ПОСТЕМБРІОНАЛЬНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ – РОЗМНОЖЕННЯ І ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ
Довідник з біології
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ОСНОВИ ЦИТОЛОГІЇ
РОЗМНОЖЕННЯ І ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ
ПОСТЕМБРІОНАЛЬНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ
Постембріональний розвиток може бути прямим і непрямим (з метаморфозом).
При прямому розвитку організм, що з’явився на світ, схожий на дорослу особину, але відрізняється від неї малими розмірами і недорозвиненістю деяких систем органів (наприклад, статевої). Постембріональний розвиток в цьому випадку зводиться в основному до зростання і статевого дозрівання. Такий тип розвитку
При непрямому розвитку з яєчних оболонок виходить личинка, морфологічно і фізіологічно відмінна від дорослої тварини. У неї є спеціалізовані личинкові органи і відсутні деякі органи дорослої особи. Личинка харчується, росте, личинкові органи руйнуються і формуються органи дорослої тварини. Біологічне значення такого способу розвитку полягає в тому, що організм на стадії личинки росте і розвивається не за рахунок запасних поживних речовин яйцеклітини,
Часто личинки і дорослі особини пристосовані до життя в різних умовах середовища, наприклад личинки комарів і бабок – у воді, а дорослі – на суші. В одних випадках при непрямому розвитку з яйця виходить личинка, яка після відповідних перетворень перетворюється на дорослу особу. Цей тип розвитку називається розвитком з неповним перетворенням (метаморфозом) і характерний, наприклад, для жаб. В інших випадках в процесі розвитку з яйця виходить личинка, яка перетворюється на лялечку. Лялечка нерухома, самостійно не харчується, а під її покривом відбувається перебудова всіх органів і тканин, що закінчується виходом дорослої особини. Це тип розвитку з повним перетворенням (метаморфозом) і спостерігається, наприклад, у мух, бджіл, метеликів.
У процесі постембріонального розвитку поступово наступає статеве дозрівання і розмноження особин, а потім старіння і смерть. Старіння характеризується морфологічними і багатьма фізіологічними змінами, що приводять до зниження обмінних процесів і стійкості організму до дій зовнішнього середовища. Смерть завершує індивідуальний розвиток.
Значну дію на індивідуальний розвиток мають чинники зовнішнього середовища, які можна підрозділити на необхідні для нормального розвитку і шкідливі.
Рис. 151. Метаморфоз у метелика агрусового п’ядуна: 1 – доросла форма; 2 – гусениця; 3 – лялечка.
До необхідних чинників відноситься перш за все повноцінна їжа, що містить потрібні для життя білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, воду. Відсутність або недолік цих речовин в продуктах харчування може призводити до порушень зростання і розвитку. Важливо також, щоб організм розвивався при оптимальній температурі та вологості, в незабрудненому радіоактивними речовинами та шкідливими відходами виробництва середовищі.
Шкідливу дію на розвиток організму людини має алкоголь і нікотин, особливо в період ембріонального розвитку, дитинства та юнацтва. Алкоголь сприяє дегідратації клітин і загальному обезводненню організму, а у високих концентраціях викликає денатурацію білкових молекул. Він вражає клітини печінки, викликаючи їх жирове переродження, має токсичну дію на нервові клітини, порушує секреторну й моторну функції шлунку та кишечнику, викликає запальні процеси в підшлунковій залозі та нирках, сприяє враженню кровоносних судин серця та мозку, що приводить до порушення нормальної їх роботи. Тривале надходження в організм нікотину викликає поразку в першу чергу легень і дихальних шляхів, розвиток хронічних запальних процесів, наприклад, бронхів, які запалюються і спазмуються, утрудняючи дихання і газообмін. Нікотин сприяє поразці більшості судин, у тому числі й серця. При тривалому курінні часто розвиваються злоякісні пухлини повітряноносних шляхів і легенів, оскільки дим сигарет містить канцерогени, які викликають переродження клітин. Споживання алкоголю і куріння повинне бути абсолютно виключено в дитячому та юнацькому віці, під час вагітності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...