Партійна система
Політологічний словник
Партійна система – наявність однієї і більше партій у політичній системі країни та відносини між партіями, з одного боку, та владою – з іншого. За цими ознаками П. с. буває однопартійною, двопартійною та багатопартійною. За характером міжпартійних відносин, ідеологічним спектром і ставленням до режиму влади існують П. с. такого виду: атомізовані; поміркованого плюралізму; поляризованого плюралізму. Для однопартійної П. с. характерним є монопольне правління однієї партії, яка по суті стає наддержавною політичною
Двопартійна П. с. – це система, характерна для окремих країн західної демократії з усталеними традиціями парламентаризму, поділу влади, верховенства права. Діє у США та Великобританії. Між партіями, що конкурують за владу за такої системи, немає принципової відмінності в ідеологічних засадах. Натомість є розбіжності у тактичних цілях, у підходах до вирішення тих або тих проблем національного масштабу. Така система припускає жорсткий контроль однієї партії за іншою, принципову критику одна одної, що змушує конкурентів діяти відповідально, дотримуючись правил і принципів демократичної конкуренції.
Багатопартійна П. с. характеризується наявністю більше ніж двох партій. Саме у межах цієї системи виникають відносини атомізації, поміркованого чи поляризованого плюралізму. Атомізована П. с. характеризується наявністю значної кількості дрібних і, як правило, маловпливових партій. Тому така система не є стабільною і ніколи не залишається сталою впродовж тривалого періоду. Зазвичай такі системи з часом трансформуються у стабільні П. с. Прикладом цього процесу може бути Україна, яка протягом майже десяти років незалежності існувала в режимі атомізованої П. с. Після ухвалення закону про вибори на змішаній основі у 1997 р. розпочався рух у напрямку трансформації атомізованої П. с. у систему поляризованого плюралізму.
Білоус А. Політико – правові системи: світ і Україна. – К., 2000; Коломейцев В. Ф. Политические партии в зеркале западной политологий // Государство и право. – 1995. – № 10; Пуфлер Е. Партійна система незалежної України: особливості формування, тенденції подальшої трансформації // Нова політика. – 1997. – N° 1; Примуш М. Політичні партії як правовий інститут: Кваліфікаційна ознака політичної партії // Віче. – 2001. – № 5.
Л. Шкляр
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...