Особливості структури та семантики сполучникових, безсполучникових і багатокомпонентних речень
СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ
§ 34. Особливості структури та семантики сполучникових, безсполучникових і багатокомпонентних речень
Складним називається речення, яке складається з двох чи більше предикативних частин.
394. Як Тихо на землі! Як Тихо і як Нестерпно – без небес. Сучасний Поет, сучасний Поціновувач поезії Може повчитися у В. Свидницького багато чого – і поваги до слова, і стилістичних тонкощів, і чарів поетичної магії, і шукання скарбниць народної поетики, але найбільш – сили бути самим собою. Художній
396. Сполучникові: Вчені дослідили, (що) вже в останньому періоді палеоліту людина подавала певного символічного значення довкіллю: сузір’ям, рослинам, тваринам. Внаслідок лексичного збагачення мови затемнювалося виражене слоном первісне враження, (і) виникла потреба відновлення власного значення слова. Безсполучникові: Середньовіччя акцентувало: символи існують як для приховання
ПОЯСНЕННЯ
Серед складнопідрядних речень з кількома підрядними розрізняють:
– Послідовну підрядність – перше підрядне залежить від головного, друге – від першого і так далі;
– Однорідну підрядність – всі підрядні частини залежать від одною слова у головному реченні;
– Неоднорідна підрядність – кілька підрядних частин залежать від різних слів у головному;
– Мішаний тип – поєднання різних видів підрядності.
ПП ПДП непр. ПП непр.
400. II. 1) Дерево Славиться Плодами,2)Людина – Ділами, (реч. розпов., неокл., скл., безсполучн. скл. з 2 частин, однотипні частини, зіставлення, спол. – а)
1) просте, пошир., повне, двоскл., нескл.
2) просте, пошир., неповне, двоскл., неускл.
[ ], [ ]
ПП пр. ПДП пр. ПДП ПП ПДП пр. ПДП
1) Корова Воду П’є– Молоко Дає, 2)Змія П’є – Отруту Плює (реч. розпов., неокл., скл., бєзспол., скл. з 2 частин, однотип. част., зіставл., спол. – а)
1) просте, пошир., повне, двоскл., ускл. однор. прис.
2) просте, пошир., повне, двоскл., ускл. однор. прис.
[ ], [ ]
ПП ПДП непр. ПП ПДП непр.
1)Дощ Іде На священика, 2)Вода Тече На паламаря (реч. розпов., неокл., склад., безспол., скл. з 2 частин, однотип., зістав., спол – а)
1, 2) прості, пошир., повні, двоскл., неускл.
[ ], [ ]
Узг. часу СІП міри узг. ПП ПП СІП
404. 1)Погане Товариство – Завше Біда,(та) 2)Ще Гірша БідА, (коли) Воно Велике (розпов., неокл., скл., З част., сполучн., (суряд., підр. зв.), підр. умови, з суряд. і підр. зв’язком.
1) просте, двоскл., пошир., повне, неускл.
2) просте, односкл., наз., пошир., непов., неускл.
3) просте, двоскл., непошир., повне, неускл.