Головна ⇒ 📌Географія ⇒ ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

РОЗДІЛ I РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ

Тема 2 ВІДКРИТТЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ ТА НАВКОЛОСВІТНІ ПОДОРОЖІ

§ 4. ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

· Пригадайте, які цінні уявлення про Землю виникли в Стародавній Греції.

ПЛАВАННЯ ВІКІНГІВ. Вікінги – це безстраш­ні мореплавці, які жили на півночі Європи. У За­хідній Європі їх називали норманами, а на Русі – варягами. Підчас своїх плавань Атлантичним океаном вікінги відкрили острови на півночі Північної Америки (мал. 11). Так, у Хет. Ерік Рудий відкрив острови Ісландію та Гренландію. Тоді корабель

вікінгів близько підійшов і до берегів Америки. Проте екіпаж побоявся ви­садитися на берег.

Честь першовідкривача американських бере­гів дісталася сину Еріка Рудого, Лейфу Еріксону. Через декілька років потому він керував одним із невеликих суден, яке досягло східних берегів Північної Америки. Це сталося за 500 років до відкриття Америки Христофором Колумбом. Проте здобутки вікінгів не залишили помітного сліду в історії, адже, за винятком деяких північ­них народів, про них ніхто не знав.

Літописи – джерела знань

У відомому літописі “Повість мину­лих літ” (XI ст.) описано річки, моря, ліси. Розповідається

про шлях “із варягів у греки” – торговий річково-морський шлях, що з’єднував північ Європи із Чорним морем.

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Кораблі вікінгів

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Лейф Еріксон (бл. 970- 1020)

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Мал. 11. Маршрути плавання вікінгів

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Марко Поло (1254 – 1324)

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Мал. 12. Маршрут подорожі Марко Поло (XIII ст.)

ПОДОРОЖ МАРКО ПОЛО. Першим європейцем, який здійснив подорож Південною Азією, був Марко Поло – син італійського купця з Венеції. Його батько торгував з країнами Азії і не раз бував на таємничому Сході. Вирушаючи в 1271 р. до Китаю, Поло-старший узяв із собою і 17-річного Марко.

Понад три з половиною рокіт через бурхливі річки, ви­сокі гори, великі пустелі добиралися купці до Китаю. Там їх прийняв хан. Щоб підтримувати відносини з Європою, він запросив кмітливого Марко Поло до себе на службу. Це дало можливість італійцеві здійснити чимало мандрівок Китаєм і пізнати країну. Служба Марко в хана розтяглася на 15 років, а повернення додому – ще на 10. В Європу він повернувся морем уздовж берегів Азії. Маршрут його подорожі був схожий на велетенську петлю, описану довкола Півден­ної Азії (мал. 12).

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Монета із зображенням Марко Поло

Про розмаїття світів

Царі та імператори, королі, герцоги й маркізи, лицарі й громадяни і всі, хто хоч є дізнатися про різні народи, про розмаїття країн світу, візьміть цю книжку і почніть її читати: ви знайдете тут незвичайні дивовижі. …Острів Суматра не такий уже й малий, довкруг понад 2000 миль. Там вісім царств і вісім вінценос­них царів; усі вони ідолопоклонни­ки; у кожному царстві своя мова… Водяться там дикі свині й одно­роги, анітрохи не менші за слонів; шерсть у них, як у буйвола, а ноги як у слона, посередині лоба

Товстий і чорний ріг.

Марко Поло, ХІІІ ст.

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Мал. 13. Караван Марко Поло (зображення на стародавній карті)

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Мал. 14. Світ, зображений на глобусі Мартіна Бегайма

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ

Мартін Бегайм (1459 – 1507)

Марко Поло не був географом і навіть не здогадувався про існування цієї науки. Проте написана ним книжка “Про розмаїття світів” стала цінним джерелом знань. Навіть через 200 років географічні назви з його книжки позначали на багатьох картах.

ГЛОБУС МАРТІНА БЕГАЙМА. У 1492 р. німець Мартін Бегайм створив глобус. Слово глобус у перекладі з латинської означає куля. Це була зменшена модель нашої планети, ніби іграшкова Земля. Як видно з мал. 14, на глобусі М. Бегайма немає ні Південної, ні Північної Америки. На ньому, влас­не, не відображено півсвіту. Усі материки стануть відомими європейцям пізніше. Проте глобус Бегайма дає нам уявлення про рівень тогочасних географічних знань.

