ПАПОРОТЕПОДІБНІ – НИЖЧІ І ВИЩІ РОСЛИНИ
Біологія – універсальний довідник
БІОРОЗМАЇТТЯ
НИЖЧІ І ВИЩІ РОСЛИНИ
ПАПОРОТЕПОДІБНІ
Загальні ознаки. Папоротеподібні мають корені і пагони (стебла з листками). Розмножуються вони спорами. Статеві органи утворюються на особливих дрібних рослинках – заростках.
Будова папоротей. Папороті дуже поширені. У них великі, сильно розсічені листки, що відходять від кореневища. На кореневищі утворюються і додаткові корені. Черешки покриті буруватими лусочками. Верхівка молодих листків спіралеподібна. У процесі росту спіраль
Розмноження папоротей. На нижньому боці листка (але не кожного) утворюються спорангії, розташовані купками і часто прикриті покривальцями або краєм пластинки листка. Окремий спорангій простим оком побачити важко. Його будова ідеально пристосована для розкидання спор. За формою він схожий на двоопуклу лінзу. Стінки спорангію складаються з одного шару клітин. Усі вони тонкостінні, за винятком клітин, розташованих по гребеню (кільце). У цих клітин потовщені внутрішня і бічні стінки. Важливо, що кільце
Різноманітність папоротей. Папороті – переважно лісові рослини. Особливо багато їх у вологих лісах тропіків. Більшість їх має сильно розсічені листки, часто дуже великих розмірів. Але є чимало папоротей і з суцільними листками. Деякі являють собою ліани з кучерявими стеблами або листками; є й такі, що нагадують дерева зі стовбурами висотою 10 м і більше. Особливо багато серед папоротей епіфітів, які поселяються на стовбурах і гілках дерев. У помірних широтах папоротей небагато. Звичайними є в нас чоловіча папороть, жіноча папороть (назви походять від глибокої давнини, коли ще було невідомо, як розмножуються папороті), орляк, щитник і деякі інші.
Хвощі і плауни. Це також багаторічні трав’янисті спорові рослини. їх особливості порівняно з папоротями такі:
Папоротеподібні | Листя | Спороносні колоски | Спорангії | Середовище життя |
Папороті | Листки великі, часто розсічені | Відсутні | У великій кількості на нижньому боці листка | Головним чином у лісах |
Хвощі | Суцільні, дрібні, зрослися в кільцях | Є | Декілька на спороносних листках | На луках, полях, в лісах, на болотах |
Плауни | Суцільні, дрібні, густо вкривають Стебло, чергові | Є | Спорангії на верхній стороні Спороносного листка | Головним чином у лісах |
Колишній розквіт папоротеподібних. У групі папоротеподібних нараховується 13000 видів. Приблизно 300 млн. років тому на Землі ще не було квіткових рослин. Вже з’явилися голонасінні, але особливо велику роль відігравали папоротеподібні, багато з яких були справжніми деревами з камбієм, що досягали висоти 40 м; їхні стовбури іноді були не менше 1 м у діаметрі. Деякі нагадували хвощі, збільшені до гігантських розмірів, інші – плауни. Трави також були представлені винятково папоротеподібними і мохоподібними. Клімат був теплий і вологий, а освітлення – менш інтенсивне, ніж зараз. Ліси часто були заболочені; гинучи, дерева падали у воду, заносилися мулом. Поступово стовбури спресовувалися і без доступу кисню перетворювалися у кам’яне вугілля – прекрасне паливо.