Головна ⇒ 📌ГДЗ з мови ⇒ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК

450. Україна – [у|кра|й’і’|на];

У – [У] – ненаголошений гол. – “у”;

К – [к] – глухий твердий пригол. – “ка”;

Р – [р]’-дзвінкий твердий пригол.- “ер”;

А – [а] – ненаголошений гол. – “а”;

[й’] – дзвінкий м’який пригол. – “ї”; [і] – наголошений гол. – “а”;

Н – [н] дзвінкий твердий пригол. – “єн”;

А – [а] – ненаголошений гол. – “а”.

7 букв, 8 звуків.

М’ята

– [мй’ата]:

[м] – дзвінкий твердий пригол. – “ем”;

– “апостроф”;

[й’] – дзвінкий м’який пригол. [і] – наголошений гол.; “я”;

Т – [т] – глухий твердий пригол. – “те”;

А – [а] – ненаголошений гол. – “а”.

4 букви, 5 звуків.

Розмовляти – [роз|мов|л’а’|ти]:

Р – [p] – дзвінкий твердий пригол. – “ер”;

О – [o] – ненаголошений гол.- “о”;

З – [з] – дзвінкий твердий пригод. – “зе”;

М – [м] –

дзвінкий твердий пригол., – “ем”;

О – [о] – ненаголошений гол. -“о”;

В – [в] – дзвінкий твердий пригол. – “ве”;

Л – [л’] – дзвінкий м’який пригол. – “ел”;

Я – [а] – наголошений гол. – “я ;

Т – [т] – глухий твердий пригол. – “те”;

И – [и] – ненаголошений гол. – “и”.

10 букв, 10 звуків.

452. При дорозі, де тополі, синій льон зацвів у полі.

453.

Квітучий льон

Чи бачив ти, як цвіте льон? Квітка у нього маленька і тендітна. Вона нагадує віночок з п’ятьма пелюстками синього кольору. Цвіте льон у червні. Тоді поле стає схожим на безкрає блакитне море.

Ма-лень-ка, cи-ньо-го, ко-льо-ру.

Льон – [л’о’н]:

Л – [л’] – дзвінкий м’який пригол. – “ел”;

Ь – “знак м’якшення”;

О – [о]- наголошений гол. – “о”;

Н – [н] – дзвінкий твердий пригол. – “ен”,

4 букви, 3 звуки.

454. Під гаєм В‘Ється річечка… Як скло вода блищить. Сім‘Я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає. Соловейку, Солов‘Ю, я приспівочку Зів‘Ю, свіжу та барвисту, з золотого листу.

456. По-льо-вий, ма-льо-ва-ний, па-м’я-та-ти, пам’-ята-ти, бур’-ян, дя-дько, дядь-ко, на-сіння, на-сін-ня, шви-дко, швид-ко, чай-ка, груд-ля, гру-ддя, хо-джу, ку-ку-ру-дза, го-стрий. гост-рий.

457. Ко|ли|шу|ться, зда|є|ться.

459. Тільки-но повіяли південні вітри, повітря відразу стало теплішати. Нагріте повітря швидко розтопило сніги.

З теплих країв прилетіли перші вісники весни – граки.

Вони швидко стали лагодити свої гнізда.

На галявинах з’явилися весняні квіти – проліски. Діти назбирали букет і подарували своїй першій учительці. Вона щиро подякувала дітям. Від сердечних слів Учительки дітям стало тепло на душі.

460. Заголовок: “Квіти України”.

Коло хати (де?), на сонці (де?).

461. Мітро (молд.),- Дмитрик (укр.).

– Пчілонько, любонько! Ти багато в світі квіточок бачила.

Які з них найкращі?

– Для мене немає найкращої квіточки. Придивись: кожна з них чудова, має свою загадку та неповторну красу. Мені подобаються всі квіти. Тому й мед у мене такий смачненький!

– Справді, яка ти мудра, бджілко. Дякую тобі! Я подарую мамі букет із різних польових квітів: ромашок, маків, незабудок, волошок!

462. Ліс має ще одного небезпечного ворога – вогонь. Від пожеж гине багато гектарів лісу. Тому з вогнищами в лісі треба (що робити?) Поводитись дуже обережно. Недарма кажуть: “З одного дерева можна (що зробити?) Зробити мільйон сірників, а одним сірником – (що зробити?) Спалити мільйон дерев”.

Обов’язок кожного школяра – (що робити?) Охороняти нашого “зеленого друга” – ліс. Треба (що робити?) Спиняти тих, хто шкодить лісу і зеленим насадженням, недбайливо поводиться в лісі з вогнем, псує дерева, руйнує ліс, ловить птахів.

463. ПоСадив (що зробив?) – мин. час; ВиРостив (що зробив?) – мин. час; ПоСтавив (що зробив?) – мин. час; ПоШкодити (що зробити?) – неозначена форма дієслова (інфінітив); (що зробити?) – неозначена форма дієслова (інфінітив); ВиКопують (що роблять?) – теп. час; ПереНосять (що роблять?) – теп. час; (не) ПоСтупаються (що роблять?) – теп. час; ПроКинеться (що зробить?) – майб. час..

464. Допомагаю, грабаю, прополюю, ношу, поливаю.

465. Іменники в однині: ліс, небо, літак, парту, зошит, ручку, пенал, книжку, лінійку, газету, журнал, пущу, заєць, лис, (в) білки, (в) дуплі, дріб, (на) гіллі. Іменники в множині: крила, малята, дятли.

466. Стільці, стіл, двері, підвіконня, паркет, шафа.

468. Блискавка, буря, відлига, вітер, віхола, град; грім, гроза, дощ, заметіль, заморозки, злива, іній, листопад, мороз, морозець, мряка, ожеледь, пороша, роса, смерч, сніг, спека, суховій, туман, хмари, холод, хуртовина.

469. Забринять Лани струмками. Зашумлять садами Балки. В очереті над ставками ніч Не спатимуть Рибалки.

Слова “забринять”, “очерет” потребують перевірки за орфографічним словником.

Відповіді на запитання для повторення

1. М’якість приголосним звукам надають букви я, ю, е, і, ь.

Наприклад: лякати, рюмсати, осіннє.

2. Українець, зоря, листя, вік, діти, кульбаба, Вінниця.

3. Льон, олень, бджола, кукурудза.

4. Пою, Яна, оцет, мию, шия, соя, гаї.

5. У слові “легкий” перед глухим приголосним звуком [к] г оглушується: [лехки? й]. Щоб перевірити сумнівну букву, треба дібрати перевірне слово: легкий – легенький. У слові “листок” ненаголошений голосний вимовляється нечітко. Щоб знати, яку букву (е чи и) писати, треба змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним: листок – лист. Подовжений приголосний у слові “знання” на письмі позначається двома однаковими буквами. У слові “розкішний” у префіксі роз-, як і у префіксі без-, завжди пишеться буква з.

6. Перед буквами к, п, т, ф, х завжди пишеться префікс с.

Наприклад: СТерти, СХопив, СПалах.

7. ЗасніженІ, СпорідненІ, СвіжішІ, МокрішІ, ГлухІ, ВологІ, СухІ, ЧужІ, СвіжІ, ЛедачІ, ГарячІ.

8. Комп’ютер, метал, горизонт, апетит, президент, колектив.