Пенсія при неповному стажі – пенсія особам, які не мають достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи. Законодавством передбачена можливість призначення пенсій при неповному стажі. Існує три види П. при н. с.: за віком, у разі інвалідності, у разі втрати годувальника. Пенсія за віком при неповному стажі призначається в тих випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, не має достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи (чоловіки – 25, жінки – 20 років) і встановлюється у розмірі, пропорційному наявному стажу роботи,
але не менше 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Інвалідам внаслідок загального захворювання, які не мають достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи, призначається пенсія у разі інвалідності при неповному стажі роботи в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менша від соціальної пенсії, встановленої для відповідної групи інвалідності. Членам сім’ї, що втратила годувальника, який помер внаслідок загального захворювання і не мав стажу, достатнього для призначення повної пенсії у разі інвалідності, призначається пенсія при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу роботи
годувальника. При цьому пенсія на кожного непрацездатного члена сім’ї не може бути меншою від соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних. До П. при н. с. за наявності відповідних умов можуть нараховуватися встановлені законодавством надбавки. Аналогічно підвищуються пенсії відповідним категоріям громадян (ст. ст. 20, 30, 45 Закону України “Про пенсійне забезпечення”). Пенсія у разі втрати годувальника – пенсія непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на цю пенсію до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку. Усиновителі мають право на пенсію нарівні з батьками, а усиновлені – нарівні з рідними дітьми. Неповнолітні, які мають право на П. у р. в. г. зберігають це право також і при усиновленні їх. Вітчим і мачуха мають право на таку пенсію нарівні з батьком і матір’ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчірку не менше 5 років. Пасинок і падчірка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. П. у р. в. г., призначена після смерті одного з подружжя, зберігається і при новому одруженні пенсіонера. Сім’ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім’ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника. П. у р. в. г., який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов’язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі інвалідності. Пенсія у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 30 відсотків заробітку годувальника, але не менше від соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних. На дітей, які втратили обох батьків (круглих сиріт), а також на дітей померлої одинокої матері пенсія на кожну дитину не може бути меншою від двократного розміру соціальної пенсії. При цьому сім’ям, які виховують дітей, що втратили обох батьків, пенсія обчислюється із загальної суми заробітку обох батьків (ст. ст. 37, 40-44 Закону України “Про пенсійне забезпечення”).
Loading...