пакування, обслуговування клієнта, які формуються […]...
20. Принцип організації НДДКР в монополіях Принцип організації НДДКР в монополіях – основний принцип організації науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок у компаніях монополістичного типу, згідно з яким у головній науковій лабораторії ведуться дослідження середньо – і довготермінового характеру, віддача від яких очікується через 3-7 років, а невеликі дослідні групи в таких компаніях (їх відділеннях) виконують короткотермінові проекти, розраховані на 1-2 роки і […]...
21. Willie’s School UNIT 9. SCHOOL STORIES Lesson 9.1 Willie’s School 1. Speak about your school using these words. There are three floors in our school. Floor Principal’s office Canteen Hall Stairs Entrance Classroom Sports ground 2. Say what you should do and what you should not do in the places from Task 1? We shouldn’t push our […]...
22. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
23. НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ – різновид сучасного інституціоналізму, який досліджує вплив такого фактора, як трансакційні витрати (витрати з укладання договорів) на економічний розвиток. Лідер – американський економіст Р. Коуз, праці якого поклали початок новим розділам економічної науки – трансакційної економіки й економіки права. Виник у 60-70-х роках XX ст....
24. Витрати граничні (ВГ) Витрати граничні (ВГ) – зростання сукупних витрат внаслідок виробництва ще однієї (додаткової) одиниці продукції. ВГ визначаються шляхом віднімання сукупних витрат (за незмінності постійних) на виробництво певної кількості продукту від таких витрат на збільшене виробництво або діленням цієї різниці на зрослу кількість одиниць продукції. Порівнюючи ВГ на виробництво одиниці продукції з граничним доходом від її реалізації, […]...
25. Суперечності перехідної економіки Суперечності перехідної економіки – взаємодія (взаємозумовленість, взаємозаперечення, взаємопроникнення) протилежних сторін, тенденцій і властивостей перехідної економіки, внаслідок чого вони стають джерелом її функціонування та розвитку. Оскільки суперечності розвиваються в антагоністичних і неантагоністичних формах, у межах перехідної економіки спочатку переважають антагоністичні форми, а на завершальних етапах за умови раціональної економічної політики – здебільшого неантагоністичні форми. С. п. […]...
26. Теорія економіки пропозиції Теорія економіки пропозиції – теорія, згідно з якою виникнення економічних криз зумовлене не змінами попиту, а змінами пропозиції внаслідок підвищення витрат на енергоносії, робочу силу і т. ін. Тому знижується продуктивність праці, підвищуються ціни на товари, хоча кількість їх зменшується. Результатом цих процесів є зниження темпів зростання виробництва і його обсягів. Внаслідок цього зростає кількість […]...
27. Безпосередньо суспільний характер виробництва Безпосередньо суспільний характер виробництва – виробництво, засноване на домінуванні суспільної власності на засоби виробництва та результати праці і планомірному регулюванні всіх сфер відтворення в загальносуспільному масштабі. Теоретично й методологічно обгрунтували Б. с. х. в. у найзагальніших рисах К. Маркс та Ф. Енгельс. З урахуванням досвіду розвинених країн світу, вимог закону прискореного розвитку економічних систем Б. […]...
28. Нормування оборотних засобів Нормування оборотних засобів – встановлення раціональних обсягів оборотних засобів (оборотних фондів і фондів обігу), необхідних для забезпечення безперервного ефективного виробництва і розширеного відтворення. На кожному з етапів обороту оборотних засобів (від складського запасу до випуску готової продукції та її транспортування і зберігання на складах) для них встановлюється відповідна норма у днях, вартісній та грошовій формах, […]...
29. Будівництво Будівництво – галузь сфери матеріального виробництва, підприємства, компанії та організації якої зайняті спорудженням різних об’єктів, а також здійснюють реконструкцію й технічне переобладнання діючих підприємств та інших об’єктів у різних сферах. До продукції Б. належить і капітальний ремонт будівельних об’єктів. До Б. як самостійної галузі економіки належать організації будіндустрії, що виконують будівельно-монтажні роботи; організації з експлуатаційного […]...
30. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
31. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
32. Цехові витрати Цехові витрати – непрямі витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість продукції (включаються в неї опосередковано). До таких витрат належать: заробітна плата штату управління цеху, амортизаційні відрахування, витрати на утримання і поточний ремонт будівель, споруд, на проведення дослідів, на заходи з охорони праці та ін. їх опосередковане включення в собівартість здійснюється шляхом розподілу […]...
33. Моделі організації виробництва Моделі організації виробництва – оптимальні варіанти діяльності господарювання суб’єктів (підприємств, фірм, компаній) відповідно до технологічних способів виробництва, обсягу та асортименту продукції, маркетингової орієнтації, форми власності, регіонального розташування, транспортування продукції тощо. В сучасній соціальній ринковій економіці підприємства і фірми здійснюють індивідуальне господарювання (індивідуальне відтворення) без реального усуспільнення засобів виробництва, але вони неспроможні досягти належного економічного ефекту […]...
34. Learn to talk about the secrets of plant life Unit 6 Nature Araund Us 6.3 Learn to talk about the secrets of plant life Word Box Phrase Box Communication Box To participate Soil Seed To sprinkle To harvest weed crop – window garden – windowsill – to take turns – to plant lettuce/radish/carrot seeds – to give a sense of pride and discipline I’ve […]...
35. Кооперовані поставки Кооперовані поставки – форма планомірно організованих виробничих зв’язків між підприємствами, які спільно виробляють певну продукцію. Такі зв’язки зумовлені кооперацією праці й кооперуванням безпосереднього виробництва, а рівень їх розвитку є показником суспільної організації виробництва та його ефективності. Так, швидке зростання спеціалізації виробництва супроводжується безперервним розвитком масштабів К. п. Виникають з часу монополізації ринку з появою найпростіших […]...
36. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
37. Матеріально-технічна база виробництва Матеріально-технічна база виробництва – сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т. б. в. – основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві – багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба – в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок […]...
38. Економіка статична Економіка статична – економіка, в якій всі основні параметри є постійними та незмінними (пропозиція ресурсів, технічні знання, смаки споживачів). В Е. с. показники витрат і дані про попит та доходи, а також про пропозицію ресурсів є постійними. В умовах Е. с. можливо перед­бачити наслідки виробництва і перспективи економічної ситуації. Незмін­ний характер економіки буде перешкоджати будь-яким […]...
39. Рента економічна Рента економічна – форма економічної реалізації власності на окремі фактори виробництва, яку привласнює підприємець внаслідок зменшення витрат на одиницю продукції порівняно з іншими товаровиробниками. Якщо йдеться про сільське господарство, то P. e. означає привласнення додаткового доходу від упровадження передової агротехніки, а отже, зниження собівартості, що не впливає на підвищення цін; а у разі використання найманої […]...
40. Витрати майбутніх періодів (ВМП) Витрати майбутніх періодів (ВМП) – витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням нових видів продукції. До них відносять витрати на проектування, конструювання й розробку технологічного процесу виготовлення нового виробу; на перестановку та переналадку обладнання; вартість виробу, який використовують як зразок; на розробку та освоєння нової заводської технології процесів виробництва, а також випробування на підприємствах – виробниках […]...