ПРАВОПИС НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
& 38. ПРАВОПИС НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
524. Прочитайте. Визначте в реченнях слова з префіксом не. Назвіть слова, ужиті з часткою не.
1. Мене, як немовлятко, сповиває і тісно в’яже музика (Д. Павличко). 2. І якусь невідому зажуру навіває та пісня мені (В. Симоненко). 3. Навіть співи звучали і щиро, й нещиро (В. Сосюра). 4. Нам не слава потрібна, не тучі, а ясна неозора блакить (А. Малишко). 5. Спогади докучливі, як нежить (В. Симоненко). 6. Якщо хочеш вчинити зло, сім разів подумай – і не вчини, а добро роби не думаючи!
Якими частинами мови є слова з префіксом не та слова, які з часткою не пишуть окремо?
– Розкажіть про написання не з іменниками, прикметниками та прислівниками. Звіртеся з таблицею.
НЕ 3 ІМЕННИКАМИ, ПРИКМЕТНИКАМИ, ПРИСЛІВНИКАМИ
Не ПИШУТЬ РАЗОМ, ЯКЩО: | |
Слово без не не вживають: Нечупара охайному не до пари. Не буду вмиватись, а то ще ненароком сороки вхоплять (Народна творчість). | Додаванням не утворюється слово з протилежним лексичним значенням (його можна замінити синонімом) Щастя – нещастя (біда) Великий – невеликий (малий) Високо |
Не ПИШУТЬ ОКРЕМО, ЯКЩО: | |
У реченні є протиставлення | Не стосується присудка |
Пишайся не бровами, а пирогами (Народна творчість). | Після дощу капелюх не потрібний (Народна творчість). |
ОРФОГРАМА:
Не з іменниками, прикметниками, прислівниками
525. Серед поданих слів випишіть лише ті, що без не не вживаються. Розберіть виписані слова за будовою.
Незабаром, нещодавно, необхідність, неуважний, ненадовго, неписьменний, ненапад, нетерплячка, незлостивий, нелад, немовля, немічний, незмірний, неповноцінний, невід, невтомно, непоборний, непрацездатний, несмачний, нестача.
– Якими частинами мови є виписані слова?
526. Перепишіть, знімаючи риски. Позначте в словах орфограму “не з іменниками, прикметниками, прислівниками”.
1. Я до не/стями люблю Україну, вишивку гарну, червону калину (Я. Ковальова). 2. І кожен в світі – не/повторність, чи то людина, чи крилатий птах (А. Листопад). 3. Художник має бути не/вмирущим (B. Сторожук). 4. Виглядай мене в віконечко, не/забаром я прийду (Олександр Олесь). 5. Нам був не/нависний злодійський лад (М. Тарновський). 6. Не/квапом плуганиться вечір (Є. Гуцало).
– Позначте в словах орфограму “не з іменниками, прикметниками, прислівниками”.
– У виділеному слові позначте місце наголосу.
– Поясніть, що для вас означає любити Батьківщину.
527. Прочитайте. Поясніть написання з не виділених слів.
1. Як же недобрим бути, коли небо таке голубе! (В. Свідзинський). 2. Приємно перестать із недругом сваритись (П. Куліш). 3. А десь на дні душі ворушиться неспокій (В. Раєвський). 4. Я світ обійшов, я своїми руками неправду боров, на двобої йдучи (Яр Славутич). 5. Як нерозумно випрошувати те, чого можеш досягти сам! (Г. Сковорода).
528. Перепишіть прислів’я, подані в дужках слова замінюючи на самостійно дібрані синоніми з не.
1. Спокій воду п’є, а (тривога) мед. 2. (Мала) біда, що минула середа. 3. Вмить нічого не буває, все (важкої) праці чекає. 4. З малої іскри часто буває (великий) вогонь. 5. (Кривою) дорогою йдучи, мало попереду побачиш.
– Позначте в словах орфограму “не з іменниками, прикметниками, прислівниками”
529. Перепишіть прислів’я, знімаючи риски та завершуючи вибраними з довідки та поставленими в потрібній формі словами.
1. Будь не/впертим, а… . 2. Хата славна не/убиранням, а… . 3. Роби не/силою, а… . 4. Живи не/минулим, а… . 5. Їдь не/швидко, а… .