Подорож у слово

Слово глобус у пе­рекладі з латинської означає куля.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Вікінги були першими європейськими мореплавцями, які відкрили острови Ісландію та Гренландію і досягли берегів Америки (X ст.).

Подорож італійця Марк о Поло (XIII ст.) дала можливість європейцям уявити життя далекої Східної Азії.

У 1492 р. Мартін Бегайм створив глобус, що зберігся до наших днів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що вам відомо про плавання вікінгів?

2. Якими географічними відомостям и збагатив уявлення про світ Марко Поло?

3. Хто і коли створив перший глобус?

4. У своїй книжці Марко Поло розповідає про чорне каміння, яке видобувають у Китаї. Воно горить, як дрова. Це каміння дуже вигідне тим, що дешеве і рятує від вирубування дерева. Над розповіддю Поло відверто сміялися. Як ви вва­жаєте, чи була правдивою розповідь мандрівника? Яке каміння, що “горить, як дрова”, він мав на увазі?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Відкриття нових земель у VII-XV ст Розділ І РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ § 3. Відкриття нових земель у VII-XV ст. Подумайте, що з давніх часів спонукає людей до пошуку нових земель. Нормани. Значний внесок у відкриття нових земель зробили нормани (вікінги) – давньоскандинавські племена, які населяли північ Європи. Вони займалися переважно полюванням і рибальством. Згодом почали шукати й освоювати нові […]...

  2. Сучасний земельний фонд і можливі резерви освоєння нових земель, млн га (за даними ФАО) ДОДАТКИ Додаток 10 Сучасний земельний фонд і можливі резерви освоєння нових земель, млн га (за даними ФАО) Регіон Загальна площа, млн га Сільгоспугіддя Лісові Площі Можливі Площі Освоєння Для Обробітку Площі оброблених земель 3 урахуванням освоєних % до загальної площі Всього Оброблених Земель Європа і країни СНД 2733 850 380 1050 70-80 470 17,2 Азія […]...

  3. Пізнання Землі у середні віки РОЗДІЛ 1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЗЕМЛІ Тема 1. Стародавня епоха пізнання Землі § 4. Пізнання Землі у середні віки Пригадайте Хто і коли здійснив “ходіння за три моря”? Досягнення арабів і китайців у пізнанні Землі. У середні віки (V-XV ст.) знання про Землю розширили араби, які торгували з країнами Сходу, Середземномор’я та Африки. Арабські вчені вивчали […]...

  4. Стародавня епоха пізнання Землі. Ібн Баттута. Марко Поло І СЕМЕСТР РОЗДІЛ І Географічне пізнання Землі Тема 1. Стародавня епоха пізнання Землі Урок 4. Стародавня епоха пізнання Землі. Ібн Баттута. Марко Поло Практична робота № 2 (продовження) Мета: продовжити формувати в учнів первинні знання про розвиток географічних знань у стародавню епоху; ознайомити учнів з дослідженнями марокканця Ібн Баттути, венеціанця Марка Поло; з’ясувати, коли і […]...

  5. Географічне пізнання Землі (підсумковий урок) І СЕМЕСТР РОЗДІЛ І Географічне пізнання Землі Тема 4. Сучасні географічні дослідження Урок 9. Географічне пізнання Землі (підсумковий урок) Мета: у вигляді подорожі “Слідами Ю. Лисянського” повторити та узагальнити знання з теми “Географічні відкриття Землі”; закріпити вміння користуватися додатковою літературою, висловлювати власну думку. Тип уроку: узагальнення, систематизації та оцінювання знань, умінь, навичок. Обладнання: фізична карта […]...

  6. Стародавня епоха пізнання Землі І СЕМЕСТР РОЗДІЛ І Географічне пізнання Землі Тема 1. Стародавня епоха пізнання Землі Урок 3. Стародавня епоха пізнання Землі Практична робота № 2. Складання таблиці “Епохи географічного пізнання Землі” Мета: ознайомити учнів з основними етапами географічних відкриттів і досліджень; сформувати в учнів первинні уміння працювати з географічними картами, додатковою географічною літературою; сприяти розвитку інтересу учнів […]...

