Позаробочий час

Related posts:

1. Час позаробочий Час позаробочий – час, який працівник витрачає на нетрудову діяльність. Він охоплює: домашню працю, догляд за дітьми та їх виховання, задоволення побутових і фізіологічних потреб, заняття у вільний час (див. Час вільний), час на дорогу до роботи і з роботи та ін. Задоволення фізіологічних потреб передбачає витрати часу на харчування, сон, догляд за іншими членами […]...
2. Урочний час Урочний час (див. Робочий час) – час, протягом якого працівники зобов’язані виконати певний обсяг дорученої їм роботи чи певне завдання. Основними елементами У. ч. є: витрати часу на безпосереднє виконання роботи; час на організаційно-технологічне обслуговування робочого місця; час на підготовку до роботи та її завершення; час на відпочинок; час на задоволення особистих потреб працівників. Тривалість […]...
3. Аналіз використання робочого часу ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА 4.1. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ І ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ 4.1.3. Аналіз використання робочого часу Раціональне використання робочої сили багато в чому залежить від економного і ефективного використання робочого часу. Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності – форма […]...
4. Баланс робочого часу Баланс робочого часу – система показників, які характеризують рівень використання робочого часу працівниками відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку за певний календарний період. Б. р. ч. – це сума всіх виходів і невиходів на роботу незалежно від причин. Визначається множенням середньоспискової кількості працівників на повну календарну кількість днів у періоді. Щоб одержати Б. р. ч. […]...
5. Неповний робочий час Неповний робочий час – неповний робочий день або неповний робочий тиждень. За неповного робочого дня працівник зайнятий на підприємстві менше часу, ніж встановлено розпорядком чи графіком для певної категорії працівників. За неповного робочого тижня зменшується кількість робочих днів проти п’ятиденного або шестиденного робочого тижня і, отже, кількість робочих годин на тиждень. Н. р. ч. може […]...
6. Абсолютна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – вперше обгрунтована К. Марксом економічна категорія, яка означає додаткову вартість, отриману внаслідок подовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. найманий працівник конкретною працею переносить певну частину вартості засобів виробництва на ново – створений продукт; […]...
7. Норма часу Норма часу – встановлений для виконання певної роботи (операції) час за визначених організаційно-технічних умов і передового виробничого досвіду. Двома видами Н. ч. є норми тривалості операцій (час, встановлений для виконання одиниці роботи на окремому робочому місці або з використанням одного виду обладнання і вимірюється в одиницях часу) і норма трудомісткості (необхідні витрати часу одного працівника […]...
8. Трудомісткість продукції Трудомісткість продукції – показник, який характеризує витрати робочого часу на виробництво будь-якої споживчої вартості або на виконання конкретної технологічної операції. Т. п. – зворотний показник продуктивності праці. Він визначає ефективність використання головної продуктивної сили суспільства – трудових ресурсів. На рівень Т. п. впливає ряд факторів: технічний розвиток виробництва (фондоозброєність й енергоозброєність праці, якість предметів праці, […]...
9. Трудомісткість управлінських функцій Трудомісткість управлінських функцій – витрати індивідуального та суспільно необхідного робочого часу на виконання певного обсягу управлінських робіт упродовж певного часу. Т. у. ф. визначається за нормативним методом (шляхом встановлення норм праці на виконання певного обсягу робіт за певний час і за наявності відповідних умов і вимірюється або витратами часу управління на виконання таких робіт або […]...
10. Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
11. Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
12. Тривалість робочого часу Тривалість робочого часу – встановлений законом, колективним договором, трудовим договором (контрактом) час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку. Встановлена законодавством Т. р. ч. на підприємстві, в організації, установі не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства, організації, установи при укладенні колективних договорів, трудових договорів можуть встановлювати меншу тривалість робочого часу. […]...
13. Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Карл Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість. Під абсолютною додатковою вартістю він розуміє надлишок над вартістю робочої сили в результаті подовження тривалості робочого дня або зростання інтенсивності (напруги) праці, а під відносною додатковою вартістю – надлишок […]...
14. Ресурси часові Ресурси часові – фонд часу, який має система для реалізації мети, задля якої вона існує. Р. ч. пов’язані з використанням технічних, технологічних і трудових (кадрових) ресурсів. Розрізняють календарний, режимний, номінальний і відпрацьований фонди часу. Календарний фонд часу – максимально можливий час роботи певного ресурсу; режимний – визначається залежно від режиму роботи підприємства (тривалості робочого тижня, […]...
15. Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
16. Час виробництва Час виробництва – тривалість перебування капіталу у сфері виробництва. Ч. в. охоплює період від моменту надходження на підприємство засобів виробництва до моменту створення певного виробу та його транспортування на склад. Ч. в. складається з: 1) робочого періоду – часу, протягом якого здійснюється процес праці (цей період є найважливішим); 2) часу перерв у роботі (обідня перерва, […]...
17. Форми гнучкого робочого часу Форми гнучкого робочого часу – основні способи ефективного використання робочого часу в розвинених країнах світу. До них належать: 1) праця упродовж робочого тижня виробничого персоналу з використанням гнучкого графіка виходу на роботу залежно від потреб підприємства, зокрема з метою максимальної та найефективнішої експлуатації найновішої техніки. Ця форма передбачає роботу у вихідні та святкові дні та […]...
18. Бюджет часу Бюджет часу – загальна кількість добового часу та його розподіл за основними видами людської життєдіяльності окремих осіб, сімей, соціальних верств і груп. Б. ч. працівників складається з: робочого часу; часу, безпосередньо пов’язаного з виробництвом (прийом та здача зміни), власним обслуговуванням; часу, витраченого на прибуття до місця роботи і назад; позаробочого часу (купівля товарів, приготування їжі, […]...
19. Час робочий Час робочий – час, протягом якого працівник використовує свої фізичні, інтелектуальні й духовні здібності, набуті знання і досвід для виробництва товарів і надання послуг та відтворення економічної власності в усіх сферах народного господарства. Складовими Ч. р. є необхідний і додатковий робочий час, а одиницями виміру – робоча година, робочий день, робочий тиждень, робочий місяць, робочий […]...
20. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
21. Резерв робочого часу Резерв робочого часу – джерела та можливості кращого використання робочого часу впродовж певного періоду на підприємстві. Розрізняють внутрізмінні, цілодобові, тижневі, місячні та ін.; залежно від структури витрат виробництва виокремлюють організаційні, техніко-технологічні, управлінські, постачальницько-збутові та ін. З метою виявлення Р. р. ч. необхідно глибоко проаналізувати структуру виробничих і невиробничих витрат на підприємстві, здійснювати всебічний контроль за […]...
22. Погодинна заробітна плата Погодинна заробітна плата – оплата вартості й ціни робочої сили за її використання протягом певного робочого часу, а частково – за результат праці. Переважала на початкових етапах розвитку капіталізму за умов, коли не існувало законодавчого регулювання робочого дня. Згодом П. з. п. стала гальмом зростання продуктивності праці, оскільки потребувала для свого функціонування витрат на нагляд […]...
23. Вільний час працівників Вільний час працівників – частина неробочого часу, призначена для розвитку особистості. Використовується для відпочинку, виховання дітей, занять фізкультурою і спортом, громадської роботи, самоосвіти тощо. Розрізняють витрати часу на користування послугами галузей культури і мистецтва, системи заочного і вечірнього навчання, рекреаційної сфери (будинки відпочинку, пансіонати, турбази), на фізичну культуру і спорт, громадське харчування. Особлива стаття В. […]...
24. Натуральна заробітна плата Натуральна заробітна плата – частина заробітної плати, яку видають найманим працівникам у формі товарів і послуг. Виникла на ранніх ступенях розвитку капіталізму за умов надмірної експлуатації найманої праці капіталом, відсутності соціального захисту, профспілок, державного регулювання трудових відносин. Найпоширенішою формою Н. з. п. було надання робітникам товарів у кредит, здебільшого за вищу, ніж ринкова, ціну. Внаслідок […]...
25. Логістична система Логістична система – сукупність логістичних елементів, підсистем і зв’язків між ними, внаслідок яких виникають нові інтегративні якості та функції і забезпечується оптимізація матеріальних і нематеріальних потоків у процесі розвитку та відтворення таких систем. Основними елементами та підсистемами Л. е. є логічна інфраструктура; підсистеми реалізації замовлення, транспортування, формування запасів, складського господарства, пакування, обслуговування клієнта, які формуються […]...
26. Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
27. Трудовий стаж Трудовий стаж – тривалість трудової діяльності працівника. З його величиною пов’язують умови службового росту, підвищення заробітної плати, права на отримання різних пільг від підприємства, забезпечення робочого місця тощо. Профспілки наполягають на тому, щоб усі гарантії робітника і прогресивні зміни в його виробничому житті були прямо пов’язані з величиною Т. с. Таким чином профспілка захищає своїх […]...
28. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
29. Спостереження Спостереження – спосіб пізнання суспільного життя, в т. ч. окремих явищ і процесів розвитку економічної системи, що базується на безпосередньому їх сприйнятті і передбачає систематичний збір та облік фактів про них. Так, при вивченні витрат робочого часу здійснюється планомірно організований збір відомостей про виконання окремих операцій або прийомів робіт, на підставі яких формується цілісне уявлення […]...
30. Кількість праці Кількість праці – маса живої та уречевленої праці, витраченої у процесі трудової діяльності людини, трудового колективу, суспільства загалом при створенні матеріальних і нематеріальних, в т. ч. духовних благ. Уречевлена праця вимірюється у процесі перенесення конкретною працею вартості засобів виробництва на новостворений продукт внаслідок амортизації і фіксується в амортизаційних відрахуваннях. Жива праця – це витрати м’язової, […]...
31. Витрати граничні Витрати граничні – додаткові витрати, пов’язані з виробництвом ще однієї /додаткової/ одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних/”маргінальних”/ витрат поширена в західній економічній літературі і базується на теорії „ граничної корисності” II застосування дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві / скороченні/ останньої/додаткової/ одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційній […]...
32. Торговельні витрати Торговельні витрати – витрати торговельних підприємств і організацій на доробку, транспортування, зберігання та реалізацію товарів і послуг, які у вартісній формі ще називають витратами обігу. Основними елементами Т. в. є витрати на оплату робочої сили (в т. ч. праці) у сфері торгівлі; матеріальні витрати (амортизація, закупівля палива, господарських матеріалів тощо); транспортні витрати; витрати на рекламу […]...
33. Суспільно необхідний робочий час Суспільно необхідний робочий час – час, потрібний для виготовлення споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці. Затратами С. н. р. ч. на одиницю товару визначається величина його вартості. С. н. р. ч. не є величиною постійною. Вона залежить від продуктивності праці. Виявом прогресу […]...
34. Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил й позитивного впливу на них відносин економічної власності та супроводжується зростанням вільного часу працівників. Складові З. е. ч.: 1) економія робочого часу; 2) економія неробочого […]...
35. Час обороту капіталу Час обороту капіталу – період, протягом якого авансована у грошовій формі вартість (капітальна вартість) проходить стадії виробництва й обігу й повертається до капіталіста в такій самій формі, але збільшена на величину додаткової вартості. При цьому відбувається послідовна зміна форм капіталу: грошовий капітал – продуктивний капітал – товарний капітал – грошовий капітал. Одиницею виміру Ч. о. […]...
36. Пільги неповнолітнім працівникам Пільги неповнолітнім працівникам – особливі права і переваги у сфері охорони праці, зайнятості на виробництві, використанні відпусток та деякі інші пільги, що надаються в Україні неповнолітнім працівникам. П. н. п. встановлено з метою створення для підлітків найсприятливіших умов праці на виробництві та охорони здоров’я. Трудове законодавство, зокрема гл. XIII КЗпП України, регулює працю неповнолітніх. Принципове […]...
37. Відрядно-преміальна оплата праці Відрядно-преміальна оплата праці – одна з форм преміальної системи заробітної плати, яка базується на відрядній та погодинній заробітній платі, передбачає сплачування працівникові певної суми грошей за виконання норм виробітку і відповідної надбавки за їх перевиконання. В.-п. о. п. пов’язує тарифні ставки з нормами витрат праці певною функціональною залежністю. Застосовується там, де робота має характер одноманітних […]...
38. Економія часу Економія часу – форма вияву закону економії часу, що передбачає постійне зменшення витрат часу на різноманітні види діяльності в будь-яких сферах і типах господарювання (державному, приватному, колективному), а також у домашньому господарстві, занять у вільний час тощо. Е. ч. досягається впровадженням досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, вдосконаленням форм і методів організації виробництва, поліпшенням структури самої […]...
39. Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
40. Витрати виробництва Витрати виробництва (издержки производства) – витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Розрізняють такі види В. в.: постійні – ті, які не залежать від обсягів виробництва (на утримання будівель, на обслуговування); змінні – безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва; повні – сума постійних і змінних витрат; прямі – витрати, пов’язані з виробництвом певної продукції; середні […]...