ДОВІДКА
Розум. Відвертий. Впевнено. Прийдешнє. Частування.
530. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Не/гнів, а ніжність – наша вічна сила (О. Теліга). 2. Не/сум, а жаль мене бере великий (П. Куліш). 3. Я теж не/трутнем, а мурахом із ранніх літ трудився й ріс (Д. Луценко). 4. Людині для польоту потрібна сила духу, а не/пір’я (О. Ільченко). 5. В бою страшний не/ворог, а відступник (П. Перебийніс). 6. Поезія – це не/дорога, а прірва почуття (Г. Чубач).
– Позначте в словах орфограму “не з іменниками, прикметниками, прислівниками”.
– Як ви розумієте зміст останнього речення? Поясніть.
531. Перепишіть. Підкресліть у кожному з речень граматичні основи.
1. Брехня не солодка, а правда гірка (Г. Чубач). 2. Нам не страшні ворожі тучі і низьколоба клевета (М. Рильський). 3. Я не одинокий, бо зо мною спів (В. Сосюра). 4. Творчість – це не звично і не випадково. Як не чисте серце, то не чисте й слово (О. Довгий).
– Поясніть написання не з виділеними словами.
532. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Поясніть написання не з дієсловами. За потреби зверніться до таблиці.
1. Не вм..рає душа наша, не вм..рає воля! (Т. Шевченко). 2. Можна мати усе, та не мати Ві..чизни (П. Перебийніс). 3. Я не люблю, коли кр.. чать, ненавиджу, коли лякають (В. Коротич). 4. В..сока думка в’юнит.. ся не вміє (Л. Костенко). 5. Незчулися, як і зима м..нула (Панас Мирний). 6. Хіба не бач..те, як небо голубіє? (Олександр Олесь).
– Позначте в словах орфограму “не з дієсловами”.
533. Перепишіть прислів’я, знімаючи риски. Обгрунтуйте написання не з дієприкметниками. За потреби зверніться до таблиці.
1. За не/сказане слово не буває соромно. 2. За не/сказане зопалу гірке слово соромно не буває. 3. Не/обдумане вчасно діло померехтіло й згоріло. 4. Не/обдумане діло взяло й згоріло. 5. Не/посіяне зерно не дасть сходів. 6. Вчасно не/посіяне зерно може не прорости.
– Позначте в словах орфограму “не з іменниками, прикметниками, прислівниками”.
534. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Поясніть написання не з дієприслівниками. За потреби зверніться до правила.
1. Сніги зійшли немов навіки і сліду не лишивши нам. Земля розплющила повіки своїм не вірячи очам (Л. Дмитерко). 2. А за березами важніли хмари не знаючи куди занести дощ (М. Стельмах). 3. І в’януть трави смарагдові з квіток не зводячи очей (Олександр Олесь). 4. Я ходив навпрямки не питавши броду скуштував розлуку я на смак, як воду (М. Сингаївський).
535. Розкрийте значення фразеологізмів. Обгрунтуйте написання не з дієприслівниками, що входять до їхнього складу.
1. Не/моргнувши оком. 2. Не/минаючи нагоди. 3. Не/роблячи розголосу. 4. Не/розгинаючи спини. 5. Не/тямлячи себе.
– Із двома фразеологізмами складіть речення, запишіть їх.
536. Перепишіть, знімаючи риски.
1. На світі більше, ніж зірок у неба, не/кволих душ, а пристрасних, хоробрих (П. Воронько). 2. Люблю я вулиці замріяного Львова, де кожний камінець – не/вимовлене слово (О. Гай Головко). 3. Там край лежить не/міряний, не/знаний, земля народів інших і племен (Л. Костенко). 4. А вдалині, мов видиво, стоїть століттями не/зрушений Житомир (Борис Тен). 5. Тиша ловить у не/від хвилин переплин (Б. Олійник). 6. Не/квапно крутиться земля, життя хутчіше кружля (Б. Базилевський). 7. Моя правда завжди насторожі, не/впускає брехню у мій дім (В. Білас).
– Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.