  7. Економічний розвиток західноукраїнських земель – Економічний розвиток українських земель у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Економічний розвиток українських земель у XIX ст. Економічний розвиток західноукраїнських земель Політика Австро-Угорщини була спрямована на те, щоб закріпити за Західною Україною статус аграрно-сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії. Західноукраїнські землі були джерелом дешевої сировини і ринком збуту промислових товарів і […]...

  8. Городянин НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ §5. Середньовічні міста Західної Європи 6. Городянин – людина нового типу Товарне виробництво та неуцтво – речі несумісні. На відміну від села, вміння читати, писати й рахувати набувало в місті масового характеру. Стали виникати інтелектуальні потреби й запити. У середовищі бюргерів поступово вироблявся новий для епохи Середньовіччя тип мислення. […]...

  9. Залюднення українських земель за доби палеоліту Історія України Історія України від прадавніх часів до середини XVI ст. Життя людей на теренах сучасної України у прадавню добу (1 млн років тому – початок нової ери) Залюднення українських земель за доби палеоліту Палеоліт (від грецького “палайос” – давній і “літос” – камінь) – початковий і найтриваліший період історії людства, який учені поділяють на […]...

  10. Радянізація нових територій Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945) § 1. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 4. Радянізація нових територій. У Західній Україні радянський тоталітарний режим уперше зіткнувся із суспільством європейської цивілізації. З огляду на це, радянське керівництво діяло обережно й намагалося створити образ визволителя Західної України від “буржуазного польського […]...

  11. Форми пізнання – Методи і форми пізнання Філософія посбіник Тема 4. ГНОСЕОЛОГІЯ § 4. Методи і форми пізнання Форми пізнання Аналіз і синтез. Аналіз – це прийом мислення, пов’язаний із розкладанням об’єкта, що вивчається, на складові частини, сторони, тенденції розвитку і способи функціонування з метою їх відносно самостійного вивчення. Синтез – прямо протилежна операція, яка полягає в об’єднанні раніше виділених частин в […]...

  12. Спорудження нових швидкісних автомобільних доріг Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.6. КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ В УКРАЇНІ Спорудження нових швидкісних автомобільних доріг Передбачається додатково до існуючої створення нової автодорожньої мережі в основному на окремих напрямках у новій смузі відведення. У тих місцях, де напрямки нової та існуючої автомобільних доріг збігаються і де […]...

  13. РІЗНОВИД НОВИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ РОЗВИТКУ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 11 НОВІ ВИДИ ТРАНСПОРТУ 11.1. РІЗНОВИД НОВИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ РОЗВИТКУ Зростаючі масштаби перевезень вантажів та пасажирів, збільшення відстаней транспортування, зведення магістралей в віддалених та важкодоступних районах з суворим кліматом, необхідність організації транспортного обслуговування крупних міст та промислових об’єктів, підвищення швидкості, надійності комунікацій, покращання комфорту та зниження вартості перевезень […]...

  14. ПРИРОДА ЯК ОБ’ЄКТ ЗНАННЯ ТА ПІЗНАННЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 21 ТЕМА. ПРИРОДА ЯК ОБ’ЄКТ ЗНАННЯ ТА ПІЗНАННЯ Мета: розкрити процес формування уявлень про природу як об’єкт знання й пізнання світу; виховувати любов й повагу до природи; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: евристична бесіда. Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація […]...

  15. Впровадження нових технологій Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ Впровадження нових технологій Необхідно всі зусилля та ресурси спрямовувати на підвищення результативності науково-технічного прогресу на транспорті, використовуючи конкурсну систему відбору напрямів його реалізації і найбільш ефективні проекти, та створити механізм, що координує економічні інтереси інвесторів, розробників, виробників і користувачів нової транспортної […]...

  16. Пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Урок 25 . Пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання Мета: розглянути сутність пізнання; розвивати вміння набувати нові знання, спираючись на наявні; навчити учнів самостійно шукати відповіді на питання цієї теми; розширювати міжпредметні зв’язки. Форма проведення уроку: шкільна лекція з діалоговими методами навчання. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ХІД УРОКУ І. Організаційний […]...

