ПЕРЕРОБКА ВОСКОСИРОВИНИ
ПЕРЕРОБКА ВОСКОСИРОВИНИ. Суш 1 сорту перетоплюють на сонячній воскотопці. Залишки після її переробки (витопки), а також суш 2 і 3 сортів переробляють на пасіці на парових воскотопках і воскопресах. Відходи після пресування (мерва) і частково витопки йдуть на воскобійні заводи, а заводська мерва – на воскоекстракційні заводи.
Воскосировина 1 сорту – біла, жовта або бурштинова суш, що просвічується в денцях, без перги й меду, молі та цвілі, суха. Воскуватість від 70 % і вище.
Воскосировина 2 сорту – темно-коричнева або темна суш, що просвічується
Воскосировина 3 сорту – темно-бура або чорна, не просвічується, суха, легка суш, без меду, перги й інших сторонніх домішок. До цього сорту належить також світліша суш, що містить пергу. Воскуватість від 40 до 55 % .
Суш, що не відповідає навіть кондиціям третього сорту, прирівнюється до витопок.
На невеликих пасіках воскову сировину переробляють двома способами:
1)перетоплюванням на сонячній та іншій воскотопках;
2)переробкою
Переробка різних сортів воскосировини дає різні виходи воску й мерви.
Віск 1 сорту перетоплюють на сонячній воскотопці й одержують віск-капанець вищої проби.
Витопки після сонячної воскотопки містять від 48 до 52 % воску, їх найдоцільніше переробити на пасіці, а отримані відходи (пасічну мерву) здати на воскозаготівельні пункти. На воскобійних заводах одержують заводську мерву, у якій міститься ще не менше ніж 20 % воску.
На сонячній воскотопці можна перетоплювати тільки світлу суш 1 сорту воскуватістю від 70 % і вище. Це обрізки світлих стільників, вирізки з будівельних рамок і воскові кришечки.
У сонячній воскотопці перетоплюють тільки суху суш. Суш, попередньо розварену у воді, класти у воскотопку не можна, тому що воскотопка працюватиме вкрай незадовільно.
Воскосировина 2 і 3 сортів і витопки переробляють на воскопресі, попередньо розваривши їх. Для розварювання користуються тільки алюмінієвим, емальованим або гончарним посудом. Луджений, мідний і оцинкований посуд не підходить. У процесі відціджування не допускають остигання розвареної суші. Зниження температури збільшить в’язкість воску, тому він важко відділятиметься від воскосировини й мерва вийде більш восковитою.
Якість продукту залежить ще й від якості розварювання воскової сировини. Воскосировину, призначену для розварювання, кладуть у ємність, заливають водою й на вогні або електроплиті нагрівають і доводять до кипіння. Вільний віск суші розплавляється й спливає на поверхню. Сировину постійно перемішують і кип’ятять доти, поки не розпадуться всі шматочки суші й вона не стане зовсім м’якою.
Якщо в розвареній восковій сировині залишаться шматочки твердої суші, то в них залишиться віск і вихід його при пресуванні знизиться.
Повноцінну воскову сировину замочувати не треба, але сушу, яка містить пергу, падевий мед або забруднену екскрементами бджіл, рекомендується вимочувати в теплій воді протягом 1- 2 діб. Якщо суш не очистити, то ці речовини, будучи емульгаторами, сприятимуть утворенню емульсії воску.
Готуючи сировину до пресування, уважно стежать, щоб у неї не потрапив прополіс, який знижує якість воску.
Формують віск після того, як він трохи охолонув. Форми можуть бути зроблені з дерева, жерсті, оцинкованого заліза або порцеляни. Віск виймають із відстійника, очищають його ножем від бруду, який часто збирається знизу. Очистки знову розварюють і пресують.
Дерев’яні форми слід змочувати водою, щоб віск не прилипав до них. Металеві форми змазують мильною водою, порцеляну – гліцерином.
Не рекомендується використовувати форми великих розмірів, тому що віск у них протягом тривалого часу перебуватиме в рідкому стані, відстоюватиметься, що зіпсує якість воску. Заливають віск у форми тільки при температурі, близькій до його застигання. У цьому випадку віск досить швидко затвердіє у формах і матиме найкращий товарний вигляд.
Слід пам’ятати, що на пасіках, заражених гнильцевими захворюваннями, використовувати сонячну воскотопку не можна. Необхідно воскосировину від всіх бджолосімей прокип’ятити протягом 2,5-3 годин, а потім уже відціджувати або відпресовувати. Отриманий віск і мерву здають на заготівельні пункти з обов’язковою позначкою, що вони “із гнильцевих пасік”, цей віск не буде відправлений на виробництво штучної вощини, через яку збудники захворювання можуть поширитися на пасіках.