Роздивіться логотипи різних українських міст і областей. Спробуйте пояснити. чому митці обрали саме такі символи і девізи. Які почуття вони намагалися вкласти у свої роботи? Розкажіть, яким ви бачите логотип місця Україні, що вам подобається найбільше. У розповіді вживайте різні частини мови з не.
537. Перепишіть, знімаючи риски. Завершіть текст трьома-чотирма реченнями про те, які мистецькі твори вітчизняної культури слід, на вашу думку, показати світові. У складені вами речення введіть слова з не.
Українська держава зможе по-справжньому утвердитися в світі передовсім духовністю, що не/схожа на інші, а тому цікава. Адже матеріальним достатком Європу не/здивуєш. Духовна культура – то єдина не/ ординарна, виняткова сила нашого народу, яка зараз перебуває у стані стислої пружини перед вивільненням.
За Р. Іваничуком
– Лексичне значення слова культура з’ясуйте за Тлумачним словничком.
– Обгрунтуйте написання не з різними частинами мови.
Ні (ані) пишуть разом із:
– іменниками, прикметниками, прислівниками, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, ніяковий, нівроку, аніяк;
– заперечними займенниками: ніхто, нічий (але ні до кого, ні перед чим) та заперечними прислівниками: ніде, ніяк, ніколи, анітрохи, нізащо (але ні за що).
Ні (ані) пишуть окремо в:
– реченнях із заперечним присудком: Ніхто не вимовив ні слова;
– фразеологізмах: ні туди ні сюди, ні тут ні там.
ОРФОГРАМА:
Ні (ані) з різними частинами мови
538. Перепишіть прислів’я, знімаючи риски. Поясніть написання ні зі словами.
1. За гроші не/купиш ні/ батька, ні/матері, ні/родини. 2. Ні/хто майстром враз не/став. 3. Ледачому й лінуватися ні/коли. 4. Живий ведмідь шкури ні/за/що не продасть. 5. Якщо грубо, ні/кому не любо. 6. Дотримуй у всьому міри, то не/матимеш ні/в/чому потреби. 7. Голий ні/зливи, ні/дощу не боїться. 8. Риба без кісток не водиться ні/в/якій водиці.
– Позначте в словах орфограму “ні (ані) з різними частинами мови”.
539. Розкрийте значення фразеологізмів. До кожного з них доберіть із довідки фразеологізм-синонім.
Ні грач ні помагач; ні пір’я ні луски; ні собі ні людям; ні холодно ні жарко; ні шиє ні поре.
ДОВІДКА
Ні пуха ні пера; і не болить і не свербить; ні кує ні меле; і сам не гам і іншому не дам; ні швець, ні кравець, ні на дуду грець.
– 3 двома парами фразеологічних синонімів складіть речення, запишіть їх.
– Поясніть написання ні з різними частинами мови у фразеологізмах.
540. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та знімаючи риски. Поясніть написання ні зі словами.
1. Не/ховаю у пам’ять ні/чого, пер..д нею ні/з/чим не/таюсь (Л. Перебийніс). 2. Ні, цей народ із крові і з..млі я не/віддам ні/кому і ні/защо! (М. Вінграновський). 3. Ні/що й ні/коли не/минає марно (Б. Олійник). 4. Величі справжній не/треба сп..ратись на плечі ні/кчем (Б. Симоненко). 5. Любов не/має ні/кінця ні/краю (П. Перебийніс). 6. Не/хочу я ні/вічності, ні/слави (Л. Костенко).
– Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.
Запитання і завдання для самоперевірки
– Чим службові частини мови відрізняються від самостійних?
– 3 якою частиною мови найчастіше вживають прийменники?
-Які прийменники називають простими, складними, складеними?
– Які прийменники пишуть разом, окремо, через дефіс?
– Яка роль сполучників у мові?
– Що є підставою поділу сполучників на сурядні та підрядні?
– Яка роль у мові часток? Наведіть приклади.
– Які частки називають формотворчими? Модальними?
– Які правила написання частки не стосуються всіх частин мови?
Related posts:
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- Не, ні з різними частинами мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА & 41 Не, ні з різними частинами мови Не і ні можуть бути частками й писатися з різними частинами мови окремо, а можуть виконувати роль префіксів і писатися разом. Написання не з різними частинами мови Разом Окремо 1. Якщо без не слово не вживається: Немовля, незабаром, нехтувати, негайний, незабутній. 2. 3 іменниками, […]...
- НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Службові частини мови. Частка & 38. НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар. Ані шелесне верба височенька. Наша Оленка відкрила “Кобзар”, Вголос читає Тараса Шевченка. В. Скомаровський ПАМ’ЯТАЙМО Написання не разом Визначення Приклади Частку не-, коли слово без цієї частки не вживається Неук, негайний, невпинно, незабаром, ненавидіти Частку не […]...
- НЕ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НЕ з різними частинами мови Не пишеться разом: – коли виступає у складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: Невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук; невгасимий, непохитний, незліченний, невпинний, невсипущий, негайний, ненависний, ненастанний, непохитний, нестямний; невдовзі, невинно, […]...
- Не, ні з різними частинами мови (узагальнення) Тема: Не, ні з різними частинами мови (узагальнення). Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про написання не, ні з різними частинами мови; формувати вміння обгрунтовувати вибір написання заперечних часток з різними частинами мови відповідними правилами; виховувати повагу до усної народної творчості; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : уроки систематизації й узагальнення […]...
- Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
- НІ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НІ з різними частинами мови Ні пишеться Разом: – із займенниками, якщо частка Ні не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: Ніхто (нікого), нічий (нічиїм), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк. Ні пишеться Окремо: – […]...
- НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ § 50. НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Вправа 532 Вправа 533 І. Невільник (слово без не не вживається), негода (слово без не не вживається), недуга (слово без не не вживається), непохитний (слово без не не вживається ), немічний (слово без не не вживається, несказанно (слово без не не вживається), нехтувати (слово без не […]...
- ПРИСЛІВНИК. ПРАВОПИС ВИВЧЕНИХ ПРИСЛІВНИКІВ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 7. ПРИСЛІВНИК. ПРАВОПИС ВИВЧЕНИХ ПРИСЛІВНИКІВ 59. Прочитайте. Поставте питання до виділених слів. Що вони означають? Які це частини мови? Удосвіта дві хмароньки зустрілися вгорі І мовчки зупинилися, як Божих дві зорі. Хотілось їм зостатися, удвох прожити вік, А вітер злий сміявся вже десь збоку біля них. І стали тихо […]...
- ПРАВОПИС ЧАСТОК СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 37. ПРАВОПИС ЧАСТОК 517. Прочитайте подані в двох колонках речення. Поміркуйте: від чого залежить написання часток через дефіс або окремо. А докопаюсь-таки до щастя (А Малишко). Щастя не шукають, а таки здобувають (Народна творчість). Люди, чогось не так-от швидко ростуть, як би їм хотілося (М. Стельмах). Зимова от чорнішає земля (Є. […]...
- Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Урок 85 Тема. Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Мета: провести аналіз і підбити підсумки контрольної роботи; актуалізувати знання дітей про дієслово, його граматичні ознаки, правопис його з часткою не; розвивати вміння розрізняти дієслова серед інших частин […]...
- ПРАВОПИС СКЛАДНИХ І СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 17. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ І СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ 185. Прочитайте слова. Витлумачте лексичне значення кожного з них. Медсестра, спортзал, Ощадбанк, ВНЗ, РЄ, США. Складноскорочені слова, утворені частковим скороченням слів або основ, пишуть разом і з малої літери: педінститут, медуніверситет, профспілка. Складноскорочені слова, утворені з ініціальних (початкових) літер, називаються абревіатури (від латинського – скорочую), їх […]...
- Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
- Вивчені частини мови та їх правопис ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО & 3. Вивчені частини мови та їх правопис 18 Розгляньте малюнок. Складіть твір (усно) “Іменник як частина мови* за допомогою опорних слів-понять. 19 1. Прочитайте текст. Випишіть десять іменників (на вибір), поста вивши їх у родовому й орудному відмінках. Поясніть відомі вам орфограми. Українцям властива доброта, здатність співчувати, підтримувати з усіма […]...
- Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК & 44 Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні 362 1. Спишіть текст, вставляючи пропущені літери (де потрібно) та знімаючи риски. В/літку тут гарно. Бе..кінечна долина, в..соке небо, багато сонця, багато повітр..я. Горби, видолинки. Суха трава, протоптані к..ровами сте..ки. На/сонці горят.. крейдян..і обвали, прог..наються під вітром […]...
- Зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами ДІЄСЛОВО & 40. Зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами Вже напоготові березневі коні Оксана Сенатович 321. 1. Виразно прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Бурульки плакали, Звисаючи зі стріхи, І краплі їхніх сліз Розтоплювали сніг. Мабуть, їх скривдив хтось Або спіткало лихо, Й ніхто напровесні Утішити не міг… Гриць Гайовий 2. […]...
- Вимова і правопис префіксів роз ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Вимова і правопис префіксів роз – (розі-), без- Кінцевий приголосний префіксів роз-, без – вимовляють по – різному залежно від початкового звука кореня слова. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Префікси роз-, без – завжди пишуть із буквою з-: розписати, розшукати, безмірний, безжально. ОРФОГРАМА: літера з у […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ Морфологія та орфографія. Іменник § 38. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ Про те, які складні іменники пишемо разом, а які – через дефіс ПРИГАДАЙМО. Які слова називають складними? Як їх пишемо? 317 Прочитайте складні іменники в колонках і порівняйте їх написання. Слова якої колонки утворені за допомогою сполучного голосного, а якої – без нього? Зробіть висновок щодо […]...
- Орфограма. Орфографічне правило. Орфографічна помилка ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §25. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ Орфограма. Орфографічне правило. Орфографічна помилка Розділ науки про мову, який вивчає правила передачі усного мовлення на письмі, називається орфографією. Написання, яке здійснюється на основі правил орфографії, називається орфограмою. Орфограмою може бути окрема літера, що пишеться за певним правилом (земля, зимовий), буква в значущій частині слова (розклад, маленький). Це […]...
- Вимова і правопис префіксів з-(зі-, с-) ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Вимова і правопис префіксів з-(зі-, с-) 368. Прочитайте. Словосполучення якої з колонок вимовляються легше і звучать милозвучніше? Чому? Працею згрієшся Написав знову Трапилось з мною Відбулось з ним Працею зігрієшся Написав ізнову Трапилось зі мною Відбулось із ним Як ви розумієте вислів милозвучність […]...
- ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ РОСЛИНИ ТЕМА 3 РОСЛИНИ §30. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ РОСЛИНИ Пригадайте з курсу природознавства, що таке тиск. Які тканини та органи є у квіткових рослин? Які особливості будови та функцій кореня, пагона, бруньки? Що таке серцевинні промені, сплячі бруньки? Які взаємозв’язки існують між частинами рослинного організму? Ви вже ознайомилися з будовою та функціями окремих […]...
- ПРАВОПИС Н У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА НН У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 23. ПРАВОПИС Н У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА НН У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ Пасивні дієприкметники на – ний пишуть без подвоєння: написаний, сказаний, зроблений. Прикметники дієприкметникового походження з префіксом нега наголошеними суфіксами – енн-, – анн-, які вказують на найвищу міру ознаки, пишуть із – нн-: незліче́нний, несказанний. ПОРІВНЯЙТЕ: Читатиме хтось ці пісні, нескі́нчені […]...
- ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 35. ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ 493. Прочитайте подані у двох колонках прислів’я. Якими частинами мови є виділені слова? Біда помучить, зате розуму научить. Не за те кобилу б’ють, що сіра, а за те, що вона побила Щоб біди не мати, треба працювати. Що б улітку не вродило, зимою не зашкодить. Якби не зима, […]...
- Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...
- ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ, УЖИВАННЯ ЇХ У МОВЛЕННІ Мета: ознайомити учнів з частиною мови – числівником; дати початкове уявлення про числівник, його роль у мовленні; вчити впізнавати серед слів числівники, ставити до них питання скільки? який? котрий? котра? котре? котрі? правильно вживати у мовленні та застосовувати набуті знання про числівник на практиці; розвивати зв’язне мовлення учнів; викликати інтерес до занять фізичною культурою, ХІД […]...
- Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого 93. Прочитайте текст. Перекажіть. Був собі в Києві гуркітливий Трамвай. Він щоденно подорожував за довгим маршрутом – з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як гуркітливий Трамвай дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до кам’яних стін високих будинків. Собаки […]...