  17. Витрати на підготовку та освоєння нових виробництв Витрати на підготовку та освоєння нових виробництв – витрати, пов’язані з перевіркою готовності нових підприємств та їх підрозділів, окремих агрегатів до введення їх в експлуатацію через комплексне випробування (під навантаженням) усіх машин і механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, і налагодженням обладнання. До них відносять витрати на розробку проектно-кошторисної документації на освоєння […]...

  18. Зміни приголосних при творенні нових слів БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 55. Зміни приголосних при творенні нових слів 556. Прочитайте пари слів. Якими частинами мови є перше і друге слова кожної пари? Яким способом утворене друге слово пари? Запоріжжя – запорізький, боягуз – боягузтво, козак – козацький, птах – птаство, латиш – латиський, Овруч – овруцький. В укра Ї […]...

  19. Ефективність економічна нових засобів виробництва Ефективність економічна нових засобів виробництва – співвідношення між витратами на виробництво і впровадження нових засобів виробництва та отриманими від цього економічними результатами. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, підвищенні якості товарів і послуг, зниженні собівартості тощо. Основними елементами зростання такої ефективності є впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...

  20. Економічна ефективність нових засобів виробництва Економічна ефективність нових засобів виробництва – співвідношення витрат на виробництво й впровадження нових засобів виробництва та отриманих економічних результатів. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, поліпшенні якості товарів і послуг, зниженні їх собівартості тощо. Основні елементи Е. е. н. з. в. – впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...

  21. Пошуки нових засад філософування у контексті сучасної онтології Філософія світ людини Метафізична та постметафізична доба у європейській гуманістиці Пошуки нових засад філософування у контексті сучасної онтології Як уже зазначалося, на різних історичних етапах відбувалося соціо – та антропокультурно зумовлене само-відособлення людини у структурі сущого. А це, своєю чергою, спричиняло той чи інший спосіб філософських роздумів про природу людського буття у поєднанні з тим […]...

  22. Гуманістичний образ пізнання Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Гуманістичний образ пізнання Перш за все доречно з’ясувати, що буде розумітися під новим гуманістичним образом науки. Те, що такий образ стає все більш привабливим, не викликає сумніву. Проте конкретні уявлення про нього лише починають розроблятися. Найбільш відомою і цікавою розробкою загальної тенденції до гуманітаризації науки є […]...

  23. Інтегрований урок засвоєння нових знань: введення в тему “Дієслово” Тема. Інтегрований урок засвоєння нових знань: введення в тему “Дієслово”. (Вправи 316-324). Мета. Повторити вивчене про дієслово як частину мови у 2 і 3 класах. Визначити роль дієслова в реченні та встановити зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Розвивати вміння змінювати дієслова за числами і вводити їх у речення. Виховувати поетичні смаки учнів. Обладнання: диск […]...

  24. ФІЗИКА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА ПРО ПРИРОДУ. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Розділ І Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання & 1. ФІЗИКА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА ПРО ПРИРОДУ. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Що вивчає фізика Фізика – це наука, що вивчає найпростіші і разом з тим найзагальніші властивості та закони руху об’єктів навколишнього світу. Фізиків цікавить з чого все складається, яке походження світу в якому ми живемо, […]...

  25. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Розділ 1 ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ & 3. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ Ми знаємо, що шматочок льоду у теплій кімнаті перетвориться на воду. Вода в чайнику на увімкненій плиті нагріється й закипить. Магніт притягує залізні предмети і не притягує папір. Камінець, який кинули у воду, тоне, а дерев’яний брусочок плаває. Ці знання ми […]...

  26. Рекультивація земель Рекультивація земель – якісне відновлення повністю або частково втраченої у процесі господарської діяльності народногосподарської цінності земель (передусім родючості). З цією метою в розвинених країнах світу спочатку вирівнюють пошкоджену місцевість, нейтралізують кислотність грунтів, після чого насипають родючий шар іншого грунту, відновлюють на ньому рослинний покрив, вирощують деякі сільськогосподарські культури або створюють зони відпочинку. В Україні значні […]...

  27. ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ – повернення землям колишньої якості і властивостей родючості, які були порушені минулою діяльністю людини або природними катастрофами....

  28. Істина та її критерії. Розуміння методу пізнання та закону Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Уроки 26-27 . Істина та її критерії. Розуміння методу пізнання та закону Мета: визначити сутність поняття “істина”; розвивати вміння критично аналізувати різні точки зору з певної проблеми, розв’язувати пізнавальні задачі; самостійно робити висновки. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма уроку: лекція з опорою на структурно-логічні схеми. ХІД УРОКУ I. Організаційний […]...

