Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ОВАЦІЯ
ОВАЦІЯ
Культурологічний словник
ОВАЦІЯ (від лат. avatio – малий тріумф) – високий рівень емоційного сприйняття соціальною групою побаченого чи почутого, бурхливі оплески. О. належить до невербального оцінювання індивідом дій і вчинків інших людей.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ТОЛЕРАНТНІСТЬ Культурологічний словник ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia – терплячий) – терпимість до чужих думок, ідей, вірувань, вчинків....
- ПЕРЦЕПТИВНИЙ Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття....
- АНАЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник АНАЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – один із різновидів глибинної психології, створена швейцарським психологом К. Юнгом, учнем З. Фрейда. Метою психічного розвитку людини К. Юнг вважав індивідуалізацію – творчу реалізацію індивідом колективного несвідомого, у якому закарбований досвід попередніх поколінь....
- ІНКОРПОРАЦІЯ Культурологічний словник ІНКОРПОРАЦІЯ (від англ. об’єднуватися, приєднуватися, приймати до складу, утворювати спілку) – вступ-прийняття до групи, об’єднання з групою....
- ДЕПУТАТ Культурологічний словник ДЕПУТАТ (від лат. deputatus – визначений) – 1) виборний представник населення в постійно діючих органах влади; 2) особа, повноважена колективом (групою) для виконання якогось доручення....
- ПЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник ПЕРЦЕПЦІЯ (від лат. perceptio – сприйняття) – відображення речей і явищ у свідомості людини за допомогою органів чуттів. У філософській концепції Лейбніца П. тлумачилася як несвідома, а отже, нижча від апперцепції форма духовності. Термін П. охоплює як чуттєве сприйняття, так і певні реакції – відповіді організму на грунті чуттєвих образів – так звані […]...
- СЕНСОПАТІЇ Культурологічний словник СЕНСОПАТІЇ (від лат. sensus – відчуття і грец. palhos – біль, страждання) – порушення сприйняття....
- СПРИЙНЯТТЯ Культурологічний словник СПРИЙНЯТТЯ – процес прийому та переробки людиною інформації, що надходить у мозок через органи відчуття....
- АЗАРТ Культурологічний словник АЗАРТ (франц. hasard – ризик, випадок, з ісп. аzar, від араб. аззагр – гральна кість) – захоплення, завзяття, запальність, гарячковість. У психології – психічний стан людини, при якому спостерігається високий рівень її екзальтованості, емоційного збудження, прагнення до задоволення певної потреби. У стані А. людина у своїх вчинках керується переважно емоціями, тому вона може […]...
- ПРОЕКЦІЯ Культурологічний словник ПРОЕКЦІЯ (від лат. projectio – кидання вперед) – спосіб сприйняття, за якого партнерові по спілкуванню приписують власні чесноти та вади....
- СОВІСТЬ Культурологічний словник СОВІСТЬ – особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, компонент моральної самосвідомості. С. – афективно-когнітивна структура: в результаті самооцінки за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра і зла справедливості, порядності) виникає почуття вини, гостре емоційно-тривожне переживання невідповідності своїх помислів чи дій суспільне визначеним етичним зразкам бажаної і 260 ідеальної поведінки. С. – рефлексивна емоція, болісне самоусвідомлення […]...
- ОБСЯГ СПРИЙНЯТТЯ Культурологічний словник ОБСЯГ СПРИЙНЯТТЯ – максимальна кількість об’єктів, що можуть бути сприйняті упродовж короткої експозиції, яка не допускає руху очей або перерахунку предметів....
- СВІДОМІСТЬ Культурологічний словник СВІДОМІСТЬ – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій у попередньому мисленому накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю. С. склалась як властивість високоорганізованої матерії – мозку....
- ОБДАРОВАНІСТЬ Культурологічний словник ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна О. Оскільки О. виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну О. тощо. Для психології важливим є розробка теорії О. як цілісного і системного вияву особистості, а також […]...
- САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
- ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності і розвитку мистецтва....
- КАТАРСИС Культурологічний словник КАТАРСИС (від грец. katharsis – очищення) – термін античної естетики, означає душевну розрядку, естетичну реакцію, що відчуває особистість на завершальній стадії процесу художнього сприйняття....
- КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ Культурологічний словник КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ (від лат. cognitus – пізнавальний, розвідувальний) – пізнавальні процеси людини, включаючи її відчуття, сприйняття, увагу, уяву, пам’ять, мислення, мову....
- АРТЕФАКТ Культурологічний словник АРТЕФАКТ (від лат. artefactum – штучно зроблене) – штучно створена реальність; ефект опосередкованого впливу приладу на сприйняття людиною результатів дослідження....
- ХРАМОВА АРХІТЕКТУРА Культурологічний словник ХРАМОВА АРХІТЕКТУРА – споруди, пов’язані з релігією, з богослужінням, з церквою; та, що належить церкві....
- ГЕНІАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis – притаманний генієві, плідний) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності (технічній, науковій, художній, організаційній), результати якої мають соціально-групову і вселюдську значущість. Г. включає природжені задатки і нахили й особливо набуті індивідом за певних історичних умов його творчості. Г. означає, з […]...
- ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
- ПІСТ Культурологічний словник ПІСТ – релігійна заборона на їжу (взагалі чи на м’ясну, рибну, молочну), що встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, П. сприяють підготовці віруючих до психологічного та розумового сприйняття божественних істин і церковних повчань....
- СИГНАЛ Культурологічний словник СИГНАЛ (від лат. signum – знак) умовний знак (фізичний процес або явище) для передавання конкретної або узагальненої інформації. С. є певним орієнтиром (подразником), який зумовлює аналітико-синтетичний зв’язок психіки людини (тварини) з навколишнім середовищем. За своєю природою С. можуть бути світловими, звуковими, тепловими, електричними та іншими, вони мають різні фізичні параметри, від чого залежить […]...
- ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА (від лат. de… – скасування, і hum – anus – людський) – процес усунення із творів мистецтва “занадто людського”, орієнтованого на звичайне сприйняття, що передбачає відтворення життя “у формах самого життя”....
- ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
- ЯКІСТЬ ЖИТТЯ Культурологічний словник ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – характеристика умов життєдіяльності людей з погляду якісної визначеності і відповідності їх суспільним нормам і критеріям; оцінка становища особи в різних соціальних системах, яка виражає рівень можливостей для всебічного розвитку людини, а саме: рівень споживання матеріальних та духовних благ і послуг, розвинутість сфери освіти, медичного обслуговування, культури, стан навколишнього середовища (екологія), […]...
- ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ: ВИЗНАЧЕННЯ Паблик рилейшнз СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ: ВИЗНАЧЕННЯ “Паблік рилейшнз складається з усіх форм планової комунікації, спрямованих всередину й назовні, між організацією та її громадськістю для досягнення специфічної мети, що належить до галузі взаєморозуміння” (Jefkins, 1992: 8). “ПР – це мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, основаного на правді й повній інформованості” (Блек, […]...
- АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність суб’єкта, який за допомогою свого розсудку заново конструює предмет пізнання у свідомості. А. виступає як протилежність чуттєвого відображення – перцепції....
- ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ Культурологічний словник ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ – способи, рівень, напрями впливу релігії на соціум, його структурні елементи та особистість....
- САМОВЛАДАННЯ Культурологічний словник САМОВЛАДАННЯ – один з суттєвих виявів вольової риси характеру людини, що полягає в здатності її свідомо керувати власними почуттями, настроями і приводити їх у відповідність з конкретними життєвими ситуаціями. С. може виявлятись як у самостримуванні, так і самоактивізації: в одних випадках людина гальмує в собі небажані, невідповідні певній ситуації настрої, емоційні стани і […]...
- ТЕОКРАТІЯ Культурологічний словник ТЕОКРАТІЯ (від грец. theos – бог і kratos – влада) – форма державного правління, за якої політична влада в країні належить духівництву, наприклад, Ватикан....
- САМООЦІНКА Культурологічний словник САМООЦІНКА – судження людини про міру наявності у неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. С.- вияв оцінного ставлення людини до себе. Якщо на початкових стадіях формування С. еталоном виступають якості, що виявляються в інших людей, або оцінні судження дорослих чи норми поведінки, правила, то пізніше виникають […]...
- НАРЦИСИЗМ Культурологічний словник НАРЦИСИЗМ (від грец. – Нарцис) – самозакоханість. Термін утворився від імені Нарціс (Наркіс). У грецькій міфології так звали вродливого юнака, який закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання; після смерті він ніби перетворився на квітку. Самозакохані люди є егоцентриками, вони важкі у спілкуванні; переборення Н. можна досягти шляхом конструктивної […]...
- ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА Культурологічний словник ДІЯЛЬНІСТЬ ЕСТЕТИЧНА – специфічний вид практично-духовної (створення творів мистецтва, фольклор, дизайн і т. ін.) і духовної (естетичне споглядання, сприйняття, судження і т. ін.) діяльності. Спільним започаткуванням усіх різновидів Д. е. є “творчість за законами краси”, завдяки якій людина вступає в естетичні відносини з дійсністю, змінюючи свої здібності і свій духовний світ....
- РЕАКЦІЯ Культурологічний словник РЕАКЦІЯ (від лат. re… – проти і actio – дія) – дія у відповідь на будь-які впливи, подразнення, протидія. Р. є основною формою взаємодії організму з навколишнім середовищем. Поняття Р. є спільним для ряду наук – зокрема біологічних, психологічних, соціальних. Психологи виділяють три підструктури Р.: 1) сприйняття зовнішнього подразнення; 2) переробка цього подразнення […]...
- МОТИВ Культурологічний словник МОТИВ (франц. motif, від лат. moveo – рухаю) – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою М. діяльності людини є її різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. У дошкільному віці – це ігрові М. У шкільному віці вони відступають на […]...
- НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків. У людини, яка виступає об’єктом Н., усупереч (а іноді і проти) її волі і свідомості виникають певні […]...
- БАЗАЛЬНИЙ Культурологічний словник БАЗАЛЬНИЙ (від грец. – основа) – основне наукове поняття. Наукова психологія має ряд Б. понять. У загальній психології – образ, дія, потреба, мотив; у соціальній – особистість, соціальна роль, спілкування тощо. Знання Б. понять належить до теоретичних і методологічних засад науки....
- МОДА Культурологічний словник МОДА – панування у певному середовищі в певний час тих чи інших смаків в уподобаннях, формах побуту і одягу....