- ПРАВОПИС НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ Морфологія. Орфографія. Дієприкметник & 21. ПРАВОПИС НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ В час вій ни, як спалахи грозові Розбудили наш священний гнів, Непідкупне українське слово, Як багнет, громило ворогів. В. Григоренко ПРИГАДАЙМО Написання не з різними частинами мови (повторення) Не – пишеться разом – виступає в ролі префікса Не пишеться окремо – виступає в ролі частки Правило […]...
- Правопис слів з частинами напів – і ПІВ – – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис слів з частинами напів – і ПІВ- Частини напів – і пів – звичайно пишуться разом: напівсон, півроку, піввідра, пів’яблука. Частина пів – пишеться через дефіс лише з власними назвами: пів-України, пів-Європи. Частина пів – пишеться окремо лише в зворотах типу пів на третю: пів до восьмої, о пів на шосту....
- Чергування [о]-[а] ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §27. НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ Чергування [о]-[а] 313. Прочитайте пари дієслів. Які голосні звуки чергуються в коренях кожної пари? Допомогти – допомагати; поклонитися – кланятися; захопити – хапати. У коренях деяких дієслів чергуються голосні звуки [о]- [а]. Літеру а в корені дієслова пишуть перед наступним наголошеним суфіксом – […]...
- ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Нові слова можуть утворюватися шляхом переходу однієї частини мови в іншу. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). ПОРІВНЯЙТЕ: Старий Дніпро синів унизу. Старий увійшов до хати, П. Куліш Помолився до образів. П. Куліш: Весною запахло, […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Прислівник. Правопис вивчених прислівників ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 13 Тема: Прислівник. Правопис вивчених прислівників Мета: повторити вивчене про прислівник, формувати вміння визначати прислівники в реченнях, доречно й правильно вживати прислівники у мовленні, правильно писати прислівники, однозвучні з іменниками із прийменниками; розвивати логічне мовлення, пам’ять, увагу. Тип уроку: урок повторення вивченого. Обладнання: підручник. Хід уроку І. Повідомлення […]...
- Сполучення літер ьо, йо ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §28. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Сполучення літер ьо, йо 389. Розгляньте таблицю. Яке звукосполучення позначають на письмі сполучення літер йо? Для чого вживають сполучення букв ьо? Літери йо Літери ьо Передають на письмі сполучення приголосного [й] з голосним [о] на початку слова або складу: йодистий, гайок. Передають на письмі м’якість […]...
- Правопис слів із пів-, напів-, полу БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 57. Правопис слів із пів-, напів-, полу- Слова з пів, напів, полу пишуться разом: півгодини, півапельсина, напівавтомат, полумисок. Якщо слово починаються буквами я, ю, є, ї, після пів слід ставити апостроф : Пів’яхти, пів’юрти. Із власними назвами пів пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва. Орфограма Правопис слів із пів-, […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 1. ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ 10. Прочитайте вірш. Самостійно доберіть по 2-3 приклади слів кожної з названих у ньому частин мови. Розкажіть, що означає кожна частика мови, на які питання відповідає. Скористайтеся поданою нижче таблицею. Іменник любить називати Щоб не повторювать іменник, Завжди на ймення кожну річ: […]...
- ДІЄСЛОВО. ПРАВОПИС ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ §6. ДІЄСЛОВО. ПРАВОПИС – ться, шся В КІНЦІ ДІЄСЛІВ. ГОЛОСНІ В ЗАКІНЧЕННЯХ ДІЄСЛІВ 50. Прочитайте. Визначте дієслова, поставте до кожного питання. Дозволь дати тобі деякі поради щодо спілкування. Частіше посміхайся. Посмішка нічого не коштує, але багато дає. Частіше вимовляй ім’я свого співрозмовника. Для нього воно звучить, як найсолодша музика. Не […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО & 2. ЧАСТИНИ МОВИ 44. Подані словосполучення запишіть у такій послідовності: А) іменник + прикметник; в) дієслово + іменник; Б) іменник + іменник; г) дієслово + прислівник. Цікава книжка; читати зацікавлено; герой оповідання; переказували на уроці; обговорювали з цікавістю; говорили натхненно; несподівані оцінки; влучні характеристики; значна користь; очікували продовження; екранізація твору; […]...