  29. Охорона земель Охорона земель – система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню їх із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливого антропогенного впливу, на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. О. з. має здійснюватися на основі комплексного підходу до […]...

  30. Рекультивація земель Рекультивація земель – комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності, народногосподарської цінності порушених земель та на поліпшення умов навколишнього природного середовища у зв’язку із приведенням цих земель у стан, придатний для використання за призначенням. Приведення земельних ділянок у придатний стан для подальшого цільового використання здійснюється у ході робіт, а коли це неможливо – не пізніш як […]...

  31. Меліорація земель Меліорація земель – поліпшення земель для вирощування сільськогосподарських культур. У сільськогосподарській практиці розрізняють чотири основні види М. з.: агротехнічну (виконання на полях культуро-технічних робіт), лісотехнічну (заліснення ділянок), хімічну (вапнування кислих і гіпсування засолених грунтів і т. ін.), гідротехнічну (зрошування та осушення земель). Проведення М з. є юридичним обов’язком власників земель і землекористувачів. Згідно із Земельним […]...

  32. Приватизація земель Приватизація земель – передача земельних ділянок із власності держави у власність фізичних і юридичних осіб. П, з. в Україні почалася в 1992 р. з прийняттям 13 березня 1992 р. нової редакції Земельного кодексу України. Юридичною базою П. з. крім Земельного кодексу є також Декрет Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок”, Укази Президента України “Про […]...

  33. Категорії земель Категорії земель – поділ земельного фонду країни на категорії за їх цільовим призначенням. За земельним законодавством України її земельний фонд поділяється на сім основних категорій: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів; 3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) […]...

  34. Консервація земель Консервація земель – спосіб охорони сільськогосподарських угідь, який полягає у виведенні їх із сільськогосподарського використання на певний строк для проведення заходів, спрямованих на відновлення родючості грунтів. К. з. застосовується до деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами (в процесі сільськогосподарського використання) неможливо відновити родючість їх. К. з. проводять у США та ряді інших країн. Вона передбачена […]...

  35. ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ – визначення продуктивності земель на основі оцінки чинників їхньої родючості за спец, методиками та шкалами....

  36. Предмет фізики і загальні методи наукового пізнання ФІЗИКА ВСТУП 1. Предмет фізики і загальні методи наукового пізнання Предмет фізики. У давнину фізикою називали вчення про природу (від грец. φνσιχά – природа). Систематизація нагромаджених знань про природні явища з часом привела до виникнення науки. Знання про природу розширювались і уточнювались завдяки спостереженням, а на більш високій стадії науки – експериментам. Предмет фізики не […]...

  37. Резервний фонд земель Резервний фонд земель – частина земель сільськогосподарського призначення, яка резервується для надання альтернативним щодо колгоспів та радгоспів сільськогосподарським формуванням та громадянам, як правило, для ведення селянського (фермерського) господарства Р. ф. з. утворюють сільські і селищні Ради народних депутатів на своїй території у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних […]...

  38. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Історичний розвиток українських земель під владою Російської та Австрійської імперій Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії Адміністративно-територіальна труктура, створена австрійською владою на теренах Галичини – Королівство Галичини і Лодомерії, – поділялась на дванадцять округів (дистриктів): Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, […]...

  39. ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ – ступінь госп. освоєності території і продуктивного використання земель різних категорій єдиного держ. земельного фонду. Визначається за структурою с.-г. (орні землі, багаторічні плодові насадження, виноградники, сіножаті, пасовища) і нес.-г. (ліси, урбанізовані території тощо) угідь. В Україні ступінь с.-г. освоєності територій досягає 70 %, частка лісів – 14, індустріальних […]...

  40. Регулювання використання земель Регулювання використання земель – перерозподіл повноважень власності між приватним власником і державою, в процесі якого поступово обмежується сфера приватної власності, свобода земельного власника і розширюється державне втручання в цей процес, поширюється суспільне використання землі. Р. в. з. започатковане у США після завоювання незалежності; виражалося у ліквідації (1785 і 1787) інститутів феодального права: феодальних повинностей, привілеїв […]...

Ви зараз читаєте: ПІЗНАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ
«
»