Особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні
Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
§ 27. ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
1. Особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні.
Для становлення України як правової демократичної держави велике значення мала розбудова законодавчої влади. Єдиним органом законодавчої влади, уповноваженим приймати закони, була Верховна Рада України. Важливим кроком на шляху розбудови законодавчої влади стало ухвалення в листопаді 1992 р. Закону України “Про статус народного депутата України”. Закон визначив
Для розширення законотворчої діяльності народних депутатів важливе значення мало те, шо вони здійснювали свої повноваження на постійній основі. Однак на діяльності Верховної Ради негативно позначалася відсутність в Україні традицій парламентаризму. Чимало прийнятих законів не мали прямої дії, затримувалася розробка підзаконних актів, які б конкретизували закони та забезпечили їх реалізацію. Хоча закон передбачав дотримання депутатами депутатської етики,
Ефективність діяльності Верховної Ради послаблювало політичне протистояння, відсутність злагоди в роботі законодавчої та виконавчої влади.
Визначним етапом державотворчого процесу стало затвердження Верховною Радою державних символів. 16 січня 1992 р. Державним гімном України був затверджений музичний твір “Ще не вмерла України…”, написаний в 1863 р. композитором М. Вербицьким на слова П. Чубинського. 28 січня 1992 р. синьо – жовтий прапор було визнано Державним прапором України, а 19 лютого 1992 р. Верховна Рада України затвердила малий Державний герб України – тризуб. Затвердження державних символів супроводжувалося гострими дискусіями у Верховній Раді та в суспільстві. Для побудови суверенної держави необхідно було передусім узаконити правові основи її безпеки. Цей процес розпочала постанова Верховної Ради України “Про 242 військові формування в Україні”, ухвалена 24 серпня 1991 р. Важливою віхою в
4 вересня 1991 р. над Верховною Радою України був піднятий синьо-жовтий прапор
Історії військового будівництва стало прийняття 6 грудня 1991 р. Закону України “Про Збройні сипи України”, який визначив правові засади реформування армії. Правові гарантії суверенітету України забезпечували Закони України “Про державний кордон України” (листопад 1991 p.), “Про прикордонні війська України” (грудень 1991 p.). Важливе значення мав Указ Президента України Л. Кравчука “Про утворення державною митною комітету України” (грудень 1991 p.).
На формуванні виконавчої влади позначилася суперечність між президентом і Верховною Радою, яка полягала в тому, що кожна сторона намагалася побудувати свою виконавську вертикаль. За ініціативою президента Л. Кравчука Верховна Рада в березні 1992 р. ухвалила Закон України “Про представника Президента України”. Ним було встановлено, що представник Президента України є найвищою посадовою особою виконавчої влади – головою місцевої адміністрації в областях, районах, містах Києві та Севастополі. Представник Президента України мав широкі повноваження. Однак опоненти президента у Верховній Раді вважали, що, відповідно до статей Конституції України, влада на місцях повинна належати не представникам Президента України, а головам рад і їх виконкомів. Унаслідок цього виникали непорозуміння. У березні 1993 р. Верховна Рада України внесла зміни та доповнення в Закон України “Про представника Президента України”, якими було встановлено, що голови обласних і районних рад є найвищими посадовими особами у своїх областях і районах. Завдяки цьому напруженість у відносинах між місцевими керівниками була послаблена.
На загальнодержавному рівні суперечності були пов’язані з тим, що і Верховна Рада, і Президент України хотіли мати вплив на Голову Кабінету Міністрів – прем’єр-міністра. У жовтні 1992 р. Кабінет Міністрів очолив генеральний директор виробничого об’єднання “Південмаш” Л. Кучма. Після його доповіді на сесії Верховної Ради про катастрофічний стан економіки народні депутати дали згоду на додаткові повноваження Кабінету Міністрів, який одержав право протягом шести місяців видавати декрети з економічних питань.
Судова влада в Україні формувалася з урахуванням потреб економічного та суспільно-політичного життя. В умовах ринкових відносин набули поширення конфлікти між суб’єктами господарювання, тому важливе значення мало ухвалення в червні 1991 р. Закону України “Про господарські суди”. Фундаментальне значення для утвердження правової держави мало прийняття в червні 1992 р. Закону України “Про Конституційний Суд України”, основною метою якого було забезпечення конституційної законності та верховенства Конституції України. У грудні 1992 р. був ухвалений Закон України “Про статус суддів”, яким були визначені права та обов’язки суддів, порядок їх обрання, гарантії незалежності, недопустимість утручання в діяльність суддів та їхня недоторканність.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...