Головна ⇒ 📌Фінансовий ринок ⇒ Податковий менеджмент на підприємстві

Податковий менеджмент на підприємстві

ФІНАНСИ

Розділ 6.

ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА

6.7. Податковий менеджмент на підприємстві

Проблема мінімізації податкових платежів значною мірою вирішується через формування ефективної податкової політики підприємства. Податкове планування на рівні суб’єктів господарювання є невід’ємною складовою управління фінансами підприємств.

Головним завданням податкового планування є мінімізація податків на основі максимального використання можливостей податкового законодавства, в тому числі і податкових пільг. Податкове

планування починається, по суті, ще до реєстрації підприємства і включає обгрунтування вибору організаційно-правової форми суб’єкта господарювання з позицій мінімізації податкових витрат. Наприклад, здійснення комерційної діяльності в режимі приватного підприємництва без створення юридичної особи означає заміну сукупності сплачуваних податків (ПДВ, податку на прибуток тощо) фіксованим або єдиним податком.

Суб’єкту малого бізнесу надається право вибору режиму оподаткування, що також є суттєвим елементом податкового планування.

Наступним етапом у податковому плануванні має бути вибір місця

здійснення діяльності як основного підприємства, так і його філій та відділень. Так, у підприємницькій практиці значним успіхом користується реєстрація фірм в офшорних зонах або у вільних економічних зонах.

Неабияке значення має форма розрахунків з постачальниками і покупцями, оцінка можливостей різних форм договорів з погляду податкових наслідків їх укладення.

Важливою складовою податковою менеджменту є регулювання оподатковуваної бази сплачуваних підприємством податків. З цих позицій усі податки поділяються на три групи:

– податки, об’єктом оподаткування яких є виручка;

– податки, об’єктом оподаткування яких є прибуток (дохід);

– податки, що мають об’єктом оподаткування фонд оплати праці.

Для скорочення можливих податкових втрат необхідно враховувати особливості методики розрахунку конкретних податків. Отже, урахування всіх факторів, що впливають на базу оподаткування, уможливить не тільки істотну мінімізацію податків, а й попередить виникнення штрафних санкцій, знизивши тим самим рівень податкових витрат.

Однією із найсерйозніших проблем, які постають перед будь-якою податкового адміністрацією, є недотримання податкового законодавства. Слід розрізняти ухилення від сплати податку (у межах закону) і уникнення сплати податків. Ухилення від сплати податку – це зміна поведінки з метою зменшення суми податкових зобов’язань. Вітчизняні економісти, зокрема В. М. Федосов, не раз досить детально характеризували способи легалізованого приховування доходів і прибутків від оподаткування. Існує безліч легалізованих методів ухилення від податків: штучне збільшення витрат виробництва, прискорене списання амортизації, пільгове оподаткування приросту капіталу, вкладання коштів в облігації місцевих органів влади, а також у благодійні і довірчі фонди, розщеплення доходів і родинне партнерство, дарування, застосування ліберальних правил списання “безнадійних” боргів, використовування податкових “канікул”, “гаваней”, “сховищ”, “оазисів” та ін.

Офшорні операції (англ. off-chore – що знаходиться на відстані від берега, поза територією країни) являють собою законодавчу основу міжнародних фінансових і торгівельних операцій, що здійснюються підприємствами, зареєстрованими на території, що має статус податкової гавані, різновидністю якої є центр “оф-шор”. Податкова гавань являє собою територію, що проводить політику залучення іноземних кредитів шляхом надання податкових та інших пільг. Іноді пільгове оподаткування поширюється лише на окремі види діяльності. Наприклад, в Люксембурзі це пільговий податковий режим для банків, в Швейцарії і Ліхтенштейні – для холдингових і торговельних підприємств. Підприємства, створені в податковій гавані, отримали назву “офшорні підприємства”. Вони можуть бути або повністю звільнені від податку (Ірландія, Ліберія і ін.), або оподатковуються невеликим паушальним податком (єдиною сумою), як в Панамі, на Антильських островах і ін. Пільги надаються як іноземним, так і місцевим підприємцям. Центр “оф-шор” на відміну від “податкової гавані” надає податкові і інші пільги тільки по фінансовим операціям з іноземними резидентами в іноземній валюті. Центри “оф-шор” розташовані, в основному, на морських узбережжях і в місцях розвинутого міжнародного туризму (Багамські острови, Кіпр, Мальта та ін.). Вони проводять політику залучення іноземного капіталу, звільнюючи нерезидентів від валютного і експортного контролю, надаючи їм податкові пільги. Одним із най – популярніших центрів “оф-шор” є Кіпр. Всім офшорним компаніям і їх співробітникам кіпрські закони надають такі пільги: пільговий податок на прибуток; нульовий податок на проценти, дивіденди, гонорари; звільнення від валютного контролю; пільгові ставки прибуткового податку для іноземних співробітників; безмитний ввіз товарів.

Центри “оф-шор” мають відповідну спеціалізацію: банківські, трастові, страхові. З метою отримання додаткового прибутку від пільг по оподаткуванню використовується режим, що має назву “зручний прапор”. Його надають власникам суден-неризедентам Багамські острови, Бірма, Кіпр, Ліберія, Мальта, Панама і ін.

На відміну від ухилення від сплати податків, уникнення сплати податків є порушенням податкового законодавства, бо полягає у несплаті податків, що мають бути сплачені, згідно із законодавством. Корені уникнення сплати податків – простого обману – лежать у незаконній економічній діяльності. Існування тіньової економіки має щонайменше дві причини: 1) окремі види економічної діяльності незаконні, і їх не хочуть наводити у звітній документації та 2) високі граничні ставки податку призводять до того, що люди прагнуть отримати дохід, але не реєструвати його.

Удосконалення системи оподаткування має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря в процесі довгострокової поетапної податкової реформи.