Особливості проживання, будови і способу життя плазунів – КЛАС ПЛАЗУНИ
Біологія – універсальний довідник
ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ
ТИП ХОРДОВІ
КЛАС ПЛАЗУНИ
Плазуни, або рептилії – перший клас справжніх наземних хребетних тварин. Заселили різні ділянки суші, незначна частина видів вторинно перейшла до життя у воді, але їх розмноження відбувається на суші. Порівняно із земноводними у плазунів відбулися прогресивні зміни у скелеті, м’язовій, дихальній, кровоносній та інших системах органів. Основний спосіб пересування плазунів – повзання, плазування по землі (звідси і назва
Особливості проживання, будови і способу життя плазунів
Місця проживання та спосіб життя. Плазунів можна зустріти у найрізноманітніших умовах наземно-повітряного та водного середовищ існування (крім полярних і приполярних областей). Більшість із них населяє тропіки та субтропічні райони (гекони, змії). На узліссях, у ярах і в садах зустрічається ящірка прудка, а на вирубках, що заростають, і поблизу боліт – ящірка живородна. Вдень на освітлених сонцем місцях ящірки полюють за різними комахами. У випадку небезпеки ховаються в
Особливості зовнішньої будови. Тіло у плазунів довге (ящірки, крокодили, змії) або округле, випукле (черепахи). Зверху воно має роговий покрив, що складається з рогових лусок і щитків. У деяких видів плазунів поряд з роговими утворами є кісткові пластини. У черепах, наприклад, з кісткових пластин складається спинний і черевний щити панцира. Шкіра у плазунів суха, позбавлена шкірних залоз. Верхній зроговілий шар епідермісу та наявність у шкірі рогових лусочок, щитків, пластинок захищають її від висихання, механічних та хімічних впливів. У плазунів шкіра втратила здатність до газообміну і виділення продуктів життєдіяльності. Забарвлення тіла різноманітне, часто захисне. Ріст плазунів супроводжується періодичним линянням.
Кінцівки у плазунів, порівняно із земноводними, збільшилися у розмірах і перемістилися під тулуб, що дало їм змогу підняти тіло над грунтом і прискорити швидкість руху. Відсутність кінцівок у змій і безногих ящірок – явище вторинне, про що свідчать видозмінені залишки задньої пари кінцівок в удавів. У морських черепах кінцівки перетворилися на ласти, завдяки яким вони легко плавають у воді.
Особливості будови скелета. У скелеті розрізняють скелет голови (череп), тулуба (хребет) і кінцівок (скелет поясів та вільних кінцівок). Порівняно із земноводними, у плазунів відбулися прогресивні зміни у скелеті. Хребет складається з 5 відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового. Шийний відділ утворений різною кількістю (але не менше 8) рухомо з’єднаних між собою хребців. Череп за допомогою одного потиличного виросту з’єднується з шийним відділом хребта, що забезпечує рухливість голови у вертикальній площині. Перший шийний хребець має вигляд кільця і може обертатися навколо зубоподібного відростка другого шийного хребця, що дає їм змогу повертати голову в різні боки. У плазунів до хребців грудного відділу прикріплюються ребра, які, з’єднуючись із грудиною, утворюють грудну клітку (крім змій, у яких вони закінчуються вільно). Грудна клітка захищає внутрішні органи, бере участь в актах вдиху і видиху, підсилює опорну функцію кінцівок. Парні кінцівки складаються з трьох основних частин (передня – з плеча, передпліччя та кисті; задня – зі стегна, гомілки та стопи). Відділи кінцівок рухомо з’єднуються між собою за допомогою суглобів. У більшості плазунів кисть і стопа мають по 5 пальців.
М’язи у плазунів більш диференційовані, ніж у земноводних. Добре розвинені жувальні м’язи, що приводять у рух щелепи, а також м’язи шиї, кінцівок. Розвинулись міжреберні м’язи, що забезпечують рухи грудної клітки.