ПОБУТ

Related posts:

1. ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ Культурологічний словник ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ – одна з найважливіших галузей народної культури. Охоплює традиційні громадські структури (селянська община, братства, молодіжні громади тощо), норми соціальної регуляції (звичаєве право, взаємодопомога), норми публічного життя, ін. У повсякденному житті усі складові Г. п. перебували в тісному взаємозв’язку, ніколи не відокремлювалися. Г. п. українців сформувався протягом багатьох віків через шанобливе ставлення […]...
2. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
3. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
4. КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА НАЦІОНАЛЬНА тісно пов’язана з поняттями “нація”, “етнос” і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та інших чинників. Українська культура бере свій початок з часів легендарного суспільного Трипілля, охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених українським народом на терені України та за її межами (діаспорою) упродовж усієї його історії....
5. Доходи населення Доходи населення – грошові та натуральні надходження громадян з різних джерел. Використовуються для задоволення їх особистих потреб, нетоварних витрат і приросту їх заощаджень. Бувають доходи населення реальні та номінальні. Реальні – узагальнений показник рівня життя населення, задоволення його матеріальних та духовних потреб. Вони характеризують кількість матеріальних благ, які можуть бути придбані на ці доходи, та […]...
6. КАЗНА Культурологічний словник КАЗНА (тюрк.) – 1) сховище грошей, коштовностей та інших матеріальних цінностей ханів, царів, князів, монастирів. 2) В умовах централізованих держав – сукупність їхніх фінансових ресурсів; те саме, що й фіск....
7. Соціальна сфера Соціальна сфера – 1) важлива сфера суспільного виробництва, в якій безпосередньо не створюються матеріальні блага (освіта, охорона здоров’я, культура, спорт, мистецтво та ін.), але створюються соціальні блага у формі послуг і частково здійснюється перерозподіл матеріальних і духовних благ. Окремими дисциплінами, які вивчають різні ланки цієї сфери, є економіка освіти, економіка охорони здоров’я, економіка туризму та […]...
8. ЯКІСТЬ ЖИТТЯ Культурологічний словник ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – характеристика умов життєдіяльності людей з погляду якісної визначеності і відповідності їх суспільним нормам і критеріям; оцінка становища особи в різних соціальних системах, яка виражає рівень можливостей для всебічного розвитку людини, а саме: рівень споживання матеріальних та духовних благ і послуг, розвинутість сфери освіти, медичного обслуговування, культури, стан навколишнього середовища (екологія), […]...
9. Власність Політологічний словник Власність – соціологічна категорія, яка містить певні підсистеми суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних та ін.), що прямо чи опосередковано стосується привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і духовних благ через соціально-економічну форму суспільного способу виробництва. Соціальний аспект В. розкриває процес утворення й відповідного розвитку класів, соціальних груп і […]...
10. ДИСКОМФОРТ Культурологічний словник ДИСКОМФОРТ (від лат. dis… – префікс, що тут означає брак чогось, і англ. eomfort – сукупність побутових зручностей, затишок; почуття задоволення від них) – незручний, неприємний психологічний стан людини, що викликає стійкі негативні емоції. Д. породжується різними причинами: втомленістю, хворобами, невдачами, неблагополучними відносинами з людьми, незадоволенням важливих потреб тощо....
11. ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
12. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
13. ПСИХОАНАЛІЗ Культурологічний словник ПСИХОАНАЛІЗ – 1) Напрям у психології, розроблений З. Фрейдом. 2) Сукупність способів виявлення (у лікувальних цілях) особливостей переживань і дій людини, зумовлених неусвідомленими мотивами....
14. Соціальна справедливість Соціальна справедливість – одна з фундаментальних цінностей соціально-економічного життя окремої країни, регіональних союзів декількох або багатьох країн, яка передбачає створення рівних можливостей для розвитку та реалізації здібностей усіх членів суспільства і задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб залежно від кількості та якості праці, а також узгодження практичної ролі окремих індивідів, трудових колективів, соціальних верств і […]...
15. КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
16. КАТЕГОРІЯ Культурологічний словник КАТЕГОРІЯ (від грец. – обвинувачення, ознака) – 1) філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. 2) Родове поняття, що означає розряд предметів. 3) Група однорідних предметів, явищ, осіб....
17. ПОБУТ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7 Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ § 31. ПОБУТ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7 1. Яким було буденне життя спартіатів? Спартіати повсякчас були готові воювати. Саме це визначало їхню буденність. Вони не займалися ні господарством, ні торгівлею. Основним їхнім заняттям була війна, а сама Спарта нагадувала військовий табір. Спортивні змагання підтримували […]...
18. Якість життя Якість життя – це якість задоволення матеріальних і нематеріальних (в т. ч. духовних) потреб населення, тобто якість праці, наявність якісного харчування, житла, міцного здоров’я, якість одягу, якісний рівень сфери освіти, охорони здоров’я, довкілля, високий морально-психологічний стан людини, наявність достатнього вільного часу для розвитку творчих здібностей людини та ін. Цю категорію не слід ототожнювати зі стилем […]...
19. Сфера і галузь суспільного життя Державне управління Сфера і галузь суспільного життя. Соціально-громадська сфера, в якій люди об’єктивують свої життєві потреби й інтереси, на підставі і в процесі чого мають можливість ставити перед собою близькі й далекі цілі, проблеми та завдання сьогодення і на перспективу. Теоретичний підхід до питання виявляє існування лише п’яти сфер – за кількістю груп об’єктивних потреб […]...
20. Суспільна праця Суспільна праця – діяльність людей у системі суспільного поділу праці, спрямована на виготовлення товарів і послуг для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Опосередковано до С. п. належить праця людей, не залучених до системи суспільного поділу праці (зокрема, праця на присадибній ділянці, в домашньому господарстві та ін.). Результатом С. п. є сукупний суспільний продукт, створений у сфері […]...
21. ЕТНОГРАФІЯ Культурологічний словник ЕТНОГРАФІЯ (грец. ethnos – плем’я, народ і grapho – пишу) – “народопис”, народознавство. Наука, яка вивчає культуру, побут і звичаї того чи іншого народу....
22. АДАПТАЦІЯ Культурологічний словник АДАПТАЦІЯ (від лат. adapto – пристосовую) – 1) Соціальне пристосування, процес або результат процесу, який передбачає гармонійне з погляду індивідуальних прагнень людини задоволення її потреб, створення умов для здорового, щасливого життя в суспільстві. 2) Пристосування органів чуття до особливостей стимулів, що діють на них, до умов довколишнього середовища. 3) Зміна чутливості органів чуття […]...
23. Потреби соціальні Потреби соціальні – найвища форма потреб людини соціальної, спрямованих на задоволення її потреб у вільній і творчій праці, виявленні здібностей і талантів, у власному вдосконаленні, у всебічному розвитку всіх сутнісних сил, зокрема розвитку здібностей до сприйняття знань, максимально можливому продовженні активного життя тощо, а також у соціальному визнанні у суспільстві. П. с. діалектично заперечують потреби […]...
24. ВАНДАЛІЗМ Культурологічний словник ВАНДАЛІЗМ – асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде, дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдаються найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В. ворожий людству, його культурі....
25. СИСТЕМА Культурологічний словник СИСТЕМА (від грец. утворення, складення) – 1) Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма суспільного устрою (напр., державна С.). 4) Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С.). 5) Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних в єдине ціле (напр., С. кооперації)....
26. РІВЕНЬ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник РІВЕНЬ ЖИТТЯ – поняття, що характеризує міру задоволення соціально-екон. та духовних потреб людей. Р. ж. виявляється у кількості та якості благ та послуг, що споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов’язаними із задоволенням духовних, моральних та естетичних запитів. […]...
27. ІНТЕГРАЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕГРАЦІЯ (від лат. integratio – поповнення, відновлення) – 1) Об’єднання в ціле будь-яких окремих частин. Протилежне – дезінтеграція. 2) I. економічна – процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об’єднання економік низки країн. 3) Погоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств галузей економіки, регіонів і держав задля ефективнішого використання ресурсів і повнішого задоволення потреб учасників цього […]...
28. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
29. Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
30. ЕТНОС Культурологічний словник ЕТНОС (грец. народ) – стійке об’єднання людей, що історично склалося на певній території на грунті суспільного походження. Характеризується єдиною мовою, культурою, побутом, самосвідомістю, ментальністю. Вживається у значенні “народ”....
31. АРХІТЕКТУРА Культурологічний словник АРХІТЕКТУРА (лат. architectura, від грец. architekton – будівничий) – мистецтво проектування і спорудження будівель, а також комплексів. Твори А. – будинки, ансамблі, а також споруди, які формують просторове середовище для життєдіяльності людей (монументи, тераси, набережні та ін.) А. є необхідною частиною засобів виробництва (промислова А.) й матеріальних засобів існування людини (цивільна А.). Створення […]...
32. ДОСВІД Культурологічний словник ДОСВІД – сукупність знань і навичок, набутих на основі і в процесі безпосередньої практичної взаємодії людей із зовнішнім світом; форма засвоєння людиною раціональних здобутків минулої діяльності....
33. ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ Культурологічний словник ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ (від лат. determinore – визначити) – концепція, за якою культура розглядається як відносно автономне утворення, незалежне від інших сфер суспільного життя, що відіграє вирішальну роль у суспільному розвитку....
34. ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. між та люди) – специфічна, особлива спільність між суб’єктами дії, умов, одна із вад взаєморозуміння та взаємодії, сфера спільних для суб’єктів значень та смислів....
35. Безмежність потреб РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.3. Споживач в економіці: його поведінка та особливості вибору 3. Безмежність потреб Потреби людей безмежні. Ця безмежність породжена, по-перше, людською фантазією. По-друге, на потреби в ринковій економіці впливає конкуренція виробників, які постійно пропонують нові споживчі блага. По-третє, сучасні комунікації, зокрема засоби масової інформації, стимулюють потяг людини до нових […]...
36. Інформаційна діяльність Інформаційна діяльність – сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Основними напрямами такої діяльності є політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо. Держава гарантує свободу І. д. в цих напрямах усім громадянам та юридичним особам у межах їхніх прав і свобод, функцій і повноважень. Закон визначає чотири основні види […]...
37. Фінансові фонди Фінансові фонди – складова загальної системи грошових фондів, яка функціонує у народному господарстві і формується за рахунок фінансових ресурсів з метою підготовки умов, які забезпечують задоволення суспільних потреб. Фондова форма використання фінансових ресурсів зумовлена потребами розширеного відтворення і має низку переваг над не фондовою; забезпечує тісний зв’язок задоволення будь-яких потреб з економічними можливостями суспільства; концентрацію […]...
38. ТОТАЛІТАРИЗМ Культурологічний словник ТОТАЛІТАРИЗМ (від франц. total – повний, цілковитий) – поняття, що означає політичну (державну) систему, яка здійснює або прагне здійснювати під тим чи тим гаслом абсолютний контроль над усіма сферами суспільного життя і над приватним життям кожної людини....
39. КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ Культурологічний словник КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ (від лат. cultus – догляд, поклоніння) – система релігійних дій, предметів і символів, протягом певного часу етноконфесійно зорієнтованих, апробовуваних у релігійній практиці і за потреби змінюваних. Пов’язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення релігійних потреб. У деяких конфесіях К. р., завдяки високому розвитку церковного мистецтва, може задовольняти й естетичні […]...
40. ДЕФІЦИТ Культурологічний словник ДЕФІЦИТ (від лат. deficit – не вистачає) – 1) Перевищення видатків над доходами, пасиву балансу – над його активом. 2) Нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою в них....