Пагін і його будова
Розділ 1 РОСЛИНИ
Тема 1. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ
10. Пагін і його будова
А од коріння тихо, любо Зелені нарості ростуть.
Т. Шевченко
Основне поняття: ПАГІН
Це цікаво Найвищими іі найбільш швидкорослими у світі деревами вважають евкаліпти, які поширені в Австралії і на прилеглих островах. Деревина евкаліпта цінується як будівельний матеріал, а з листків одержують ефірну олію, яку застосовують у косметиці, медицині й техніці. Евкаліпт – це єдиний корм коал (іл. 10.1). Окремі види досягають 100-105 м заввишки і 30 м в обхваті стовбура.
Іл. 10.1. Евкаліпт: 1,2 – квітки; З – дерево
Іл. 10.2. Складові пагона
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Ми вже з’ясували, що рослинам жити на суходолі набагато складніше, ніж у воді. Основними складовими наземного середовища для рослин є повітря і грунт. Тому й тіло рослин складається з двох частин – підземної та надземної.
Пагін, для якого основним середовищем стало повітря, поділяється на дві частини
ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕМИ
Які особливості будови та росту пагонів?
Пагін – це вегетативний орган, що виник у рослин як пристосування до життя ч повітряному середовищі суходолу. За будовою пагін складніший за корінь. Він складається зі стебла, листків і бруньок. Стебло – вісь пагона. Воно пристосоване до виконання дуже важливої функції – пересування речовин по рослині. Стебло утримує на собі листки, основними функціями яких є фотосинтез і випаровування, або транспірація. Листок – бічна частина пагона. Завдяки брунькам, пагін може галузитися і утворювати системи пагонів, збільшуючи площу живлення рослин. Пагін, що розвивається із зародка, називається головним.
У більшості рослин на стеблі добре видно вузли та міжвузля. Вузол – місце, де листки відходять від стебла, а міжвузля – відстань між сусідніми вузлами. Уявний кут між стеблом і листком називають листковою пазухою. На верхівці стебла та в листкових пазухах знаходяться бруньки. Ті, що розташовуються на верхівках пагонів, називають верхівковими, а ті, що розташовуються в пазухах, – бічними, або пазушними (іл. 10.3). Наростання пагона забезпечується діяльністю твірної тканини, що знаходиться на верхівці стебла, – осьової частини пагона. Завдяки верхівковій бруньці пагін росте у висоту, а завдяки бічній – галузиться. Таким чином, брунька – це зачаток пагона. Розрізняють бруньки вегетативні й репродуктивні (іл. 10.4). Бруньку, з якої можуть утворюватися нові пагони, називають вегетативною (б). Брунька, з якої розвивається квітка або суцвіття, називається репродуктивною (а).
Одні бруньки в рослин розвиваються щорічно. Інші можуть розвиватися протягом декількох років, тоді їх називають сплячими. Важливе значення в житті рослин мають і додаткові бруньки, які можуть утворюватися не тільки на пагонах, а й на коренях.
Іл. 10.3. Будова пагона:
1- верхівкова брунька; 2 – пазушна брунька; 3 – бічний пагін;
4 – стебло; 5 – міжвузля; 6 – листок; 7 – вузол; 8 – листкова пазуха
Чим зумовлена різноманітність нагонів?
Пагони різних рослин відрізняються за багатьма ознаками. За походженням виокремлюють головний і бічні пагони. Головним називають перший пагін рослини, який утворюється із зародкового пагона насінини. А пагони, які утворюються на головному, будуть бічними. Залежно від функцій пагони поділяють па вегетативні та репродуктивні. Вегетативні пагони виконують основні життєві функції рослинного організму (фотосинтез, дихання тощо), а репродуктивні – спеціалізуються як органи відтворення, здійснюючи розмноження. За довжиною міжвузлів пагони бувають видовженими та вкороченими. У деяких рослин міжвузля настільки короткі, що листки щільно розташовуються один біля одного й утворюють розетку (наприклад кульбаба, стокротки, подорожник). Такі вкорочені пагони називають розетковими. Вкорочені пагони плодових дерев (наприклад яблуні, груші), на яких формуються квітки й плоди, називають плодушками, їх ретельно зберігають під час обрізування дерев. Іноді на деревах зі сплячих бруньок розвиваються дуже довгі пагони з великими листками, значно більшими за типові. Такі пагони називають вовчками, вони безплідні і їх треба видаляти. За напрямком росту розрізняють вертикальні та горизонтальні пагони. Вертикальні пагони зазвичай називають прямостоячими, вони ростуть прямо вгору (наприклад стовбури, пагони помідорів). А повзучі пагони суниць, лежачі пагони дині, кавуна, бічні гілки дерев є прикладом пагонів, які ростуть горизонтально. Трапляються в рослин і пагони, які спочатку ростуть горизонтально, а потім – вертикально (наприклад у пирію, глухої кропиви). Отже, різноманітність пагонів зумовлена їхнім походженням, функціями та особливостями будови.
Іл. 10.4. Будова репродуктивних (а) і вегетативних (б) бруньок
Яку будову та значення мають бруньки?
Брунька, як уже зазначалося, є зачатком пагона. Якщо брунька є зачатком пагона, то в ній мають бути зачатки стебла, листків і бруньок. У цьому можна переконатися, якщо зробити поперечний розріз бруньки й розглянути його за допомогою луни (20 ). На верхівці зачаткового стебла є твірна тканина, яку називають конусом наростання. Завдяки діяльності твірної тканини конуса наростання утворюються тканини та відбувається ріст пагона. Ззовні бруньки захищені покривними лусками, які є видозміненими листками. Бруньки відрізняються за розмірами, формою, розташуванням, функціями тощо. Особливості бруньок використовують для розпізнавання дерев і кущів узимку. Бруньки забезпечують ріст рослини у висоту і її галуження, перенесення несприятливих умов, розмноження тощо. Уважно розгляньте ілюстрацію 10.5, на якій представлено бруньки поширених в Україні дерев і кущів, та переконайтеся в цьому.
Іл. 10.5 Бруньки різних дерев і кущів
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...