Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ПОЯС ПРИРОДНИЙ
ПОЯС ПРИРОДНИЙ
Екологія – охорона природи
ПОЯС ПРИРОДНИЙ – 1) див. Пояс фізико-геогр.; 2) те саме, що й біозона в біосферній термінології, – екосистема частини біогеогр. зони (біоорбісу), що звичайно об’єднує кілька біомів та формує на основі особливостей клімату (енергетики) в межах комплексу біоценозів біоорбісу, що склався еволюційно. П. п., або біозона, має свій істор. зумовлений колообіг речовин. Картографічно П. п. збігається з поясом фізико-геогр. у межах відповідного біоорбісу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ – найбільша таксономічна одиниця районування, що складається з ряду геогр. зон, близьких за тепловим балансом. Розрізняють: арктичний, антарктичний, субарктичний, субантарктичний, пн. і пд. помірні, пн. і пд. субтропічні, пн. і пд. тропічні, пн. і пд. субекваторіальний та екваторіальний П. ф.-г. У прир.-істор. та екол. розумінні прир. пояс, або П. […]...
- ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС – див. Пояс фізико-географічний....
- ПОЯС РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПОЯС РОСЛИННОСТІ – відносно однорідна (одноманітна) рослинність у межах однакових висот над рівнем моря (в горах)....
- ПОЯС НІВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС НІВАЛЬНИЙ – зона вічних снігів, включаючи верхній прир. висотний пояс гір, який звичайно знаходиться вище клімат, снігової межі. Для ландшафту П. н. характерні льодовики й сніжники, високі рівні освітленості з переважанням розсіяної та короткохвильової радіації, інтенсивне фіз. вивітрювання. Орг. світ бідний. Рослинність розріджена (лишайники, мохи, окремі види квіткових рослин); тварини […]...
- ПОЯС КЛІМАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС КЛІМАТИЧНИЙ – 1) те саме, що й Зона кліматична; 2) вертикальна зона кліматична в горах....
- ПОЯС ПОМІРНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПОМІРНИЙ – широка смуга на Пн. і Пд. півкулях Землі з чіткими сезонними змінами теплового та світлового режимів, тривалим холодним періодом, що зумовлює сезонну ритміку процесів, які лежать в основі життєдіяльності рослин і тварин....
- ФОН ПРИРОДНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ РАДІАЦІЙНИЙ – постійний фон зовн. випромінювання, який створюють радіонукліди, наявні в навколишньому середовищі. Ф. п. р. створюється не лише радіацією, випромінюваною земними породами, а й косм. променями, які складаються з високоенергет. протонів, електронів та ядер багатьох легких атомів. Ф. п. р. створюється також за рахунок розпорошеного в природі радію, […]...
- ПОЯС ТЕРМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ТЕРМІЧНИЙ, пояс тепловий – великий регіон з однорідними температурними характеристиками. Може мати широтну протяжність або складати замкнений контур без такої направленості. Розрізняють 4 основні П. т.: 1) тропічний – мінім, т-ра вища за 0 °С (за винятком високогір’я), середня т-ра найхолоднішого місяця 15-20 °С, річний хід т-ри вирівняний, амплітуда її […]...
- ФАУНА ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАУНА ГРУНТОВА – комплекс тварин, що склався еволюційно, які постійно мешкають у грунті (одноклітинні, членистоногі тощо)....
- ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
- ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
- ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
- АТЛАС Екологія – охорона природи АТЛАС – систематизований збірник геогр. чи істор. карт, зображень тварин, рослин, малюнків, таблиць тощо....
- ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – охоронна природна територія (акваторія), на якій збереглись природні історико-культурні комплекси, що являють собою екол., естетичну чи істор. цінність. У них проводиться робота з відновлення ландшафтів, охорони рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. На відміну від заповідників., вся або значна частина площі Н. п. п. відкрита для […]...
- НАПІВПУСТЕЛЯ Екологія – охорона природи НАПІВПУСТЕЛЯ – геогр. територія, яка формується в умовах аридного клімату з властивим їй поєднанням степових і пустельних екосистем, що визначає існування досить різноманітних біоценозів. Н. використовують як пасовища. У разі зрошення можливе ефективне землеробство....
- ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
- ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
- ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
- КАНІВСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи КАНІВСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – заповідник у Канівському районі Черкаської обл. К. п. з. був утворений у 1931 р. як Держ. лісостеповий заповідник, з 1934 р. – Середньодніпровський держ. заповідник, з 1939 по 1948 р. – Канівський біогеогр. заповідник, нині – Канівський природний заповідник. Розташований в основному на правому березі Дніпра, у […]...
- ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
- ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – терміни настання тих чи ін. фенологічних явищ (фаз розвитку) протягом кількох років варіюють більшою чи меншою мірою залежно від геогр. широти: чим вища геогр. широта, тим менший показник варіації. Напр., терміни прильоту шпаків на пд. України варіюють протягом ряду років у межах […]...
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК “ЯВОРІВСЬКИЙ” Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК “ЯВОРІВСЬКИЙ” – розташований у Яворівському, Жовківському р-нах Львівської обл. Заг. площа 7078,6 га. Створений за Указом Президента України № 744 від 4 липня 1998 р. Належить до Розтоцького району Розтоцько-Опільської горбогірної лісостепової фізико-географічної області. Середні висоти становлять 350 м. На території парку знаходиться найвища точка Розточчя – гора […]...
- ПОСУШЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ПОСУШЛИВІСТЬ – характеристика регіону, періоду часу або комплексу явищ (П. геогр. зони, періоду, клімату тощо), що включає поняття “посуха”....
- БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....
- ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
- КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – перший в Україні нац. прир. парк, розташований у пн.-сх. частині Укр. Карпат, у верхів’ї Пруту, в межах Івано-Франківської обл. Підпорядкований Міністерству ліс. та деревообробної пром-сті України. Утворений у 1980 р. Заг. площа 50 500 га. Основна мета створення К. н. п. п. – збереження унікальних для […]...
- ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
- ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
- ЯЛТИНСЬКИЙ ГІРСЬКО-ЛІСОВИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЯЛТИНСЬКИЙ ГІРСЬКО-ЛІСОВИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК – заповідник на території, підпорядкованій м. Ялті Авт. Республіки Крим. Утворений у 1973 р. Заг. площа 14,2 тис. га. Підпорядкований Міністерству ліс. госп-ва України. Розташований на пд. схилах Головного пасма Кримських гір і простягається вздовж узбережжя Чорного моря на 40 км смугою завширшки до 8-10 км. Близько […]...
- ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
- СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА БІОЦЕНОЗІВ – основні елементи будови біоценозів: видовий склад, у т. ч. ценотипи, популяції; розміщення особин, у т. ч. парцели, мікроценози, шари, яруси, біогоризонти; заг. розподіл біомаси; характерні ознаки біоценотичного середовища. Зумовлює Особливості біоценотичних та трансабіотичних взаємозв’язків організмів і усього біоценозу....
- ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
- ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
- УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
- КОЛООБІГ РЕЧОВИН ГЕОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН ГЕОЛОГІЧНИЙ – колообіг речовин між Світовим океаном та суходолом. При К. р. г. частина води разом із деякими розчиненими в ній речовинами випаровується та випадає в осад на суходіл, руйнує гірську породу, робить її доступною для росту рослин, розмиває верхній шар грунту і разом з розчиненими сполуками та завислими […]...
- ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
- ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ Екологія – охорона природи ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ – періодичні коливання рівня моря, атм. тиску та деформації твердого тіла Землі, що відбуваються під дією сил гравітації. За періодичністю П. та В. поділяють на півдобові, добові і мішані. Амплітуда і характер П. та В. залежать від взаємного розміщення Землі, Сонця й Місяця, а також від геогр. широти, […]...
- ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК МИС МАРТЬЯН Екологія – охорона природи ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК “МИС МАРТЬЯН” – заповідник поблизу м. Ялти в Авт. Республіці Крим. Утворений у 1973 р. Заг. площа 240 га, у т. ч. 120 га – акваторія Чорного моря. Підпорядкований академії с.-г. наук. Розташований у центр., частині Пд. берега Криму, на мисі тієї ж назви. Мальовничий рельєф заповідника створюють яри, […]...
- БІОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – див. Колообіг речовин біологічний....